Рішення № 86927240, 01.11.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2019 року м. Київ №640/5850/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А.,

при секретарі судового засідання Вовк І.Р.,

за участю представників:

позивача - адвоката Нижник М.М.,

відповідача - Бабченко О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будком-СВ" до Головного управління Держпраці у Київській області про визнання протиправною і скасування постанови від 12.03.2019 №КВ469/1063/АВ/ТД/ФС-190,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправною і скасу-вати постанову відповідача від 12.03.2019 №КВ469/1063/АВ/ТД/ФС-190 про накладення штрафу.

Підставами позову зазначено те, що при здійсненні інспекційного відвідування відпо-відачем порушено порядок здійснення державного контролю за додержанням законо-давства про працю і не доведено факту допущення позивачем до роботи вісьмох працівників без укладення з ними трудової угод.

Зазначає, що у вимозі про надання документів від 20.02.2019 №469 зазначено про те, що інспекційне відвідування проводиться з 12 год., а в акті зафіксовано, що інспекційне від-відування проводилося з 11 год. Відповідачем не складався припис про усунення порушення. Акт складено не в останній день інспекційного відвідування (21.02.2019), а на наступний.

Стверджує про помилкове ототожнення відповідачем зобов`язання виконавців за цивільно-правовими договорами з обов`язками працівників за трудовим договором, внаслі-док неналежного дослідження цивільно-правових договорів і додатків до них, укладених з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , що не містять ознак трудо-вого договору. Додатково позивач посилається на подані звіти про суми нарахованої заробіт-ної плати за лютий 2019р., згідно з якими виплачена винагорода 4 особам за договорами цивільно-правового характеру. Зазначає, що у його структурі відсутні посади "підсобних працівників", які зазначені відповідачем в акті стосовно ОСОБА_1 і ОСОБА_2 . Такі посади відсутні й у класифікаторі професій.

Зазначає, про відсутність у названих осіб юридичної освіти, тому вони могли не знати відмінностей між трудовим і цивільно-правовим договором. Зазначає, що при інспекційному відвідуванні не встановлено фактичного допуску ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до роботи, адже останні взагалі були відсутні на будівельному майданчику у той день. Відповідачем не зазна-чено доказів фактичного допуску до роботи ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , осіб яких за паспортними даними не встановлено і які не відомі позивачу.

Вважає, що акт інспекційного відвідування, який є формою державного контролю, натомість такою підставою є акт перевірки, який є формою державного нагляду.

Відповідач подав відзив, в якому просить відмовити в позові з підстав правомірності проведення інспекційного відвідування відповідно до Порядку здійснення державного конт-ролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295 (далі - Порядок №295), та обґрунтованості його результатів, посилаючись на зазначені в акті обставини.

Зазначає, що під час вказаного відвідування інспекторами виявлено вісім працівників, які були допущені до роботи на будівельний майданчик без укладення з ними трудових договорів, а саме: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , чим порушено ст.ст. 21, 24 КЗпП України, постанову Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 №413. Вважає цивільно-правові дого-вори із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 трудовими, оскільки у них не зазначено результатів роботи, які виконавцем передаються замовнику, а процес праці не передбачає будь-якого кінцевого результату, не зазначено обсягу викону-ваної роботи у конкретних фізичних величинах, які підлягають вимірюванню і повинні бути зазначені в акті їх приймання.

Також, зазначає, що зауваження на акт не подавались й на розгляд справи, про дату, час і місце якого позивач повідомлений належним чином, ніхто не прибув.

Позивач подав відповідь на відзив, в якій, посилаючись на недоведеність відпові-дачем факту допуску восьми працівників до роботи без укладення трудового договору, зауважує про відсутність ОСОБА_3 і ОСОБА_4 на будівельному майданчику при інспекційному відвідуванні, що встановлено в акті та від них не відбиралися пояснення. Зазначає, що на будівельному майданчику могли бути працівники іншого суб`єкта госпо-дарювання, оскільки у листі Солом`янського управління поліції від 13.02.2019 №55/СВ-215, який був підставою для інспекційного відвідування зазначається про здійснення капіталь-ного ремонту західної частини парку ТОВ "Арма-Білдінг" та ТОВ "Будком-СВ". Зазначає, що у поясненнях ОСОБА_7 вказано про те, що він ніяких робіт не виконує, а у поясненнях ОСОБА_5 відсутня інформація про місце роботи, тому ймовірно він є працівником ТОВ "Арма-Білдінг". Посилаючись на умови договорів і додатків до них, стверджує про їх цивільно-правовий характер.

