Ухвала суду № 86927018, 10.01.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

10 січня 2020 року справа № 580/3446/19 м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рідзеля О.А., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження заяву військової частини А3177 про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини А3177 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

04.11.2019 до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до військової частини А3177 (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за 2016-2019 роки;

- зобов`язати відповідача нарахувати і виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за 2016-2019, виходячи із грошового забезпечення станом на день звільнення із військової служби;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток за весь час затримки повного розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку.

20.11.2019 до суду надійшла заява відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

Заява мотивована тим, що позивач звільнений зі служби в запас наказом від 12.04.2019 №78, знятий з усіх видів забезпечення та з ним проведено повний розрахунок. З моменту звільнення з військової служби та виключення позивача з усіх видів забезпечення він був обізнаний про невиплату грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки за 2016 - 2019 р.р., оскільки її не отримував, та мав право звернутись до суду в межах строку, встановленого частиною другою статті 122 КАС України, тобто до 12.10.2019. Відповідач також зазначив, що згідно із листом Міністерства соціальної політики України від 24.07.2013 №774/13/84-13 Кодекс законів про працю України не поширюється на військовослужбовців, які проходять військову службу у військових формуваннях, утворених відповідно до Законів України. Позовна заява ОСОБА_1 була подана до суду 04.11.2019, тобто після закінчення строку звернення до адміністративного суду, відтак підлягає залишенню без розгляду згідно ст. 240 КАС України.

Розглянувши заяву відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

На підставі ч. 5 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Суд врахував, що предметом спору є виплата позивачу компенсації за невикористану додаткову відпустку, як учаснику бойових дій, за 2016 - 2019 роки.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Відповідно до ч.17 ст.10-1 Закону №2011-XII у рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.

Отже, грошова компенсація за невикористану відпустку входить до системи виплати грошового забезпечення військовослужбовця.

Між тим, ні Закон №2011-ХІІ, ні інші спеціальні нормативно-правові акти не врегульовують порядку відшкодування не нарахованого та невиплаченого грошового забезпечення при звільненні працівника з військової служби.

З цього приводу суд врахував правову позицію Верховного Суду у п.27 постанови від 18.12.2018 (справа №820/4619/16), що відповідно до ч.5 ст.242 КАС України підлягає врахуванню судами нижчих інстанцій. Зокрема, за загальним правилом норми спеціального законодавства є пріоритетними перед нормами загальними. Тобто, норми Кодексу законів про працю України підлягають застосуванню у разі, коли нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини. Тому до спірних правовідносин мають бути застосовані загальні норми оплати праці.

Згідно з ч.2 ст.233 Кодексу законів про працю України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Крім того згідно з п.40 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №620/4218/18 спеціальним законодавством прямо не врегульовано питання строків звернення до суду у зв`язку з порушенням відповідачем законодавства про оплату праці (виплату грошового забезпечення), однак за змістом пункту 3 розділу XXXI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року №260 грошова компенсація виплачується за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки. Отже, право на отримання таких виплат не обмежується жодним строком.

Оскільки для звернення з позовом про стягнення компенсації за невикористану додаткову відпустку особа не обмежена будь-яким строком, суд дійшов висновку, що заява відповідача про залишення позовної заяви без розгляду є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 240, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви військової частини А3177 про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини А3177 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, відмовити повністю.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 15 днів з моменту її складення до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Суддя О.А. Рідзель