Рішення № 86932262, 15.01.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.01.2020Справа № 910/15351/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Акціонерного товариства "Дтек Західенерго" (79026, Львівська обл., м. Львів, вул. Козельницька, буд. 15; ідентифікаційний код 23269555)

до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5; ідентифікаційний код 40075815)

про стягнення 67 359, 78 грн,

без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося Акціонерне товариство "Дтек Західенерго" з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця", в якому позивач просить суд стягнути з відповідача вартість недостачі вантажу у розмірі 67 359,78 грн у зв`язку з його незбереженням під час залізничного перевезення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.11.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

02.12.2019 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач вказує про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

12.12.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла відповідь на відзив.

Так, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до ч. 5, 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи

Розглянувши подані до суду матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

27.01.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дтек Трейдинг" та Акціонерним товариством "Дтек Західенерго" було укладено договір поставки № 1-1-2016/006.

На виконання умов вказаного договору на адресу ВП "Дтек Ладижинська ТЕС" Акціонерного товариства "Дтек Західенерго" у серпні 2019 за залізничними накладними № 51016152, № 51016723, № 51014033, № 51027753, № 51026789 та № 51065829 було направлено вантаж - вугілля кам`яне марки Г(Г2) 0-100 та ДГ-0-100 станція призначення - Ладижин.

Вантажовідправником вказаного вугілля є Товариство з обмеженою відповідальністю "ЦЗФ "Селидівська".

Як про це вказує позивач, під час перевезення відповідачем вантажу за вище означеними накладними на станції Ладижин Одеської залізниці, було проведено перевірку стану вантажу та виявлено нестачу кам`яного вугілля у деяких вагонах, про що складені відповідні комерційні акти № 409009/43 від 12.08.2019, № 409009/44 від 12.08.2019, № 409009/45 від 12.08.2019, № 409009/47 від 14.08.2019, № 409009/48 від 14.08.2019 та № 409009/50 від 27.08.2019.

Відтак, звертаючись до суду, позивач мотивує свої позовні вимоги тим, що діями відповідача, який допустив незбереження перевезеного вантажу, Акціонерному товариству "Дтек Західенерго" були заподіяні збитки у вигляді вартості втраченого вантажу кам`яного вугілля, внаслідок чого виникла необхідність звернення з позовом про стягнення завданих збитків у розмірі 67 359, 78 грн.

Із поданого відповідачем відзиву вбачається, що останній заперечує щодо задоволення позовних вимог посилаючись на те, що діючим законодавством не передбачено обов`язок залізниці перевіряти масу усіх вантажів, які вона приймає до перевезення.

Разом з тим, як про це вказує відповідач, залізниця прийняла вантаж масою, у стані в якому він був переданий до перевезення, доставила і видала вантаж у схороненому стані.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України вказано, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, статті 526 Цивільного кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Положеннями частини п`ятої статті 307 Господарського Кодексу України, які кореспондуються з положеннями частини другої статті 908 та статті 920 Цивільного Кодексу України, передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань.

Як про це вказує позивач та, що у свою чергу встановлено судом, на шляху прямування станцією Ладижин Одеської залізниці, було здійснено перевірку стану вантажу та виявлено нестачу кам`яного вугілля у деяких вагонах, про що складені відповідні комерційні акти № 409009/43 від 12.08.2019, № 409009/44 від 12.08.2019, № 409009/45 від 12.08.2019, № 409009/47 від 14.08.2019, № 409009/48 від 14.08.2019 та № 409009/50 від 27.08.2019 та про що вчинені відмітки у графі 47 залізничних накладних № 51016152, № 51016723, № 51014033, № 51027753, № 51026789 та № 51065829.