Інших заяв по суті справи до суду не надійшло.

Під час розгляду справи представник позивача підтримала позов з наведених у позовній заяві підстав.

Представник відповідача заперечила проти позову з наведених у відзиві підстав.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи і відповідні їм правовідносини.

На підставі наказу від 18.02.2019 №968 "Про проведення інспекційного відвідування ТОВ "Будком-СВ" і направлення від 19.02.2019 №469, копії яких наявні у справі, відпові-дачем проведено інспекційне відвідування позивача, за результатами якого складено акт від 22.02.2019 №КВ469/1063/АВ. Згідно з копією вказаного направлення на його звороті директором ТОВ "Будком-СВ" Пархомчуком С.А. здійснено розписку про ознайомлення та отримання копії.

Інспектором, який проводив інспекційне відвідування, вручено позивачу вимогу від 20.02.2019 №469 про надання документів, згідно з копією якої позивача зобов`язано у строк до 12:00 год. 21.02.2019 подати документи, перелік яких наведено у вимозі.

В акті зазначено про те, що під час інспекційного відвідування 20.02.2019 об`єкту реконстуркції парку по вул. Вінницькій у м. Києві, де здійснює підприємницьку діяльність позивач, виявлено працівників:

- ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , що працювали згідно з цивільно-правовими договорами, які містять ознаки трудових договорів;

- ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10, ОСОБА_8 , які були допущені до роботи без укладення трудо-вого договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та до повідомлення ДФС про прийняття працівника на роботу.

За висновком відповідача позивачем порушено ст.ст. 21, 24 КЗпП України, постанову Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 №413.

Відповідачем надіслано на адресу позивача лист від 01.03.2019 №43/2119/3406, в якому повідомлено про дату, час і місце розгляду справи про накладення штрафу. Вказаний лист отримано позивачем 04.03.2019, що підтверджується копією поштового повідомлення про вручення №0406003442752.

На розгляд справи про накладення штрафу, який відбувся 12.03.2019, позивач явку свого представника не забезпечив.

Відповідач виніс постанову від 12.03.2019 №КВ469/1063/АВ/ТД/ФС-190, якою на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України наклав на позивача штраф у сумі 1001520 грн.

Спірні правовідносини виникли у сфері державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами та стосуються правомірності постанови про накладення штрафу.

Оцінюючи доводи сторін щодо процедури проведення інспекційного відвідування, суд зважає на таке.

Згідно з п. 2 Порядку №295, чинного на час проведення інспекційного відвідування, державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Відповідно до пп. 4 п. 5 Порядку №295 інспекційні відвідування проводяться за повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю.

У справі наявна копія листа Солом`янського управління поліції від 13.02.2019 №55/СВ-215, в якому, серед іншого, повідомлено про отримання відомостей про порушення ТОВ "Арма-Білдінг" та ТОВ "Будком-СВ" при виконанні будівельних робіт з капітального ремонту західної частини парку на вул. Вінницькій у м. Києві, зокрема залучення осіб без оформлення із ними трудових відносин та без зарахування їх до штату працівників підприємств.

Даний лист підтверджує наявність підстав для проведення інспекційного відвіду-вання позивача.

Пунктом 10 Порядку №295 передбачено, що тривалість інспекційного відвідування, невиїзного інспектування не може перевищувати 10 робочих днів, для суб`єктів мікропід-приємництва та малого підприємництва - двох робочих днів.

Сторонами визнається, що позивач відноситься до суб`єктів малого підприємництва, тому тривалість інспекційного відвідування не може перевищувати 2 робочих днів.

