Ухвала суду № 86948718, 15.01.2020, Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 697/55/20

№ пров. 2/697/244/2020

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2020 року м. Канів

Суддя Канівського міськрайонного суду Черкаської області Русаков Г.С., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Рокитнянський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області про звільнення від сплати заборгованості по аліментах,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач 13.01.2020 звернувся до Канівського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Рокитнянський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області про звільнення від сплати заборгованості по аліментах.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд приходить до наступного висновку.

Положеннями ч.4 ст. 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Проте до позовної заяви не додано документ, що підтверджує сплату судового збору.

У позовній заяві позивачем заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення з посиланням на важкий майновий стан.

Клопотання про відстрочку від сплати судового збору не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Частинами 1,3 ст. 136 ЦПК України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі, а також зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Наведена норма кореспондується зі статтею 8 Закону України «Про судовий збір», згідно якої, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, а також зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.

З даної норми вбачається, що єдиною підставою для звільнення від сплати судового збору або надання відстрочки для його сплати є майновий стан заявника.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

Право на доступ до суду, тобто право кожного на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру є складовим елементом права на суд, передбаченого п. 1 ст. 6 Конвенції. Другим елементом права на суд є право розраховувати на розгляд спору судом по суті. Згідно до конвенційної практики Європейського суду право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням, які повинні також бути пропорційними, тобто щоб законна мета застосованого обмеження не зводила нанівець зміст конвенційного права на суд. Серед легітимних обмежень права на доступ до суду у практиці Європейського суду визнаються: необхідність сплачувати судовий збір за подачу заяви чи скарги (рішення по справі «Креуз проти Польщі», «Толстой-Мілославський проти Сполученого Королівства (Tolstoy Miloslavsky v. United Kingdom) від 13.07.1995р.).

Звертаючись до суду з даним клопотанням, позивачем не надано достатньо належних та допустимих доказів, які б підтверджували його неспроможність сплатити судовий збір по даній цивільній справі на момент подання позовної заяви, отже, відповідні докази у справі відсутні.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.ХІ.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R(81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.

Враховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецеденту практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

У зв`язку із цим при здійсненні правосуддя у цивільних справах суди повинні вирішувати питання, пов`язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК), Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI), а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

Таким чином, враховуючи, що звільнення судом від сплати судового збору або відстрочка від його сплати є правом, а не обов`язком суду, в клопотанні не зазначено належних та допустимих доказів на підтвердження того, що майновий стан позивача перешкоджає йому сплатити судовий збір у встановленому законодавством порядку і розмірі на момент подання позовної заяви, клопотання про відстрочку від сплати судового збору задоволенню не підлягає, оскільки підстави для відстрочки від сплати судового збору відсутні.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється, зокрема за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно ч.1 ст. 4 Закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» за подання до суду заяви немайнового характеру справляється судовий збір, що становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на дату подачі позову 840,80 грн.).

Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір за подачу заяви до суду в розмірі 840,80 грн. на рахунок Канівського міськрайонного суду Черкаської області, а саме: отримувач коштів Канівське УК/ ОТГ Канів/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38048557, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA 518999980313131206000023717, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу *;101; _____, Судовий збір за позовом ______,Канівський міськрайонний суд Черкаської області.

Враховуючи вищевикладене, пред`явлена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ст.ст. 175, 177 ЦПК України, а саме:

- до позовної заяви не додано документ, що підтверджує сплату судового збору, який відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI складає 840,80 грн.;

- не додано копію паспорта, ідентифікаційного номера позивача;

- не додано копію рішення Рокитнянського районного суду Рівненської області від 07.04.2010 року, проте його зазначено серед додатків до позовної заяви;

- до матеріалів позову додано довідку з Пенсійного фонду (а.с.12), яка є не читабельна.

Вищевикладене не дає підставу суду зробити висновок про належне оформлення позовної заяви у відповідності до ст. 177 ЦПК України.

Статтею 185 ЦПК України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням викладеного, суд вбачає, що позивачу необхідно усунути недоліки заяви.

Заяву про усунення недоліків разом з долученими документами необхідно надати до Канівського міськрайонного суду Черкаської області через канцелярію суду.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258, 260 ЦПК України, Законом України «Про судовий збір», суддя,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Рокитнянський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області про звільнення від сплати заборгованості по аліментах – залишити без руху.

Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.

У разі не усунення зазначених недоліків у встановлений строк позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г. С. Русаков