Вирок № 86943937, 16.01.2020, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

16.01.2020 227/837/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2020 року. м.Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді: Мацишин Л.С.,

за участі секретаря судового засідання: Верній М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Добрпопілля кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12017050230001434 від 14 вересня 2017 року, відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уроженки смт. Олександрівка Донецької області, з середньою спеціальною освітою, неодруженої, фізичної особи-підприємця, раніше несудимої, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України,

за участю:

прокурора: Ленкевич І.В.,

потерпілого: ОСОБА_2 ,

представника потерпілого: Мавроді Р.Ф.,

обвинуваченої: ОСОБА_1 ,

захисника: Тарабарова В.І.,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 14 вересня 2017 року близько о 11.25 год, керуючи автомобілем Ford Focus д/н НОМЕР_1 по проїжджій частині пров. Європейському з двостороннім рухом, прямуючи з боку вул. Банкова в бік вул. Незалежності м. Добропілля, під`їхала до нерегульованого перехрестя другорядної дороги пров. Європейському та головної дороги вул. Незалежності. Далі, ОСОБА_1 , в порушення вимог знаку пріоритету 2.1. та п.п. 16.11, 10.1, 12.3 Правил дорожнього руху України, відповідно до яких:

п.16.11 - на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху;

п. 10.1 - перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;

п. 12.3 - у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди;

на перехресті вищезазначених автодоріг, діючи умисно, не маючи перешкод технічного характеру в умовах обмеженої оглядовості, не переконавшись, що її дії будуть безпечними і не створять перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, маючи об`єктивну можливість стежити за дорожньою обстановкою та своєчасно реагувати на її зміну, при здійсненні маневру повороту на ліво з пров. Європейського на вул. Незалежності, не переконалася, що виконання нею маневру буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, не вжила заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу після виявлення перешкоди для руху у вигляді транспортного засобу, що рухається по головній дорозі, а продовжила виконання маневру повороту ліворуч, чим не надала дорогу транспортному засобу, який наближався до даного перехрещення автодоріг по головній дорозі з ліва направо відносно напрямку руху ОСОБА_1 , - мотоциклу під керуванням ОСОБА_2 .

Дії ОСОБА_1 призвели до виникнення аварійної ситуації і переростання її в дорожньо-транспортну подію - зіткнення автомобіля Ford Focus д/ НОМЕР_2 з мотоциклом Ямаха під керуванням ОСОБА_2 , який рухався по головній дорозі по своїй смузі руху в напрямку з боку вул. Першотравневої в бік пр. Перемоги м. Добропілля Донецької області.

Внаслідок допущеної ОСОБА_1 дорожньої-транспортної події водієві мотоцикла Ямаха ОСОБА_2 заподіяні наступні тілесні ушкодження: множинні садна верхніх та нижніх кінцівок, грудної клітини, які відносяться до легких тілесних ушкоджень; забита лоскутна рана ділянки лівого колінного суглобу, забита непроникаюча рана ділянки правого колінного суглобу, забиті лоскутні рани лівої кисті, забита рана верхньої третини лівого передпліччя, які відносять до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я; закритий косий перелом зовнішнього виросту лівого стегна зі зміщенням, закритий субкапітальний перелом 5-ї п`ясної кістки лівої кисті зі зміщенням, закритий лінійний багатоуламковий перелом верхньої - нижньої третини основної фаланги 2-го пальця лівої кисті без зміщення, закритий багатоуламковий перелом 1-ї п`ясної кістки правої кисті зі зміщенням, які у сукупності відноситься до середньої тяжкості тілесних ушкоджень, що вимагають для свого лікування термін понад 21 день.

Дії ОСОБА_1 органами досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст.286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

В судове засідання не з`явився представник страхової компанії Приватного акціонерного товариства «Страхова група «TAC», хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду. Проте свої заперечення щодо цивільного позову виклали в відзиві на позовну заяву, відповідно до якого позов не визнають та просять відмовити в його задоволенні в повному обсязі за безпідставністю та необґрунтованістю позовних вимог.

Заслухавши думку учасників процесу, які не заперечили щодо розгляду справи у відсутності представника ПАТ «Страхова група «TAC», суд вважає за можливе провести судовий розгляд у відсутності представника відповідача ПАТ «Страхова група «ТАС».

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою вину не визнала та суду показала, що 14 вересня 2017 року приблизно об 11 год. вона, маючи 15 років водійського стажу, їхала на своєму автомобілі марки Ford Focus по провулку Європейському м.Добропілля Донецької області. Під`їхавши до перехрестя, вона зупинилась, переконалась у відсутності автомобілів, хоча видимість у потрібному їй напрямку була поганою через ростучі дерева, та почала виконувати поворот ліворуч. Швидкість її автомобіля була близько 5-7 км/год. Коли виїхала на дорогу, то побачила за 50 м. від неї, що їй на зустріч їде мотоцикл зі швидкістю руху більше 80 км/год, проте рух свого автомобіля вона продовжила, оскільки перегороджувала дорогу, і в цей момент відчула удар в задню частину автомобіля. Кола вийшла з автомобіля, то побачила, що потерпілий лежав на клумбі, а мотоцикл лежав дальше. Про ДТП вона повідомила страхову компанію. На наступний день вона провідала потерпілого в лікарні та дала йому матеріальну допомогу в сумі 6000 грн. Вважає, що нею були застосовані всі міри, щоб уникнути ДТП, ПДР вона не порушувала, а якщо б потерпілий їхав з безпечною швидкістю руху, то можна було б уникнути ДТП, у зв`язку з чим вважає, що вина у ДТП лежить на потерпілому. Щодо позовних вимог про стягнення з неї в користь потерпілого моральної шкоди, то їх не визнає повністю, оскільки вважає, що вина в настанні ДТП лежить на потерпілому.

Незважаючи на невизнання обвинуваченою своєї вини, вина ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України доводиться показаннями потерпілого та свідка, зокрема,

- показаннями допитаного в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_2 , який суду показав, що 14 вересня 2017 року близько 11-12 год. він на своєму мотоциклі їхав по головній дорозі по правій полосі по вул.Незалежності в м.Добропілля Донецької області зі сторони вул.Незалежності в сторону проспекту Перемоги. Не доїжджаючи до перехрестя з пров.Європейський за 15 м. до нього, він побачив автомобіль, який зупинився посеред дороги на перехресті, після чого він почав притискатись до правої частини дороги, проте відбулось зіткнення його мотоцикла з автомобілем, який стояв на дорозі, а саме своїм переднім колесом в`їхав в заднє ліве крило автомобіля, у зв`язку з чим він перелетів через автомобіль та зупинився за 30 м. від удару. В результаті зіткнення він отримав тілесні ушкодження. Він лікувався близько 7 місяців, з яких 3 міс. провів в гіпсі, йому було зроблено операцію. Щодо цивільного позову, то підтримує його повністю та просить його задовольнити. Моральну шкоду він обґрунтовує тим, що відчував фізичну біль, біля 7 міс. перебував на лікуванні, в період свого лікування він не міг забезпечувати свою дружину, яка не працювала, та малолітню дитину. На сьогоднішній день продовжує відчувати болі в коліні, йому важко виконувати щоденні обов`язки, він не може бігати, він потребує оперативного втручання по заміні суглобу, потребує щорічного проходження курсу лікування. Він визнає, що обвинувачена під час його лікування відшкодувала йому 6000 грн.

