Ухвала суду № 86934612, 16.01.2020, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/266/20

Провадження № 2-а/591/75/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2020 року Зарічний районний суд м. Суми в складі: головуючого судді Грищенко О.В., за участю секретаря судового засідання Сітало Ю.С., з участю представника позивача Паливоди І.Є., відповідача, перекладача Бурда В.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми справу № 591/266/20, провадження № 2-а/591/75/20 за адміністративним позовом Управління Державної міграційної служби України в Сумській області до ОСОБА_1 про примусове видворення громадянина Азербайджану за межі території України та його затримання з метою забезпечення примусового видворення з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців, які незаконно перебувають на території України, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач 16.01.2020 року звернувся до суду з позовом та свої вимоги обґрунтовує тим, що 17.05.2019 працівниками Сумського РВ Управління ДМС України в Сумській області виявлено громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , котрий незаконно перебуває на території України. При проведенні перевірки встановлено, що громадянин Республіки Азербайджан, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , територію України не покинув, проживав за адресою: АДРЕСА_1 . 17.05.2019 відносно відповідача складено протокол про адміністративне правопорушення серії ПР МСМ № 053387 за частиною 1 статті 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення та начальником Сумського РВ Управління ДМС України в Сумській області застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу 2040 грн., відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення серії ПН МСМ № 050172 від 17.05.2019. Штраф відповідачем сплачено.

21.05.2019 Управлінням Державної міграційної служби України в Сумській області прийнято рішення № 63 про примусове повернення з України громадянина Гасанова ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яким відповідачу надано строк на виконання рішення до 15.06.2019. Відповідачем рішення не виконано. З пояснень відповідача відомо, що на території України він перебуває більше 90 днів. Протягом 180 днів для оформлення відповідних документів вчасно не звернувся, оскільки перебував на лікуванні. Свою провину визнав. За інформацією, отриманою з інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон (система «Аркан») відповідач перетнув державний кордон України 07.02.2019 через ПП Бориспіль-D. Згідно розрахунків, здійснених за допомогою міграційного калькулятора відповідач станом на 17.05.2019 р. перевищив термін законного перебування на території України на 10 днів. Відповідно до витягу з Єдиної інформаційної-аналітичної системи управління міграційними процесами громадян, відповідач 04.06.2019 звернувся до Охтирського МВ УДМС України в Сумській області щодо продовження строку перебування. Рішенням Охтирського МВ УДМС України в Сумській області від 08.06.2019 громадянину Азербайджану ОСОБА_1 на підставі підпункту 6 пункту 10 Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, відмовлено в продовженні строку перебування на території України. З наведеним рішенням відповідач ознайомлений 15.06.2019, про що свідчить його власноручний напис та підпис. Посвідкою на тимчасове/постійне проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не документувався. Тобто, на сьогоднішній день підстав для подальшого законного перебування в Україні відповідач не має та він знаходиться на території України з порушенням вимог чинного міграційного законодавства.

Позивач вказує, що відповідач незаконно перебуває на території України, не покинув території України самостійно, а тому позивач просить примусово видворити відповідача за межі території України. Також, вважаючи, що відповідач буде ухилятися від виконання рішення про примусове видворення, позивач просить затримати відповідача з метою забезпечення примусового видворення з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців, які незаконно перебувають на території України та звернути рішення до негайного виконання.

Відповідач ОСОБА_1 позов визнав частково, пояснив суду, що він не заперечує, що незаконно знаходиться на території України, оскільки не оформив документів, які б надавали йому дозвіл на перебування в Україні. Пояснив, що не оскаржував рішення, яким йому було відмовлено в продовженні строку перебування на території України, оскільки вказане рішення він загубив. Просив не видворяти його з території України.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши надані суду докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 17.05.2019 працівниками Сумського РВ Управління ДМС України в Сумській області виявлено громадянина Азербайджану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , котрий незаконно перебуває на території України.

При проведенні перевірки встановлено, що громадянин Республіки Азербайджан, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , територію України не покинув, проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до копії протоколу ПР МСМ 053387 від 17.05.2019 відносно відповідача складено протокол про адміністративне правопорушення серії ПР МСМ № 053387 за частиною 1 статті 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення (порушення іноземцями правил перебування в Україні, тобто проживання без документів на право проживання), та начальником Сумського РВ Управління ДМС України в Сумській області застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу 2040 (дві тисячі сорок гривень) грн., відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення серії ПН НОМЕР_1 № 050172 від 17.05.2019 . Штраф Відповідачем сплачено (а.с.6-7,11).

21.05.2019 Управлінням Державної міграційної служби України в Сумській області прийнято рішення № 63 про примусове повернення з України громадянина Гасанова ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яким відповідачу надано строк на виконання рішення до 15.06.2019. Відповідачем рішення не виконано (а.с.15-17).

З пояснень відповідача вбачається, що на території України він перебуває більше 90 днів. Протягом 180 днів для оформлення відповідних документів вчасно не звернувся, так як перебував на лікуванні. Свою провину визнав.

За інформацією, отриманою з інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон (система «Аркан») ввідповідач перетнув державний кордон України 07.02.2019 через ПП Бориспіль-D (а.с.12).

Згідно розрахунків здійснених за допомогою міграційного калькулятора відповідач станом на 17.05.2019 перевищив термін законного перебування на території України на 10 днів. (а.с.18).

Відповідно до витягу з Єдиної інформаційної-аналітичної системи управління міграційними процесами громадян, відповідач 04.06.2019 звернувся до Охтирського МВ УДМС України в Сумській області щодо продовження строку перебування. Рішенням Охтирського МВ УДМС України в Сумській області від 08.06.2019 громадянину Азербайджану ОСОБА_1 на підставі підпункту 6 пункту 10 Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, відмовлено в продовженні строку перебування на території України. З наведеним рішенням відповідач ознайомлений 15.06.2019, про що свідчить його власноручний напис та підпис (а.с.19).

