Рішення № 86932077, 14.01.2020, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" січня 2020 р. м. Житомир Справа № 906/1116/19

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кравець С.Г.

секретар судового засідання: Чухалова О.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Снігірьова О.С., представник за довіреністю від 16.12.2019,

адвокат (свідоцтво серія ЖТ №001053 від 23.04.2019),

від відповідача: не з`явився,

від третьої особи: на з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (м.Київ) в особі

Житомирської філії ПАТ "Укртелеком" (м.Житомир)

до Департаменту праці та соціального захисту населення Новоград-Волинської міської ради Житомирської області (м.Новоград-Волинський, Житомирська область),

за участю у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Новоград-Волинського управління Державної казначейської служби України Житомирської області (м.Новоград-Волинський,

Житомирська область),

про стягнення 250022,68 грн.

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Житомирської філії ПАТ "Укртелеком" звернулося до господарського суду з позовом до Департаменту праці та соціального захисту населення Новоград-Волинської міської ради Житомирської області про стягнення 250022,68грн відшкодування вартості телекомунікаційних послуг наданих пільговій категорії населення та судового збору.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 24.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 13.11.2019.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 13.11.2019 відкладено підготовче засідання на 05.12.2019.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 05.12.2019, зокрема, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Новоград-Волинське управління Державної казначейської служби України Житомирської області та відкладено підготовче засідання на 16.12.2019.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 16.12.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.01.2020.

Представник позивача в судовому засіданні 14.01.2020 позовні вимоги підтримала з підстав, викладених в позовній заяві(а.с.3-9) та запереченнях на відзив №290/20 від 11.11.2019 (а.с.3-9,77-79), просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач та третя особа повноважних представників в судове засідання 14.01.2020 не направили. Про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення №1000231378271 та №1000231378263 про вручення поштових відправлень (а.с.205,211).

14.01.2020 на адресу господарського суду від Новоград-Волинського управління Державної казначейської служби України Житомирської області надійшло клопотання, відповідно до якого третя особа просила розгляд справи по суті проводити за відсутності їх представника (а.с.212).

Відповідач у відзиві №2893 від 07.11.2019 проти позову заперечив, просив у позові відмовити, посилаючись на те, що при формуванні бюджету на 2019 рік не передбачено коштів з місцевого бюджету для погашення заборгованості за надані пільги окремим категоріям громадян з оплати послуг зв`язку, тому департамент праці та соціального захисту населення Новоград-Волинської міської ради неодноразово зверталися офіційними листами на розгляд чергової сесії з пропозиціями щодо виділення коштів для погашення заборгованості за рахунок міського бюджету. Вказав, що загальний обсяг виплат з місцевих бюджетів на державну програму соціального захисту, яка передбачає компенсацію за надання послуг зв`язку окремим категоріям громадян, не може перевищувати розміру затверджених субвенцій (а.с.61-63).

Третя особа у поясненнях по суті позовних вимог зазначила, що Новоград-Волинським міським бюджетом на поточний рік передбачено бюджетне призначення в сумі 450000грн Департаменту праці та соціального захисту населення Новоград-Волинської міської ради для відшкодування витрат на надання пільг з оплати послуг зв`язку окремим категоріям громадян. Проте, згідно наказу Господарського суду Житомирської області №906/352/19 від 11.10.2019 року управлінням в межах кошторисних призначень на підставі меморіального ордера 31.10.2019 року стягнуто з Департаменту праці та соціального захисту населення Новоград-Волинської міської ради на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Житомирської філії ПАТ "Укртелеком" 442728,26грн відшкодування вартості телекомунікаційних послуг пільговій категорії населення за 2018 рік. При цьому, залишок кошторисних призначень наданих міським бюджетом Департаменту праці та соціального захисту населення Новоград-Волинської міської ради на 2019 рік становить 2271,74грн, яких не вистачить, щоб здійснити відшкодування згідно заявлених вимог. Також, третя особа просила розгляд даної справи здійснити без участі їх представника (а.с.209).

Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З огляду на те, що неявка відповідача та третьої особи в засідання суду, не перешкоджає розгляду справи, господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши подані документи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком", відокремленим підрозділом якого є Житомирська філії ПАТ "Укртелеком" (позивач) є оператором телекомунікацій, який надає телекомунікаційні послуги споживачам відповідно до вимог Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про телекомунікації", Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 295, інших законодавчих актів України.

Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Житомирської філії ПАТ "Укртелеком" надано протягом січня - липня 2019 року телекомунікаційні послуги на пільгових умовах споживачам міста Новоград-Волинський Житомирської області, які мають пільги з їх оплати згідно Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про жертви нацистських переслідувань", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний статус", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та "Про охорону дитинства".

Факт надання послуг та фактичне споживання їх споживачами, які користуються такими пільгами, підтверджується розрахунком боргу та розрахунками видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг (Форма №3-пільга) громадянам міста Новоград-Волинський Житомирської області за період з січень-липень 2019 року (а.с.29-35).

Судом встановлено, що позивач (щомісячно) направляв відповідачу, для здійснення розрахунку за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям споживачів, відповідні розрахунки та акти звіряння з сумою заборгованості, про що свідчать супровідні листи та описи вкладення (а.с.15-28, 29-35, 36-42,43-49).

Однак відповідач відповідних відрахувань по відшкодуванню пільгової вартості послуг зв`язку за січень - липень 2019 рік не здійснював, акти звірки, надіслані позивачем, не підписував.

Як вбачається з матеріалів справи, за відповідачем рахується заборгованість по відшкодуванню вартості телекомунікаційних послуг наданих пільговій категорії населення, а саме: за січень 2019 року - 39559,72грн; за лютий 2019 року - 38572,96грн; за березень 2019 року - 35813,67грн; за квітень 2019 року - 35476,47грн; за травень 2019 року - 34765,83грн; за червень 2019 року - 32980,60грн; за липень 2019 року - 32853,43грн, що разом становить 250022,68грн.

Не відшкодування відповідачем сум витрат, понесених ПАТ "Укртелеком" в особі Житомирської філії ПАТ "Укртелеком" за надані телекомунікаційні послуги, стало підставою для звернення позивача за захистом порушеного права до суду.

Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до пунктів 1, 6 статті 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов`язки громадянина; основи соціального захисту тощо визначаються виключно законами України.

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначено Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії".

За змістом статті 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв`язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Відповідно до частини 3 статті 63 Закону України "Про телекомунікації" та пункту 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 №295, телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

Соціальні пільги на отримання телекомунікаційних послуг для низки категорій громадян встановлено такими законами України: "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про жертви нацистських переслідувань", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про охорону дитинства".

Норми цих законів спрямовані, зокрема, на реалізацію державних гарантій певним категоріям громадян та є нормами прямої дії: безумовному обов`язку оператора телекомунікацій надавати пільги визначеним категоріям громадян кореспондує безумовний обов`язок держави в особі її органів відшкодувати вартість таких пільг.

Відповідно до статей 89, 102 Бюджетного кодексу України видатки на відшкодування вартості послуг, наданих пільговим категоріям громадян, здійснюються з місцевих бюджетів за рахунок коштів, які надходять з державного бюджету України (субвенцій з державного бюджету України) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною 2 статті 97 Бюджетного Кодексу України встановлено, що порядок та умови надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам визначаються Кабінетом Міністрів України.