Згідно з копією акта інспекційне відвідування проведено у період з 11:00 год. 20.02.2019 по 18:00 год. 21.02.2019, що не перевищує двох робочих днів.

Пунктом 20 Порядку №265 визначено, що акт складається в останній день інспек-ційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповно-важеним представником.

Акт складено 22.02.2019, тобто не в останній робочий день інспекційного відвіду-вання, а на наступний, що свідчить про порушення відповідачем вимог п. 20 Порядку №295.

Однак, слід розрізняти зміст і характер порушення п. 20 Порядку №295, яке не є тотожним порушенню п. 10 цього Порядку, оскільки, само по собі складення акта на наступ-ний після закінчення інспекційного відвідування день не свідчить про продовження самого відвідування. У цьому контексті суд вважає помилковими твердження позивача про те, що інспекційне відвідування тривало три робочих дні, оскільки жодних доказів на підтвер-дження фактичного продовження відповідачем інспекційного відвідування 22.02.2019 позивачем не надано і не спростовано зазначених в акті відомостей про те, що інспекційне відвідування закінчено 21.02.2019 о 18:00.

Отже, доводи позивача про порушення відповідачем п. 10 Порядку №295 та у зв`язку з чим недопустимість даного акта, як доказу у справі, суд вважає помилковими та відхиляє.

Посилання позивача на невідповідності в часі початку інспекційного відвідування, а саме зазначення в акті 11:00 год., а у вимозі 12:00 год., що представником відповідача пояснюється опискою, не спростовує наявність підстав для проведення інспекційного відвідування і не впливає на його правомірність. При цьому суд зауважує, що час складення письмових пояснень працівників, які відбиралися під час інспекційного відвідування, починається з 12:00 год.

Пунктом 19 Порядку №295 визначено, що за результатами інспекційного відвіду-вання або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законо-давства про працю - припис про їх усунення.

Позивач посилається на те, що обов`язковий припис про усунення порушень законо-давства про працю відповідачем не виносився.

Так, п. 27 Порядку №295 (у чинній на час складення акта редакції) передбачено, що у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об`єкта відвіду-вання (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встанов-леної законом відповідальності.

Пунктом 29 цього Порядку передбачено, що заходи до притягнення об`єкта відвіду-вання та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Суд вважає, що не внесення відповідачем припису про усунення порушень законо-давства про працю не спростовує наявність підстав для складення акта інспекційного відвідування і розгляду справи про накладення штрафу.

Твердження позивача про відсутність підстав для відібрання письмових пояснень у осіб, присутніх на будівельному майданчику, спростовується пп. 3 п. 11 Порядку №295, яким передбачено право інспектора праці наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об`єкта відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення.

Доводи позивача про можливість накладення штрафу на підставі акта про порушення, що виявлене під час перевірки, а не під час інспекційного відвідування, суд відхиляє як необґрунтовані, зважаючи на таке.

Пунктом 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 (далі - Порядок №509) (у редакції, чинній на час винесення оскаржуваної постанови), було визначено, що штрафи можуть бути накладені на підставі:

рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації;

акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади;

акта документальної виїзної перевірки ДФС, її територіального органу, в ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Суд вважає, що зміст положення: "акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайня-тість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади" не слід обмежувально тлумачити у тому розумінні, що підставою для застосування штрафу міг бути лише акт перевірки і не міг бути акт інспекційного відвідування, зважаючи на таке.

По-перше, наведене положення містило посилання на акт, однак прямо не зазначало його вид (акт перевірки чи акт інспекційного відвідування). Словосполучення "виявлення порушень під час перевірки" не дає підстав для висновку про складення саме акта перевірки, оскільки ні п. 2 Порядку №509, а ні Порядок №509 загалом, не передбачав і не розрізняв проведення відповідних видів (заходів, форм) державного контролю/державного нагляду, не містив визначень понять "перевірка" та "інспекційне відвідування", які були введені лише у 2017р. з прийняттям Порядку №295.

