Ухвала суду № 86949666, 16.01.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

16 січня 2020 р. Справа № 120/3716/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Слободонюка Михайла Васильовича, розглянувши клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , поданої від імені та в інтересах спільної неповнолітньої дитини ОСОБА_3 до Погребищенського районного сектору Управління ДМС України у Вінницькій області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , поданої від імені та в інтересах спільної неповнолітньої дитини ОСОБА_3 до Погребищенського районного сектору Управління ДМС України у Вінницькій області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою суду 18.11.2019 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

28.11.2019 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому, крім іншого, останній заявив клопотання про розгляд адміністративної справи за його участю, тобто в судовому засіданні.

Розглянувши вказане клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, виходячи з наступних мотивів.

Частинами 5, 6 ст. 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Відтак, при вирішенні клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, доводи особи яка заявляє клопотання є важливими, однак не мають визначального значення. Натомість, вирішальним є те, чи має суд можливість із урахуванням характеру спірних правовідносин та предмету доказування, надати оцінку важливим аргументам учасників справи та прийняти рішення, що у повній мірі відповідало б критеріям законності та обґрунтованості.

Згідно ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, що входять у предмет доказування встановлюються визначеними ч. 2 ст. 72 КАС України засобами доказування. До них належать: 1) письмові, речові і електронні докази; 2) висновки експертів; 3) показання свідків.

Тому, навіть у випадку розгляду справи без проведення судового засідання та без повідомлення сторін, учасники справи не позбавлені можливості подавати докази у порядку та строки встановлені процесуальним законом, висловлювати свою позицію письмово у передбачених ст. 159 КАС України заявах по суті справи та наводити свої міркування щодо доводів процесуальних опонентів.

Крім того, згідно з практикою Європейського суду з прав людини право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням. У випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично, таке обмеження не суперечить пунктові 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута ("Ашинґдейн проти Сполученого Королівства", від 28 травня 1985 року, п. 57; "Меньшакова проти України", № 377/02, від 8 квітня 2010 року, п.53, та інші).

Таким чином, внаслідок розгляду судом адміністративної справи в порядку письмового провадження, жодним чином не порушується право учасника справи на доступ до суду. А наведені обставини дають можливість суду дійти висновку про те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

За таких обставин суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про розгляд справи за участю його уповноваженого представника.

Керуючись ст. 73, 159, 256, 262, 263 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи № 120/3716/19-а у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Суддя Слободонюк Михайло Васильович