Рішення № 86927073, 15.01.2020, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/3073/19

РІШЕННЯ

іменем України

15 січня 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, у якому просить визнати протиправною відмову у вирішенні її заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою для відведення земельної ділянки з метою подальшої передачі у власність та зобов`язати відповідача повторно розглянути її звернення та прийняти рішення про надання дозволу в порядку, передбаченому ст. 118 Земельного кодексу України.

Посилається на те, що вона звернулась до відповідача із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 2 га з метою подальшої передачі у власність для ведення особистого селянського господарства.

Листом від 10.09.2019 року № Д-9778/0-4348/0/95-19 відповідач повідомив, що бажана земельна ділянка відноситься до земель сільськогосподарського призначення державної власності з угіддями на ній - пасовища, відтак передбачена для сінокосіння і випасання худоби, зважаючи на що задоволити клопотання неможливо. Позивачу запропоновано повторно звернутись до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області з заявою для отримання земельної ділянки у користування, зокрема, на умовах оренди, або отримання земельної ділянки в іншому місці.

Позивач вважає відповідь протиправною, посилаючись на те, що у ній не наведено жодних підстав для відмови у наданні дозволу, передбачених статтею 118 Земельного кодексу України. Крім того вважає, що за результатами розгляду її заяви повинне було прийматись рішення у вигляді документу організаційно - розпорядчого характеру.

Провадження у справі відкрите за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

У відзиві на адміністративний позов Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області позов не визнає, посилається на те, що бажана позивачем земельна ділянка належить до земель сільськогосподарського призначення державної власності з угіддями на ній - пасовищами, відтак передбачена для сінокосіння і випасання худоби, а тому може бути лише орендована чи надана в користування. Вважає, що відмова вчинена у належній формі, оскільки наказ у даному випадку не повинен був прийматись. Просить у задоволенні позову відмовити.

Від позивача також надійшла заява про забезпечення позову, яка була відхилена. Ухвала суду не оскаржувалась.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області з заявою про надання їй дозволу на виготовлення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за межами Шпичинецької сільської ради Деражнянського району Хмельницької області з метою подальшої передачі у власність.

До заяви були додані: графічний матеріал (викопіювання з кадастрової карти), на якому зазначене бажане місце розташування земельної ділянки, копія паспорта та довідки про присвоєння ідентифікаційного коду.

Листом від 10.09.2019 року № Д-9778/0-4348/0/95-19 Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області повідомило про неможливість задоволення заяви позивача.

Відмова мотивована тим, що земельна ділянка, зазначена позивачем на графічних матеріалах, належить до земель сільськогосподарського призначення державної власності з угіддями на ній - пасовище, відтак вона призначена для сінокосіння і випасання худоби. Позивачу запропоновано повторно звернутись до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області з заявою для отримання земельної ділянки у користування, зокрема, на умовах оренди, або отримання земельної ділянки в іншому місці.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Відповідно до частини 6 статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної власності для ведення особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади, який передає земельні ділянки державної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). Забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені зазначеною статтею.

Частиною 7 ст. 118 ЗК України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених статтею 122 вказаного Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відмова у вирішенні заяви на будь-яких інших підставах, які не передбачені ч. 7 ст. 118 ЗК України, суперечить вимогам закону, про що зазначив Верховний Суд у постанові від 27 лютого 2018 року в справі № 545/808/17.

Оцінюючи форму прийнятого рішення, суд звертає увагу на те, що відповідно до п. п. 8,10 Положення №333 про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 №333, Головне управління у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру, а начальник Головного управління підписує накази Головного управління.

Отже, рішення за результатами розгляду заяв, поданих в порядку ст. 118 ЗК України, як про задоволення заяв, так і про відмову у їх задоволенні, повинні викладатись у формі розпорядчих індивідуальних правових актів, а не листами.

Таким чином, відповідач повинен був вирішити заяву позивача шляхом прийняття розпорядчого акту, який містив, у разі наявності, посилання на одну з конкретних підстав для відмови, передбачених положеннями Земельного кодексу України, чого зроблено не було.

Зі змісту відповіді ГУ Держгеокадастру судом не встановлено те, що заявницею не було додано будь-який з документів, подання яких є обов`язковим відповідно до вимог закону, або що подані нею документи не відповідали вимогам закону.

У разі наявності у суб`єкта владних повноважень повної та достовірної інформації про всі обставини, що мають значення для прийняття рішення, він повинен був відобразити її у прийнятому рішенні розпорядчого характеру, у тому числі і що стосується правового статусу земельної ділянки, наявності обмежень її використання, встановлених законом, тощо. Оскільки цього зроблено не було, спосіб вирішення відповідачем звернення заявниці не може вважатись належним та обґрунтованим.

У той же час, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ще не гарантує подальшого позитивного рішення про надання її у власність, про що висловився Верховний Суд у постановах від 27 лютого 2018 року по справі №545/808/17, від 08 травня 2018 року по справі №815/3799/17, від 11 квітня 2018 року по справі №806/2208/17, від 19.02.2019 року по справі №815/905/17.

Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, відповідач не довів обґрунтованості прийняття ним рішення у формі відповіді, а не розпорядчого акту, а тому слід зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача в порядку та у спосіб, передбачені законом.

Згідно з ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Суд вважає можливим задоволити клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом подачі звіту про його виконання.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати необґрунтованою відмову Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області у задоволенні заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою для відведення земельної ділянки, вчинену у формі листа -відповіді № Д-9778/0-4348/0/95-19 від 10.09.2019 року.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою для відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Шпичинецької сільської ради Деражнянського району, та прийняти рішення у формі та у спосіб, передбачені вимогами законодавства України з урахуванням висновків суду.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області подати звіт про виконання рішення суду протягом одного місяця з дня набрання цим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 15 січня 2020 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (вул. Інститутська, 4/1,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 39767479)

Головуючий суддя І.С. Козачок