Вирок № 86941772, 16.01.2020, Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області

16.01.2020

єдиний унікальний номер 397/510/19

провадження №1-кп/389/108/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2020 року Знам`янський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Проценка О.М.,

за участю: секретаря судового засідання Туманової С.В., прокурора Знам`янської місцевої прокуратури Кіровоградської області Дьячкова О.П., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника Урсаленка О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщені суду міста Знам`янка кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019120310000089 від 28 лютого 2019 року щодо

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт.Димитрове Олександрійського району Кіровоградської області, громадянина України, освіта неповна середня, працюючого не офіційно, не одружений, утриманці відсутні, місце проживання без реєстрації АДРЕСА_1 , раніше судимого: 07 жовтня 1994 року Олександрійським міським судом Кіровоградської області за ч.2 ст.206 КК України (в редакції 1960 року) до 2 років 6 місяців позбавлення волі; 23 квітня 1997 року Олександрійським міським судом Кіровоградської області за ч.2 ст.140, ч.1 ст.141 КК України (в редакції 1960 року) до 3 років позбавлення волі з конфіскацією майна; 16 червня 2000 року Олександрійським міським судом Кіровоградської області за ч.1 ст.101 КК України (в редакції 1960 року) до 4 років позбавлення волі; 02 червня 2004 року Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області за ч.3 ст.15, ч.2 ст.185 КК України до 2 років 1 місяця позбавлення волі; 10 вересня 2004 року Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області за ч.2 ст.185, ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі; 03 липня 2008 року Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області за ч.2 ст.185, ч.1 ст.309 КК України до 2 років 1 місяця позбавлення волі; 16 серпня 2010 року Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області за ч.2 ст.15, ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі; 18 вересня 2014 року вироком Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області за ч.3 ст.187, ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років 3 місяці з конфіскацією майна, 25 лютого 2019 року, на підставі ухвали Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 14 лютого 2019 року, звільнений умовно-достроково на 11 місяців 15 днів,

обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 скоїв таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за наступних обставин.

28 лютого 2019 року, приблизно о 09.00 годині, у ОСОБА_1 , який перебував по вул.Пушкіна в смт.Олександрівка Олександрівського району Кіровоградської області, виник злочинний умисел, спрямований на викрадення металевих речей з подвір`я домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_2 , належних ОСОБА_2 ..

Реалізуючи вказаний умисел, діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих мотивів та ціллю особистого самозбагачення, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, скориставшись тим, що ОСОБА_2 була відсутня за місцем проживання, через незачинену хвіртку, зайшов до частково огородженого подвір`я, звідки, шляхом вільного доступу, таємно, повторно викрав металобрухт вагою 41 кг. 850 гр., вартістю, згідно довідки ПП «Ітака-М», 5 грн. 60 коп. за 1 кг., загальною вартістю 234 грн. 36 коп., після чого ОСОБА_1 з місця скоєння злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, чим своїми умисними протиправними діями спричинив потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на суму 234 грн. 36 коп.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину свою в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України визнав в повному обсязі та надав суду показання, відповідно до яких, 28 лютого 2019 року, коли перебував в смт.Олександрівка та не мав грошових коштів, щоб доїхати до дому, приблизно о 9 годині, вирішив скоїти крадіжку.

З цією метою, через незачинену хвіртку, зайшов до неогородженої території домоволодіння по АДРЕСА_2 , звідки викрав, за два рази, металеві плитки, які валялись біля хвіртки.

Перший раз переніс плитки на пункт прийому металобрухту та здав їх, за що отримав приблизно 70 грн., а вже за другий раз, коли переносив викрадені металеві плитки на пункт прийому металобрухту, був затриманий працівниками поліції.

В скоєному щиро розкаюється.

Потерпіла ОСОБА_2 до суду не з`явилась, подала письмову заяву з проханням розглянути кримінальне провадження за її відсутності.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті та беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини справи і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, суд вважає можливим, відповідно до положень ст.349 КПК України, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, проти чого не заперечують прокурор, обвинувачений, захисник, правильно розуміючи зміст даних обставин і в них немає сумнівів у добровільності їх позиції.

Учасникам процесу роз`яснено, що в такому разі вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

За таких обставин, суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_1 доведеною, а його дії правильно кваліфіковані за ч.2 ст.185 КК України, за ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд враховує тяжкість скоєного кримінального правопорушення, яке закон класифікує як злочин середньої тяжкості, особу ОСОБА_1 , що він раніше судимий, суспільно-корисною працею займається не офіційно, позитивно характеризується за місцем попереднього відбування покарання, досудову доповідь, відповідно до якої, застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для впливу на поведінку особи, з метою виправлення та запобіганню вчинення повторних кримінальних правопорушень, неможливо здійснювати без цілодобового нагляду та контролю в умовах ізоляції.

До обставин, які пом`якшують покарання ОСОБА_1 , суд відносить визнання своєї вини, каяття в скоєному.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Враховуючи тяжкість скоєного ОСОБА_1 кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, наявність обставин, які пом`якшують та відсутність обставин, які обтяжують його покарання, що дане кримінальне правопорушення ОСОБА_1 вчинив будучи звільненим умовно-достроково від відбування покарання, призначеного вироком Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18 вересня 2014 року, за ч.3 ст.187, ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України, суд вважає, що за спрямованістю поведінки, виправлення ОСОБА_1 можливе лише в умовах ізоляції його від суспільства і можливості застосування до обвинуваченого положення ст.ст.69,75 КК України суд не вбачає, що на думку суду, з урахуванням наведених обставин справи та особи ОСОБА_1 , саме така міра покарання є необхідною та достатньою для його виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень зі сторони обвинуваченого.

Цивільний позов не заявлено. Процесуальні витрати відсутні. Долю речових доказів необхідно вирішити, в порядку ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.373-374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним у пред`явленому обвинуваченні за ч.2 ст.185 КК України і призначити покарання у виді 1 року позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.71 КК України, до міри покарання за даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18 вересня 2014 року, за ч.3 ст.187, ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК Україниі остаточно призначити ОСОБА_1 покарання, за сукупністю вироків, у виді 1 року 1 місяця позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 - тримання під вартою - залишити без змін до набрання вироком законної сили, строк відбування покарання відраховувати з 16 січня 2020 року ,

Зарахувати у строк покарання, в порядку ч.5 ст.72 КК України, з розрахунку день за день, попереднє ув`язнення за період з 28 лютого 2019 року по день набрання вироком законної сили включно.

Речові докази по кримінальному провадженню, а саме металеву плитку (металобрухт) 11,5 штук, вагою 41 кг. 850 гр., які передані на зберігання потерпілій ОСОБА_2 - залишити останній.

Вирок може бути оскаржений, з урахуванням ч.3 ст.349 КПК України, до Кропивницького апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги, через Знам`янський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом 30 днів з дня його проголошення, для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Знам`янського міськрайонного суду

Кіровоградської області Проценко О.М.