Ухвала суду № 86934093, 14.01.2020, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа №487/8854/19

Провадження №1-кс/487/181/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.01.2020 м. Миколаїв

Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва Павлова Ж.П., за участю секретарів судового засідання Ігнатьєва А.О. та Поліщук І.В., прокурора Сментини О.В, в присутності підозрюваної ОСОБА_1 , захисника Сягровець Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Миколаєва клопотання заступника начальника Другого слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Миколаєві Шведчикова Костянтина Костянтиновича в кримінальному провадженні №42017160000000036 від 17.01.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України за підозрою ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

16.12.2019 заступник начальника Другого СВ СУ ТУ ДБР в м. Миколаєві Шведчиков К.К., за погодженням із прокурором третього відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва досудовим розслідування у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань та слідчих регіональної прокуратури прокуратури Одеської області Сментиною О.В, звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_1 .

В клопотанні слідчий зазначає, що Другим СВ СУ ТУ ДБР у м. Миколаєві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.01.2017 року за №42017160000000036, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України.

29.11.2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що після повідомлення ОСОБА_1 про підозру у вчинені особливо тяжкого злочину, знаючи про ступінь тяжкості міри покарання може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, може впливати та здійснювати тиск на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати у розслідувані кримінального провадження іншим чином.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити.

Підозрювана ОСОБА_1 заперечувала проти задоволення клопотання слідчого, посилаючись на те, що воно є необґрунтованим, не ґрунтується на нормах матеріального та процесуального права. Зазначила, що вона є матір`ю двох неповнолітніх дітей, які знаходяться на її утриманні, тому обрання щодо неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою негативно вплине як на матеріальне становище її сім`ї так і на виховання дітей.

Захисник підозрюваної заперечувала проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що воно є необґрунтованим, не ґрунтується на нормах матеріального та процесуального права, оскільки відсутня обґрунтована підозра, відсутня потреба припинення або запобігання протиправній поведінці ОСОБА_1 та застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Крім того, зазначила, що остання виховує двох хлопців близнюків 10-річного віку, які знаходяться на повному її утриманні, мати сама забезпечує дітей матеріально.

Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думки сторін кримінального провадження, суддя вважає, що вказане клопотання не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

В судовому засіданні встановлено, що кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Одеської області 17.07.2012 року ОСОБА_1 видано свідоцтво за №2245 про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 31 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність ОСОБА_1 зупинена 17.09.2015 року.

У подальшому, відповідно до наказу ДМС України №81-к від 29.02.2016 року ОСОБА_1 призначено на посаду начальника Головного управління ДМС в Одеській області. Цього ж дня остання фактично приступила до виконання обов`язків начальника Головного управління ДМС України в Одеській області, відповідно до наказу начальника ГУ ДМС України в Одеській області №69 від 29.02.2016 року.

Наказом Державної міграційної служби України від 18.07.2011 року за №28 затверджено положення про головне управління державної міграційної служби України в Одеській області, основним завдання якого є, в тому числі реалізація на території відповідної адміністративно - територіальної одиниці державної політики у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.

Наказом ГУ ДМС України в Одеській області №161 від 13.06.2016 року затверджено положення про відділ бухгалтерської служби та фінансування ресурсного забезпечення ГУ ДМС України в Одеській області. Начальник відділу бухгалтерської служби та фінансового забезпечення є головний бухгалтер, який підпорядковується начальнику Головного управління.

У листопаді місяці 2016 року на адресу ГУ ДМС України в Одеській області надійшов лист щодо надання до Державної міграційної служби України інформації щодо потреби у коштах на поточні ремонти з обґрунтовуванням.

Вказану інформацію необхідно було надати до Управління ресурсно-господарського забезпечення та капітального будівництва ДМС у термін до 08.11.2016 року.

