Рішення № 86933307, 16.01.2020, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" січня 2020 р. Справа № 924/912/19

Господарський суд Хмельницької області у складі судді І.В.Заярнюка, за участю секретаря судового засідання Б.С. Виноградова, розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Захід-Агро-Техніка, Волинська область. Луцький район, с. Рованці

до товариства з обмеженою відповідальністю Лампка Агро, Хмельницька область, Красилівський район, с. Великі Зозулинці

про стягнення 28628,28 грн. основного боргу, 42 369,85 грн. - пені, 696,49 грн. 3% річних

Представники сторін: не з`явились

Процесуальні дії по справі.

На адресу суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю Захід-Агро-Техніка, Волинська область. Луцький район, с. Рованці до товариства з обмеженою відповідальністю Лампка Агро, Хмельницька область, Красилівський район, с. Великі Зозулинці про стягнення 71 694 грн. 62 коп.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 16.09.2019р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; підготовче судове засідання призначено на "15" жовтня 2019 р.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 15.10.2019р. продовжено строк підготовчого провадження у справі №924/912/19 на тридцять днів, розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено на "19" листопада 2019 р.

Ухвалою суду від 19.11.2019р. підготовче засідання відкладено на 12.12.2019 р.

Ухвалою суду від 12.12.2019р. закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 15 год. 00 хв. 16 січня 2020 року.

Виклад позицій учасників справи, заяви, клопотання.

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідача 71 694 грн. 62 коп. В обґрунтування позову посилається на те, що 23.02.2015року між сторонами укладено Договір поставки №33-34 згідно з умовами якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупця запасні частини, мастильні матеріали та інше (Товар), а Покупець зобов`язується прийняти та провести оплату за Товар на умовах, визначених даним договором. Пунктом 5.2 вищезазначеного Договору передбачено, що сума Договору складається із сукупної вартості продукції, вказаної у видаткових накладних.

Наголошує на тому, що відповідно до видаткової накладної №РН-0001.234 від 04.09.2018р., продавець передав покупцю Товар на суму 28 628,28 грн., однак покупець свої зобов`язання щодо оплати за поставлений товар не виконало.

Позивач належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення (вручено 20.12.2019р.) - копії ухвали суду від 12.12.2019р. При цьому, від позивача через канцелярію суду надійшла заява (від 12.12.2019р.) про розгляд справи за відсутності його представника. Зазначена заява не суперечить вимогам чинного законодавства, а тому задовольняється судом.

Відповідач відзив на позов не надав, явку свого уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення (вручено 26.12.2019р.) - копії ухвали суду від 12.12.2019р.

Ухвали суду від 16.09.2019р., 15.10.2019р., від 19.11.2019р., від 12.12.2019р. надіслані відповідачу за адресою, зазначеною у позовні заяві - 31036, Хмельницька область. , Красилівський район, с. Великі Зозулинці. вул. Леніна, 10. За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідач зареєстрований за адресою: 31036, Хмельницька область. , Красилівський район, с. Великі Зозулинці. вул. Леніна, 10, що співпадає з його місцезнаходженням, зазначеним у позовній заяві. На дату цього судового засідання ці дані не змінилися. За цією адресою судом надсилалися ухвали по цій справі.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає (ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України).

Заява (письмове повідомлення) відповідача про зміну місця проживання в матеріалах справи відсутня.

За змістом ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день вручення судового рішення під розписку.

Також, ухвала господарського суду області від 12.12.2019 р. по даній справі розміщена в Єдиному Державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua). Відповідно до Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Загальний доступ до судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України забезпечується з дотриманням вимог статті 7 цього Закону. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач у справі належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Частиною ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України визначено, що неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач не скористався наданими йому процесуальним правом, в судове засідання не з`явився, відзив на позов у визначений судом строк не надав, справа розглядається за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

23.02.2015року між сторонами (ТОВ Захід-Агро-Техніка постачальник та ТОВ Лампка Агро - покупець) укладено Договір поставки №33-34 згідно з умовами якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупця запасні частини, мастильні матеріали та інше (Товар), а Покупець зобов`язується прийняти та провести оплату за Товар на умовах, визначених даним договором.

Товар повинен відповідати за якістю стандартам, технічним умовам, іншій документації, що встановлюється вимогами до якості Товару. Постачальник несе відповідальність за якість Товару. Кількість та асортиментний перелік Товару визначаються у замовленні (розділ 2 договору).

Поставка здійснюється на підставі Замовлень, що подаються покупцем. Місце відвантаження: м. Луцьк, вул. Митрополита Андрея Шептицького,30. Право власності переходить до Покупця з моменту передачі Товару згідно з підписаними Сторонами накладними. Доставка товару здійснюється на протязі 24 календарних днів із дня проплати. (розділ 3 договору). Товар вважається переданим Постачальником і прийнятий покупцем за кількістю і якістю згідно з підписаними Сторонами накладними (п. 4.2. договору).

Ціни на Товар зазначаються у рахунку-фактурі. Загальна сума Договору складається із сукупної вартості продукції, вказаної у видаткових накладних. Покупець оплачує Товар у порядку передоплати на підставі рахунку фактури протягом трьох банківських днів з дня його виставлення. У разі відпуску Товару без попередньої оплати Покупець зобов`язаний оплатити Товар на протязі трьох банківських днів. Форма розрахунків безготівкова (розділ 5 договору).

П. 7.1. договору передбачено, що за несвоєчасне виконання зобов`язань, передбачених у п.5 Договору, Покупець сплачує Постачальнику пеню з розрахунку 0.5 % від вартості неоплаченого товару за кожний день, прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент такого прострочення та індекс інфляції згідно ст.214 УК України. Договір підписаний представниками сторін та скріплений печатками.

Відповідно до Видаткової накладної №РН-0001234 від 04.09.2018р., Постачальник передав Покупцю товарна загальну суму 28 628,28 грн.

Вважаючи свої права порушеними позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення з відповідача заборгованості за Договором від 23.02.2015р.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно до ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов`язки відповідно до договору.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Матеріали справи свідчать, що 23.02.2015року між сторонами (ТОВ Захід-Агро-Техніка постачальник та ТОВ Лампка Агро - покупець) укладено Договір поставки №33-34 згідно з умовами якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупця запасні частини, мастильні матеріали та інше (Товар), а Покупець зобов`язується прийняти та провести оплату за Товар на умовах, визначених даним договором. Загальна сума Договору складається із сукупної вартості продукції, вказаної у видаткових накладних. Покупець оплачує Товар у порядку передоплати на підставі рахунку фактури протягом трьох банківських днів з дня його виставлення. Відповідно до Видаткової накладної №РН-0001234 від 04.09.2018р., Постачальник передав Покупцю товарна загальну суму 28 628,28 грн.

Відповідач взяті на себе зобов`язання за Договором від 23.02.2015р. не виконав, зазначена обставина відповідачем не спростована.

Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 28 628,28 грн.

Позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню в сумі 42 369,85грн. із розрахунку: 28 628,28 х 0,5% х 23 = 3 292 грн. 25 коп. (з 08.09.18р. до 30.09.18р.) та 28 628,28 х 0,5% х 273 = 39 077 грн. 60 коп. (з 01.10.18р. до 30.06.19р.)

Згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Одним із видів забезпечення виконання зобов`язань відповідно ст. 546 ЦК України та ст. 199 ГК України, є неустойка (штраф, пеня).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України). Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст.551 ЦК України).

П. 7.1. договору сторони передбачили, що за несвоєчасне виконання зобов`язань, передбачених у п.5 Договору, Покупець сплачує Постачальнику пеню з розрахунку 0.5 % від вартості неоплаченого товару за кожний день, прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент такого прострочення .

Згідно з приписами ч. 1 ст. 230 ГК України, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

Суд враховує, що для договірної практики та практики правозастосування сама лише назва тієї чи іншої санкції, вжита в тексті договору, практичного значення не має. У такому випадку слід виходити з мети встановлення в законі відповідальності за порушення зобов`язання у вигляді штрафної санкції - забезпечення належного виконання зобов`язання. (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 08.02.2017р. по справі №910/29752/15 ).

Згідно з п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У п. 2.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 року Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань з цього приводу зазначено, що щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Як зазначалося вище, у договорі передбачено, що штрафні санкції нараховуються за кожний день прострочення платежу.

З аналізу вказаної норми та з врахуванням п. 2.5. Постанови суд приходить до висновку, що сторонами в договорі не визначено іншого строку нарахування штрафної санкції (пені), ніж того, що передбачений ч. 6 ст. 232 ГК України, тобто, шести місяців. Відтак, позивачем неправомірно здійснено нарахування пені поза межами шестимісячного строку (296 днів) від дня прострочення зобов`язання.

З огляду на вищенаведене та п. 7.1. договору, доведення факту невиконання відповідачем умов Договору від 23.02.2015р., вимоги позивача про стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню в сумі 5167,21 грн. за період з 08.09.2018р. по 09.03.2019р. (на 183 дня).

Також суд враховує, що пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань обчислюється на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України. Так за приписами ч. 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань також врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", статтею 3 якого передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Отже, розмір пені не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України. Зазначена правова позиція щодо розміру обчислення пені за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України є сталою та зокрема викладена в постановах Верховного Суду України від 24.10.2011 у справі № 25/187 та від 07.11.2011 у справі № 5002-2/5109-2010, у постановах Верховного Суду від 30.01.2018 у справі №910/10224/14, від 23.05.2018 у справі №910/15492/17 та від 06.03.2019 у справі №916/4692/15, від 18.04.2019 у справі №914/1126/14.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 696,49 грн.3% річних згідно поданих розрахунків (за 296 днів, починаючи з 08.09.2018 року).

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та % річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

За результатами перерахунку 3% річних в розмірі 696,49 грн. на суму заборгованості в розмірі 28 628,28 грн., суд зазначає, що сума, нарахована позивачем в межах суми, допустимої до стягнення, тому вимога про стягнення 3% річних в розмірі 696,49 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог , а саме в частині стягнення 28628,28 грн. основного боргу, 5167,21 грн. пені, 696,49 грн. 3% річних. В позові в частині стягнення 37 202,64 грн. пені належить відмовити.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю Захід-Агро-Техніка, Волинська область. Луцький район, с. Рованці до товариства з обмеженою відповідальністю Лампка Агро, Хмельницька область, Красилівський район, с. Великі Зозулинці про стягнення 28628,28 грн. основного боргу, 42 369,85 грн. - пені, 696,49 грн. 3% річних задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Лампка Агро (31036, Хмельницька область., Красилівський район, с. Великі Зозулинці. вул. Леніна, 10, код ЄДРПОУ 33129725) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Захід-Агро-Техніка (45606, Волинська область, Луцький район, с. Рованці, вул. Веселкова, 54А, код ЄДРПОУ 37128662) 28628,28 грн. (двадцять вісім тисяч шістсот двадцять вісім гривень 28 коп.) боргу, 5167,21 грн. (п`ять тисяч сто шістдесят сім гривень 21 коп.) пені, 696,49 грн. (шістсот дев`яносто шість гривень 49 коп.) 3% річних, 924,19 грн. (дев`ятсот двадцять чотири гривні 19 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ.

У решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України, з урахуванням п. 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.

СуддяІ.В. Заярнюк

Віддрук. 3 прим.:

1 - до справи,

2- позивачу - Товариство з обмеженою відповідальністю Захід-Агро-Техніка 45606, Волинська область, Луцький район , с. Рованці, вул. Веселкова, 54А

3- відповідачу - Товариство з обмеженою відповідальністю Лампка Агро, 31036, Хмельницька область. , Красилівський район, с. Великі Зозулинці. вул. Леніна, 10.

Всім рек. листом з пов. про вручення.