- Показаннями, допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_4 , який суду показав, що 14 вереся 2017 року в обідній час він їхав на мікроавтобусі марки Фольцваген зі швидкістю 40 км\год по вул.Незалежності м.Добропілля зі сторони просп.Перемоги до вул.Першотравневої. На відстані 60 м. від перехрестія бачив, як на перехресті зі сторони Європейського провулку ліворуч повільно зі швидкістю 20 км\год виїжджав автомобіль темного кольору. Бачив, як в його сторону їхав з великою швидкістю мотоцикл. Самого удару він не бачив, але бачив, як водій мотоциклу вилетів через автомобіль на газон, а мотоцикл ще продовжував сам їхати десь 60 м. та в`їхав в дерево. Після удару водій автомобіля зупинилась та вийшла з транспортного засобу.

Крім цього, винуватість обвинуваченої у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, доводиться іншими дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, наданими стороною обвинувачення, зокрема,

- витягом з ЄРДР від 14 вересня 2017 року, відповідно до якого на підставі повідомлення внесено відомості до ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1. ст. 286 КК України. Особа, яку повідомлено про підозру - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

- Протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 14 вересня 2017 року, планом-схемою та фототаблицею до нього, з якого вбачається, що за участю понятих, в присутності ОСОБА_1 проведено огляд місця дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась за адресою вул.Незалежності м.Добропілля за участю автомобіля Ford focus та мотоцикла Ямаха.

- Протоколом огляду транспортного засобу від 14 вересня 2017 року, з якого вбачається, що оглянуто транспортний засіб марки «Ямаха», без номерного знаку, чорного кольору, водій ОСОБА_2 Причина проведення огляду - ДТП.

- Протоколом огляду транспортного засобу від 14 вересня 2017 року, з якого вбачається, що оглянуто транспортний засіб марки Ford focus н.з. НОМЕР_3 синього кольору, водій ОСОБА_1 Причина проведення огляду - ДТП.

- Висновком експерта №2\19-261 від 29 вересня 2017 року, відповідно до якого рульове керування автомобіля, що оглядається, «Ford Focus» д\н НОМЕР_3 на момент події перебувало в працездатному стані і яких-небудь несправностей експлуатаційного характеру, які могли сприяти мимовільній втраті курсової стійкості автомобіля, не виявлено. Гальмівна система автомобіля, що оглядається, «Ford Focus» д\н НОМЕР_3 на момент події перебувала в працездатному стані і яких-небудь несправностей експлуатащйного характеру, які могли сприяти мимовільній втраті курсової стійкості автомобіля, не виявлено. Ходова частина автомобіля, що оглядається, «Ford Focus» д\н НОМЕР_3 на момент перед подією перебувала в працездатному стані і яких-небудь несправностей експлуатаційного характеру, які могли сприяти мимовільній втраті курсової стійкості автомобіля, не виявлено.

Основними структурними елементами конструкції мотоцикла, вихідні параметри яких можуть суттєво впливати на його курсову стійкість, є рульове керування, гальмова система та ходова частина. В умовах даної дорожньої події, зазначені елементи конструкції мотоцикла, що оглядається, марки «Ямаха» на момент перед подією, перебували в працездатному стані, тому вони не виявляли впливу на втрату його курсової стійкості.

- Висновком експерта №2\19-292 від 23 жовтня 2017 року, з якого вбачається, що в даному випадку кінцеве розташування транспортних засобів та наявні пошкодження частин ТЗ, дозволяють зробити висновки, що автомобіль марки «Ford Fokus» д\н НОМЕР_1 та мотоцикл марки «Ямаха» на момент зіткнення знаходилися в рухомому стані. В умовах даного дорожньо-транспортного випадку, виходячи із відстані переміщення мотоциклу після зіткнення та його перекидання, довжиною 63.5 м [1], швидкість руху мотоцикла до зіткнення, дорівнювала мінімальному значенню 1VM2= 107.8... 117.8км/год (фЗ). Визначити експертним шляхом значення швидкості руху автомобіля марки Ford Fokus» д\н НОМЕР_1 на час ДТП у рамках проведеного дослідження не представляється можливим.

В даному випадку кінцеве розташування транспортних засобів, наявні пошкодження та розташування осипу відокремлених частин ТЗ на відстані 3.05м від правого краю проїзної частини вул. Незалежності за напрямком руху мотоцикла, що зафіксована в протоколі огляду місця ДТП та схемі до нього, дозволяє зробити висновки, що зіткнення автомобіля марки «Ford Fokus» д\н НОМЕР_1 з мотоциклом марки «Ямаха» сталося на правій стороні проїзної частини вул. Незалежності, за напрямком руху мотоциклу «Ямаха», в районі міста розташування осипу відокремлених частин ТЗ, зафіксованних на відстані 3.05м від правого краю проїзної частини.

- Висновком експерта №2\19-358 від 24 листопада 2017 року, з якого вбачається, що з технічної точки зору, в розглянутій дорожній ситуації, водій автомобіля марки «Ford Focus» д/н НОМЕР_1 ОСОБА_1 , керуючи автомобілем, для забезпечення безпеки дорожнього руху, повинна була перед виїздом на перехрестя з другорядної дороги на головну, з урахуванням вимог дорожнього знака 2.1 ПДР України, дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, тобто, діяти відповідно до вимог п.16,11 ПДР України. З технічної точки зору, у дорожній обстановці що склалася, в діях водія автомобіля марки «Ford Focus» д/н НОМЕР_1 ОСОБА_1 , вбачаються невідповідності з вимогами п.16.11 Правил дорожнього руху України, та вимогами дорожнього знаку 2.1 ПДР України.

З технічної точки зору, в дорожній ситуації, що склалася, водій автомобіля марки «Ford Focus» д/н НОМЕР_1 ОСОБА_1 , виконуючи вимоги п. 16.11 Правил дорожнього руху України, та вимоги дорожнього знаку 2.1 ПДР України, мала в своєму розпорядженні технічну можливість запобігти наступ даної дорожньо-транспортної події.

З технічної точки зору, у дорожній обстановці що склалася, водій мотоциклу марки «Ямаха» ОСОБА_2 , для забезпечення безпеки дорожнього руху, повинен був керувати автомобілем в населеному пункті зі швидкістю не більш ніж 60 км/год, а з моменту виникнення небезпеки для руху - застосувати заходи до гальмування мотоциклу, тобто, діяти відповідно до вимог п.12.4; п. 12.9(б) та п.12.3 Правил дорожнього руху України.

З технічної точки зору, у дорожній обстановці що склалася, в діях водія мотоциклу марки «Ямаха» ОСОБА_2 , вбачаються невідповідності з вимогами п.12.4; п.12.9(б) та п.12.3 ПДР України.