Згідно інформації викладеної у комерційному даному акті № 409009/43 від 12.08.2019 при комісійному зважуванні вагону № 61016655 виявилось у вагоні вага брутто 87420 кг, тара ПД 23600 кг, вага нетто 63820 кг, що складає різницю ваги в сторону зменшення на 5780 кг. Навантаження вище бортів на 200 мм, маркування порушено, маємо сліди ходіння. На поверхні вантажу маємо виїмки над 1-2 люками з правої сторони за рухом поїзда довжиною 3000 мм, шириною 2800 мм, глибиною 500 мм, ліворуч над 3-7 люками виїмки довжиною 7500 мм, шириною 2800 мм, глибиною 300 мм, в місцях виїмок маркування відсутнє. На момент прибуття та переважування течі вантажу немає. Вагон в технічному відношенні справний, люка закриті. Зважування проводилося двічі вага підтвердилась.

В акті № 409009/44 від 12.08.2019 при комісійному зважуванні вагону № 62314513 виявилось у вагоні вага брутто 87780 кг, тара ПД 23200 кг, вага нетто 64580 кг, що складає різницю ваги в сторону зменшення на 2920 кг. Навантаження вище бортів на 300 мм, марковано поперечними бороздами маркування вапном немає. На поверхні вантажу маємо виїмки над 1-5 люками довжиною 7000 мм, шириною 2800 мм, глибиною 500 мм маркування в місті виїмки відсутнє. На момент прибуття та переважування течі вантажу немає. Вагон в технічному відношенні справний, люка закриті. Зважування проводилося двічі вага підтвердилась.

За актом № 409009/45 від 12.08.2019 при комісійному зважуванні вагону № 53485405 виявилось у вагоні вага брутто 86520 кг, тара ПД 23300 кг, вага нетто 63220 кг, що складає різницю ваги в сторону зменшення на 3780 кг. Навантаження вище бортів на 300 мм, маємо скоси по периметру кузова без маркування. На поверхні вантажу маємо сліди ходіння. З правої сторони по ходу поїзда над 1 люком виїмка довжиною 1100 мм, шириною 1100 мм, глибиною 400 мм, маркування в місті виїмки відсутнє. На момент прибуття та переважування течі вантажу немає. Вагон в технічному відношенні справний, люка закриті. Зважування проводилося двічі вага підтвердилась.

Відповідно до інформації в акті № 409009/47 від 14.08.2019 при комісійному зважуванні вагону № 56917149 виявилось у вагоні вага брутто 85620 кг, тара ПД 22200 кг, вага нетто 63420 кг, що складає різницю ваги в сторону зменшення на 3680 кг. Навантаження вище бортів на 100 мм, маркування вагону нанесено нерівномірно, частину вантажу не покриває. На поверхні вантажу з лівої сторони за рухом поїзда маємо виїмки над 2-7 люками довжиною 10000 мм, шириною 1800 мм, глибиною 300 мм. На момент прибуття та переважування течі вантажу немає. Вагон в технічному відношенні справний, люка закриті. Зважування проводилося двічі вага підтвердилась.

В акті № 409009/48 від 14.08.2019 комісійному зважуванні вагону № 53125076 виявилось у вагоні вага брутто 89700 кг, тара ПД 23800 кг, вага нетто 65900 кг, що складає різницю ваги в сторону зменшення на 2300 кг. Навантаження вище бортів на 200 мм, маркування вапном нанесено нерівномірно. Маркування порушено, на поверхні вантажу маємо виїмки над 2-3 люками довжиною 3000 мм, шириною 2800 мм, глибиною 400 мм, над 6-7 люками довжиною 2000 мм, шириною 2400 мм, глибиною 200 мм. На момент прибуття та переважування течі вантажу немає. Вагон в технічному відношенні справний, люка закриті. Зважування проводилося двічі вага підтвердилась.