Листом №09010-20-10/16034 від 16.06.2017 "Щодо реалізації деяких положень Бюджетного кодексу України з питань нарахування та виплати пільг" Міністерство фінансів України повідомило, наступне: "Відповідно до статей 89 та 102 Бюджетного кодексу України (далі - Кодекс) видатки на виконання державних програм соціального захисту, у тому числі на надання пільг окремим категоріям громадян, проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту. Джерелами здійснення видатків, які, зокрема, визначаються функціями держави і можуть бути передані на виконання місцевому самоврядуванню з метою забезпечення найбільш ефективного їх виконання на основі принципу субсидіарності, статтею 83 Кодексу визначено кошти місцевих бюджетів, у тому числі трансферти з Державного бюджету України. В умовах реформи міжбюджетних відносин та поглиблення процесу децентралізації влади з 1 січня 2017 року видатки на надання пільг з послуг зв`язку, інших передбачених законодавством пільг та компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян включено до визначених статтею 91 Кодексу видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів. Пунктом 26 розділу VI Кодексу встановлено, що норми і положення окремих законів України застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів. Це, зокрема, стосується соціальних норм і нормативів користування житлово-комунальними послугами, щодо оплати яких держава надає пільги та встановлює субсидії, розмірів допомог, компенсацій тощо. Разом з тим такі програми відносяться до державних програм соціального захисту населення і є державною гарантією, отже, одержувачу не може бути відмовлено в їх наданні у разі, якщо він має на них право. У цьому випадку проводиться відшкодування витрат за фактично спожиті послуги (нараховані соціальні виплати) у межах установлених норм (розмірів). Виходячи з цього згідно з частиною шостою статті 48 Кодексу бюджетні зобов`язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв`язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень. У зв`язку з цим фінансування витрат на надання пільг окремим категоріям громадян здійснюється у межах встановлених соціальних норм (нормативів) незалежно від обсягів коштів, передбачених у державному або місцевих бюджетах на відповідний рік".

Згідно пункту 20-4 частини 1 статті 91 Бюджетного кодексу України, до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, належать видатки: пільги з послуг зв`язку, інші передбачені законодавством пільги, що надаються ветеранам війни; особам, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; ветеранам праці; жертвам нацистських переслідувань; ветеранам військової служби; ветеранам органів внутрішніх справ; ветеранам Національної поліції; ветеранам податкової міліції; ветеранам державної пожежної охорони; ветеранам Державної кримінально-виконавчої служби; ветеранам служби цивільного захисту; ветеранам Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України; вдовам (вдівцям) померлих (загиблих) ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції, ветеранів податкової міліції, ветеранів державної пожежної охорони, ветеранів Державної кримінально-виконавчої служби, ветеранів служби цивільного захисту та ветеранів Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України; особам, звільненим з військової служби, які стали особами з інвалідністю під час проходження військової служби; особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю та особам, які супроводжують осіб з інвалідністю I групи або дітей з інвалідністю (не більше одного супроводжуючого); реабілітованим громадянам, які стали особами з інвалідністю внаслідок репресій або є пенсіонерами; громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; дружинам (чоловікам) та опікунам (на час опікунства) дітей померлих громадян, смерть яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою; багатодітним сім`ям, дитячим будинкам сімейного типу та прийомним сім`ям, в яких не менше року проживають відповідно троє або більше дітей, а також сім`ям (крім багатодітних сімей), в яких не менше року проживають троє і більше дітей, враховуючи тих, над якими встановлено опіку чи піклування.

Оскільки у статті 91 Бюджетного кодексу України передбачено, що видатки місцевих бюджетів на відшкодування наданих пільг з послуг зв`язку можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, застосуванню підлягає стаття 93 Бюджетного кодексу України, яка передбачає наступне:

- місцева рада може передати кошти на здійснення окремих видатків місцевих бюджетів іншій місцевій раді у вигляді міжбюджетного трансферту до відповідного місцевого бюджету (частина 1 статті 93 Бюджетного кодексу України);

- передача коштів між місцевими бюджетами здійснюється на підставі рішень відповідних місцевих рад, прийнятих кожною із сторін, і укладання договору (частина 3 статті 93 Бюджетного кодексу України).

Так, стаття 89 Бюджетного кодексу України визначає видатки, що здійснюються з бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.

Стаття 90 Бюджетного кодексу України передбачає, що видатки, що здійснюються з бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом вирішення цього спору не є питання, яке Новоград-Волинська міська рада Житомирської області повинна прийняти рішення про передачу (виділення) коштів на здійснення видатків місцевих бюджетів, про які йдеться у п.20-4 ст.91 Бюджетного кодексу України, на оплату наданих позивачем послуг зв`язку пільговій категорії громадян, що проживають на території міста Новоград-Волинський.

