Рішення № 86927492, 14.01.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2020 року м. Київ № 640/22160/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовомМіністерства оборони УкраїнидоМіністерства юстиції України (Департамент державної виконавчої служби)третя особа про ОСОБА_1 визнання протиправною та скасування постанови,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Міністерство оборони України (далі - позивач) з позовом до Міністерства юстиції України (Департамент державної виконавчої служби) (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесену в рамках виконавчого провадження (ВП № 60028916) від 16.10.2019 про накладення штрафу на Міністерство оборони України у розмірі 5100,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15.04.2019 року, залишене без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 10.07.2019 року, по справі № 200/2750/19-а Міністерством оборони України було не виконано з поважним причин, про що було повідомлено відповідача.

Зокрема, позивач зазначав, що ним було подано касаційну скаргу на вказані вище рішення судів, за результатами розгляду якої Верховним судом у складі колегії Касаційного адміністративного суду ухвалою від 16.10.2019 року відкрито касаційне провадження та зупинено дію рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15.04.2019 року.

А тому, оскільки, станом на час винесення відповідачем оскаржуваної постанови виконання рішення суду, на підставі якого видано виконавчий документ, було зупинено, застосування до позивача штрафу у розмірі 5 100, 00 грн. є протиправним, а сама постанова від 16.10.2019 року № 60028916 підлягає скасуванню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 грудня 2019 року у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судовий розгляд та запропоновано відповідачу не пізніше дати призначення судового засідання надати суду відзив на позовну заяву та належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження.

Одночасно вказаною ухвалою до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача залучено ОСОБА_1 та запропоновано подати до суду письмові пояснення з приводу заявлених позовних вимог.

Копію ухвали від 16.12.2019 року відповідачем отримано 28.12.2019 року, а третьою особою - 31.12.2019 року.

Станом на час вирішення справи, відповідачем відзиву подано не було, так само, як і копії матеріалів виконавчого провадження.

Третьою особою також не надано суду письмових пояснень щодо змісту позовних вимог.

У зв`язку з поданням позивачем заяви про розгляд справи у порядку письмового провадження та неявки у судове засідання представника відповідача та третьої особи, суд на підставі частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов до переконання про можливість її подальшого розгляду в письмовому провадженні.

Розглянувши наявні документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

15 квітня 2019 року рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 15.04.2019 року, залишеного без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 10.07.2019 року по справі № 200/2750/19-а позовні вимоги ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову Донецького обласного військового комісаріату про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково; визнано протиправним та скасовано рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 03.01.2019 року щодо відмови в призначенні та нарахуванні одноразової грошової допомоги у зв`язку із настанням інвалідності ІІІ групи внаслідок поранення (контузії), отриманого під час виконання обов`язків військової служби; зобов`язано Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) одноразову грошову допомогу у зв`язку із настанням інвалідності ІІІ групи внаслідок поранення (контузії), отриманого під час виконання обов`язків військової служби відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи військовослужбовців, військовозобов`язаних резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнення з військової служби (зборів) осіб, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року за № 499.

На виконання вказаного рішення суду, Донецьким окружним адміністративним судом видано виконавчий лист від 21.08.2019 року про зобов`язання Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) одноразову грошову допомогу у зв`язку із настанням інвалідності ІІІ групи внаслідок поранення (контузії), отриманого під час виконання обов`язків військової служби відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи військовослужбовців, військовозобов`язаних резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнення з військової служби (зборів) осіб, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року за № 499.

11 вересня 2019 року відповідачем відкрито виконавче провадження № 60028916 з виконання виконавчого листа № 200/2750/19-а від 21.08.2019 року.

16 жовтня 2019 року відповідачем винесено постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 5 100, 00 грн. за невиконання рішення суду від 15.04.2019 року.

Незгода з постановою про накладення штрафу обумовила позивача звернутися до суду з даним адміністративним позовом.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Преамбулою Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016р. № 1404-VІІІ (далі по тексту - Закон№ 1404-VIII) передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частина 1 статті 1 Закону № 1404-VIII визначає, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1404-VIII примусовому виконанню підлягають виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону № 1404-VIII у виконавчому документі зазначається резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень.

За приписами ч. 1 ст. 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до п. 5 та 6 ч. 1 ст. 26 Закону № 1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Частинами першою та другою ст. 65 Закону № 1404-VIII передбачено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

У той же час, ст. 75 вказаного Закону передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Аналіз вказаних вище норм чинного законодавства свідчить про те, що сплив строку, наданого для добровільного виконання рішення суду, сам по собі не є достатньою підставою, з якою законодавець пов`язує накладення штрафу на боржника.