У начальника ГУ ДМС України в Одеській області Погребянк О.Г., якій підпорядковується перший заступник ГУ ДМС України в Одеській області, відділ бухгалтерського обліку ГУ ДМС України в Одеській області, а також начальник вказаного відділу - головний бухгалтер, і яка є основним розпорядником бюджетних коштів, що знаходяться на поточному рахунку Головного управління, в момент отримання вказаного листа виник умисел, спрямований на заволодіння бюджетними коштами.

Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на заволодіння бюджетними коштами, ОСОБА_1 у листопаді місяці 2016 року, точну дату слідством не встановлено, вступила в змову з першим заступником ГУ ДМС України в Одеській області ОСОБА_2 , якому розповіла про наявну схему із заволодіння бюджетними коштами. За результатами розмови ОСОБА_2 погодився на пропозиції та умови ОСОБА_1 ,організувались для спільної діяльності з метою реалізації вже єдиного умислу, направленого на заволодіння бюджетних коштів.

Протоколом засідання тендерного комітету ГУ ДМС України в Одеській області №19 від 07.11.2016 року ухвалено, що інформацію щодо потреби у коштах на поточний ремонт прийнята до відома та скеровано до Управління ресурсно-господарського забезпечення та капітального будівництва зведену відомість потреби на поточний ремонтах приміщень та будівель ГУ ДМС України в Одеській області на загальну суму 5 371 896 грн.

У грудні місяці 2016 року Головним управлінням ДМС України в Одеській області (ЄДРПОУ 37811384) на поточний рахунок № НОМЕР_1 , (р/р № НОМЕР_2 ) отримано бюджетні кошти у розмірі 5 708 900,00 грн. цільове призначення коштів «оплата послуг» - на проведення поточного ремонту службових приміщень ГУ ДМС України в Одеській області.

Начальник ГУ ДМС України в Одеській області ОСОБА_1 , будучи обізнаною з вимогами діючого законодавства, з метою уникнути процедури тендеру, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2 , організувала злочинну схему з заволодіння бюджетними коштами шляхом розділення суми 5 708 900,00 грн. у вигляді виділених коштів на проведення поточного ремонту службових приміщень територіальних РС (РВ) ГУ ДМС України в Одеській області у кількості 30 об`єктів на суми до 200 (двохста) тисяч гривень за об`єкт.

Незважаючи на обізнаність з вимогами діючого законодавства та усупереч обов`язку неухильного їх дотримання, усвідомлюючи суть злочинів та передбачену за їх скоєння кримінальну відповідальність, начальник ГУ ДМС України в Одеській області ОСОБА_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_2 , з метою заволодіння бюджетними коштами, зловживаючи своїм службовим становищем, вступила в попередню змову з суб`єктом підприємницької діяльності ОСОБА_3 , фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 , директором ТОВ «СМУ №533 ОСОБА_5 », та діяла з ними спільно у групі, з метою вчинення умисних злочинів.

Так, за результатами проведення поточних ремонтів службових приміщень ГУ ДМС України в Одеській області загальна сума завищення вартості виконаних робіт складає 898 734,71 грн., що більше ніж у 600 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину.

На підставі викладеного ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:

- ч. 5 ст. 191 КК України - заволодіння чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах;

- а також ч. 2 ст. 366 КК України - видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, що спричинили тяжкі наслідки.

29.11.2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України.

Підозра ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України, обґрунтовується протоколами огляду та обшуків службових приміщень структурних та територіальних підрозділів ГУ ДМС України в Одеській області проведених у 2017 році, договорами на проведення ремонтних робіт, висновком почеркознавчої експертизи, висновками будівельно-технічних експертиз, актами виконаних робіт форми №КБ-2в, довідками про вартість виконаних робіт форми №КБ-3р складених та виданих у грудні 2016 року з недостовірними відомостями, роздруківками банківських рахунків СПД ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 в особі представника Кістол О.В., ТОВ СМУ № 533 ОСОБА_5 та протоколами огляду вказаних документів від 25.11.2019 та 26.11.2019, матеріалами виконаних окремих доручень та іншими матеріалами кримінального провадження.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Мюррей проти Сполученого Королівства» 14310/88, 28 жовтня 1994 р. наголошено «… Метою допитів під час тримання під вартою відповідно до пункту (с) частини 1 статті 5 … є сприяння кримінальному розслідуванню шляхом підтвердження чи розвіювання конкретної підозри, яка послужила причиною арешту. Тому факти, які є причино виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Європейський суд з прав людини у рішенні «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» 12244/86; 12245/86; 12383/86, 30 серпня 1990 р. зазначив «…наявність «обґрунтованої підозри» передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин …».