Водночас за визначенням статті 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальна громада - жителі, об`єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об`єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр.

Частиною 1 статті 6 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.

Згідно з частиною 2 статті 6 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальні громади в порядку, встановленому законом, можуть об`єднуватися в одну сільську, селищну, міську територіальну громаду, утворювати єдині органи місцевого самоврядування та обирати відповідно сільського, селищного, міського голову.

Судом встановлено, що спірні відносини виникли між органом зв`язку Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Житомирської філії ПАТ "Укртелеком" та Департаментом праці та соціального захисту населення Новоград-Волинської міської ради Житомирської області.

Таким чином до вирішення даних правовідносин суд застосовує Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України №117 від 29 січня 2003 року, в редакції, чинній станом на час існування спірних правовідносин.

У відповідності з п.3 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України №117 від 29.01.2003, Управління праці та соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, структурні підрозділи з питань праці та соціального захисту населення виконавчих органів міських рад (далі - уповноважені органи); організовують збирання, систематизацію і зберігання зазначеної у пункті 2 цього Положення інформації та забезпечують її автоматизоване використання для контролю за відомостями, які подаються підприємствами та організаціями, що надають послуги, для розрахунків за надані пільговикам послуги; ведуть облік пільговиків шляхом формування на кожного пільговика персональної облікової картки згідно з формою "1-пільга", в якій використовується індивідуальний ідентифікаційний номер пільговика у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів; вносять до Реєстру відповідні уточнення у разі визнання такими, що втратили чинність, чи зупинення дії законодавчих актів, на підставі яких пільговики отримують пільги; надають консультації пільговикам, підприємствам та організаціям, що надають послуги.

За п.11 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги Уповноважений орган щомісяця: 1) звіряє інформацію, що міститься в Реєстрі, з інформацією, яка надходить від підприємств та організацій, що надають послуги, і у разі виявлення розбіжностей щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику, не провадить розрахунків, що стосуються виявлених розбіжностей, до уточнення цієї інформації; 2) після проведення розрахунків з підприємствами та організаціями, що надають послуги, складає: реєстр погашення заборгованості перед підприємствами та організаціями, що надають послуги, згідно з формою "5-пільга" та реєстр розрахунків згідно з формою "7-пільга"; акти звіряння розрахунків за надані пільговикам послуги згідно з формою "3-пільга"; 3) до 15 числа подає: фінансовим органам районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських рад акти звіряння розрахунків згідно з формою "3-пільга"; Міністерству праці та соціального захисту Автономної Республіки Крим, головним управлінням праці та соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій звіти згідно з формами "4-пільга" та "6-пільга".

Таким чином, розпорядником коштів бюджетного фінансування вказаних вище соціальних пільг для населення міста Новоград-Волинський є Департамент праці та соціального захисту населення Новоград-Волинської міської ради Житомирської області, а тому на підставі зазначених вище законодавчих норм та вимог Порядку №256 саме на відповідача покладено обов`язок щодо здійснення розрахунків з позивачем за телекомунікаційні послуги, надані особам, які мають право на відповідні пільги.

При цьому, слід зазначити, що чинне законодавство України не передбачає обов`язковості укладення договору про відшкодування витрат за надані послуги зв`язку пільговим категоріям громадян, оскільки зобов`язання сторін у даній справі виникають безпосередньо із Законів України і не залежать від їх бажання.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання вищезазначених вимог чинного законодавства, позивачем надано протягом січня-липня 2019 року телекомунікаційні послуги на пільгових умовах споживачам міста Новоград-Волинського Житомирської області, які мають пільги з їх оплати, на суму 250022,68грн.

Факт надання послуг позивачем та фактичне споживання їх споживачами, які користуються такими пільгами, підтверджується Розрахунками видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг громадянам міста Новоград-Волинський Житомирської області (а.с.118-193).

