
Справа № 185/446/18
Провадження № 2-зз/185/3/20
У Х В А Л А
15 січня 2020 року м.Павлоград
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Перекопського М.М.,
з участю секретаря судового засідання Кривозуб А.А., представників сторін,
розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду клопотання представника відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів.
встановив:
27 грудня 2019 року адвокат Остапуля Н.П., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до суду з заявою, в якій просить скасувати арешт накладений ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 січня 2018 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів, а саме на: квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідент. номер НОМЕР_1 , зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі договору дарування, серія та номер: ВРА № 930136, р. № 1355, посвідченого 24.09.2010 року приватним нотаріусом Павлоградського міського нотаріального округу Шлегою Г.І.; автомобіль "Porsche Cayenne", 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідент. номер НОМЕР_1 , зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 ; автомобіль "Chevrolet Aveo", 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідент. номер НОМЕР_1 , зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 .
Заява обґрунтована тим, що ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 січня 2018 року на вищевказане майно накладено арешт в порядку забезпечення позову. Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 червня 2019 року позов ОСОБА_3 було задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 1200000 грн. Постановою Дніровського апеляційного суду від 03.12.2019 року рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 червня 2019 року в частині задоволених позовних вимог скасовано, в задоволенні позову - відмовлено. Оскільки суд апеляційної інстанції ухвалив рішення (постанову) про відмову в позові, але не зазначив в ньому про скасування накладеного Павлоградським міськрайонний судом Дніпропетровської області арешту, є необхідність у вирішенні даного питання в порядку ч.1 ст.158 ЦПК України.
Представник заявника - адвокат Остапуля Н.П. в судовому засіданні просила задовольнити клопотання про скасування арешту, надала суду пояснення, які відповідають змісту заяви. Також суду пояснила, що у клопотанні була описка у зазначенні дати постанови Дніпровського апеляційного суду - не 02.12.2019, а вірно 03.12.2019.
Представник позивача - адвокат Литвин Ю.С. заперечувала проти задоволення заяви про скасування арешту. Зазначила, що забезпечення позову є необхідним до завершення розгляду справи касаційною інстанцією.
Заслухавши пояснення учасників справи, ознайомившись з матеріалами справи, в цілому дослідивши всі обставини справи та кожну окремо, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Судом встановлено, що ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26.01.2018 року частково задоволено заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів, накладено арешт на рухоме та нерухоме майно, що належить ОСОБА_1 , а саме на: квартиру АДРЕСА_1 ; автомобіль "Porsche Cayenne", 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 ; автомобіль "Chevrolet Aveo", 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4 .
За приписами ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь - якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до частин 9,10 ст. 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову; у такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.
Аналіз ч. 9,10 ст. 158 ЦПК України дає підстави вважати, що питання щодо скасування заходів забезпечення позову у разі відмови у задоволенні позову є імперативною нормою, обов`язковою для застосування.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 03 грудня 2019 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 – відмовлено. Зазначена постанова набрала законної сили в день її прийняття.
Відповідно до ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Таким чином, враховуючи те, що рішення у справі, по якій були вжиті заходи забезпечення позову, набрало законної сили, та те, що у задоволенні позову було відмовлено, з врахуванням положень ч. 9,10 ст. 158 ЦПК України, суд вважає, що підстави для збереження заходів забезпечення позову на момент розгляду даного клопотання відсутні, а тому їх слід скасувати.
Арешт майна є мірою, що забезпечує інтереси громадян, організацій та держави у випадках, передбачених законом. Власне арешт майна полягає: 1) у проведенні його опису, 2) оголошенні заборони розпоряджатися ним, 3) обмеженні права користування майном, 4) вилученні у боржника та передаванні на зберігання іншим особам.
Збереження заходів забезпечення позову, якими було накладено арешт на майно відповідача після набрання законної сили рішення по даній справі, яким було відмовлено у задоволені позову, буде порушенням прав відповідача на вільне володіння своїм майном.
Сам факт звернення позивача з касаційною скаргою по даній справі не є підставою для збереження заходів забезпечення позову. Представником позивача не було надано суду доказів про те, що на момент розгляду даного клопотання було відкрито касаційне провадження або було зупинено дію постанови Дніпровського апеляційного суду від 03.12.2019, а тому у суду відсутні підстави залишати вжиті заходи забезпечення позову.
Інші доводи представника позивача щодо підстав для відмови у задоволенні клопотання про скасування заходів забезпечення позову зводяться до власного трактування норм процесуального права, які на думку суду не можуть бути підставами для відмови у задоволенні клопотання.
Керуючись ст. 158,259, 260,353 ЦПК України, суд
постановив:
Задовольнити клопотання представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів.
Скасувати заходи забезпечення позову, які були вжиті ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 січня 2018 року у справі №185/446/18 (провадження №2-з/185/5/18) за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів, а саме скасувати арешт:
- квартири АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідент. номер НОМЕР_1 , зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі договору дарування, серія та номер: ВРА № 930136, р. № 1355, посвідченого 24.09.2010 року приватним нотаріусом Павлоградського міського нотаріального округу Шлегою Г.І.;
- автомобіля "Porsche Cayenne", 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідент. номер НОМЕР_1 , зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 ;
- автомобіля "Chevrolet Aveo", 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідент. номер НОМЕР_1 , зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 .
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів до Дніпровського апеляційного суду безпосередньо або через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області. Оскільки в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали суду складено 16 січня 2020 року.
Суддя М. М. Перекопський
Судове рішення № 86937611, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області було прийнято 15.01.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 185/446/18. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: