Ухвала суду № 86949457, 16.01.2020, Сторожинецький районний суд Чернівецької області

Сторожинецький районний суд Чернівецької області

Справа № 723/236/20

Провадження № 1-кс/723/742/20

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2020 року

Слідчий суддя Сторожинецького районного суду

Чернівецької області Пташник А.М.

з участю:

секретаря Полішенко С.П.

прокурора Попової І.В.

підозрюваного ОСОБА_1

захисника Олійнича Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Сторожинецького ВП ГУНП в Чернівецькій області Николайчука Миколи Петровича про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , народженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, неповна середня, не працюючого, не одруженого, раніше судимого, Сторожинецьким районним судом 13.12.2012 року за ст. 152 ч.1 КК України до трьох років позбавлення волі, звільненого умовно –достроково 20.03.2015 року на девять місяців один день,

підозрюваного в скоєнні злочину передбаченого ст. 194 ч.2 КК України.

встановив:

Слідчий СВ Сторожинецького ВП ГУНП в Чернівецькій області Николайчук Микола Петрович звернувся в суд з клопотанням, погодженим з прокурором Сторожинецької місцевої прокуратури Гостюк Кариною Миколаївною про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , посилаючись на те, що в провадженні знаходяться матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі ЄРДР) за № 12020260150000037 від 15.01.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 194 ч.2 КК України.

Зазначив, що підозрюваний ОСОБА_1 , 14.01.2020 року близько 19 год. 30 хв. , умисно, з метою знищення чужого майна, шляхом підпалу, з метою помсти дочці власника майна (колишній дружині), перебуваючи в підсобному приміщенні домогосподарства ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_2 за допомогою запальнички, підпалив сіно, яке знаходилось на горищі господарської будівлі, а саме – сараю, гаражного приміщення на території зазначеного господарства, що спричинило займання та знищення вогнем сіна, а також внаслідок займання було знищено деревяне перекриття сараю та гаражного приміщення, що веде на горище будівлі сараю та гаражного приміщення, частково знищено шиферну покрівлю та деревяну решітку зазначеної будівлі, в результаті чого потерпілому ОСОБА_2 завдано майнової шкоди.

Ініціатори клопотання стверджують, що підставою для внесення клопотання є наявність в діях ОСОБА_1 ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. 194 ч.2 КК України. Прокурор вважає, що існують наявні ризики, які дають підстави, звернутися до суду з даним клопотанням, а саме переховування підозрюваного від органів досудового розслідування, можливість незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому ж кримінальному провадженні та вчинення інших кримінальних правопорушень.

Будь-які інші запобіжні заходи не зможуть запобігти наведеним ризикам, а тому просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання його під вартою.

В судовому засіданні прокурор клопотання про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою підтримав, посилаючись на обставини викладені у клопотанні.

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник Олійнич Ю.В. заперечували проти застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просили обрати домашній арешт.

Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, якими прокурор обґрунтовує свої доводи, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

В ході розгляду клопотання встановлено, що 15.01.2020 року до ЄРДР за № 12020260150000037 внесено запис про кримінальне правопорушення передбачене ст. 194 ч.2 КК України, з приводу того, що ОСОБА_1 14.01.2020 року близько 19 год. 30 хв. , умисно, з метою знищення чужого майна, шляхом підпалу, з метою помсти дочці власника майна (колишній дружині), перебуваючи в підсобному приміщенні домогосподарства ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_2 за допомогою запальнички, підпалив сіно, яке знаходилось на горищі господарської будівлі, а саме – сараю, гаражного приміщення на території зазначеного господарства, що спричинило займання та знищення вогнем сіна, а також внаслідок займання було знищено деревяне перекриття сараю та гаражного приміщення, що веде на горище будівлі сараю та гаражного приміщення, частково знищено шиферну покрівлю та деревяну решітку зазначеної будівлі, в результаті чого потерпілому ОСОБА_2 завдано майнової шкоди.

15 січня 2020 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.194 ч.2 КК України, тобто у пошкодженні чужого майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах, вчинене шляхом підпалу.

Таким чином, згідно повідомлення про підозру та письмових доказів у вигляді протоколу прийняття заяви про вчинений злочин, протоколу огляду місця події від 14.01.2020 року, планом – схеми розташування місця скоєння підпалу господарської будівлі за адресою АДРЕСА_2 , протоколу допиту потерпілого, протоколу допиту свідків, протоколу добровільної видачі від 15.01.2020 року та показань підозрюваного ОСОБА_1 , який визнав факт пошкодження чужого майна, шляхом підпалу, а тому вбачається, що повідомлена підозра у вчиненні ОСОБА_1 злочину передбаченого ст.194 ч.2 КК України, є обґрунтованою.