З технічної точки зору, водій мотоциклу марки «Ямаха» ОСОБА_2 , керуючи мотоциклом зі швидкістю 60 км/год та застосувавши своєчасно гальмування, тобто, діючи відповідно до вимог п.12.4; п. 12.9(б) та п.12.3 ПДР України, мав у своєму розпорядженні технічну можливість запобігти наступу даної ДТП.

З технічної точки зору, в розглянутій дорожній ситуації, дії водія мотоциклу марки «Ямаха» ОСОБА_2 , які не відповідали вимогам п.12.4; п. 12.9(б) та п.12.3 Правил дорожнього руху України, знаходились у причинному зв`язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди, оскільки водій ОСОБА_2 виконуючи вимоги вищезгаданих пунктів Правил дорожнього руху України мав технічну можливість запобігти наступу події.

З технічної точки зору у причинному зв`язку з подією, що настала, перебувають дії водія автомобіля марки «Ford Focus» д/н НОМЕР_1 ОСОБА_1 , яка у дорожніх умовах, що склалися, вирушила на перехрестя з головною дорогою, не надавши переваги в русі мотоциклісту, що рухався головною дорогою, що у свою чергу, привело до виникнення аварійної ситуації і її переростання в ДТП - зіткненню автомобіля марки «Ford Focus» д/н НОМЕР_1 з мотоциклом марки «Ямаха», тобто дії водія ОСОБА_1 , як невідповідні вимогам п.16.11 ПДР України, перебувають у причинному зв`язку з подією, що настала.

- Висновком експерта №198 від 15 листопада 2017 року, з якого вбачається, що у гр-на ОСОБА_2 в наданих медичних документах вказані наступні ушкодження: закритий косий перелом зовнішнього виростку лівого стегна зі зміщенням, закритий субкапітальний перелом 5-ї п`ясної кістки лівої кисті зі зміщенням, закритий лінійний багатоуламковий перелом верхньої - нижньої третини основної фаланги 2-го пальця лівої кисті без зміщення, закритий багатоуламковий перелом 1-ї п`ясної кістки правої кисті зі зміщенням, забита лоскутна рана ділянки лівого колінного суглобу, забита непроникаюча рана ділянки правого колінного суглобу, забиті лоскутні рани лівої кисті, забита рана верхньої третини лівого передпліччя; множинні садна верхніх та нижніх кінцівок , грудної клітини. Переломи кісток та забиті рани спричиненні від ударних дій тупими предметами з обмеженою травмуючою поверхнею, садна спричинені від дії тертя тупими предметами. Всі переломи кісток, як у сукупності, так і окремо, відносяться до ушкоджень середнього ступеня тяжкості, котрі не є небезпечними під час спричинення та потребують для свого лікування часу більше 21-ї доби. Всі забиті рани, як у сукупності, так і окремо, відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я, котрі потребують для свого лікування часу більше шести, але не більше 21-ї доби. Садна, як у сукупності так і окремо, відносяться до легких тілесних ушкоджень. Всі ушкодження мають місце на 14 вересня 2017 року та могли бути спричинені в цей час. Також виявлений зрощенний перелом середньої третини п`ятої п`ясної кістки правої кисті, який відноситься до ушкоджень середнього ступеня тяжкості, спричинений від ударної дії тупим предметом та має давнину більше декількох тижнів до 14 вересня 2017 року. Всі ушкодження могли виникнути 14 вересня 2017 року при дорожньо-транспортній пригоді, як в фабулі постанови.

- Протоколом проведення слідчого експерименту від 21 червня 2018 року, план-схемою та фототаблицею до нього, з якого вбачається, що в присутності понятих, за участі потерпілого ОСОБА_2 відтворено обстановку, обставини дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 14 вересня 2017 року.

- Висновком експерта №2\19-366 від 30 листопада 2017 року, з якого вбачається, що, в постанові на проведення автотехнічного дослідження зазначено, що за результатами слідчого експерименту 21 червня 2018 року, водій а/м марки «Ford Fokus» д/н НОМЕР_1 ОСОБА_1 - час руху а/м Ford Fokus від місця початку руху до місця зіткнення з мотоциклом «Ямаха» вказати не може.

Оскільки в показах водія а/м марки «Ford Fokus» д/н НОМЕР_1 ОСОБА_1 відсутні данні про час руху керованого нею автомобілю в небезпечному напрямку до міста зіткнення ТЗ, то відповісти на питання: «Чи мала можливість водій а/м Ford Fokus ОСОБА_1 закінчити маневр повороту ліворуч, з урахуванням того, якщо б водій мотоцикла Ямаха ОСОБА_2 рухався з допустимою швидкістю руху 60 км/год?», згідно її показів, в рамках проведеного дослідження не надається можливим.

Згідно показів водія мотоциклу «Ямаха» ОСОБА_2 , керований ним мотоцикл на час події рухався зі швидкістю 50 км/год. Такі покази водія мотоциклу «Ямаха» ОСОБА_2 стосовно механізму розвитку даної ДТП з технічної точки зору неспроможні, оскільки проведеним автотехнічним дослідженням №2/19-292 від 20 жовтня 2017 року було встановлено, що швидкість руху керованого ним мотоциклу на час події складала не менш 107.8... 117.8км/год. Експерт не вправі проводити дослідження по неспроможним технічним даним, оскільки проведення дослідження по неспроможним даним приведе до заздалегідь неспроможних висновків. Тому дослідження по показам водія мотоциклу «Ямаха» ОСОБА_2 проводитись не буде.

З технічної точки зору, в розглянутій дорожній ситуації, дії водія мотоциклу марки «Ямаха» ОСОБА_2 , які не відповідали вимогам п.12.4; п. 12.9(б) та п. 12.3 Правил дорожнього руху України, знаходились у причинному зв`язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди, оскільки водій ОСОБА_2 , виконуючи вимоги вищезгаданих пунктів Правил дорожнього руху України, мав технічну можливість запобігти наступ події.

З технічної точки зору, у причинному зв`язку з подією, що настала, перебувають дії водія автомобілю марки «Ford Focus» д/н НОМЕР_1 ОСОБА_1 , яка у дорожніх умовах, що склалися, вирушила на перехрестя з головною дорогою, не надавши переваги в русі мотоциклісту, що рухався головною дорогою, що у свою чергу, привело до виникнення аварійної ситуації і її переростання в ДТП - зіткненню автомобіля марки «Ford Focus» д/н НОМЕР_1 з мотоциклом марки «Ямаха», тобто дії водія ОСОБА_1 , як невідповідні вимогам п.16.11 Правил дорожнього руху України, перебувають у причинному зв`язку з подією, що настала.

- Протоколом проведення слідчого експерименту від 20 вересня 2018 року, планом-схемою та фототаблицею до нього, з якого вбачається, що в присутності понятих та захисника Тарабарова В.І., за участі ОСОБА_1 відтворено обстановку, обставини дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 14 вересня 2017 року.

Таким чином, по суті досліджені судом докази повністю узгоджуються між собою і спростовують показання обвинуваченої щодо відсутності у її діях складу злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, які суд розцінює, як спробу уникнути, передбаченої законом відповідальності.