Отже, за змістом Порядку №509 "під час перевірки" слід розуміти не у контексті виду (заходу, форми) державного нагляду (контролю), а в контексті процесу, внаслідок якого посадова особа органу Держпраці виявляє певні порушення.

По-друге, зміст правового регулювання п. 2 Порядку №509 полягає також у тому, що підставою для накладення штрафів є не лише акти, складені посадовими особами органу Держпраці, а й рішення суду, яким встановлено певні факти, та акти документальної виїзної перевірки ДФС, якими встановлено відповідні порушення законодавства про працю.

Отже, у розумінні п. 2 Порядку №509 словосполучення "акт про виявлення під час перевірки ознак порушення законодавства про працю" слід розуміти не у контексті різно-виду акта (акт перевірки чи акт інспекційного відвідування) або проведеного органом Держпраці заходу державного нагляду (контролю), а в контексті суб`єкта, яким виявлено таке порушення.

Про правильність такого розуміння вказує чинна, на час розгляду справи, редакція п. 2 Порядку №509, якою передбачено, що підставою для накладення штрафу є, серед іншого, акт, складений за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників. Водночас, як вже зазначав суд, п. 2 Порядку №295 визначено, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється, серед іншого, у формі проведення інспекційних відвідувань.

Отже, оцінивши усі суттєві аргументи позивача щодо стверджуваного ним порушення відповідачем порядку проведення інспекційного відвідування і складення акта за його результатами, суд дійшов висновку про їх часткову помилковість, окрім порушення п. 20 Порядку №295, що вочевидь не є достатньою підставою для висновків про неправомірність інспекційного відвідування і протиправність оскаржуваної постанови.

Оцінюючи доводи сторін по суті зазначеного у постанові порушення позивачем законодавства про працю, суд зважає на таке.

Як визначено у ст. 21 КЗпП України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізич-ною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Частиною 3 ст. 24 КЗпП України визначено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 №413 "Про порядок повідом-лення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу" передбачено подання повідомлення про прийняття працівника на роботу власни-ком підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором, а також способи подання (засобами електронного зв`язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електрон-ного документообігу та електронного підпису; на паперових носіях разом з копією в електро-нній формі; на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п`ятьма особами).

Згідно з ч. 2 ст. 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи-підприємці, які вико-ристовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) - у тридцяти-кратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

В акті зазначено про те, що під час інспекційного відвідування 20.02.2019 об`єкту реконстуркції парку по вул. Вінницькій у м. Києві, де здійснює підприємницьку діяльність позивач, виявлено працівників:

- ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , що працювали згідно з цивільно-правовими договорами, які містять ознаки трудових договорів;

- ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10, ОСОБА_8 , які були допущені до роботи без укладення трудо-вого договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та до повідомлення ДФС про прийняття працівника на роботу.

Згідно з копією письмових пояснень ОСОБА_2 від 20.02.2019 він з 18.02.2019 працює різноробочим з 8:00 год. по 17:00 год. з понеділка до п`ятниці; трудові відносини не оформлював; розмір заробітної плати за усною домовле-ністю, один раз на тиждень, готівкою на місці проведення робіт; з правилами внутрішнього розпорядку ознайомлений; інструктаж з питань охорони праці на робочому місці проводився; безпосереднім керівником є ОСОБА_7 .

Позивач вірно зазначає, що у поясненнях не зазначено місце роботи, однак це не спростовує того факту, що названа особа працює саме на позивача, зважаючи на укладений між ними і наявну у справі копію цивільно-правового договору від 01.02.2019.

Згідно з копією письмових пояснень ОСОБА_1 від 20.02.2019 він працює на ТОВ "Будком-СВ (парк) на посаді різноробочого; розмір заробітної плати складає 200-300 грн./день, до обов`язків входить робота за вказівкою; графік роботи з понеділка по п`ятницю з 8:00 год. по 17:00 год.; безпосередній керівник ОСОБА_6 ; трудовий договір або інший договір з роботодавцем не оформлювався, в усній формі; інструктаж з питань охорони праці на робочому місці проводився.