Згідно акту № 409009/50 від 27.08.2019 при комісійному зважуванні вагону № 63813141 виявилось у вагоні вага брутто 90488 кг, тара ПД 23600 кг, вага нетто 63820 кг, що складає різницю ваги в сторону зменшення на 2450 кг, у вагоні № 61848560 вага брутто 88450 кг, тара ПД 23200 кг, вага нетто 65250 кг, що складає різницю ваги в сторону зменшення на 3500 кг, у вагоні № 61299129 вага брутто 85958 кг, тара ПД 23300 кг, вага нетто 62650 кг, що складає різницю ваги в сторону зменшення на 5550 кг. Навантаження у вагоні № 63813141 нижче бортів на 500-600 мм. Над 1-7 люками маємо поглиблення довжиною 18500 мм, на ширину вагона 2800 мм, глибиною 500 мм, маркування нарушено. Вагон технічно справний, про що свідчить акт від 19.08.2019. навантаження у вагоні № 61848560 нерівномірне, на рівні бортів. Над 1-7 люками маємо поглиблення довжиною 10500 мм, на ширину вагона 2800 мм, глибиною 500 мм, маркування порушено.

Отже, судом встановлено, що у доданих позивачем до позовної заяви комерційних актах № 409009/43 від 12.08.2019, № 409009/44 від 12.08.2019, № 409009/45 від 12.08.2019, № 409009/47 від 14.08.2019, № 409009/48 від 14.08.2019 та № 409009/50 від 27.08.2019 зазначені обставини, що вказують на факт втрати (недостачі) вантажу, який був прийнятий перевізником до перевезення у кількості згідно накладними № 51016152, № 51016723, № 51014033, № 51027753, № 51026789 та № 51065829.

Із викладеними відповідачем у відзиві твердженнями щодо доставки і видачі вантажу у схороненому стані, суд не погоджується та вважає їх необґрунтованими з огляду на слідуюче.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про залізничний транспорт" ст. 110 Статуту залізниць України передбачено, що залізниці забезпечують збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях. Стаття 110 Статуту залізниць України також передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Приписами ч. 1 ст. 23 Закону України "Про залізничний транспорт" перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин. Аналогічні за змістом приписи містяться у ст. 113 Статуту залізниць України, ч. 2 ст. 924 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за втрату, нестачу вантажу у разі, коли вантаж прибув у непошкодженому вагоні і якщо немає ознак втрати вантажу під час перевезення.

В той час, відповідачем не доведено суду належними та допустимими засобами доказування обставин того, що недостача вантажу відбулась не з вини залізниці.

Нормами статті 920 Цивільного кодексу України закріплено, що у випадку порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Приписами статті 129 Статуту залізниць України передбачено: обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Згідно з ч. 1 ст. 115 Статуту залізниць України вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

В силу норм ч. 1, 2 ст. 114 Статуту залізниць України залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі. Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Згідно статті 25 Закону України "Про залізничний транспорт" та ст. 110, 127 Статуту залізниць України закріплено, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з моменту його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу, і матеріальну відповідальність за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу.

Пункт "а" статті 114 Статуту залізниць України визначає: "Залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме: за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі...".

Відповідно до п. 2.7. Роз`яснення Президії Вищого господарського суду України № 04-5/255 від 29.09.2008 згідно зі статтями 924 Цивільного кодексу України, 314 Господарського кодексу України та статтями 114, 115 Статуту залізниць України, залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи в розмірі тієї суми, на яку знижено його вартість. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема, договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну і вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером, копії додаткової накладної.

Таким чином, системний аналіз норм чинного законодавства дає підстави дійти до беззаперечного висновку, що виключно залізниця несе відповідальність за збереження вантажу на шляху прямування до моменту видачі його одержувачу.

Статтею 909 Цивільного кодексу України передбачає, що укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Положеннями статей 22, 23 Статуту залізниць України передбачено, що за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов`язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов`язується сплатити за перевезення встановлену плату. Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Під час перевезення масових вантажів у випадках, передбачених правилами, допускається оформлення однієї накладної (комплекту перевізних документів) на перевезення цілого маршруту або групи вагонів чи комплекту контейнерів.

Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Наведені вище комерційні акти за своєю формою та змістом відповідають вимогам Статуту залізниць України та Правилам складення актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за № 567/6855, у зв`язку з чим такі акти й прийняті судом в якості належних та допустимих доказів, що підтверджують факт невідповідності маси, зазначеній у накладних № 51016152, № 51016723, № 51014033, № 51027753, № 51026789, № 51065829, фактичній масі вантажу.