Щодо позиції обвинуваченої, що нею не порушувались ПДР та вона здійснила всі необхідні заходи, щоб уникнути ДТП, то суд вважає її неспроможною та такою, що спростовується висновками зазначених екпертиз, оскільки вони узгоджуються між собою, виконані спеціалістами у автотехнічній, інжерено-технічній, судово-медичній галузях зі значним стажем роботи, є науково обґрунтованими та сумнівів у їх об`єктивності не викликають.

Відповідно до роз`яснень, наданих Пленумом Верховного Суду України в п.7 постанови №14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» у випадках, коли передбачені ст. 286 КК суспільно небезпечні наслідки настали через порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту двома або більше водіями транспортних засобів, суди повинні з`ясовувати характер порушень, які допустив кожен із них, а також чи не було причиною порушення зазначених правил одним водієм їх недодержання іншим і чи мав перший можливість уникнути дорожньо-транспортної події та її наслідків. При цьому треба мати на увазі, що за певних умов виключається кримінальна відповідальність особи, яка порушила Правила дорожнього руху вимушено, через створення аварійної ситуації іншою особою, котра керувала транспортним засобом.

Як вже зазначалося вище, що на підставі висновків експерта, зокрема, №2\19-358 від 24 листопада 2017 року, всновлено невідповідність дій водія мотоциклу марки «Ямаха» ОСОБА_2 вимогам п.12.4; п. 12.9(б) та п. 12.3 Правил дорожнього руху України, а тому знаходились у причинному зв`язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди. Разом з тим, даною експертизою чітко встановлено, що у причинному зв`язку з подією, що настала, перебувають дії саме водія автомобілю марки «Ford Focus» д/н НОМЕР_1 ОСОБА_1 , яка у дорожніх умовах, що склалися, вирушила на перехрестя з головною дорогою, не надавши переваги в русі мотоциклісту, що рухався головною дорогою, що у свою чергу привело до виникнення аварійної ситуації і її переростання в ДТП - зіткненню автомобіля марки «Ford Focus» д/н НОМЕР_1 з мотоциклом марки «Ямаха», тобто дії водія ОСОБА_1 не відповідали вимогам п.16.11 Правил дорожнього руху України. Тобто саме причиною виникнення аварійної ситуації і її переростання в ДТП є порушення правил дорожнього руху водієм автомобіля марки «Ford Focus» д/н НОМЕР_1 ОСОБА_1 .

Таким чином, з аналізу дорожньо-транспортної події, що мала місце 14 вересня 2017 року суд вважає, що порушення ПДР України ОСОБА_1 не залежало від дій потерпілого ОСОБА_2 , оскільки порушення нею вимог знаку пріоритету 2.1. та п.п. 16.11, 10.1, 12.3 Правил дорожнього руху України, ніяким чином не пов`язане з перевищенням швидкості руху потерпілим та не застосування ним своєчасного гальмування.

Щодо посилання захисника в судових дебатах, що строною обвинувачення невірно вказано в обвинувальному акті, що ОСОБА_1 , діючи саме умисно у вчиненні злочину, оскільки вважає, що злочин, передбачений ч.1 ст. 286 КК України характеризується необережною формою вини, то суд зазначає наступне.

Як вбачається з пред`явленого ОСОБА_1 обвинувачення, їй інкримінується те, що вона діючи умисно, не переконалась, що виконання нею маневру буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, не вжила заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу після виявлення перешкоди для руху у вигляді транспортного засобу, що рухається по головній дорозі, а продовжила виконання маневру повороту ліворуч, чим не надала дорогу транспортному засобу, який наближався до даного перехрещення автодоріг по головній дорозі з ліва направо відносно напрямку руху ОСОБА_1 , - мотоциклу під керуванням ОСОБА_2 .

Тобто їй інкримінується те, що вона умисно порушила правил безпеки дорожнього руху, а не умисна форма вини до настання наслідків.

Суб`ктивна сторона даного злочин, визначається складністю об`єктивної сторони, яка характеризується діянням, наслідками та причино-наслідковим зв`язком між ними. У зв`язку з цим психічне ставлення особи слід визначати як до факту порушення правил дорожнього руху так і до наслідків цього правопорушення. Порушення правил безпеки дорожнього руху може бути вчинене з прямим умислом або зі злочинною недбалістю. Щодо наслідків, то вина особи може бути тільки необережною.

Суд вважає, що стороною обвинувачення вірно встановлено форму вини як умисел до порушення ПДР України, оскільки як підтвердила в судовому засіданні обвинувачена, вона неодноразово проїджджала дане перехрестя, їй було відомо про його складність та про встановлені дорожні знаки, які слід було суворо дотримуватись.

Щодо настання наслідків, які настали внаслідок даної ДТП, то в судовому засіданні підтверджено саме необережну форму вини обвинуваченої, яка прокурором не оспорюється.

Таким чином, оцінюючи всі досліджені докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає, що вина обвинуваченої у вчиненні інкримінованого злочину доведена поза розумним сумнівом та її дії кваліфіковані вірно за ч.1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_1 , суд відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до вимог ст. 12 КК України відноситься до злочинів невеликої тяжкості, характер та наслідки вчиненого злочину, особу винної, зокрема те, що вона на обліках у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, зареєстрована як ФОП, неодружена, на утриманні має повнолітнього сина, який продовжує навчання, за місцем мешкання характеризується позитивно, раніше до кримінальної відповідальності не притягалась, часково відшкодувала шкоду.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання судом не встановлено.

Також при вирішенні питання про вид та міру покарання обвинуваченій, суд враховує соціально-психологічну характеристу на обвинувачену, яка складена Добропільським міськрайонниим відділом філії Державної установи «Центр пробації» в Донецькій області. Так, відповідно до вказаної характеристики обвинувачена характеризується як така, яка має низьку ймовірність вчинення повторного правопорушення і може становити низьку небезпеку для суспільства, у тому числі окремих осіб.

З врахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченої можливе без ізоляції її від суспільства, через що їй слід призначити покарання у межах санкції статті обвинувачення у виді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки наявні підстави для незастосування до обвинуваченої додаткового покарання, передбаченого санкцією ч.1 ст.286 КК України, так як обвинувачена працюючи торговим представником, використовує транспортний засіб для утримання сім`ї, і він фактично є основним джерелом доходу.

Вищевказане покарання суд вважає необхідним та достатнім для досягнення мети не лише кари за вчинене, а й буде слугувати для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нових злочинів.

Підстав для застосування ст.69 КК України суд не вбачає.

Крім того, потерпілим ОСОБА_2 заявлений цивільний позов до обвинуваченої ОСОБА_1 , ПАТ «СГ «ТАС» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, зокрема просить стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова група «TAC» на його користь в рахунок відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 14 вересня 2017 року суму в розмірі 66 122 грн. 10 коп., з яких 42341,26 грн витрати на лікування, 15804,25 грн.- сума не отриманого заробітку, 7976,59 грн. - витрати на транспортування до лікувальних закладів; в рахунок відшкодування моральної шкоди суму в розмірі 3306 грн. 11 коп. (що становить 5 % від страхової виплати за шкоду заподіяну здоров`ю), а всього суму в розмірі 69428 грн. 21 коп. Стягнути з ОСОБА_1 , в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 14 вересня 2017 року в розмірі 90693 грн. 89 коп.

В обґрунтування позову посилається на те, що 14 вересня 2017 року сталася дорожньо-транспортна пригода. Внаслідок допущенної ОСОБА_1 дорожньо-транспортної події йому були заподіяні наступні тілесні ушкодження: множинні садна верхніх та нижніх кінцівок, грудної клітини, які відносяться до легких тілесних ушкоджень; забита лоскутна рана ділянки лівого колінного суглобу, забита непроникаюча рана ділянки правого колінного суглобу, забиті лоскутні рани лівої кисті, забита рана верхньої третини лівого передпліччя, які відносять до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я; закритий косий перелом зовнішнього виросту лівого стегна зі зміщенням, закритий субкапітальний перелом 5-ї п`ясної кістки лівої кисті зі зміщенням, закритий лінійний багатоуламковий перелом верхньої - нижньої третини основної фаланги 2-го пальця лівої кисті без зміщення, закритий багатоуламковий перелом 1-ї п`ясної кістки правої кисті зі зміщенням, які у сукупності відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень, що вимагають для свого лікування термін понад 21 день.

Цивільна правова відповідальність обвинуваченої ОСОБА_1 застрахована в ПАТ «СГ «ТАС», що підтверджується Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю складає 200 000 грн. Під час його лікування його батько звертався до страховика з повідомленням про даний страховий випадок, проте до сьогоднішнього дня не було зроблено ніякого відшкодування. Моральну шкоду він оцінює в 100 000 грн., яка обумовлена фізичними та душевними стражданнями, погіршенням стану здоров`я. Враховуючи, що 5 % від страхової виплати за шкоду заподіяну здоров`ю підлягають відшкодуванню страховиком, а також те, що обвинувачена добровільно надала матеріальну допомогу у розмірі 6000 грн., а тому просить стягнути з обвинуваченої 90 693,89 грн. моральної шкоди.

Приватне акціонерне товариство «Страхова група «TAC» свої заперечення щодо цивільного позову виклали в відзиві на позовну заяву, відповідно до якого позов не визнають та просять відмовити в його задоволенні в повному обсязі за безпідставністю та необґрунтованістю позовних вимог. Відповідно до п.35.1 ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання страхового відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Крім того п.32.2. ст. 35 вищевказаного закону містить перелік документів, які потрібно додати до заяви. Тобто, позивачу для отримання страхового відшкодування необхідно звернутись до АТ «СГ «ТАС» в передбаченому законодавством порядку, та надати необхідні документи для визначення розміру шкоди. Проте, позивач станом на 21 травня 2019 року не звертався до АТ «СГ «ТАС» із заявою про страхове відшкодування та не надав жодних документів, внаслідок чого питання про виплату страхового відшкодування не розглядалось, а отже, звернення позивача про захист його порушеного права є безпідставним. На даний момент відповідач не має правових підстав для здійснення виплати страхового відшкодування, оскільки позивачем не дотримано передбаченого законодавством порядку отримання страхового відшкодування. Також звертають увагу, що відшкодуванню підлягають лише обґрунтовані та документально підтвердженні медичним закладом витрати на лікування, а витрати на паливо в розмірі 7976.59 грн. не відшкодовуються страховою згідно норм чинного законодавства. Щодо моральної шкоди, то зазначено наступне, що відповідно до ст.26-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», що моральна шкода відшкодовується лише 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю, проте після звернення в установленому законом порядку. Також зазначають, що враховуючи абз.4 ст.36.2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» АТ «СГ «ТАС» буде відшкодована шкода позивачу в розмірі визначеному чинним законодавством після розгляду кримінальної справи та звернення до АТ «СГ «ТАС» в установленому законом порядку та надання усіх підтверджуючих документів. (а.с.94-95)

Вирішуючи даний позов, суд виходить з наступного.

Відповідно до приписів ч.2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні.

Згідно ч.1 ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, суд, в залежності від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Відповідно до частини 1 статті 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями, зокрема, підозрюваного або обвинуваченого.

Згідно частини 2 статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до вимог статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Види обов`язкового страхування в Україні визначені у статті 7 Закону України «Про страхування». До них пункт 9 частини 1 вказаної статті відносить страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відносини у цій сфері регламентує, зокрема, Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ( далі - Закон «Про ОСЦПВВНТЗ»)

Як встановлено судом, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпілий ОСОБА_2 отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження. Потерпілий пред`явив цивільний позов до ПАТ «СГ ТАС» як до страхової компанії, з якою у обвинуваченої ОСОБА_1 було укладено договір «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та до самої обвинуваченої.

Згідно Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АК\0015953 від 05 жовтня 2016 року ОСОБА_1 застрахувала свою цивільно-правову відповідальність в ПАТ «СГ ТАС». Сума страхового ліміту за шкоду заподіяну одному потерпілому життю та здоров`ю становить 200000 грн.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 ОСОБА_1 є власником автомобіля Ford Focus д/ НОМЕР_2 , 2010 року випуску.

Положеннями статті 35 Закону «Про ОСЦПВВНТЗ» регламентовано, що для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону) заяву про страхове відшкодування.

Суд звертає увагу, що визначений Законом «Про ОСЦПВВНТЗ» порядок звернення потерпілого до страховика із заявою про здійснення страхового відшкодування є не досудовим порядком урегулювання спору, визначеним як обов`язковий в розумінні статті 124 Конституції України, а позасудовою процедурою здійснення страхового відшкодування, яка загалом не виключає право особи безпосередньо звернутися до суду з позовом про стягнення відповідного відшкодування.

Обов`язок відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, у тому числі, коли йдеться про вчинення злочину, передбаченого ст. 286 КК України, обумовлений не порушенням певного договірного зобов`язання, а фактом спричинення шкоди майну, здоров`ю та життю людини.

Право особи у випадку завдання шкоди кримінальним правопорушенням, передбаченим ст. 286 КК України, порушене саме фактом заподіяння такої шкоди, а тому особа вправі самостійно обирати способи відшкодування такої шкоди. Це також узгоджується зі статями 15, 16 ЦК України.

Законодавець передбачає дві підстави для виплати страхового відшкодування потерпілому. Перша з них - передбачена статтею 35 Закону «Про ОСЦПВВНТЗ». Шкода може бути відшкодована на підставі звернення потерпілого до страхової компанії за умови подання ним відповідної заяви про таке відшкодування.

Інший спосіб передбачає можливість звернення за відшкодуванням до суду з вимогою до страхової компанії про відшкодування шкоди та ухвалення відповідного судового рішення. Так, згідно з пунктом 36.1. статті 36 Закону «Про ОСЦПВВНТЗ» рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду в разі, якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку.

