Ухвала суду № 86949044, 16.01.2020, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/1643/16-к

Провадження 1-кп/712/651/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2020 року Соснівський районний суд м. Черкаси у складі колегії:

головуючого судді Кончиної О.І.

суддів Мельник І.О., Марцішевської О.М.

за участю:

секретаря судового засідання Шевченко О.П.

прокурора Кривенко Є.П.

захисників Гнатюк Г.І., Сівова Ю.Ю.

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч.2 ст. 286, ч. 2 ст. 289 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України

ВСТАНОВИВ:

В провадження Соснівського районного суду м. Черкаси надійшло кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п.6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 286, ч. 2 ст. 289 КК України та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

Під час підготовчого судового засідання прокурор вважала за можливе призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту, підстав для повернення обвинувального акту вона не вбачає та заявила клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів обвинуваченому ОСОБА_1 Послалася на те, що ризики, які існували на момент обрання та продовження міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 не змінилися та існують на даний час, а саме: переховування від суду, здійснювання тиску на інших учасників процесу, а також можливість вчиняти нові злочини. Також просила продовжити обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Обґрунтовуючи своє клопотання тим, що останній може переховуватись від суду.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник в судовому засіданні не заперечували проти призначення кримінального провадження до судового розгляду та заперечували проти продовження строків тримання під вартою, вказали, що прокурором не доведено ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Захисник Гнатюк Г.І. та обвинувачений ОСОБА_2 не заперечували проти продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та призначення до розгляду.

Потерпілі та представник потерпілого в судове засідання не з`явилися, скерували заяву про розгляд без їх участі.

Суд перевіривши доводи і обґрунтованість внесеного на його розгляд клопотання, обговоривши доцільність застосування запобіжних заходів, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, керуючись законом, за своїм внутрішнім переконанням, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності і допустимості, і сукупність доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, зробив такі висновки.

За змістом ч. 4 ст. 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 КПК України.

Статтею 291 КПК України визначений вичерпний перелік відомостей, які мають бути зазначені в обвинувальному акті та перелік документів, що додаються до нього. Надання до суду інших відомостей або документів до початку судового розгляду забороняється.

Обвинувальний акт по обвинуваченню ОСОБА_1 ОСОБА_2 складений у відповідності з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

Дане кримінальне провадження підсудне Соснівському районному суду м.Черкаси. Під час проведення досудового розслідування були дотримані вимоги КПК України про забезпечення обвинуваченим права на захист. Підстав для закриття обвинувального акту, його повернення, направлення до Черкаського апеляційного суду для визначення підсудності не вбачається.

Порушення вимог КПК України, які б унеможливлювали призначення провадження до судового розгляду, відсутні, відтак суд приходить до висновку про необхідність призначення кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 ОСОБА_2 у судове засідання.

Судове засідання, з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження, слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч.2 ст.27 КПК України, відсутні.

Щодо клопотання про продовження запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , суд вважає наступне.

Судом встановлено, що ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 28.11.2019 відносно обвинувачених: ОСОБА_1 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який спливає 26.01.2020 та ОСОБА_2 , у вигляді домашнього арешту, який спливає 28.01.2020.

Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою колегія суддів виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, впливати на свідка, вчинити інше кримінальне правопорушення чи перешкоджати встановленню істини у справі іншим чином.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення та наявної обґрунтованої підозри на даний час не виходить за межі розумного строку. Він кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Під час розгляду підготовчого судового засідання не здобуто відомостей, які би безумовно свідчили про неможливість тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, також судом не отримано відомостей, щодо міцних соціальних зв`язків чи іншого комплексу обставин, які би переважили ризики передбачені ст.177 КПК України.

Згідно з правової позиції Європейського суду у справі "Марченко проти України", при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернатиних) запобіжних заходів.

Отже, вирішуючи питання щодо доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 уд у складі колегії суддів приходить до переконання, що жоден із інших - альтернативних запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не в змозі забезпечити уникненню ризиків, передбачених ст.177 КПК України, належну процесуальну поведінку обвинуваченого та виконання ним процесуальних рішень суду, а саме, те що останній може переховуватись від суду, впливати на учасників процесу, відсутність будь-яких відомостей щодо неможливості подальшого перебування обвинуваченого під вартою, а також те, що судовий розгляд даного кримінального провадження не розпочатий та не завершений з об`єктивних причин, суд вважає, що ризики, які слугували підставою для обрання та продовження запобіжного заходу тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 та домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_2 не відпали, а можливість застосування альтернативних запобіжних заходів обвинуваченому ОСОБА_1 не в змозі гарантувати його належну поведінку, оскільки останній обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч.2 ст. 286, ч. 2 ст. 289 КК України, один з яких є особливо тяжким, а тому застосування більш м`якого запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, не буде достатнім для запобігання ризикам, зазначеним у ч. 1 ст. 177 КПК України, тому наявна необхідність у збереженні такої міри запобіжного заходу із визначенням строку обвинуваченому ОСОБА_1 ..

Наведені прокурором ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають на даний час можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_1 на більш м`який.

Вирішуючи питання щодо доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_2 , суд, враховує дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, характер протиправних дій, тяжкість скоєного кримінального правопорушення, наявність ризиків передбачений п.1 ст. 177 КПК України, а саме те, що обвинувачений може переховуватись від суду та вважає за необхідним продовжити щодо нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час, оскільки відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду, та його належну поведінку.

Відтак, є достатні підстави для задоволення клопотання прокурора та продовження обвинуваченим строк запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою та обвинуваченому ОСОБА_2 у вигляді домашнього арешту.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177,178,314-316, 369-372 КПК України,

УХВАЛИВ:

Кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч.2 ст. 286, ч. 2 ст. 289 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду Соснівського районного суду м. Черкаси на 24.01.2020 о 10:45 год.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Малий Ржавець, Канівського району, Черкаської області, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, громадянина України, із освітою середньою, раніше судимого, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , обвинуваченого у вчинені кримінальних правопорушень передбачених п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч.2 ст. 286, ч. 2 ст. 289 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 60 днів, тобто по 15.03.2020, включно.

Продовжити запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час в період з 22:00 год. до 06:00 год., обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Черкаси, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше не судимого, проживаючого за адресою АДРЕСА_3 , строком на 2 місяця, тобто по 16.03.2020, включно, з продовженнямобов`язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до суду за першою вимогою; не залишати місце постійного проживання за адресою АДРЕСА_3 ; утримуватись від спілкування із свідками та потерпілими..

Копію ухвали для виконання направити органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_2 .

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_2 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Головуючий О.І.Кончина

Судді І.О.Мельник

О.М.Марцішевська