В комерційних актах № 409009/43 від 12.08.2019, № 409009/44 від 12.08.2019, № 409009/45 від 12.08.2019, № 409009/47 від 14.08.2019, № 409009/48 від 14.08.2019 та № 409009/50 від 27.08.2019 зазначається: "…маються поглиблення, маркування нарушене (порушено), вагон технічно справний, люка закриті ,течі вантажу немає, на поверхні вантажу маємо сліди ходіння", що свідчить про втрату вантажу через вільний до нього доступ. Жодних відомостей про неправильне розміщення або закріплення вантажу відправником комерційні акти не містять.

Додані до відзиву копії актів № 27 і № 28 про технічний стан вагона не спростовують вину перевізника, а підтверджують втрату вантажу під час перевезення, так як в актах зазначено, що вагони технічно справні.

В той час суд погоджується з доводами позивача, що відповідачем не доведено суду належними та допустимими доказами, що нестача вантажу у вказаних вагонах сталася не з вини залізниці. Доказів того, що нестача виникла з незалежних від залізниці причин, відповідачем суду не представлено.

Разом з тим суд зазначає, що вантажовідправник вжив всіх необхідних заходів для збереження вантажу під час його перевезення, як це передбачено Технічними умовами навантаження, а саме, маркування здійснено поперечними бороздами по всій довжині вагону. вагони знаходилися та були прийняті до перевезення у технічно справному стані, слідів просипання вантажу не виявлено.

Відтак суд дійшов висновку, що виявлена нестача свідчить про те, що відповідач не виконав покладених на нього законом обов`язків та не забезпечив схоронність вантажу під час курсування його залізничними коліями.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, за даними довідок № 43, № 44, № 45, № 47, № 48 та № 50 про вартість вугільної продукції:

фактична вартість 1 тони вугілля кам`яного ДГ 0-100, що перевозилось у вагоні № 61016655 за накладною № 51016152, складає 2 979,72 грн. з урахуванням ПДВ;

фактична вартість 1 тони вугілля кам`яного ДГ 0-100, що перевозилось у вагоні № 62314513 за накладною № 51016723, складає 2 866,69 грн. з урахуванням ПДВ;

фактична вартість 1 тони вугілля кам`яного ДГ 0-100, що перевозилось у вагоні № 53485405 за накладною № 51014033, складає 2 979,72 грн. з урахуванням ПДВ;

фактична вартість 1 тони вугілля кам`яного Г(Г2) 0-100 , що перевозилось у вагоні № 56917149 за накладною № 51027753, складає 2 452,42 грн. з урахуванням ПДВ.

У зв`язку з чим, позивачем відповідна нестача розрахована наступним чином:

1) у вагоні № 61016655:

69,60 т х 1% = 0,70 т (об`єм норми природної втрати);

5, 78 т - 0,70 т = 5,08 т (об`єм недостачі за вирахуванням норми природної втрати);

5,08 т х 2979,72 грн = 15136,98 грн з ПДВ (сума вартості недостачі вугілля);

2) у вагоні № 62314513:

67, 50 т х 1% = 0,68 т (об`єм норми природної втрати);

2,92 т - 0,68 т = 2,24 т (об`єм недостачі за вирахуванням норми природної втрати);

2,24 т х 2866,69 грн = 6421,39 грн з ПДВ (сума вартості недостачі вугілля);

3) у вагоні № 53485405:

67,00 т х 1% = 0,67 т (об`єм норми природної втрати);

3,78 т - 0,67 т = 3,11 т (об`єм недостачі за вирахуванням норми природної втрати);

3,11 т х 2979,72 грн = 9266,93 грн з ПДВ (сума вартості недостачі вугілля);

4) у вагоні № 56917149:

67,10 т х 1% = 0,67 т (об`єм норми природної втрати);

3,68 т - 0,67 т = 3,01 т (об`єм недостачі за вирахуванням норми природної втрати);