З огляду на це, протилежний підхід, який ставив би в залежність право потерпілого на компенсацію за результатами кримінального провадження від попереднього звернення чи незвернення з заявою до цих осіб, призвів би до істотного обмеження, чи навіть повного нівелювання його права на судовий захист у кримінальному процесі, встановленого статтею 128 КПК України.

Водночас, у межах кримінального провадження за ст. 286 КК України факт, обставини ДТП, особа, винна у її настанні, характер і розмір завданої шкоди встановлюються судом як обставини, що мають істотне значення для кримінальної справи і належать до предмету доказування. В цьому разі незвернення потерпілого безпосередньо до страховика жодним чином не перешкоджає з`ясуванню обставин, з якими законодавець пов`язує підстави для виплати відшкодування.

Тому, якщо особа подала позовну заяву до суду про стягнення із страховика шкоди завданої внаслідок вчинення злочину, передбаченого ст. 286 КК України, то вона здійснила відповідне волевиявлення, обравши на власний розсуд один з альтернативно можливих способів захисту свого порушеного права.

Наведене узгоджується із правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, що викладений у постанові від 19 червня 2019 року (справа № 465/4621/16-к) і зводиться до того, що для задоволення в межах кримінального провадження цивільного позову потерпілого до страховика про стягнення шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК України, попереднє звернення потерпілого до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку, визначеному статтею 35 Закону «Про ОСЦПВВНТЗ», не є обов`язковим.

Таким чином, посилання представника відповідача ПАТ «СГ «ТАС» як на підставу відмови в позові на те, що потерпілий не звертався з заявою до страховика про виплату йому страхового відшкодування, у зв`язку з чим відповідач не має правових підстав для здійснення виплати страхового відшкодування, є безпідставним, оскільки саме за потерпілим залишається право вибору способу звернення за захистом своїх прав (із заявою до страхової компанії чи з позовом до суду) та відповідає вимогам закону.

За приписами п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про ОСЦПВВНТЗ`у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до вимог ст. 23 Закону України «Про ОСЦПВВНТЗ» шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; шкода, пов`язана із смертю потерпілого.

Згідно вимог п.24.1. ст. 24 Закону України «Про ОСЦПВВНТЗ» у зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.

Згідно листків непрацездатності ОСОБА_2 з діагнозом множинна травма тіла, ЗЧМГ, струс головного мозку, закритий косий перелом зовнішнього виростку лівого стегна, зі зміщенням, закритий лінійний багатоуламковий перелом 2-го пальця лівої кисті без зміщення, закритий багато уламковий перелом 1-ї п`ясної кістки правої кисті, перебував на лікарняному з 14 вересня 2017 року по 10 квітня 2018 року. (а.с.43-47)

З епікризу історії хвороби №6360 вбачається, що ОСОБА_2 знаходився на лікування в травмотологічному відділенні ДЛІЛ з 14 вересня по 06 жовтня 2017 року з діагнозом множинна травма тіла, ЗЧМГ, струс головного мозку, закритий косий перелом зовнішнього виростку лівого стегна, зі зміщенням, закритий лінійний багатоуламковий перелом 2-го пальця лівої кисті без зміщення. Закритий багато уламковий перелом 1-ї п`ясної кістки правої кисті. Забита лоскутна рана ділянки лівого суглобу з відслойкою шкіри по краях. Забита непроникаюча рана ділянки правого колінного суглобу. Забитті лоскутні рани лівої кисті. Множинні садна верхніх та нижніх кінцівок, грудної клітки. Та призначено лікування: Премедікація, емсеф + новокаїн, анальгін, дексалгін, кальцій Д3 нікомед, Л-лізин + натрій хлорид, агапурін, нормовен, новопарін, ессенціале, актовегін, тіоцетам, омез, натрій-хлорид, глюкоза, ібупрофен, парацетамол, перев`язки з бетадіном, хлоргексидином, г/лонгет. (а.с.65)

Відповідно до виписки з історії хвороби №827 ОСОБА_2 перебував на лікування з 29 січня 2018 року по 14 лютого 2018 року з діагнозом зростаючий перелом медіального виростка лівої великогомілкової кістки. Порушення функцій лівої нижньої кінцівки. Отримував ліккування: актовегіл, реосорбілакт, пектосифилін, Л-лізин есцинат, натрій хлорид, ессенціале, гордокс. (а.с.69)

Згідно виписки з медичної картки стаціонарного хворого №2671 від 21 лютого 2018 року, ОСОБА_2 перебував на лікуванні в стаціонарі з 14 лютого 2018 року по 21 лютого 2018 року з діагнозом неправильно зрісший перелом лательного відростка лівої бедрової кістки. 16 лютого 2018 року було проведено операцію лівого колінного суглобу. Лікування та рекомендації: еластичне бинтування, профлекс, САМ-е, введення геалоронової кислоти в лівий колінний суглоб. (а.с.71)

Відповідно до виписки з історії хвороби №1521 ОСОБА_2 перебував на лікуванні з 22 лютого 2018 року по 16 березня 2018 року з діагнозом зрощений зі зміщенням перелом латерального відростка лівої бедрової кістки. Закрите пошкодження медіального та латерального менісков лівого колінного суглобу. Зміщенна конструктура колінного суглобу. (а.с.72)

Потерпілиий просить стягнути в його користь витрати за придбання ліків та сплачених медичних послуг у сумі 42341,26 грн.

На підтвердження понесених витрат на лікування потерпілий надав фіскальні чеки з переліком медичних препаратів.

Згідно наданих позивачем копій фіскальних чеків, вбачається, що медичні препарати, які збігаються із призначенням лікаря згідно епікризу історії хвороби та виписок з медичної картки хворого є емсеф на суму 1001,91 грн, анальгін - 33,50 грн, дексалгін - 669,50 грн, кальцій Д3 нікомед - 83,50 грн, Л-лізин - 635,08 грн, агапурін - 375,86 грн, нормовен- 164,95 грн, новопарін- 1286,26 грн, ессенціале - 1038,30 грн, актовегін - 1045,95 грн, тіоцетам - 270,98 грн, омез - 43,16 грн, натрій-хлорид - 555,70 грн, актовегіл - 481,55 грн, реосорбілакт - 417,50 грн, пектосифілін - 52,08 грн, еластичний бинт - 149,05 грн., профлекс- 2382,44 грн, Сам-е - 6222,60 грн., на загальну суму - 16909,87 грн.

