Ухвала суду № 86926352, 14.01.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про прийняття позовної заяви до розгляду, відкриття провадження в адміністративній справі та призначення справи до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження

14 січня 2020 року м. Рівне№460/4373/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі (далі - відповідач) про визнання протиправними дій посадових осіб відповідача щодо звернення до Новотроїцького районного відділу ДВС ГТУЮ у Херсонській області для примусового виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 14 травня 2019 року № Ф-1365-54 У щодо заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску для фізичних осіб-підприємців в сумі 20246,90грн, а також визнання протиправною та скасування вимоги відповідача про сплату боргу (недоїмки) від 14 травня 2019 року № Ф-1365-54 У щодо заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску для фізичних осіб-підприємців в сумі 20246,90грн.

Підстави позову: спірні вимога та дії прийняті (вчинені) відповідачем всупереч вимогам чинного законодавства та фактичних обставин справи.

Ухвалою суду від 24 грудня 2019 року позовна заява залишалася без руху та позивачу встановлювався строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю 10 днів з дня вручення зазначеної ухвали шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду в частині позовних вимог щодо визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 14 травня 2019 року № Ф-1365-54 У, а також доказів поважності причин його пропуску.

9 січня 2020 року до суду від позивача надійшла заява про визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними та поновлення строку звернення до суду. Обґрунтовуючи вказану заяву, позивач зазначає, що спірна вимога про сплату боргу (недоїмки) від 14 травня 2019 року № Ф-1365-54 У була оскаржена ним до Державної фіскальної служби України. За наслідками розгляду скарги позивача, 13 листопада 2019 року Державною податковою службою України прийнято рішення за № 16199-00-08-06-01, яким позивачу повідомлено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) від 14 травня 2019 року № Ф-1365-54 У не може бути предметом оскарження в адміністративному порядку, оскільки остання є узгодженою. Рішення Державної податкової служби України від 13 листопада 2019 року № 16199-00-08-06-01 було отримане позивачем 19 листопада 2019 року. Враховуючи, що позивач не має юридичної освіти та коштів для оплати послуг адвоката, останній був змушений звернутися до Рівненського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі - Рівненський МЦБВПД). При цьому, позивач звертає увагу на те, що зверненню до Рівненського МЦБВПД передувало отримання документів, що підтверджують його приналежність до однієї з вразливих категорій осіб, передбачених частиною першою статті 14 Закону України "Про безоплатну правову допомогу", та визначають право на отримання безоплатної вторинної правової допомоги. Такі документи були отриманні позивачем 26 листопада 2019 року, а накази № 1358-нв про надання позивачу вторинної правової допомоги та № 936-п про уповноваження на складання процесуальних документів позивачу були прийнятті Рівненським МЦБВПД 27 листопада 2019 року та 29 листопада 2019 року відповідно. Також, позивач вказує, що наказ Рівненського МЦБВПД від 29 листопада 2019 року № 936-п був доведений до відома відповідальної посадової особи 2 грудня 2019 року, зустрітися з якою з об`єктивних причин позивач зміг лише 6 грудня 2019 року. Відповідно після цього, відповідальному працівнику необхідний був час для ознайомлення з матеріалами справи, аналізу обставин та складання адміністративного позову. Також, позивач зауважив, що він потребував часу для зібрання коштів на оплату судового збору за подання даного позову до суду, оскільки на даний час він проживає один, непрацевлаштований та не отримує жодної державної соціальної допомоги. Вказані причини пропуску строку звернення до суду в частині позовних вимог позивач просить визнати поважними та поновити йому такий строк.

Вирішуючи питання про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду в частині позовних вимог, суд виходить з такого.

Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8).

Право на ефективний судовий захист закріплено також в статті 2 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року та в статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), ратифікованої законом "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №№2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у судових справах, а й захищає передусім те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду.

Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.

Тобто, держава Україна, як учасниця конвенції, повинна створювати умови для забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Так, розуміючи важливість дотримання оптимального балансу між забезпеченням реалізації права особи на доступ до правосуддя та принципом правової визначеності, ЄСПЛ сформував правову позицію, відповідно до якої встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи (справи «Белле проти Франції», «Ільхан проти Туреччини», «Пономарьов проти України», «Щокін проти України» тощо).

Зокрема, аналіз практики ЄСПЛ дозволяє виокремити такі фундаментальні обґрунтування на користь прийняття рішення про поновлення пропущеного строку звернення до суду: 1) рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві; щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права (справа «Белле проти Франції»); 2) не можуть бути встановлені обмеження щодо реалізації права на судовий захист у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено; ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями (справа «Мушта проти України»); 3) суворе застосування строку без урахування обставин справи може бути непропорційним щодо цілі забезпечення правової визначеності та належного здійснення правосуддя, а також перешкоджати використанню доступних засобів правового захисту (справа «Станьо проти Бельгії»).

Як встановлено частиною першою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Отже, оцінивши наведені позивачем причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом в частині вимог про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 14 травня 2019 року № Ф-1365-54 У, суд прийшов до висновку про їх поважність, оскільки вони підтверджуються належними, допустимими та достатніми доказами, зокрема: відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за № 1245; індивідуальними відомостями про застраховану особу з Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування від 3 січня 2020 року № 10; заявою про надання безоплатної вторинної правової допомоги від 26 листопада 2019 року; наказом Рівненського МЦБВПД від 27 листопада 2019 року № 1358-нв "Про надання безоплатної вторинної правової допомоги громадянину ОСОБА_1 "; наказом Рівненського МЦБВПД від 29 листопада 2019 року № 1358-нв "Про уповноваження складання процесуальних документів ОСОБА_1 ".

З огляду на наведене, з метою забезпечення права позивача на доступ до правосуддя, гарантованого статтею 6 Конвенції, суд прийшов до висновку про задоволення заяви останнього про поновлення пропущеного строку звернення до суду в частині позовних вимог.

Таким чином, у встановлений судом строк позивач допущені недоліки усунув, відтак позовна заява вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.

Позовна заява подана особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.

Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Позовну заяву подано з дотриманням правил підсудності та її належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Адміністративний позов подано у строк, установлений законом.

Оцінивши категорію та складність справи, кількість сторін, обсяг та характер доказів у справі, обраний позивачем спосіб захисту, суд прийшов до висновку про незначну складність даної справи.

Окрім того, на переконання суду, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Таким чином, з урахуванням пункту 10 частини шостої статті 12, частини першої статті 257 КАС України, суд вважає за доцільне розглянути вказану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Одночасно, суд зазначає, що для з`ясування всіх обставин у справі в суду виникла необхідність у витребуванні з власної ініціативи у відповідача належним чином засвідчених копій усіх документів (матеріалів), на підставі яких ним було прийнята спірна вимога про сплату боргу (недоїмки), а також детального розрахунку визначеної вказаною вимогою суми заборгованості із зазначенням періодів її виникнення.

Відповідно до частини четвертої статті 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Згідно з частини третьої статті 77 КАС України, суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

За приписами частини третьої статті 80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

Підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлені КАС України, відсутні.

Керуючись статтями 80, 171, 243, 248 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до суду задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до Рівненського окружного адміністративного суду з даним позовом в частині вимог про визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі про сплату боргу (недоїмки) від 14 травня 2019 року № Ф-1365-54 У

Прийняти позовну заяву до розгляду.

Відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі (73026, Херсонська обл., м. Херсон, Суворовський р-н, просп. Ушакова, 75; код ЄДРПОУ 39394259) про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки).

Справа розглядатиметься суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Зобов`язати Головне управління ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі в п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали подати до суду належним чином засвідчені копії усіх документів (матеріалів), на підставі яких Управлінням прийнята вимога про сплату боргу (недоїмки) від 14 травня 2019 року № Ф-1365-54 У, а також детальний розрахунку визначеної вказаною вимогою суми заборгованості із зазначенням періодів її виникнення

Встановити відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву.

У зазначений вище строк відповідач має право подати до суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 КАС України, та усі письмові та електронні докази, висновки експертів і заяви свідків (за наявності), що підтверджують заперечення проти позову.

Роз`яснити відповідачу, що відповідно до частини третьої статті 162 КАС України, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.

Роз`яснити відповідачу, що згідно з частиною четвертою статті 162 КАС України, до відзиву додаються: докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (частина шоста статті 162 КАС України).

Роз`яснити відповідачу, що відповідно до частини четвертої статті 159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання до суду відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам у справі.

Встановити відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана (вручена) іншим учасникам у справі.

Роз`яснити учасникам справи, що згідно з частиною другою статті 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Таким чином, розгляд вказаної справи по суті розпочнеться 14 лютого 2020 року.

Роз`яснити учасникам справи, що за приписами частини п`ятої статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Роз`яснити учасникам справи, що відповідно до частини сьомої статті 262 КАС України, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Запропонувати учасникам справи надати суду належні, допустимі, достовірні та достатні докази, якими обґрунтовуються їхні вимоги та заперечення, в порядку статті 79 КАС України.

Роз`яснити учасникам справи, що у випадку якщо вони без поважних причин не нададуть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вони посилаються, суд вирішує справу на підставі наявних доказів (частина п`ята статті 77 КАС України).

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/sud1770.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду виключно у випадку відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Суддя Комшелюк Т.О.