Згідно з копією письмових пояснень ОСОБА_5 від 20.02.2019 він з 11.02.2019 працює різноробочим з 8:00 год. по 17:00 год. з понеділка до п`ятниці; трудові відносини не оформлював; розмір заробітної плати 400 грн./день, яку він отримує на картку раз в тиждень; з правилами внутрішнього розпорядку ознайомлений; інструктаж з питань охорони праці на робочому місці проводився.

Згідно з копією письмових пояснень ОСОБА_6 від 20.02.2019 він працює на ТОВ "Будком-СВ (парк) на посаді майстра; розмір заробітної плати складає 8000 грн./місяць, до обов`язків входить контроль планування роботи; на підприємстві працює 2 роки; графік роботи з понеділка до п`ятниці з 8:00 год. по 17:00 год. з понеділка по п`яницю; безпосередній керівник директор Сергій; трудовий договір або інший договір з роботодавцем заключав; інструктаж з питань охорони праці на робочому місці проводився.

Згідно з копією письмових пояснень ОСОБА_8 від 20.02.2019 він з 2016р. працює різноробочим з 8:00 год. по 17:00 год. п`ять днів на тиждень; трудові відносини не оформлював, трудову книжку не надавав; розмір заробітної плати 400 грн./день, яку він отримує на картку за домовленістю; з правилами внутрішнього розпо-рядку ознайомлений; інструктаж з питань охорони праці на робочому місці проводився.

Згідно з копією письмових пояснень ОСОБА_8 від 20.02.2019 він з 2016р. працює різноробочим з 8:00 год. по 17:00 год. п`ять днів на тиждень; трудові відно-сини не оформлював, трудову книжку не надавав; розмір заробітної плати 400 грн./день, яку він отримує на картку за домовленістю; з правилами внутрішнього розпорядку ознайом-лений; інструктаж з питань охорони праці на робочому місці проводився.

Згідно з письмовими поясненнями ОСОБА_7 від 20.02.2019 він зазначив, що ніяких робіт не виконує.

Позивач надав копії цивільно-правових договорів від 01.02.2019, укладених між ним (Роботодавець) і ОСОБА_1 (Працівник), ОСОБА_2 (Працівник), згідно з якими Роботодавець доручає, а Працівник бере на себе виконання роботи дорожнього працівника; копії додатків №1 до них, в яких уточнено види робіт, місце виконання, вартість робіт та ін.

Додатково позивач надав до суду складені між ним і названими працівниками копії актів приймання-передачі виконаних робіт від 28.02.2019, в яких зазначено перелік викона-них робіт (ідентичний для обох працівників) і їх вартість 4280 грн., для кожного.

Також, позивач надав до суду копії письмових пояснень ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_9 і ОСОБА_4 від 02.04.2019, відібрані адвокатом.

У цих поясненнях ОСОБА_1 зазначив, що працює з позивачем на підставі цивільно-правового договору, ремонтував пішохідні доріжки в парку на Вінницькій у м. Києві, який укладено 01.02.2019 на виконання робіт, які перелічені у додатку до нього. Зазначив, що 20.02.2019 в парк, де він працював прийшли з державних органів, сказали, що вони інспек-тори праці і якщо він відмовиться відповідати на запитання він викличе поліцію. Інспектор праці не зачитав вголос того, що саме він записав, але змусив поставити підпис під тим, що він записував.

У цих поясненнях ОСОБА_2 зазначив, що працює з позивачем на підставі цивільно-правового договору, офіційно працює в іншому місці. Зазначив, що 20.02.2019 в парк, де він працював прийшли з державних органів, сказали, що вони інспектори праці і якщо він відмовиться надавати пояснення, то буде нести кримінальну відповідальність. Інспектор опитав його, зокрема спитав чи укладав трудовий договір, на що він відповів, що не укладав.

У цих поясненнях ОСОБА_3 зазначив, що співпрацював з позивачем на підставі цивільно-правового договору від 01.02.2019, трудового договору не укладав, приходив для виконання роботи у зручний час, 20.02.2019 у парку на вул. Вінницькій його не було.