Отже, слідчий суддя дійшла переконання про обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України, яка підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Відповідно до положень ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 194 КПК України, слідчий суддя, має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, у разі якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті.

Запобіжні заходи - це заходи забезпечення кримінального провадження, застосування яких супроводжується обмеженням конституційних прав і свобод осіб, яких підозрюють, обвинувачують у вчиненні кримінальних правопорушень. Але водночас право на свободу - основоположне право людини.

Забезпечення законності й обґрунтованості обмеження конституційних прав і свобод людини на досудових стадіях кримінального провадження є одним із основних призначень слідчого судді, якому слід ураховувати, що запобіжні заходи в кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу й особисту недоторканність, гарантовані ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому можуть бути застосовані лише за наявності законної мети та підстав, визначених у КПК.

Факт наявності підозри не може виправдати застосування запобіжного заходу, спрямованого на обмеження вільного пересування особи, оскільки слідчий суддя в межах своїх повноважень повинен установити законність, виправданість і сумірність запобіжного заходу.

Слідчий суддя при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою бере до уваги не тільки підозру, а й сімейний стан підозрюваної, зокрема перебування на її утриманні двох неповнолітніх дітей, яких вона виховує самостійно без їх батька, який позбавлений батьківських прав.

Слідчий суддя звертає увагу також на те, що жінка несе відповідальність не лише за своє життя, а й опікується ще двома малолітніми дітьми , які без неї не зможуть дати собі ради.

Тому, з огляду на викладене, прокурором, під час розгляду даного клопотання, не доведено достатніх підстав для застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання вказаним ризикам, оскільки відомості про кримінальне правопорушення внесені до ЄРДР ще 17.01.2017 року, підозрювана ОСОБА_1 від суду та органів слідства не переховувалася,а доказів того,що на досудовому розслідуванню вона перешкоджала слідству прокурором не надано.

У зв`язку з цим, слідчий суддя вважає, що уникнути зазначених у клопотанні ризиків можливо шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, з покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Крім того, підозрювана ОСОБА_1 заміжня, має на утриманні двох неповнолітніх дітей 2009 року народження, які навчаються в школі та відвідують гуртки у вечірній час, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 де проживає разом зі своєю сім`єю. Зазначене свідчить про те, що ОСОБА_1 має сталі соціальні зв`язки.

З урахуванням вищевикладеного, слідчий суддя приходить до переконання, що забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної та запобігти зазначеним ризикам, можливо шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу - домашнього арешту у певний період з покладенням на підозрювану обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. ст. 177- 179, 183, 193-194, 196, 395 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання заступника начальника Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Миколаєві Шведчикова К.В., за погодженням із прокурором прокуратури Одеської області Сментиною О.В., у кримінальному провадженні №42017160000000036 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України - відмовити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши ОСОБА_1 покидати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу із 23 год. вечора до 06 год. ранку в період до 27.01.2020 року.

Покласти на ОСОБА_1 строком до 27.01.2020 року наступні обов`язки:

- прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора чи суду;

- не відлучатися з м. Одеса без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання або роботи;

- утримуватись від спілкування зі свідками з приводу обставин вчиненого нею кримінального правопорушення;

- здати на зберігання до органу досудового розслідування свій паспорт для виїзду за кордон.

Попередити ОСОБА_1 про наслідки невиконання обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, роз`яснивши, що в разі їх невиконання до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвала слідчого судді діє до 27.01.2020 року (включно).

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду, протягом 5 днів з дня її оголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя: Ж.П. Павлова