Ухвала суду № 86943228, 16.01.2020, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/38/20

Провадження № 2/539/424/2020

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2020 року м. Лубни

Суддя Лубенського міськрайонного суду Полтавської області Даценко В.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Лубенського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Полтавській області про визнання незаконними дій та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Лубенського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Полтавській області про:

- визнання незаконними дій головного державного виконавця Лубенського МР ВДВДС ГТУЮ в Полтавській області по зведеному виконавчому провадженню № 56473627 щодо прийняття постанови від 30.10.2018 року про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу та зверненню стягнення на належне боржнику ОСОБА_2 на нерухоме майно відповідно до акту від 30.10.2018 року,

- визнання незаконною та скасування постанови про стягнення заборгованості в рахунок погашення боргу від 30.10.2018 року винесену головним державним виконавцем Лубенського МР ВДВДС ГТУЮ в Полтавській області по зведеному виконавчому провадженню № 56473627, якою передано стягувачу ТОВ «ТД «Лубнигаз» нерухоме майно: житловий будинок з господарськими будівлями та земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2

- визнання незаконним та скасування акту про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 30.10.2018 року головного державного виконавця Лубенського МР ВДВДС ГТУЮ в Полтавській області по зведеному виконавчому провадженню № 56473627, яким звернено стягнення на належне боржнику ОСОБА_2 нерухоме майно, а саме: житловий будинок з господарськими будівлями та земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 .

Позов мотивований тим, що на примусовому виконанні Лубенського МР ВДВДС ГТУЮ в Полтавській області перебуває зведене виконавче провадження № 56473627 про стягнення з ОСОБА_2 160 450 грн 71 коп., під час якого звернено стягнення на належне боржнику ОСОБА_2 нерухоме майно, а саме: житловий будинок з господарськими будівлями та земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який передано стягувачу – ТОВ «Торговий дім».

Вказані дії та рішення позивач вважає незаконними.

Так, відчуження відбулося всупереч ухвали Лубенського міськрайонного суду від 01.11.2017 року у справі № 539/2814/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, якою відповідачу заборонено здійснювати відчуження цього нерухомого майна.

Вказує, що внаслідок таких дій ОСОБА_2 фактично позбавилася майна, за рахунок якого повинна була бути погашена її заборгованості перед позивачем при виконанні рішення у справі № 539/2814/17.

Дослідивши позов та додані до нього матеріали, суд приходить до висновку, що цей позов не може бути розглянутий в порядку цивільного судочинства.

Судом встановлено, що на примусовому виконанні Лубенського МР ВДВДС ГТУЮ в Полтавській області перебуває зведене виконавче провадження № 56473627 про стягнення з ОСОБА_2 160 450 грн 71 коп., під час якого в жовтні 2018 року звернено стягнення на належне боржнику ОСОБА_2 нерухоме майно, а саме: житловий будинок з господарськими будівлями та земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який передано стягувачу – ТОВ «Торговий дім».

Також встановлено, що ухвалою Лубенського міськрайонного суду від 01.11.2017 року у справі № 539/2814/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, останній заборонено здійснювати відчуження цього нерухомого майна.

У цій справі ОСОБА_1 оскаржує наведені рішення державного виконавця, які, на його думку, прийняті незаконно, всупереч ухвали Лубенського міськрайонного суду від 01.11.2017 року у справі № 539/2814/17.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Статтею 15 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII) визначено, що сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

У цій справі позивач не є стороною вказаного виконавчого провадження, оскаржує дії та рішення державного виконавця, прийняті в межах стягнення коштів з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Торговий дім».

Порядок здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, постановлених в порядку цивільного судочинства, врегульовано положеннями розділу VІI «Судовий контроль за виконанням судових рішень» ЦПК.

Частиною першою статті 447 ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Ураховуючи те, що позивач не є стороною виконавчого провадження і не наділене процесуальним правом щодо оскарження рішень і дій державного виконавця в порядку статті 447 ЦПК України, суд вважає, що вказана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Натомість, згідно із частиною першою статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

З огляду на наведені положення ЦПК України та частини першої статті 287 КАС України цей спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Така правова позиція викладена в постанові ВП ВС від 27 березня 2019 року у справі № 823/359/18.

При цьому суд відхиляє посилання позивача на постанову ВП ВС у справі № 752/1115/17 від 12.06.2019 року, як на підставу звернення в порядку цивільного судочинства, оскільки в ній йде мова про інші правовідносини. У цій справі сторона виконавчого провадження (боржник) звернулася до суду із позовом, у якому просила визнати незаконними дії головного державного виконавця щодо передачі її майна стягувачу в рахунок погашення заборгованості.

Характерними відмінностями такої справи є інший суб`єктний склад учасників правовідносин (звернення з позовом саме сторони виконавчого провадження), та цивільно-правовий характер спору, пов`язаний з належністю майна, на яке звернено стягнення, позивачу.

Натомість свої вимоги у цій справі позивач не обґрунтовує наявністю у нього права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Позиція позивача зводиться до порушення його потенційного права на погашення заборгованості за рахунок майна боржника, переданого іншому стягувачу.

Таким чином, ці правовідносини носять публічно-правовий характер, пов`язані з реалізацією публічної влади державним виконавцем, яка, на думку позивача, здійснена всупереч публічному припису іншого державного органу (суду) щодо заборони відчуження такого майна.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

На підставі п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України, суд ,-

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Лубенського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Полтавській області про визнання незаконними дій та скасуванняпостанови.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Полтавської області протягом 15 днів з дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення ухвали, можуть подати апеляційну скаргу до апеляційного суду Полтавської області через суд першої інстанції протягом 15 днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Лубенського

міськрайонного суду В.М.Даценко.