Рішення № 86935963, 16.01.2020, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/3761/19

Провадження № 2/209/223/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2020 року Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Байбари Г.А.,

за участі секретаря Кулік О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам`янське Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до повноліття дитини.

На обґрунтування позову зазначила, що вона та відповідач з 1998 року по 2012 рік перебували у фактичних шлюбних відносинах та мають неповнолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом з нею та знаходиться на її утриманні. Вони з відповідачем проживають окремо і відповідач не приймає будь-якої активної участі у вихованні дитини. Між ними не досягнуто угоди про добровільну сплату відповідачем аліментів на утримання дитини, у зв`язку з чим між ними постійно виникають конфлікти, тому вона вимушена звернутися до суду.

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, через канцелярію суду надала заяву, в якій просить розглядати справу за її відсутності, позов підтримує, просить ухвалити рішення з урахуванням визнання відповідачем позову.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, через канцелярію суду надав заяву, в якій просить розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги визнає в повному обсязі, не буде подавати відзив на позовну заяву, йому роз`яснені наслідки визнання позову.

Виходячи з наведеного, відповідно до ч. 4 ст. 206, ч. 2 ст. 211 ЦПК України, суд ухвалив розглянути справу в судовому засіданні за відсутності сторін на підставі наявних у суду матеріалів та ухвалити рішення, з урахуванням визнання позову відповідачем у справі.

Встановивши фактичні обставини, зміст спірних правовідносин та дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що сторони у справі мають неповнолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про її народження (а.с. 7), в якому відповідач вказаний батьком дитини.

Неповнолітня ОСОБА_3 мешкає разом з позивачкою, що підтверджується довідками про реєстрацію місця проживання позивачки та дочки ОСОБА_3 (а.с. 5, 9).

В заявленому позові позивачка стверджує, що неповнолітня дочка ОСОБА_4 знаходиться на її утриманні, а відповідач добровільно матеріальну допомогу на утримання дитини не надає, не приймає участь у її вихованні.

Згідно ст. 180, ч. 3 ст. 181 СК України, батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до ч.1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною 2 ст. 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно ч.1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Суд вважає, що відповідач зобов`язаний та має можливість надавати матеріальну допомогу на утримання своєї неповнолітньої дочки у заявленому в позові розмірі, починаючи з дня подання позову та до досягнення дитиною повноліття.

Визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, що відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України є підставою для задоволення позову.

Згідно ч. 6 ст. 263 ЦПК України, якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду справи повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу.

Оскільки при зверненні до суду позивачка за законом була звільнена від сплати судового збору, суд, згідно ч.1 ст. 142 ЦПК України, зурахуванням визнання відповідачем позову до початку розгляду справи по суті, стягує з відповідача на користь держави 50 відсотків мінімальної ставки судового збору, яка встановлена за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру.

Керуючись статтями 10, 12, 13, 81, 141, 142, 206, 259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 12 листопада 2019 року до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , в сумі 420,40 грн. на користь держави в особі Державної судової адміністрації України (отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету - 22030106).

Відповідно до ст. 430 ЦПК України рішення в частині суми місячного платежу допустити до негайного виконання.

Повне судове рішення складено 16 січня 2020 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня отримання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.А. Байбара.