Рішення № 86926319, 15.01.2020, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 1940/1590/18

15 січня 2020 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі: головуючого судді Осташа А. В. за участю: секретаря судового засідання Шаблій Ю.П., позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі - відповідач), в якому просить (із врахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 02.10.2018):

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у включенні до складу грошового забезпечення, з якого нараховується пенсія, додаткових видів грошового забезпечення, з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, зазначених в грошовому атестаті №1 від 10.04.2018, додаткових видів грошового забезпечення, а саме: матеріальної допомоги для оздоровлення в сумі 16 179, 75 грн. та компенсації за дні невикористаної у 2018 році щорічної основної відпустки в сумі 8089, 92 грн., з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області включити до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 , з якого нараховується пенсія, додаткових видів грошового забезпечення, з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, зазначених в грошовому атестаті №1 від 10.04.2018, а саме: матеріальної допомоги для оздоровлення в сумі 16 179, 75 грн. та компенсації за дні невикористаної у 2018 році щорічної основної відпустки в сумі 8089, 92 грн., та провести відповідну доплату з моменту призначення пенсії.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що він проходив службу цивільного захисту та є пенсіонером органів внутрішніх справ, якому призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Розмір пенсії розраховано на підставі довідки Управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Тернопільської області для обчислення пенсії. На думку позивача, у вказану довідку не було включено такі додаткові види грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням, які дають право на підвищення позивачу пенсії, а саме: матеріальну допомогу на оздоровлення та компенсацію за невикористану відпустку. В липні 2018 року позивач звернувся до ГУПФ України у Тернопільській області із заявою відповідно до ч.2 ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» про включення зазначених додаткових видів грошового забезпечення до грошового забезпечення з якого нараховується пенсія. Відповідач відмовив у зарахуванні зазначених сум до заробітної плати, з якої обраховувався розмір пенсії, мотивуючи тим, що зазначені виплати носять одноразовий характер.

Позивач вважає, що така бездіяльність відповідача щодо нездійснення перерахунку та виплати позивачу перерахованої пенсії є протиправною, оскільки порушено вимоги чинного законодавства, а відмовляючи у перерахунку та виплаті перерахованої пенсії, порушило конституційні права позивача та протиправно відмовило останньому у здійсненні перерахунку пенсії.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 16.08.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач скористався своїм правом та 05.09.2018 подав відзив на позовну заяву (аркуш справи 17-22) в якому просив суд у задоволенні позову відмовити у зв`язку із відсутністю правових підстав для здійснення перерахунку та виплати пенсії позивачу з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, оскільки вона не носять постійний характер і виплачуються лише один раз на рік, а тому не може включатись до розміру грошового забезпечення з якого обраховується пенсія. Також зазначено, що крім того не може враховуватись при нарахуванні пенсії позивачу і компенсація за невикористанні відпустки, оскільки ця виплата не входить до структури грошового забезпечення, є виплатою за невідпрацьований період, відноситься до разових платежів та не пов`язані з виконанням позивачем своїх службових обов`язків і має лише компенсаційний характер, пов`язаний із фактом звільнення зі служби та правові підстави для її виплати пов`язані із звільненням позивача зі служби.

Ухвалою суду від 06.09.2018 визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін і призначено у справі судове засідання на 25 вересня 2018 року о 11:00 год. 25.09.2018 розгляд справи відкладено на 11.10.2018 о 11:00 год. Потім розгляд справи ще відкладався у зв`язку з поданням позивачем заяви про уточнення позовних вимог на 12.11.2018, а потім на 16.11.2018.

Позивач скористався своїм правом та 10.09.2018 подав відповідь на відзив (аркуш справи 40-42) в якій вказує, що зазначені в грошовому атестаті №3 виплати, які є предметом спору являються додатковими видами грошового забезпечення, з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування і у відповідності до ч.3 ст.43 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" відноситься до складу грошового забезпечення, з якого нараховується пенсія.

Ухвалою суду від 16.11.2018 зупинено провадження у справі №1940/1590/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії до набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі №522/2738/17 (К/9901/1368/17).

Ухвалою суду від 11.12.2019 поновлено провадження у справі та призначено до судового розгляду на 15.01.2020.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.

Заслухавши вступне слово позивача, розглянувши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

ОСОБА_1 проходив службу в органах цивільного захисту та 31.03.2018 був звільнений (аркуш справи 2).

З 01.04.2018 призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та було встановлено такі види грошового забезпечення відповідно до грошового атестата №1 від 10.04.2018, яке складалось з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, надбавки за вислугу років - 40%, надбавка за особливості проходження служби 50%, премія 10% (аркуш справи 5).