Крім того суд враховує витрати понесенні потерпілим на супутні медичні засоби, необхідні для його лікування, які підтвердженні наданими фіскальними чеками, а саме перекис на суму 89,40 грн, бинт - 570,20 грн, шприци - 371,30 грн, рукавиці - 181,80 грн, бахіли - 18,10 грн, піпетка для забору - 1,80 грн, вата - 34,20 грн., системи- 113,40 грн, пластир - 65,15 грн, зеленка - 4 грн, голка - 50,50 грн, етиловий спирт - 159,50 грн, лідокаїн - 1,86 грн, покриття операційне - 265,50 грн, спонжі марлеві - 66 грн, салфетка марлева - 33 грн, маска медична - 2,50 грн, халат медичний хірургічний - 201,25 грн, марля - 36 грн, лейкопластир - 18,50 грн., йод - 18,20 грн, лезо - 2,60 грн. рушник паперовий - 23,25 грн, наконечник для клізм. - 14 грн, пелюшки - 66,90 грн, пласт - 61,90 грн., на загальну суму 2470,81 грн., а також витрати за набір інструментів для операції на колінному суглобі , що становлять 12000 грн, які підтверджуються видатковою накладною №15/02/093 від 15 лютого 2018 року. (а.с.70)

Також, суд вважає обгрунтовною вимогою про стягнення в його користь понесених ним витрат на діагностику, а саме - магнітно-резонантну томографію головного мозку від 21 листопада 2017 року на суму 1100 грн та МРТ колінного суглобу - 1200 грн, що разом становить 2300 грн., які підтверджуються квитанцією ( а.с.67-68) . (а.с.64)

Щодо інших витрат на придбання медичних препаратів, які зазначені в наданих позивачем фіскальних чеках, то суд не може взяти їх до уваги, оскільки позивачем не надано достатніх та належних доказів, які б підтверджували зв`язок між даними витратами на лікування та тілесними ушкодженнями, які потерпілий отримав внаслідок ДТП.

Щодо сплати потерпілим 200 грн. благодійної допомоги, то суд вважає, що у цій частині позову слід відмовити, оскільки благодійні внески сплачуються особами добровільно і до витрат на лікування не відносяться.

Що стосується відшкодування 7976,59 грн витрат на транспортування до лікувальних закладів, то суд зазначає наступне.

Згідно вимог п.24.1. ст. 24 Закону України «Про ОСЦПВВНТЗ» у зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.

Тобто витрати пов`язані з доставкою потерпілого в заклад охорони здоров`я відносяться до витрат, які пов`язані з лікуванням потерпілого, а тому підлягають відшкодуванню.

У зв`язку з чим, надуманим є посилання представника страхової компанії, що витрати на паливо не відшкодовуються страховою згідно норм чинного законодавства.

Як підтверджується наданими потерпілим квитанціями витрати на пальне становлять 7976,52 грн.

Факт перебування потерпілого в лікувальних закладах в містах Краматорську (16 разів) та Харкові (один раз, проте з 14 лютого 2018 року по 21 лютого 2018 року, тобто автомобіль долав відстань до м. Харькова і назад до м.Добропілля двічі) підтверджується виписками з історії хвороби, місце його проживання в м.Добропілля задокументовано органами досудового розслідування та судом під час з`ясування анкетних даних, пальне придбане у період проходження лікування, закон не забороняє обирати потерпілому вид транспорту для проїзду в лікувальні заклади.

Згідно додаткових пояснень потерпілого, відстань, яку він долав до вказаних лікувальних закладів на автомобілі «Тойота Камрі», 2006 року випуску, становить 1986,56 км., середня витрата палива у його автомобілі становить 9,90 літрів на 100 км. пробігу, середня вартість бензину марки А-95 у зазначений період, згідно наданих фіскальних чеків, становить 30 грн. за 1 л.. Потерпілий надав квитанції на покупку пального на загальну суму 7976,52 грн. Разом з тим, згідно розрахунку, середня вартість використання пального для подолання відстані з місця його проживання до лікувальних закладів та повернення назад додому становить (1986,56/100*9,90*30=5900,08) 5900,08 грн., які і слід стягнути з страхової компанії в користь позивача.

А тому позовні вимоги про стягнення витрат на лікування є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню, у сумі 39580,76 (16909,87+2470,81+2300+12000 + 5900,08) грн.

Щодо позовної вимоги про відшкодування 15804,25 грн. втраченого заробітку, то суд зазначає наступне.

Обґрунтовуючи позовну вимогу щодо відшкодування втраченого доходу, позивач посилається на вимоги ст. 1198 ЦК України, яка регламентує порядок визначення доходу, втраченого внаслідок каліцтва та іншого ушкодження здоров`я, та ст. 25 Закону України «Про ОСЦПВВНТЗ», яка визначає шкоду, пов`язану з тимчасовою втратою працездатності потерпілим. Позивач зазначає, що він є фізичною особою-підприємцем та його дохід за 2016 рік склав 27093.00 грн, він протягом семи місяців перебував на лікарняному, а саме з 14 вересня 2017 по 10 квітня 2018 року, отже відповідач повинен сплачувати йому втрачений дохід за сім місяців у розмірі 15804,25 грн.

В судовому засідання представник потерпілого уточнив вимогу та просить стягнути саме шкоду, пов`язану з тимчасовою втратою працездатності потерпілим.

Статтею 1198 ЦК України встановлено порядок визначення доходу, втраченого внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров`я фізичної особи-підприємця.

Зі змісту ст. 1195 ЦК України випливає, що заробіток (дохід), втраченого внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров`я фізичної особи обов`язково визначається з урахуванням втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності.

Професійна працездатність - здатність людини якісно виконувати роботу, що передбачена конкретною професією, яка дозволяє реалізувати трудову зайнятість у певній сфері виробництва відповідно до вимог змісту і обсягу виробничого навантаження, встановленого режиму роботи та умов виробничого середовища.

Потерпілий суду підтвердив, що йому не встановлено ні інвалідності, ні професійної втрати працездатності.

Таким чином, суд вважає, що у такому разі потерпілий ОСОБА_2 на момент розгляду справи, за відсутності встановленої висновком МСЕК втрати професійної працездатності, не має права на відшкодування заробітку (дохіду), втраченого внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров`я фізичної особи, а тому посилання потерпілого на вимоги ст. 1198 ЦК України та порядок визначення розміру шкоди, пов`язаної каліцтвом та іншим ушкодженням здоров`я є помилковим.

Разом з тим, в позовній заяві позивач також посилається на вимоги ст. 25 Закону України «Про ОСЦПВВНТЗ», які регламентують порядок відшкодування шкоди, пов`язаної з тимчасовою втратою працездатності потерпілим, відповідно до вимог якої, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності потерпілим відшкодовуються не отримані доходи за підтверджений відповідним закладом охорони здоров`я час втрати працездатності. Доходи потерпілого оцінюються в таких розмірах: для особи, яка забезпечує себе роботою самостійно, - неотримані доходи, які обчислюються як різниця між доходом за попередній (до дорожньо-транспортної пригоди) календарний рік та доходом, отриманим у тому календарному році, коли особа була тимчасово непрацездатною.

Відповідно до вимог п.23.1 ст. 23 Закону України «Про ОСЦПВВНТЗ» до шкоди, заподіяної життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відноситься шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим.

Відповідно до інформації, наданої Добропільською ОДПІ від 07 січня 2018 року ОСОБА_2 перебуває на податковому обліку як фізична-особа підприємець у Добропільській ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області на спрощеній системі оподаткування (1 група, 10%). Загальна сума доходу за звітний (податковий період) за 2016 рік становить 27093 грн.

