Рішення № 86927332, 03.05.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 травня 2019 року №640/18256/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у спрощеному провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області до Головного територіального управління юстиції у м.Києві про визнання незаконною та скасування постанови державного виконавця,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва (далі також - суд) звернулося Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі також - позивач, ГУ ПФУ у Київській області) до Головного територіального управління юстиції у м.Києві (далі також - відповідач), в якому просило визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м.Києві про накладення штрафу від 19.10.2018 у виконавчому провадженні №56462083.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує на протиправність оспорюваної постанови державного виконавця з огляду на те, що ГУ ПФУ у Київській області добровільно та в повному обсязі виконано судове рішення щодо перерахунку та виплату пенсії ОСОБА_1 , тому підстави для накладення на нього штрафу відсутні.

Ухвалою суду від 26.11.2018 позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву.

Відповідач своїм правом щодо надання відзиву на позовну заяву не скористався.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м.Києві від 19.10.2018 у виконавчому провадженні №56462083 на боржника ГУ ПФУ у Київській області за невиконання рішення суду станом на 19.10.2018 накладено штраф у розмірі 5 100,00 грн., зобов`язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів та попереджено його про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.

Не погоджуючись із вказаною постановою позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.

Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04.12.2017 у справі №369/12661/17 ГУ ПФУ у Київській області зобов`язано провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» від 23.12.2015, статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанов Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», від 18.11.2015 №947 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 р. №268» та довідки від 25.05.2017 №П-3268 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2016, яка виготовлена Ліквідаційною комісією ГУ МВС України Київській області, починаючи з 01.01.2016 без обмеження граничного розміру, з урахуванням вже виплачених коштів.

З метою виконання вказаного судового рішення Києво-Святошинським районним судом Київської області видано виконавчий лист від 16.05.2018 №369/12661/17, на виконання якого постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м.Києві (далі також - державний виконавець) від 23.05.2018 відкрито виконавче провадження №56462083, який разом із постановою про відкриття виконавчого провадження направлено боржнику ГУ ПФУ у Київській області до виконання.

Листом від 08.06.2018 №3014/07-02 ГУ ПФУ у Київській області повідомило державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м.Києві про виконання постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04.12.2017 у справі №369/12661/17.

Зокрема, позивач зазначив про проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Ліквідаційної комісії МВС України у Київській області від 25.05.2017 №П-3268 відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» від 23.12.2015 №900, статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанов Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», від 18.11.2015 №947 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року №268» без обмеження граничного розміру, починаючи з 1 січня 2016 року.

Також ПФУ у Київській області зазначило, що оскільки розмір грошового забезпечення, указаний в довідці Ліквідаційної комісії МВС України у Київській області від 25.05.2017 №П-3268, є меншим, ніж розмір грошового забезпечення, зазначений в довідці Ліквідаційної комісії МВС України від 23.03.2018, що надійшла в березні 2018 року, то пенсія ОСОБА_1 після проведеного перерахунку виплачується у попередньому розмірі, розрахованому відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2018 №103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям громадян».

У зв`язку вищевикладеним ГУ ПФУ у Київській області просило державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м.Києві закінчити виконавче провадження та звільнити його від сплати виконавчого збору відповідно до пункту 9 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження».

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII).

Згідно зі статтею 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення, зокрема, на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках (пункт 1 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII).

Пунктом 1 частини 1 статті 26 Закону №1404-VIII визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Частиною 5 вказаної статті зазначено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (частина шоста статті 26 Закону №1404-VIII).

За змістом частини першої статті 28 Закону №1404-VIII боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження рекомендованим поштовим відправленням за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Відповідно до частини 1 статті 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.

Водночас, у частині 4 статті 19 Закону №1404-VIII передбачено, що сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

Тобто, з аналізу вказаних норм права, слід дійти висновку, що у боржника виникає обов`язок щодо невідкладного повідомлення державного виконавця про виконання рішення суду або про причини невиконання.

Позивачем не надано до суду копії постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, хоча факт її отримання не заперечується. Також суду не надано доказів щодо дати отримання постанови державного виконавця, що унеможливлює встановлення судом 10-денного строку її виконання.