Продовжуючи вирішення питань зазначених в ст.194 КПК України, а саме щодо наявності достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор, слідчий суддя встановив, що в розглядуваному клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також безпосередньо в судовому засіданні прокурор зазначив та послався на наявність трьох, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України ризиків, а саме те, що ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового слідства та суду з метою уникнення покарання, оскільки є раніше судимою особою, не працюючий; можливість незаконно впливати на свідків з метою зміни в подальшому своїх показань, може вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Суд погоджується із твердженням, щодо можливості вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення, знаходячи його доведеним в судовому засіданні так як із представлених суду письмових доказів та із пояснень даних в суді підозрюваним, слідує, що він раніше притягувався до кримінальної відповідальності, що в сукупності із фактом вчинення нового злочину свідчить про схильність ОСОБА_1 до вчинення кримінальних правопорушень.

Вказане, на думку слідчого судді є беззаперечним ризиком можливості вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення.

Ризики щодо можливості переховування від органів досудового розслідування та суду та незаконного впливу на свідків, потерпілих в цьому кримінальному провадженні не обґрунтовані та не підтверджені, з огляду на те, що слідчому судді не надано жодних доказів намагання підозрюваного незаконно спливати на вказаних суб`єктів кримінального провадження та переховування підозрюваного від органів досудового розслідування.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 чи іншого, більш м`якого, запобіжного заходу, а саме домашнього арешту, слідчий суддя враховує, що відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Слідчий суддя знаходить доведеним існування ризиків передбачених в ст.177 КПК України. Виходячи з цього, вважає, що застосування більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання підозрюваного під вартою, буде недостатнім для запобігання цим ризикам.

Таким чином слідчий суддя вважає, що прокурор довів наявність обставин передбачених пунктом 5 ч.1 ст.194 КПК України, що свідчить про обґрунтованість клопотання. Існування вказаних обставин виключає застосування до підозрюваного ОСОБА_1 інших більш м`яких запобіжних заходів, а тому слідчий суддя дійшов висновку про необхідність застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Згідно вимог ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків передбачених частиною четвертою цієї статті.

Зважаючи на норми зазначені в ч.3 ст.183 КПК України, суд на виконання свого обов`язку щодо визначення розміру застави при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначає його у відповідності до положень ст.182 ч.5 КПК України, враховуючи обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного, його особу та ризики передбачені статтею 177 КПК України.

Виходячи із необхідності визначення розміру застави який, згідно вимог ч.4 ст.182 КПК України, повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього, слідчий суддя вважає, що таким розміром має бути 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 168 160 гривень, що може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч.3 ст.183 та ч.5 ст.194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 певні обов`язки.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.177, 178, 181, 183, 184, 192-194 196, 200, 309 КПК України, слідчий суддя,

постановив:

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя с. АДРЕСА_1 Кузьміна Глибоцького району Чернівецької області, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком 60 (шістдесят) днів.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання ОСОБА_1 , тобто з 18 години 00 хв. 16 січня 2020 року.

Строк дії ухвали - до 18 години 00 хв. 15 березня 2020 року.

Розмір застави визначити у межах восьмидесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в сумі 168 160 грн (сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят грн.), які можуть бути внесені як підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА в Чернівецькій області код 26311401 банк одержувач ГУ ДКУ у Чернівецькій області МФО 820172 р/р UA548201720355279001000008745.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язок протягом двох місяців прибувати до слідчого, прокурора, або суду із встановленою останніми періодичністю, не відлучатися з с. Валя Кузьміна Глибоцького району Чернівецької області без дозволу слідчого, прокурора, суду та повідомляти їх про зміну свого місця проживання, роботи, утримуватися від спілкування з будь-якою особою визначеною слідчим чи прокурором, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон.

Роз`яснити підозрюваному що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Сторожинецького районного суду.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з під варти внаслідок внесення застави, визначеної ухвалою, підозрюваний зобовязаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

З моменту звільнення з під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Чернівецького Апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії ухвали.

Слідчий судя Сторожинецького районного суду А.Пташник