Боржник повинен бути належним чином повідомлений про відкриття виконавчого провадження. Підставою для накладення штрафу є невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення суду.

Матеріалами справи встановлено, що постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Валявським Олександром Анатолійовичем від 11.09.2019 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа Донецького окружного адміністративного суду від 21.08.2019 року про зобов`язання Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) одноразову грошову допомогу у зв`язку із настанням інвалідності ІІІ групи внаслідок поранення (контузії), отриманого під час виконання обов`язків військової служби відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи військовослужбовців, військовозобов`язаних резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнення з військової служби (зборів) осіб, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року за № 499.

Вказаною постановою боржнику (позивачу) надано строк для виконання рішення суду протягом 10 робочих днів.

Копію вказаної постанови позивачем отримано 20.09.2019 року, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції за № 17534.

16 жовтня 2019 року відповідачем, за відсутності доказів виконання рішення суду, у строк встановлений постановою про відкриття виконавчого провадження від 11.09.2019 року, винесено постанову про накладення штрафу на Міністерство оборони України у розмірі 5 100, 00 грн.

Матеріалами справи також встановлено, що Міністерством оборони України рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15.04.2019 року, залишене без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 10.07.2019 року по справі № 200/2750/19-а, було оскаржено в касаційному порядку до Верховного суду, яким 16.10.2019 року було відкрито касаційне провадження.

Як вбачається з копії ухвали Касаційного адміністративного суду Верховного суду від 16.10.2019 року заяву Міністерства оборони України про зупинення виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15.04.2019 та постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 10.07.2019 у справі № 200/2750/19-а було задоволено та зупинено виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15.04.2019 та постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 10.07.2019 у справі № 200/2750/19-а до закінчення їхнього перегляду в касаційному порядку.

Згідно вказаної ухвали, остання набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не оскаржується.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що оскільки дана ухвала набрала законної сили з моменту її проголошення (винесення), виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15.04.2019 року є таким, що зупинено саме з 16.10.2019 року.

Тобто, з 16.10.2019 року зупинено і обов`язок боржника щодо призначення та виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) одноразової грошової допомоги у зв`язку із настанням інвалідності ІІІ групи внаслідок поранення (контузії), отриманого під час виконання обов`язків військової служби відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи військовослужбовців, військовозобов`язаних резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнення з військової служби (зборів) осіб, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року за № 499.

Вказана обставина, на думку суду, є поважною причиною невиконання вищевказаного судового рішення з 16.10.2019 року.

Втім, позивачем не наведено жодних обставин неможливості такого виконання до 16.10.2019 року, як з дати фактичного отримання постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження (20.09.2019 року), так і до завершення встановленого даною постановою строку на добровільне виконання рішення суду від 15.04.2019 року (05.10.219 року).

За вказаних обставин, суд приходить до переконання про відсутність у позивача поважних причин неможливості виконання рішення суду у вказаний період (з урахуванням робочих днів на добровільне виконання), у зв`язку із чим у державного виконавця були підстави для накладення на позивача штрафу оскаржуваною постановою.

Поряд з цим, суд звертає увагу, що позивачем під час розгляду даної справи не було надано доказів скасування Касаційним адміністративним судом Верховного суду рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15.04.2019 року, залишеного без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 10.07.2019 року у справі № 200/2750/19-а за результатами розгляду касаційної скарги Міністерства оборони України, поданої на вказані вище рішення судів.

Таким чином, суд приходить до переконання, що державний виконавець накладаючи на позивача штраф у розмірі 5 100, 00 грн. за невиконання рішення у строк, наданий для добровільного його виконання, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації.

А тому, за вказаних обставин, підстав для визнання протиправною та скасування постанови старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесену в рамках виконавчого провадження (ВП № 60028916) від 16.10.2019 про накладення штрафу на Міністерство оборони України у розмірі 5100,00 грн., у суду немає.

Відповідно до положень чч. 1 та 2 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частинами 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 5 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. В даному випадку позивач в силу норм Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору не звільнений та відомості щодо понесених відповідачем судових витрат відсутні, а тому судові витрати за рахунок позивача на користь відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2, 6,8, 9, 77, 243 - 246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ: 00034022, 03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6) відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.М. Погрібніченко