Відповідно до інформації, наданої Добропільською ОДПІ від 02 квітня 2018 року ОСОБА_2 перебуває на податковому обліку як фізична-особа підприємець у Добропільській ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області на спрощеній системі оподаткування (1 група, 10%). Загальна сума доходу за звітний (податковий період) за 2017 рік становить 30 696 грн.

Таким чином, внаслідок ушкодження здоров`я неотримані доходи, пов`язані з тимчасовою втратою працездатності потерпілим обчислюються як різниця між доходом за попередній (до дорожньо-транспортної пригоди) календарний рік, тобто за 2016 рік та доходом, отриманим у тому календарному році, коли особа була тимчасово непрацездатною, тобто за 2017 рік, та становить (30 696 - 27093) 3603 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовної вимоги потерпілого до ПАТ «СК «ТАС» про відшкодування шкоди заподіяної життю та здоров`ю потерпілого у загальній сумі 43183,76 грн, з яких 33 680,68 грн. витрати на придбання ліків та діагностику, 5900,08 грн. витрат на транспортування та 3603 грн. неотриманого доходу.

Щодо позовної вимоги про стягнення моральної шкоди, то суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ст.23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Як роз`яснено у п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року, розмір моральної (немайнової) шкоди, суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість заподіяної травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

Враховуючи, що судом встановлено, що винними діями обвинуваченої потерпілому заподіяна моральна шкода, оскільки останній зазнав фізичного болю та душевних страждань внаслідок протиправної поведінки обвинуваченої, а саме завдання йому тілесних ушкоджень, що призвело до тимчасової втрати працездатності, тривалого лікування, термін якого становив понад 7 місяців, оперативного втручання, у зв`язку з чим, було порушено його нормальні життєві зв`язки.

При визначенні розміру моральної шкоди, що підлягає стягненню на користь потерпілого, суд керується засадами розумності, виваженості та справедливості, як того вимагає ст. 41 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, враховує глибину та ступінь моральних і фізичних страждань позивача, яких він зазнав внаслідок отриманої травми, що внаслідок даної події йому було спричинено вимушені зміни у звичайному способі життя та необхідні зусилля для їх відновлення, оскільки більше семи місяців він перебував на лікарняному.

Разом з тим, суд вважає обгрнтованим посилання захисника на те, що у ДТП наявна вина і самого потерпілого, у зв`язку з чим слід зменшити розмір моральної шкоди.

Якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка завдала шкоди, - також залежно від ступеня її вини) розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом (частина друга статті 1193 ЦК України).

Положення статті 1193 ЦК України про зменшення розміру відшкодування з урахуванням ступеня вини потерпілого застосовуються і в інших випадках завдання шкоди майну, а також фізичній особі, однак у кожному разі підставою для цього може бути груба необережність потерпілого (перебування у нетверезому стані, нехтування правилами безпеки руху тощо), а не проста необачність.

Питання про те, чи є допущена потерпілим необережність грубою (частина друга статті 1193 ЦК України), у кожному конкретному випадку має вирішуватись з урахуванням фактичних обставин справи (характеру дії, обставин завдання шкоди, індивідуальних особливостей потерпілого, його стану тощо).

Врахувавши наведені обставини та норми матеріального права, суд приходить до висновку, що обвинувачена, як особа, яка керувала джерелом підвищеної небезпеки, повинна нести відповідальність за моральну шкоду, завдану таким джерелом, проте суд врахувавши також, що потерпілий діяв всупереч вимогам п.12.4; п. 12.9(б) та п.12.3 Правил дорожнього руху України і його дії, як водія мотоциклу марки «Ямаха» знаходились у причинному зв`язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди, вважає за необхідне зменшити розмір моральної шкоди.

У зв`язку з вищенаведеним, суд приходить до висновку, що розмір відшкодування моральної шкоди має становити 40 000 грн. і цей розмір суд вважає таким, що відповідає глибині і ступеню моральних і фізичних страждань потерпілого.

Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш аніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення.

Водночас, відповідно до загальних положень про відшкодування шкоди ЦК України та змісту ч.1 ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Статтею 26-1 ЦК України страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

Судом встановлено, що цивільна правова відповідальність обвинуваченої ОСОБА_1 застрахована в ПАТ «СГ «ТАС», що підтверджується Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АК\0015953 від 05 жовтня 2016 року.

Суд прийшов до висновку, що з відповідача ПАТ «СГ «ТАС» слід стягнути виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю у загальній сумі 43183,76 грн, а тому 5 % від цієї суми буде становити 2159,19 грн.

Водночас, відповідно до загальних положень про відшкодування шкоди ЦК України та змісту ч.1 ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

З врахуванням того, що суд прийшов до висновку, що розмір відшкодування моральної шкоди має становити 40 000 грн, з яких 2159,19 грн. відшкодовує страхова компанія, різницю між сумою відшкодування, визначену судом, та сумою, яка повинна бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною в скоєнні ДТП, а також те, що сторони провадження визнають факт добровільної компенсації обвинуваченою потерпілому грошової виплати у розмірі 6000 грн., а тому з обвинуваченої слід стягнути в корить потерпілого моральну шкоду у розмірі 31840,81 грн.

В кримінальному провадженні є процесуальні витрати, які слід стягнути з обвинуваченої в користь держави з відповідним призначенням платежів.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст.100, 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченогоч. 1 ст. 286 КК України, та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 300 (трьохсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що відповідно становить 5100 (п`ять тисяч сто) грн., без позбавленням права керування транспортними засобами.

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати у кримінальному провадженні за проведення судових експертиз 2/19-261 у сумі 988,70 грн, №2/19-292 у сумі 988,70 грн, 2/19-358 у сумі 988,70 грн, 2/19-366 у сумі 858 грн, що у загальному становить 3824,10 (три тисячі вісімсот двадцять чотири гривні десять копійок) грн. в користь держави, з відповідними призначеннями платежів.

Речові докази у кримінальному провадженні після набрання вироком законної сили, а саме:

- автомобіль Ford Focus державний номер НОМЕР_3 , який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_1 , залишити у її розпорядженні як власника;

- мотоцикл «Ямаха» без реєстрації, який знаходиться на майданчику Добропільського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області, повернути потерпілому ОСОБА_2 .

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ПАТ «СГ ТАС» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, задовольнити частково.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія» «ТАС» в користь ОСОБА_2 шкоду, заподіяну життю та здоров`ю потерпілого у розмірі 43183,76 (сорока трьох тисяч ста вісімдесяти трьох гривень сімдесяти шести копійок) грн, з яких 33 680,68 грн. - витрати на придбання ліків та діагностику, 5900,08 грн. - витрати на транспортування, 3603 грн. - неотриманого доходу.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія» «ТАС» в користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 2159,19 (двох тисяч ста п`ятдесяти дев`яти гривень дев`ятнадцяти копійок) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 31840,81 (тридцяти однієї тисячі восьмиста сорока гривень вісімдесяти однієї копійки) грн.

В задоволенні решта позовних вимог відмовити.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Добропільський міськрайонний суд.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченій та прокурору.

Головуючий суддя Л.С.Мацишин