Однак всупереч положенням чинного законодавства витрати, понесені позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг протягом січня - липня 2019 року, не відшкодовані відповідачем.

Відповідач у відзиві на позовну заяву факт надання позивачем телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян не оспорює, при цьому, заперечуючи проти позовних вимог, вказує на відсутність відповідного бюджетного фінансування, відтак і на відсутність у нього зобов`язань відшкодовувати такі витрати.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що телекомунікаційні послуги на пільгових умовах позивачем надавались не за власною ініціативою, а на виконання імперативних законодавчих вказівок щодо цього. Як наслідок, уповноважений на те державою орган - відповідач у справі, в силу закону, зобов`язаний ці витрати позивачу відшкодувати за рахунок бюджетних коштів.

Департамент праці та соціального захисту населення Новоград-Волинської міської ради Житомирської області відповідає за своїми зобов`язаннями, які виникли безпосередньо із закону і така відповідальність не може ставитися в залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.

При цьому суд вважає за доцільне зазначити, що відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення відповідача від відшкодування вказаних вище витрат, понесених позивачем, та не може бути підставою для звільнення від відповідальності за порушення такого зобов`язання.

Не підписання управлінням актів звіряння розрахунків, також не може бути підставою для звільнення суб`єкта владних повноважень від законодавчо встановленого обов`язку компенсувати вартість фактично спожитих пільговими категоріями населення послуг.

Зі змісту статті 617 ЦК України вбачається, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Законодавством не передбачена залежність відшкодування від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, чи випадки повного або часткового звільнення від обов`язку здійснення розрахунків з постачальниками послуг на пільгових умовах, оскільки надання пільг певним категоріям населення відбувається у відповідності до вимог Законів України.

Конституційний Суд України неодноразово висловлював правову позицію щодо неможливості поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету (рішення від 20 березня 2002 року №5-рп/2002, від 17 березня 2004 року №7-рп/2004, від 01 грудня 2004 року № 20-рп/2004, від 09 липня 2007 року №6-рп/2007).

Зокрема, у Рішенні від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 Конституційний Суд України вказав на те, що невиконання державою своїх соціальних зобов`язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави (підпункт 3.2).

Разом з тим держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності правового регулювання покладаються на державу.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, а саме, у справі "Кечко проти України" (заява №63134/00), ЄСПЛ зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок з державного бюджету, однак свідома відмова в цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення Суду). У пункті 26 вказаного рішення зазначено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Також Європейським судом з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 та у справі "Бакалов проти України" від 30.11.2004 зазначено, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Аналогічні висновки містяться в постановах Верховного Суду України від 15.05.2012 року у справі №11/446 та від 22.03.2017 року у справі №905/2358/16, постановах Великої палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №911/4249/16, від 06.06.2018 у справі №916/2456/17, Верховного Суду від 24.07.2018 у справі №907/609/17.

Відповідач доказів погашення заборгованості не надав, доводів позивача не спростував.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи, та підлягають задоволенню в сумі 250022,68грн.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Департаменту праці та соціального захисту населення Новоград-Волинської міської ради (11708, Житомирська область, м.Новоград - Волинський, вул. Ушакова, буд.40, ідентифікаційний код 03192773) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м.Київ, бульвар Тараса Шевченка, буд.18, ідентифікаційний код 21560766) в особі Житомирської філії ПАТ "Укртелеком" (10014, Житомирська область, м.Житомир, вул.Київська, буд.20, ідентифікаційний код 01184114):

- 250022,68грн - відшкодування вартості телекомунікаційних послуг, наданих пільговій категорії населення;

- 3750,34грн - витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 15.01.20

Суддя Кравець С.Г.

Друк:

1 - в справу

2 - позивачу (рек. з пов.),

3 - відповідачу (рек. з пов.),

4 - Новоград-Волинському управлінню Державної казначейської служби України Житомирської області:11701, Житомирська обл., м.Новоград-Волинський, вул. Героїв АТО, буд. 2 (рек. з пов.).