У цих поясненнях ОСОБА_4 зазначив, що взимку працював з позивачем на підставі цивільно-правового договору, у січні 2019р. обговорили роботу, яку необхідно виконувати, а в лютому 2019р. підписали договір і додаток до нього, де деталізували перелік виконуваних робіт. 20.02.2019 він не виконував роботи у парку на вул. Вінницькій.

Крім цього, позивач надав до суду звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу) та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страху-вання за лютий 2019р. від 19.03.2019 (форма №Д4 (місячна)), в якому зазначено про нараху-вання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 доходу на підставі цивільно-правової угоди у сумі 4280 грн., кожному, а також нарахування єдиного внеску 941,60 грн. щодо кожного з них.

Позивач стверджує про відсутність у штаті посад різноробочих, а також про те, що розпорядок дня: з 9:00 год. до 18:00 год., на підтвердження чого надав копії наказу від 02.01.2019 №2 про затвердження штатного розкладу з 01.01.2019 і штатного розкладу з 02.01.2019, копію режиму роботи, тривалості робочого часу і відпочинку.

Дослідивши доводи сторін і надані ними докази, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість доводів позивача щодо відсутності підстав для застосування штрафу згідно з ч. 2 ст. 265 КЗпП України, зважаючи на наступне.

Відповідачем не надано до суду доказів, які б містили дані про те, що під час інспек-ційного відвідування фактично були допущені до роботи на будівельному майданчику у парку на вул. Вінницькій у м. Києві Макуха Р. В. , ОСОБА_4 , натомість названі особи свою присутність на роботі у той день заперечують у поясненнях від 02.04.2019. Посилання відповідача на цивільно-правові договори, укладені між позивачем і названими особами, копії яких наявні у справі, суд відхиляє, оскільки вони не свідчать про фактичність вико-нання ними робіт саме під час інспекційного відвідування.

За цих обставин, суд дійшов висновку про відсутність передбачених ч. 2 ст. 265 КЗпП України підстав для накладення на позивача штрафу за названих працівників ( ОСОБА_3 і ОСОБА_4 ).

Водночас, накладення штрафу на позивача за інших осіб суд вважає правомірним, зважаючи на пояснення цих осіб, відібрані інспектором праці.

Так, пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 підтверджують їх фактичне допущення до роботи.

Щодо пояснень ОСОБА_7 , який зазначив, що ніяких робіт не виконував, то суд вра-ховує пояснення ОСОБА_2 , який зазначив, що ОСОБА_7 є його безпосереднім керів-ником. Присутність ОСОБА_7 на будівельному майданчику під час інспекційного відвіду-вання і посилання на нього як на безпосереднього керівника іншого працівника позивача ( ОСОБА_2 ), робота якого на позивача підтверджується копіями пояснень, копією цивільно-правового договору і звітом позивача за лютий 2019р. (Форма №Д4 (місячна)), дають суду підстави для висновку, що ОСОБА_7 фактично був допущений до роботи.

Доказів оформлення трудових договорів із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 і повідомлення територіального органу ДФС про прийняття на їх роботу до початку роботи позивач до суду не надав.

Щодо наданих позивачем копій цивільно-правових договорів від 01.02.2019, укладе-них між позивачем (Роботодавець) та ОСОБА_1 і ОСОБА_2 (Працівники), додаткових угод до них, то суд погоджується з наведеною відповідачем в акті та у відзиві їх оцінкою. Не зазначення у договорі і додатку до нього конкретного обсягу виконуваної роботи, який замовляє позивач, а обумовлення певного зобов`язання виконувати роботи; відсутність кількісних, вартісних і якісних показників результатів роботи, а лише зазначення в акті однакової загальної вартості робіт у розмірі 4280 грн., з урахуванням висновків Верховного Суду у постанові від 04.07.2018 у справі №820/1432/17 у подібних правовідно-синах, а також те, що названі працівники самостійно не організовували свою роботу, а підпорядковувалися відповідним керівникам, дають підстави для висновку про те, що договори, укладені із ОСОБА_1 і ОСОБА_2 мають ознаки трудових.