Позивач 13 липня 2018 року звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії із врахуванням додаткових видів грошового забезпечення з якого розраховується пенсія, а саме: матеріальної допомоги на оздоровлення та компенсації за невикористану відпустку (аркуш справи 7).

Листом від 23.07.2018 №503/К-11 пенсійний орган відмовив позивачу у перерахунку пенсії з тих підстав, що до грошового забезпечення, з якого нараховується пенсія включені основні види грошового забезпечення, відповідно до атестату та всі щомісячні види грошового забезпечення як це передбачено Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії.

Щодо включення до грошового забезпечення одноразових видів грошового забезпечення зазначили, що для призначення пенсії враховуються відповідні оклади за посадою, спеціальні званням, процентна надбавка за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне страхування.

Зазначено, що підстав для включення до грошового забезпечення матеріальної допомоги на оздоровлення за 2018 рік та компенсації за невикористанні відпустки, немає (аркуш справи 8-10).

Не погоджуючись із такими діями відповідача щодо відмови у перерахунку, позивач звернувся до суду з даним позовом.

При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.

Відтак, спір між сторонами виник у зв`язку із відмовою пенсійного органу щодо віднесення матеріальної допомоги для оздоровлення до складу грошового забезпечення, на підставі якого здійснюється перерахунок раніше призначеної пенсії.

Частиною 1 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (надалі також - Закон №2011-XII) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з ч.ч.2, 3 ст.9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових:

1) посадовий оклад;

2) оклад за військовим званням;

3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення;

4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Частиною 1 ст.15 Закону № 2011-ХІІ визначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (надалі також - Закон № 2262-ХІІ)

Однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій.

Так, ч.3 ст.43 Закону №2262-ХІІ визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (далі - КМУ).

Відповідно до п.7 постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» від 17.07.1992 №393, пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Отже, Закон №2262-ХІІ, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Тобто при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.

Факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного ст.43 Закону № 2262-ХІІ, який є вичерпним.

Під час розгляду адміністративної справи встановлено, що при розрахунку пенсії позивача, відповідач виходив за даними, вказаних у грошовому атестаті серії №1 від 02.04.2018 (аркуш справи 11).

При дослідженні протоколу за пенсійною справою ОСОБА_1 встановлено, що при призначенні пенсій відповідачем взято до уваги такі складові грошового забезпечення позивача, як: посадовий оклад - 3170,00 грн., оклад за військовим званням - 1020,00 грн., процентна надбавка за вислугу років 40% - 1676,00 грн., надбавка за особливо важкі завдання 50% - 2933,00 грн., премія 10% - 317,00 грн. в тому числі сума грошового забезпечення для обчислення пенсії - 9116,00 грн. (аркуш справи 27).

Як випливає із матеріалів справи, позивач отримав допомогу для оздоровлення за 2018 рік в розмірі 9355,00 грн. та компенсацію за невикористану відпустку (11 днів) в сумі 3342,53 грн. (аркуш справи 11).

Суд зазначає, що матеріальна допомога для оздоровлення та компенсація за невикористану відпустку, є разовими виплатами, тоді як до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, включаються лише щомісячні види грошового забезпечення.

Правова позиція щодо відсутності підстав для включення до складу грошового забезпечення грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, одноразових премій, відпускних висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 6 лютого 2019 року у справі № 522/2738/17 (провадження № 11-806апп18), в якій здійснено відступ від правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 10 березня 2015 року (№ 21-70а15).

Згідно із частиною п`ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, тому суд враховує висновок щодо застосування норм права, викладений у вказаній постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 року по справі № 522/2738/17.

Ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно положень ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є безпідставними, з огляду на що у задоволенні позову необхідно відмовити.

Відповідно до ст. 139 КАС України судовий збір покладається на позивача.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправними дій щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії з врахуванням включених в грошовий атестат №1 від 10.04.2018 додаткових видів грошового забезпечення: матеріальної допомоги для оздоровлення в сумі 16 179, 75 грн та компенсації за дні невикористаної у 2018 році щорічної основної відпустки в сумі 8089, 92 грн, з яких було сплачено страховий внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та зобов`язання включити до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 , з якого нарахована пенсія, додаткових видів грошового забезпечення: матеріальної допомоги для оздоровлення в сумі 16 179, 75 грн та компенсації за дні невикористаної у 2018 році щорічної основної відпустки в сумі 8089, 92 грн, з яких було сплачено страховий внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та провести відповідно доплату з моменту призначення пенсії, - відмовити.

Реквізити сторін:

- позивач ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

- відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області: 46001, м.Тернопіль, Майдан Волі, 3, код ЄДРПОУ 14035769.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 15 січня 2020 року.

Головуючий суддя Осташ А.В.

копія вірна

Суддя Осташ А.В.