Рішення № 86927169, 13.03.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 березня 2019 року №826/10105/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у спрощеному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва (далі також - суд) звернувся ОСОБА_1 (далі також - позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Міністерства оборони України (далі також - відповідач), в якому просив:

- визнати протиправною відмову Міністерства оборони України у призначенні йому одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей»;

- скасувати рішення Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 23.07.2018 №21;

- зобов`язати Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення позивачу одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975.

Позовні вимоги мотивовано протиправною відмовою відповідача призначити і виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у зв`язку зі встановленням вищої групи інвалідності внаслідок контузії, отриманої при виконанні обов`язків військової служби.

Відповідач у письмовому відзиві на позовну заяву просив відмовити в її задоволенні з огляду на те, що пунктом 4 статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що у разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв`язку із змінами, що відбулися, не здійснюється. Зазначив, що аналогічні норми містить Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975. Позивачу встановлено ІІ групу інвалідності понад дворічний термін після встановлення ІІІ групи інвалідності, тому підстави для виплати одноразової грошової у зв`язку з цим відсутні.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується довідкою військової частини А0641(код 26614642) ОСОБА_1 у період з 25.11.2014 по 03.09.2015 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції м.Костянтинівка, с.Піски, с.Опитне, с.Водяне Донецької області.

Згідно з довідкою військової частини польова пошта В1611 (код 26614642) від 03.03.2015 №176 рядовий ОСОБА_1 20.01.2015 отримав контузію середнього ступеня, загострення шийного С6 справа та поперекового L5 зліва радикуліту. Травму отримав під час виконання військових обов`язків в ході проведення заходів антитерористичної операції в районі Донецького аеропорту.

У зв`язку з цим та відповідно до довідки до акту огляду МСЕК серії АВ №04277527 від 24.11.2015 позивачу під час первинного медичного огляду з 24.11.2015 встановлено ІІІ групу інвалідності.

Позивачем не надано до суду вказану довідку на підтвердження встановлення йому ІІІ групи інвалідності, однак, як вбачається зі змісту позовної заяви та відзиву на позовну заяву, ця обставина сторонами не заперечується, тому вона не потребує доказування в ході судового розгляду справи.

З огляду на встановлення ІІІ групи інвалідності позивач отримав одноразову грошову допомогу в розмірі 206 700,00 грн.

Відповідно до довідки до акту огляду МСЕК серії АВ №0968133 від 20.12.2017 позивачу за наслідками повторного огляду з 20.12.2017 встановлено ІІ групу інвалідності, причина інвалідності - травма, пов`язана з виконанням обов`язків військової служби.

Зважаючи на зміну групи інвалідності з ІІІ на ІІ групу позивач в установленому порядку звернувся до відповідача (через Київський міський військовий комісаріат) щодо виплати йому одноразової грошової допомоги у більшому розмірі з урахуванням раніше отриманої суми.

Так, зокрема, усі необхідні документи для прийняття рішення про виплату згаданої одноразової грошової допомоги надіслані Київським міським військовим комісаріатом на адресу Міністерства оборони України листом від 29.12.2017 №ВСЗ 2474.

Рішенням від 23.02.2018 №21, оформленим протоколом засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, ОСОБА_1 відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги з посиланням на пункт 4 статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та пункт 8 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975, оскільки групу інвалідності змінено у понад дворічний термін, визначений указаними правовими нормами.

Не погоджуючись із таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.

Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Частиною п`ятою статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Відповідно до статті 41 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Згідно з пунктом «б» частини першої статті 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі: 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).

Підпунктом 1 пункту 6 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 (далі - Порядок №975), визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується військовослужбовцю (крім військовослужбовця строкової служби), інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі:

- 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення інвалідності I групи;

- 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення інвалідності II групи;

- 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення інвалідності III групи.

Відповідно до пункту 12 Порядку №975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов`язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).

Пунктом 11 Порядку №975 передбачено, що військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв`язку інвалідності чи втрати працездатності.

До заяви додаються копії:

-постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;

-документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження;

-сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації;

-документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

Згідно з пунктом 13 Порядку №975 керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Відповідно до пункту 3 Порядку №975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Враховуючи встановлення позивачу з 24.11.2015 ІІІ групи інвалідності відповідно до довідки до акту огляду МСЕК серії АВ №0427527 від 24.11.2015, право на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі, визначеному статтями 16, 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядком №975, у нього виникло саме з 24.11.2015, яке він реалізував, отримавши цю допомогу в розмірі 206 700,00 грн.

Згідно з частиною четвертою статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов`язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

У разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності, виплата одноразової грошової допомоги у зв`язку із змінами, що відбулися, не здійснюється.

Положення даної норми застосовуються при вирішенні питання щодо отримання військовослужбовцем різниці між розміром раніше отриманої одноразової грошової допомоги при встановленні інвалідності нижчої групи та розміром одноразової грошової допомоги, яка повинна виплачуватись при встановлені інвалідності вищої групи.

Відтак, упродовж дворічного терміну з дня первинного встановлення інвалідності, тобто з 24.11.2015 до 24.11.2017 включно, позивач мав право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку зі зміною групи інвалідності з ІІ на ІІІ з урахуванням раніше виплаченої суми.

Однак, зміна інвалідності позивача зі встановленням йому ІІ групи інвалідності відбулася 20.12.2017, тобто поза межами встановленого Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» дворічного терміну, що виключає виплату йому згаданої одноразової грошової допомоги.

При цьому суд критично сприймає доводи позивача стосовно того, що в листі від 29.12.2017 №ВСЗ/2474 Київський військовий комісаріат зазначив про наявність у нього права на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку зі зміною інвалідності на вищу групу, оскільки повноваження Київського військового комісаріату згідно з пунктами 11 та 13 Порядку №975 полягають виключно у реєстрації поданих позивачем документів, необхідних для призначення і виплати одноразової грошової допомоги, та поданні їх до Міністерства оборони України.

Також суд визначає як необгрунтовані твердження позивача про наявність у нього права на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку зі встановлення вищої групи інвалідності, мотивовані тим, що його первинний огляд при встановленні інвалідності відбувся 24.11.2015, а повторний - 20.11.2017, тобто в межах визначного законодавством дворічного терміну. Таке твердження позивача спростовується тим, що частина четверта статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» пов`язує виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку зі встановленням вищої групи інвалідності, а не з повторним оглядом особи МСЕК, за результатами якого змінено інвалідність. При цьому належним доказом щодо дати зміни інвалідності наразі є довідка до акту огляду МСЕК серії АВ №0968133 від 20.12.2017, відповідно до якої ІІ групу інвалідності за наслідками повторного огляду позивачу встановлено з 20.12.2017.

За наведених обставин суд приходить до висновку, що відповідно до абзацу другого частини четвертої статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» позивач не має права на отримання одноразового грошової допомоги у зв`язку зі встановленням вищої групи інвалідності, тому рішення від 23.02.2018 №21, оформлене протоколом засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, про відмову йому у виплаті цієї допомоги є правомірним і підстави для визнання його протиправним та скасування у суду відсутні.

Приймаючи до уваги викладене в сукупності, керуючись вимогами статей 9, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства оборони України (03186, м.Київ, проспект Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 00034022) відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.Т. Шрамко