Водночас суд бере до уваги дату 08.06.2016, якою складено лист ГУ ПФУ у Київській області №3014/07-02 про виконання рішення суду, та ту обставину, що станом на 19.10.2018 державний виконавець встановив факт невиконання рішення суду, до якої сплинуло значно більше, ніж 10 робочих днів, встановлених для його виконання.

Що стосується доводів ГУ ПФУ у Київській області про направлення державному виконавцеві вищевказаного листа від 08.06.2018 №3014/07-02, то суд позбавлений можливості встановити цю обставину, оскільки на її підтвердження позивачем не надано жодного доказу.

Сам по собі факт складення вищевказаного листа не є підтвердженням його направлення адресату.

Разом з тим, за висновком суду важливою обставиною, яку необхідно встановити для вирішення питання щодо правомірності накладення на ГУ ПФУ у Київській області оспорюваною постановою державного виконавця штрафу за невиконання рішення суду, є виконання останнім рішення суду про перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» від 23.12.2015, статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанов Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», від 18.11.2015 №947 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 р. №268» та довідки від 25.05.2017 №П-3268 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2016, яка виготовлена Ліквідаційною комісією ГУ МВС України Київській області, починаючи з 01.01.2016 без обмеження граничного розміру, з урахуванням вже виплачених коштів.

Згідно з довідкою Ліквідаційної комісії ГУ МВС України Київській області від 25.05.2017 №П-3268, копія якої міститься в матеріалах справи, розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії складає 9 500,43 грн., в тому числі: посадовий оклад - 3 600,00 грн., оклад за військовим (спеціальним званням) - 2 200,00 грн., надбавка за стаж служби - 2 610,00 грн., надбавка за службу в умовах режимних обмежень 0 540,00 грн., премія - 550,43 грн.

З наданого суду Перерахунку пенсії за вислугу років ОСОБА_1 (пенсійна справа №1003014545 - МВС) вбачається перерахунок ГУ ПФУ у Київській області «….» травня 2018 року (як стверджує позивач, 16 травня 2018 року) пенсії ОСОБА_1 з урахуванням складових його грошового забезпечення, зазначеного в довідці Ліквідаційної комісії ГУ МВС України Київській області від 25.05.2017 №П-3268. Однак, у згаданому Перерахунку пенсії за вислугу років ОСОБА_1 (пенсійна справа №1003014545 - МВС) зазначено про те, що пенсію йому перераховано з 01.06.2018, тоді як на виконання рішення суду пенсія підлягала перерахунку з 01.01.2016.

Крім того, суду не надано жодного доказу на підтвердження доводів позивача про виплату ОСОБА_1 пенсії після проведення її перерахунку на виконання рішення суду, що може підтверджуватися, наприклад, виплатною відомістю.

Окрім того, суду також не надано підтвердження того, що ГУ ПФУ у Київській області надсилало до державного виконавця будь-які безпосередні докази на підтвердження перерахунку та виплати перерахованої пенсії ОСОБА_1 .

Відтак, за висновком суду, докази виконання рішення суду на користь ОСОБА_1 ГУ ПФУ у Київській області ні державному виконавцю, ні суду не надано, тоді як за загальним правилом доказування, визначеним частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач зобов`язаний довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Відповідно до частини 2 статті 63 Закону № 1404-VIIIУ разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

За приписами статті 75 Закону №1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Враховуючи вищевикладене державний виконавець правомірно прийняв оспорювану постанову про накладення на позивачу штрафу, у зв`язку з чим, вимоги позивача про визнання протиправною та скасування цієї постанови є необґрунтованими та не підлягають задоволенню судом.

Підстави для вирішення питання про розподіл судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (04071, м.Київ, вул.Ярославська, 40, код ЄДРПОУ 22933548) до Головного територіального управління юстиції у м.Києві (03056, м.Київ, вул.Виборзька, 32, код ЄДРПОУ 34691374) про визнання незаконною та скасування постанови відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.Т. Шрамко