3,01 т х 2452,42 грн = 7381,78 грн з ПДВ (сума вартості недостачі вугілля);

5) у вагоні № 53125076:

68,20 т х 1% = 0,68 т (об`єм норми природної втрати);

2,30 т - 0,68 т = 1,62 т (об`єм недостачі за вирахуванням норми природної втрати);

1,62 т х 3013,99 грн = 4882,66 грн з ПДВ (сума вартості недостачі вугілля);

6) у вагоні № 63813141:

69,25 т х 1% = 0,69 т (об`єм норми природної втрати);

2,45 т - 0,69 т = 1,76 т (об`єм недостачі за вирахуванням норми природної втрати);

1,76 т х 2570,98 грн = 4524,92 грн з ПДВ (сума вартості недостачі вугілля);

7) у вагоні № 61848560:

68,75 т х 1% = 0,69 т (об`єм норми природної втрати);

3,50 т - 0,69 т = 2,81 т (об`єм недостачі за вирахуванням норми природної втрати);

2,81 т х 2570,98 грн = 7224,45 грн з ПДВ (сума вартості недостачі вугілля);

8) у вагоні № 61299129:

68,20 т х 1% = 0,68 т (об`єм норми природної втрати);

5,55 т - 0,68 т = 4,87 т (об`єм недостачі за вирахуванням норми природної втрати);

4,87 т х 2570,98 грн = 12520,67 грн з ПДВ (сума вартості недостачі вугілля).

Відтак, загальна вартість недостачі вантажу у вище вказаних вагонах складає: 15 136, 98 грн + 6 421, 39 грн + 9 266, 93 грн + 7 381,78 грн + 4 882, 66 + 4 524, 92 + 7 224, 45 + 12 520, 67 грн = 67 359, 78 грн з ПДВ.

Перевіривши правильність здійсненого позивачем нарахування завданих збитків (вартості недостачі вантажу у вагонах № 61016655, № 62314513, № 53485405, № 56917149, № 53125076, № 63813141, № 61848560 та № 61299129) судом встановлено, що останні нараховано згідно норм чинного законодавства та відповідно є обґрунтованими.

Згідно з частин 1-3 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов`язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред`явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

Судом враховано, що за змістом ст. 623 Цивільного кодексу України для застосування таких правових наслідків порушення зобов`язань як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини.

Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення, звільняє боржника від відповідальності (виключає його відповідальність).

Отже з огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме, протиправної поведінки відповідача, що виявилась у незбереженні вантажу, що перевозився у вагонах № 61016655, № 62314513, № 53485405, № 56917149, № 53125076, № 63813141, № 61848560 та № 61299129, настання негативних наслідків такої поведінки (збитків) - у вигляді недостачі вантажу на суму 67 359, 78 грн та відповідно причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою та завданими збитками.

Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відтак, оскільки при перевезенні вантажу у вагонах № 61016655, № 62314513, № 53485405, № 56917149, № 53125076, № 63813141, № 61848560 та № 61299129 залізницею не було дотримано вимог щодо збереження вантажу, прийнятого до перевезення, у зв`язку з чим наявна недостача вантажу на суму 67 359, 78 грн у вказаних вагонах та з врахуванням того, що відповідачем не надано доказів, які б у своїй сукупності дали б змогу дійти протилежного висновку, щодо відсутності завданих збитків, в той час, як позивачем підтверджено належними та допустимими засобами доказування понесення таких збитків, то за таких підстав суд дійшов висновку про стягнення з Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь позивача збитків в розмірі 67 359, 78 грн.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Акціонерного товариства "Дтек Західенерго" - задовольнити.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, будинок 5; ідентифікаційний код 40075815) користь Акціонерного товариства "Дтек Західенерго" (79026, Львівська обл., м. Львів, вул. Козельницька, буд. 15; ідентифікаційний код 23269555) збитки в розмірі 67 359 (шістдесят сім тисяч триста п`ятдесят дев`ять) грн 87 коп. та витраті по сплаті судового у розмірі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 15.01.2020

Суддя Д.О. Баранов