Суд не заперечує проти того, що працівники можуть не мати юридичної освіти, однак суть питань, на які вони давали пояснення є простими і зрозумілими, відповідь на які не потребує вищої освіти, спеціальних знань чи навичок. При цьому, у суду відсутні будь-які сумніви у добровільності цих пояснень і їх правдивості, й з огляду на відсутність у справі жодних доказів на підтвердження того, що зазначені працівники не розуміли значення своїх дій чи не могли керувати ними, у суду відсутні підстави для неприйняття вказаних пояснень до розгляду.

Посилання позивача на пояснення ОСОБА_1 від 02.04.2019 про те, що інспектор праці змусив його поставити підпис, нічим не підтвердженні і суд вважає їх надуманими.

Посилання позивача на те, що інспектор праці встановив осіб ОСОБА_5 , ОСОБА_11 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 без відповідного документу й на те, що позивачу вказані особи не відомі, суд відхиляє з огляду на необ`єктивність і вибірковість таких посилань, адже у частині ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , позивачем сумнівів не висловлено. Крім того, позивач не навів зрозумілих і переконливих пояснень чому названі особи знаходилися на будівельному майданчику, де позивач проводив будівельні роботи. Міркування позивача про те, що ОСОБА_5 може бути працівником ТОВ "Арма-Білдінг" ґрунтується на припущенні, тому відхиляється судом.

Натомість, інспектор праці вправі наодинці ставити працівникам об`єкта відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення (пп. 3 п. 11 Порядку №295) й посадова особа відповідача реалізу-вала своє право при проведенні інспекційного відвідування.

З рештою, позивач мав право і можливість подати зауваження на акт інспекційного відвідування, з`явитися на розгляд справи і надати усні пояснення, однак не зробив цього, що додатково переконує суд у намаганні позивача сформувати відповідні документи після виявлення порушень та уникнути покарання за порушення законодавства про працю.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів позивача щодо відсутності підстав для застосування штрафу у цій частині.

Щодо розрахунку розміру спірного штрафу, то позивачем його правильність не запе-речувалася. Зважаючи на те, що на час виявлення порушення розмір мінімальної заробітної плати становив 4173 грн., розрахунок штрафу становить (8*4173*30=1001520 грн.).

Разом з цим, встановивши неправомірне накладення відповідачем штрафу у розмірі 250380 грн. за двох працівників, факт допуску яких до роботи під час інспекційного відвіду-вання відповідачем не доведений, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправною і скасування оскаржуваної постанови в цій частині.

При звернення до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір у сумі 19210 грн.

Зважаючи на часткове задоволення позову та згідно з із ст. 139 КАС України на користь позивача слід стягнути з бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у сумі 3755,70 грн. пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 90, 139, 241-246, 250 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. Задовольнити частково адміністративний позов Товариства з обмеженою відпові-дальністю "Будком-СВ".

2. Визнати протиправною і скасувати постанову Головного управління Держпраці у Київській області від 12.03.2019 №КВ469/1063/АВ/ТД/ФС-190 у частині накладення штрафу у сумі 250380 грн. (двісті п`ятдесят тисяч триста вісімдесят гривень 00 коп.).

3. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Будком-СВ" у задоволенні адміністративного позову у іншій частині.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будком-СВ" з бюджетних асигнувань Держпраці у Київській області судовий збір у сумі 3755,70 грн. (три тисячі сімсот п`ятдесят п`ять гривень 70 коп.).

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Будком-СВ";

01042, м. Київ, вул. Івана Кудрі, буд. 37-А, літ. А, н.п. №2, код ЄДРПОУ 39801844.

Відповідач: Головне управління Держпраці у Київській області;

04060, м. Київ, вул. Вавілових, буд. 10, код ЄДРПОУ 39794214.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 293-297 КАС України. Апеляційна скарга подається протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 14.01.2020.

Суддя Д.А. Костенко