Ухвала суду № 86949222, 13.01.2020, Глибоцький районний суд Чернівецької області

Справа № 715/1705/14-ц

Провадження № 2-п/715/2/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2020 року Глибоцький районний суд Чернівецької області

у складі головуючого судді Григорчака Ю.П.

секретар судового засідання Ткач О.М.

розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 30 вересня 2014 року у справі за позовною заявою ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся із заявою про перегляд заочного рішення, в якій посилається на те, що 30.09.2014 року Глибоцьким районним судом Чернівецької області винесено заочне рішення по справі за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення. Вказаним рішенням в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , який проживає по АДРЕСА_1 , за кредитним договором № 11138021000 від 05 квітня 2007 року, що становить 105 472,04 доларів США звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме на нерухоме майно, розташоване по АДРЕСА_2 , яке складається з житлового будинку літ. «А», загальною площею 422 кв.м., в тому числі житловою площею 205,7 кв.м., літньої кухні літ. «Б», сараю літ. «В», убиральні літ. «Г», огорожі №1-б, колодязя №7, вигрібної ями літ. «І», шляхом передачі ПАТ «Дельта Банк» вказаного предмета іпотеки у власність. Виселено з житлового будинку, який розташований по АДРЕСА_2 , ОСОБА_2 та зобов`язано ОСОБА_2 передати ПАТ «Дельта Банк» правовстановлюючі документи на предмет іпотеки, ключі від вхідних дверей та інші документи.

Про розгляд вказаної справи в суді йому не було відомо, до суду його не викликали, копію рішення суду він не отримував. Про існування вказаного рішення він дізнався лише в кінці жовтня 2019 року, що підтверджується його підписом на заяві про видачу копії рішення по справі. 05.11.2019 року він звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення.

Зважаючи на вищевикладене, просить суд поновити строк на подачу заяви про перегляд заочного рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 30.09.2014 року у справі №715/636/14, скасувати заочне рішення від 30.09.2014 року і призначити справу до розгляду.

11.01.2020 року від позивача ПАТ «Дельта Банк» надійшло заперечення на заяву про перегляд заочного рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 30.09.2014 року по справі №715/1705/14, в якій посилається на те, що з 10.03.2016 року проживання відповідача не за місцем реєстрації перестало бути поважною причиною пропуску строку, оскільки останньому було відомо про існування судової справи та ухвалення по даній справі рішення, подача заяви про перегляд заочного рішення через 5 років після його проголошення є, на думку позивача, зловживанням процесуальними правами зі сторони відповідача. Крім того, аналізуючи положення статей 33. 36, 37, 39 Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 335, 376,. 392 ЦК України слід дійти висновку про те, що законодавцем визначено три способи захисту на задоволення вимог кредитора, які забезпечені іпотекою шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: судовий - на підставі рішення суду та позасудові способи захисту: на підставі виконавчого напису нотаріуса і згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. У свою чергу позасудовий спосіб захисту за договором про задоволення вимог іпотекодержателя або за відповідним застереженням в іпотечному договорі реалізується шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки або надання права іпотекодержателю від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу. При ньому договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, що передбачає передачу іпотекодержателю права власності, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно (частина перша статті 37 Закону України «Про іпотеку»).

Відповідно до частини першої статті 590, статті 578 ЦК звернення стягнення па предмет застави/іпотеки здійснюється лише за рішенням суду, якщо для укладення такого договору щодо майна фізичної особи вимагалось отримання згоди чи дозволу іншої особи чи органу.»

Враховуючи все вищезазначене, просить суд відмовити відповідачу у поновлені

строку па подачу заяви про перегляд заочного рішення та залишити заяву без розгляду.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 вимоги заяви про перегляд заочного рішення підтримав в повному обсязі, підтвердив обставини, викладені в заяві та просив суд вимоги заяви задовольнити.

Представник позивача ПАТ «Дельта Банк» в судове засідання не з`явився, однак надав суду заперечення на заяву про перегляд заочного рішення.

Дослідивши заяву про перегляд заочного рішення, суд приходить до наступних висновків.

У відповідності до п.п. 3,4 ч. 2 ст. 285 ЦПК України у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено: обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це ; посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.

Відповідно до ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Разом з тим, в заяві ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 30 вересня 2014 року відсутні посилання на докази, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. Натомість, останній в своїй заяві зазначає про невірне правозастосування судом, що не є доказом в розумінні ст. 76 та ст. 92 ЦПК, а є обставинами, що підлягають перевірці та з`ясуванню в ході розгляду справи по суті.

Крім того, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «Желтяков проти України» зазначив наступне «право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (див. рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [ВП], №28342/95, п. 61, ECHR1999-VII).

Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру».

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що скасування на сьогодні заочного рішення, ухваленого 30.09.2014 року, порушить принцип юридичної визначеності, істотно вплинувши на права та обов`язки учасників справи, а також інших осіб - змінивши їх. Заявником не підтверджено належними та допустимими доказами обставин суттєвого та неспростовного характеру, які б тягнули за собою необхідність застосування положень п. 2 ч. 3 ст. 287 ЦПК України. При цьому судом також враховано і те, що відповідач не позбавлений можливості відновлення та захисту своїх прав іншими процесуальними засобами.

Відповідно до п.1 ч.3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: залишити заяву без задоволення.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що дана заява про перегляд заочного рішення не є обґрунтованою та задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 285, 287, 288 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 30 вересня 2014 року у справі за позовною заявою ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення – залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ :