Ухвала суду № 86926326, 13.01.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

13 січня 2020 року м. Рівне№460/77/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нор У.М., після одержання позовної заяви

ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у Рівненській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення та вимоги,-

В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування

рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 23.07.2019 № 0002611304, згідно з яким до позивач застосовано штрафні санкції у розмірі 2373,10 грн;

вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 23.07.2019 № Ф-51 на суму 7910,24 грн;

податкового повідомлення-рішення від 23.07.2019 № 0008041304, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору, пені у сумі 2114,60 грн, з яких: 1122 грн - за податковим зобов`язанням; 462 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); 530,60 грн - сума пені, що визначено податковим органом на підставі акта перевірки від 24.06.2019 № 1268/17-00-13-04/1960205082;

податкового повідомлення-рішення від 23.07.2019 № 0008051304, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, пені у сумі 25374,91 грн, з яких: 13464 грн - за податковим зобов`язанням; 5544 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); 6366,91 грн - сума пені, що визначено податковим органом на підставі акта перевірки від 24.06.2019 № 1268/17-00-13-04/1960205082;

податкового повідомлення-рішення від 23.07.2019 № 0008061304, згідно з яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 170 грн за платежем "Адміністративні штрафи та інші санкції", що визначено податковим органом на підставі акта перевірки від 24.06.2019 № 1268/17-00-13-04/1960205082;

податкового повідомлення-рішення від 23.07.2019 № 0008071304, згідно з яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 4590 грн за платежем "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)", що визначено податковим органом на підставі акта перевірки від 24.06.2019 № 1268/17-00-13-04/1960205082;

податкового повідомлення-рішення від 23.07.2019 № 0008081304, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування" у сумі 94251,37 грн, з яких: 75401,10 грн - за податковим зобов`язанням; 18850,27 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), що визначено податковим органом на підставі акта перевірки від 24.06.2019 № 1268/17-00-13-04/1960205082;

податкового повідомлення-рішення від 23.07.2019 № 0008091304, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "Військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування" у сумі 7854,27 грн, з яких: 6283,42 грн - за податковим зобов`язанням; 1570,85 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), що визначено податковим органом на підставі акта перевірки від 24.06.2019 № 1268/17-00-13-04/1960205082;

податкового повідомлення-рішення від 23.07.2019 № 0008101304, згідно з яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 510 грн за платежем "Податок на доходи фізичних осіб", що визначено податковим органом на підставі акта перевірки від 24.06.2019 № 1268/17-00-13-04/1960205082.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 171 КАС України перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, суддею з`ясовано наступне.

Відповідно до пункту восьмого частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Також частиною четвертою статті 161 КАС України позивача зобов`язано додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Порядок подання доказів суду визначений у статті 79 КАС України.

Відповідно до частини другої статті 79 КАС України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

Частиною четвертою цієї статті КАС України передбачено, що якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

Суд звертає увагу, що в силу частини восьмої статті 79 КАС України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

В порушення зазначених норм КАС України позивачем додано до позовної заяви лише копії оспорюваних рішень відповідача та акта перевірки, проте не додано жодних доказів у підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги та за яких, на думку позивача, відбулось порушення її прав, свобод чи інтересів.

Окрім того, до позовної заяви позивачем додано клопотання про поновлення строку на подання адміністративного позову, з приводу якого суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною третьою статті 122 КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

В межах спірних відносин іншим законом є Податковий кодекс України, за положеннями пункту 56.18 статті 56 якого з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Статтею ж 102 ПК України передбачено строк давності тривалістю 1095 днів.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в інформаційних листах Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 № 1935/11/13-11 "Щодо строків оскарження рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання" та від 10.02.2011 № 203/11/13-11 "Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України" строк звернення платника податків до адміністративного суду із позовом про протиправність податкового повідомлення-рішення становить 1095 днів і він обчислюється з дня отримання платником податків рішення, що оскаржується.

Таким чином, позивачем не пропущено строк звернення до суду щодо оскарження податкових повідомлень-рішень від 23.07.2019 № 0008041304, № 0008051304, № 0008061304, № 0008071304, № 0008081304, № 0008091304, № 0008101304, відтак заявлене клопотання у цій частині не потребує вирішення судом.

Щодо звернення до суду з даним позовом щодо оскарження рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 23.07.2019 № 0002611304 та вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 23.07.2019 № Ф-51 суд зазначає наступне.

Пунктом 1.3 статті 1 ПК України визначено, що цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", та погашення зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

Зазначене свідчить про те, що положення ПК України не поширюються на відносини щодо порядку сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, як і відповідальність за порушення такого порядку.

Суд зазначає, що на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску, поширюється дія Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI).

Згідно з абзацами 4, 5, 6 частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.

Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (абзац 8 частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI).

Відповідно до абзацу 9 частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI у разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.

Таким чином суд зазначає, що при оскарженні рішень податкового органу, прийнятих в межах Закону № 2464-VI, строк звернення до адміністративного суду визначений приписами пункту 56.18 статті 56, статті 102 ПК України не застосовується, на що також вказував Верховний Суд в постановах від 31.01.2019 у справі № 802/983/18-а, від 17.07.2019 у справі № 0740/1050/18 та від 08.08.2019 у справі № 480/106/19.

Отже, платник податків має право оскаржити рішення податкового органу в адміністративному і/або судовому порядку. При цьому оскарження такого рішення в адміністративному порядку, не позбавляє його права на судове оскарження з дотриманням строків, визначених абзацом 9 частини 4 статті 25 Закону № 2464-VI, тобто протягом 10 днів з дня надходження відповідного рішення органу ДФС України платнику ЄСВ.

У поданому клопотанні позивач обгрунтовує пропуск строку звернення до суду з даним позовом тим, що вона вже зверталася з заявленими позовними вимогами до суду, однак ухвалою від 21.11.2019 позовну заяву було залишено без руху, а ухвалою суду від 10.12.2019 повернуто позивачеві. При цьому позивач пояснює, що судом не було взято до уваги, що нею 03.12.2019 у поштовій скриньці було виявлено поштове відправлення суду і в установлений судом строк нею було усунуто недоліки позовної заяви. Такі обставини слугували підставою для повторного звернення позивача до суду з даним позовом.

Суд враховує викладені доводи позивача, а також зазначену інформацію у позові щодо оскарження в адміністративному порядку до ДФС оспорюваних у справі рішень контролюючого органу, відповідь на яку, як вказує позивач, нею отримано 18.10.2019. Водночас суд враховує, що за даними програми ДСС позивач звернулась до суду з позовом у справі № 460/3488/19 19.11.2019, тобто з пропуском встановленого Законом № 2464-VI десятиденного строку. Разом з тим слід зазначити, що попереднє звернення до суду з даним позовом не може в наступному слугувати поважною причиною пропуску строку звернення до суду з цим же позовом.

Тому, наведені позивачем підстави пропуску строку звернення до суду з заявленими вимогами щодо оскарження рішення від 23.07.2019 № 0002611304 та вимоги від 23.07.2019 № Ф-51 є неповажними.

Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частини першої, другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Зазначені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства, у зв`язку з чим суд, враховуючи положення статей 123, 169 КАС України, вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху з наданням позивачеві строку для усунення її недоліків.

Недоліки позовної заяви позивачу слід усунути шляхом подання до суду заяви про усунення недоліків позовної заяви з доданням належним чином засвідчених доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, із зазначенням щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів доданих письмових доказів, а також заяви із зазначенням причин та посиланням на докази пропуску строку звернення до суду з позовом в частині оскарження рішення від 23.07.2019 № 0002611304 та вимоги від 23.07.2019 № Ф-51 .

Керуючись статтями 123, 169, 256 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги залишити без руху.

Встановити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.

Суддя Нор У.М.