Посвідкою на тимчасове/постійне проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не документувався (а.с.13-14).

Тобто, на сьогоднішній день підстав для подальшого законного перебування в Україні відповідач не має та він знаходиться на території України з порушенням вимог чинного міграційного законодавства.

Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», а саме, ст. 1, визначено, що посвідка на тимчасове проживання - документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні.

Статтею 4 Закону передбачено підстави для перебування іноземців та осіб без громадянства на території України.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства в`їжджають в Україну за наявності визначеного цим Законом чи міжнародним договором України паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України.

Частинами 1, 2 ст. 16 цього ж Закону визначено, що реєстрація іноземців та осіб без громадянства, які в`їжджають в Україну, здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України органами охорони державного кордону. Відмітка про реєстрацію іноземця або особи без громадянства в паспортному документі та/або імміграційній картці або інших передбачених законодавством України документах дійсна на всій території України незалежно від місця перебування чи проживання іноземця або особи без громадянства на території України.

Пунктом 2 статті 25 цього Закону передбачено що іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування в Україні або які не можуть виконати обов`язок виїзду з України, не пізніше дня закінчення відповідного строку їх перебування у зв`язку з відсутністю коштів або втратою паспортного документа можуть добровільно повернутися в країну походження або третю країну, у тому числі за сприяння міжнародних організацій.

Статтею 26 Закону передбачено, що іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції.

Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду від 25.06.2009 року № 1 «Про судову практику розгляду спорів щодо статусу біженця і особи, яка потребує додаткового або тимчасового захисту, примусового повернення і примусового видворення іноземця чи особи без громадянства з України та спорів, пов`язаних із перебуванням іноземця та особи без громадянства в Україні» роз`яснено, що примусовому видворенню іноземця чи особи без громадянства передують дві обставини: 1) прийняття рішення відповідним компетентним органом про примусове повернення; 2) ухилення від виїзду після прийняття рішення про повернення або наявність обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення.

Статтею 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, може лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення.

Частиною 2 ст. 289 КАС України передбачено, що за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якого подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про його примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення або якщо існує ризик його втечі, адміністративний суд, визначений ч.1 ст. 288 КАС України, за позовом органу (підрозділу), який подав такий позов, може застосувати до іноземця або особи без громадянства один із таких заходів: 1) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України; 2) затримання іноземця або особи без громадянства з метою її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 3) взяття іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи або організації; 4) зобов`язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.

Розглянувши матеріали справи, суд прийшов до висновку про порушення відповідачем законодавства України, яке визначає правовий статус іноземців та осіб без громадянства в України, що виражається в знаходженні на території України із порушенням строку тимчасового перебування на території України. Відповідач не звертався із клопотанням про продовження строку перебування, не виконав в добровільному порядку рішення уповноваженого органу від 21 травня 2019 року про залишення території України у встановлений термін.

Тому, суд вважає, що на даний час відсутні правові підстави для перебування відповідача на території України, а відтак наявні всі необхідні обставини для примусового видворення відповідача за межі України, а тому позов в частині примусового видворення за межі території України громадянина Азербайджану ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Щодо затримання та поміщення в пункт тимчасового перебування іноземців суд визначає наступне.

При розгляді справи позивач не надав достатніх доказів, які б свідчили про неможливість примусового видворення відповідача за межі України за обставин, передбачених Законом України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», статтею 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод або статтею 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

У підпункті «f» п.1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вказано, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи з метою запобігання її недозволеному в`їзду в країну чи особи, щодо якої провадиться процедура депортації або екстрадиції.

Європейський суд з прав людини у справі «Ливада проти України» (рішення від 26 червня 2014 року) зазначив, що проголошуючи право на свободу, пункт статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має на увазі фізичну свободу особи, і мета цього положення полягає в недопущенні свавільного позбавлення такої свободи. Перелік винятків із права на свободу, яке гарантує пункт 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, є вичерпним, і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідатиме меті положення пункту 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суд враховує, що відповідач має паспорт громадянина Азербайджану, в той же час при цьому не має документа, що дає право перебування на території України.

Однак відповідач довів, що протягом багатьох років постійно проживає на території України, одружений (а.с.13), пояснив, що має дружину, яка є громадянкою України, працював та мав дохід. Отже, в Україні відповідач має міцні соціальні зв`язки.

Таким чином, на думку суду, відповідач має достатнє фінансове забезпечення, щоб самостійно за свої кошти придбати квитки до Азербайджану та залишити територію України.

За вказаних обставин, суд вважає необхідним відмовити в позові в частині затримання відповідача з поміщенням у пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.

Крім того, приймаючи до уваги положення ч. 2 ст. 371 КАС України, що це право, а не обов`язок суду за ч. 2 ст. 371 КАС України звернути рішення до негайного виконання, приходить до висновку про відсутність необхідності звернення до негайного виконання рішення суду в частині примусового видворення, та надає відповідачу строк один місяць для виконання рішення суду про його примусове видворення.

Керуючись ст.ст. 8, 9, 77, 78, 139, 241-246, 271, 288, 289, 371 КАС України,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Управління Державної міграційної служби України в Сумській області (місце знаходження: м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, буд.27, код ЄДРПОУ 37846270) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , паспортний документ серії НОМЕР_2 ) про примусове видворення громадянина Азербайджану за межі території України та його затримання з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців з метою забезпечення примусового видворення задовольнити частково.

Примусово видворити за межі території України громадянина Азербайджану ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , паспортний документ серії НОМЕР_2 ).

В іншій частині позову відмовити за необгрунтованістю.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.В.Грищенко