Рішення № 86949775, 16.01.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

16 січня 2020 р. Справа № 120/3682/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Томчука А.В., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулась в суд з позовною заявою до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначила, що 09.11.2019 нею отримано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 04.11.2019 №Ф312467-50, якою її зобов`язано сплатити суму недоїмки в розмірі 26539,26 грн. Разом із тим, на думку позивача, дана податкова вимога є протиправною, адже ще у листопаді 2002 року нею було подано до Вінницької ОДПІ заяву про припинення державної реєстрації підприємницької діяльності. Також позивач зазначає, що в період 2002-2019 років не здійснювала підприємницьку діяльність та не отримувала доходу від також діяльності, оскільки 31.10.2002 була прийнята роботу продавцем промислових товарів, а з 25.05.2003 до 30.04.2005 перебувала у декретній відпустці, 30.04.2005 звільнена за угодою сторін та в подальшому не перцювала, а займалась веденням домашнього господарства.

Наведені вище обставини слугували підставою для її звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою від 18.11.2019 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (в порядку, визначеному ст. 262 КАС України). Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву та зобов`язано позивача надати докази припинення підприємницької діяльності.

У встановлений судом строк відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому останній заперечує щодо задоволення даного позову. Зокрема зазначає, що позивач, незалежно від того, чи здійснювалась нею підприємницька діяльність, зобов`язана була сплачувати єдиний внесок в розмірі мінімального страхового внеску. Також вказав, що за даними інформаційної системи органів ДПС позивач має статус платника єдиного внеску як фізична особа-підприємець, у відповідності до інформаційних даних податкового органу ІС "Податковий блок" стан платника на 18.10.2019: 11- припинено, але не знято з обліку.

28.11.2019 на виконання вимог ухвали від 18.11.2019 позивач надано до суду витяг з ЄДР від 17.10.2019, опис документів від 18.10.2019, витяг з ЄДР від 27.11.2019, довідка УПСЗН від 14.11.2019 №08-00-008-57836. Додатково позивач повідомила, що ще в перших числах листопада 2002 року нею було подано до Вінницької ОДПІ заяву про припинення державної реєстрації підприємницької діяльності, яка не збереглась. Однак, збереглась довідка Вінницької ОДПІ №2139/17 від 08.11.2002 про відсутність заборгованості.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що згідно із даними інформаційної системи "Податковий блок" ОСОБА_1 . зареєстрована як фізична особа - підприємець виконавчим комітетом Вінницької міської ради, з 15.11.2001 позивача взято на облік у ГУ ДПС у вінницькій області.

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 проведено 18.10.2019.

В той же час, у зв`язку з невиконанням позивачем вимог статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску за 2017 рік та за І, ІІ, ІІІ квартал 2018 року, І, ІІ, ІІІ квартал 2019 року Головне управління ДПС служби у Вінницькій області сформувало та надіслало на її адресу податкову вимогу від 04.11.2019 за №Ф-312467-50 про сплату боргу (недоїмки) в сумі 26539,26 грн.

Разом із тим, не погоджуючись із даною податковою вимогою, позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати врегульовані Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Взяття на облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 та 5-1 частини 1 статті 4 цього Закону, здійснюється органом доходів і зборів шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників (абз. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування").

Зняття з обліку платників єдиного внеску, зазначених в абзацах другому, п`ятому та сьомому пункту 1 та пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється органами доходів і зборів на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, платників єдиного внеску - фізичних осіб - підприємців, - на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку (абз. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування").

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування страхувальниками, визначеними Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів, визначено Інструкцією Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженою Наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (далі - Інструкція №449).

Так, положеннями п. 1 Розділу VI Інструкції №449 визначено, що до платників, які не виконали визначені Законом обов`язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.

У разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції (абз. 2 п. 2 Розділу VI Інструкції №449).

Відповідно до п. 3 розділу VI Інструкції № 449, фіскальні органи надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки) в таких випадках: якщо дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску фіскальними органами; якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; якщо платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи фіскального органу платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Вимога про сплату боргу (недоїмки), окрім загальних реквізитів, повинна містити відомості про розмір боргу, у тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов`язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.

За вимогами п. 4 розділу VI Інструкції №449 вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи фіскального органу.

Аналіз змісту вищенаведених норм свідчить про те, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи фіскального органу платника у випадку, зокрема, якщо такий платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску. Недоїмкою ж є сума єдиного внеску, своєчасно не сплачена у строки, встановлені Законом.

В даному ж випадку, суд також критично оцінює посилання позивача на те, що у 2002 році вона припинила підприємницьку діяльність, адже, як слідує із інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, державну реєстрацію припинення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 було проведено лише 17.10.2019.

При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідно до положень ч. 4 п. 1 Розділу ІІ Інструкції №449, фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Разом із тим, жодних доказів існування обставин, визначених ч. 4 п. 1 Розділу ІІ Інструкції №449 позивачем на надано.

Окрім того, посилання позивача на те, що вона не займалась підприємницькою діяльністю та не отримувала прибуток, на думку суду, також є безпідставними, оскільки в силу частини 12 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" єдиний соціальний внесок підлягає сплаті незалежно від здійснення підприємницької діяльності та фінансового стану платника.

Суд також критично оцінює посилання позивача на те, що в період з 31.10.2002 вона прийнята на роботу продавцем промислових товарів згідно трудового договору №3999, а з 25.05.2003 до 30.04.2005 перебувала у декретній відпустці, при цьому за вказаним місцем роботи роботодавцем сплачені єдині внески на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, адже, як уже було зазначено судом вище, фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування звільняються від сплати за себе єдиного внеску лише у випадку, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Крім того, суд критично ставиться, до доводів позивача, що заява про припинення підприємницької діяльності нею подавалась ще в перших числах листопада 2002 року, оскільки вказана позиція не підтверджена належними та допустимими доказами в розумінні КАС України. Зокрема, надана позивачем довідка Вінницької МДПІ №2139/17 від 08.11.2002 про відсутність заборгованості, на переконання суду, не підтверджує факту припинення підприємницької діяльності ОСОБА_1 .

За приписами вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, про відсутність підстав для задоволення даного адміністративного позову.

З урахуванням вимог ст. 139 КАС України сплачений при зверненні до суду судовий збір позивачу не присуджується.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Головне управління ДПС у Вінницькій області (Хмельницьке шосе, 7, м.Вінниця, код ЄДРПОУ 43142454)

Повний текст рішення складено 16.10.2020

Суддя Томчук Андрій Валерійович