Рішення № 86926172, 14.01.2020, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2020 р. Справа № 480/4546/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Осіпової О.О., розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якій просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у нарахуванні та виплаті їй компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати державної пенсії;

- зобов`язати відповідача здійснити розрахунок та виплату позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати державної пенсії (основної та додаткової), а саме, яка була нарахована та виплачена їй на підставі постанови Путивльського районного суду Сумської області від 16.07.2014 року у справі №584/512/14-а, з врахуванням постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.09.2014 року, за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року, та яка визначається як різниця між розміром пенсії, яка була нарахована та виплачена їй 16.07.2019 року на підставі вказаної постанови суду, та розміром фактично сплаченої пенсії, починаючи з 01.01.2014 року по день фактичної виплати пенсії, тобто по 16.07.2019 року.

Свої вимоги мотивує тим, що у вона перебуває на обліку в Головному управлінню Пенсійного фонду України в Сумській області як пенсіонер і одержувач державної пенсії по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків призначеної згідно зі статтею 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року №796-ХІІ. Постановою Путивльського районного суду Сумської області від 16.07.2014 року по справі №584/592/14-а, з врахуванням постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.09.2014 року, позовні вимоги ОСОБА_1 частково задоволені, а саме: визнано протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в Путивльському районі Сумської області у проведенні перерахунку та виплаті позивачу державної і додаткової пенсії у розмірах, встановлених статтями 50 і 54 Закону України «Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Путивльському районі Сумської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату недоотриманих сум пенсії як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 1, інваліду III групи, виходячи з розміру державної пенсії - не нижче 6 мінімальних пенсій за віком, а додаткової пенсії, за шкоду заподіяну здоров`ю - 50 % мінімальної пенсії за віком, визначеної за правилами ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за період з 01.01.2014 року. 08 жовтня 2019 року позивач звернулася до відповідача із письмовою заявою, в якій просила повідомити про те, чи було проведено їй нарахування компенсації втрати частини доходів (пенсії) при виконанні 16.07.2019 року вищезазначеного судового рішення, а в разі не проведення таких дій вчинити дії з нарахування та виплати такої компенсації відповідно до вимог ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ст. ст. 1,2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 року №2050-111, та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21 лютого 2001 року. Листом №1940/Н-11 від 23.10.2019 року ГУ ПФУ в Сумській області повідомило позивача, що на суми пенсії, які були нараховані та сплачені їй на підставі вищезазначеного рішення суду, компенсація втрати доходів не нараховувалась та не сплачувалась та їй було відмовлено у проведенні таких дій. Позивач вважає, що такі дії Головного управління ПФУ в Сумській області є протиправними, оскільки вона має право на компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з несвоєчасним отриманням щомісячних пенсійних виплат, донарахованих і виплачених їй на підставі рішення суду.

Ухвалою суду від 15.11.2019р. провадження у справі відкрито, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

06.12.2019р. від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому проти позову запересчує та зазначає, що на виконання судового рішення у справі № 584/512/14-а, з урахуванням постанови суду апеляційної інстанції, проведений перерахунок пенсії позивача за період з 01.01.2014 р. по 02.08.2014 р., сума нарахованих коштів склала 12240,62 грн. Постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду" встановлено, що для виконання судових рішень, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов`язання з нарахування (перерахунку) пенсійних виплат, що фінансуються з державного бюджету, виплата коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили, здійснюється відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого цією постановою. На виконання вказаного Порядку сума нарахованих за рішенням суду коштів була внесена до Реєстру рішень суду, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, а у липні 2019 року перерахована для виплати на поточний рахунок позивача в ПАТ КБ "Приватбанк". Відповідно до частини 2 статті 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV, на яку позивач посилається у позовній заяві, нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом. У період з 01.01.2014 р. по 02.08.2014 р. пенсія ОСОБА_1 нараховувалась щомісяця та у призначеному розмірі перераховувалась до установи, що здійснює виплату, без затримок. Зважаючи на викладене вище, постанова суду у справі № 584/512/14-а, виконана органом Пенсійного фонду України у межах покладених зобов`язань, тому для застосування норм частини 2 статті 46 Закону №1058-IV та вчинення інших дій підстави відсутні.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши та оцінивши наявні в ній докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, 1 категорії, інвалідом ІІІ групи, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_1 від 21.06.2019 року (а.с.9).

Позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Сумській області як отримувач пенсії по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків призначеної згідно статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року №796-ХІІ.

Постановою Путивльського районного суду Сумської області від 16.07.2014 року по справі №584/592/14-а, з врахуванням постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.09.2014 року, позовні вимоги ОСОБА_1 частково задоволені, а саме:

- визнано протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в Путивльському районі Сумської області у проведенні перерахунку та виплаті позивачу державної і додаткової пенсії у розмірах, встановлених статтями 50 і 54 Закону України «Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

- зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Путивльському районі Сумської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату недоотриманих сум пенсії як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 1, інваліду III групи, виходячи з розміру державної пенсії - не нижче 6 мінімальних пенсій за віком, а додаткової пенсії, за шкоду заподіяну здоров`ю - 50 % мінімальної пенсії за віком, визначеної за правилами ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за період з 01.01.2014 року (а.с.21-29).

08 жовтня 2019 року позивач звернулася до відповідача із письмовою заявою, в якій просила повідомити про те, чи було проведено їй нарахування компенсації втрати частини доходів (пенсії) при виконанні 16.07.2019 року вищезазначеного судового рішення, а в разі не проведення таких дій, вчинити дії з нарахування та виплати такої компенсації відповідно до вимог ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ст. ст. 1,2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 року №2050-111, та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21 лютого 2001 року (а.с.10).

Листом №1940/Н-11 від 23.10.2019 року ГУ ПФУ в Сумській області повідомило позивача, що на виконання судового рішення у справі № 584/512/14-а, з урахуванням постанови суду апеляційної інстанції, проведений перерахунок пенсії позивача за період з 01.01.2014 р. по 02.08.2014 р., сума нарахованих коштів склала 12240,62 грн. Постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду" встановлено, що для виконання судових рішень, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов`язання з нарахування (перерахунку) пенсійних виплат, що фінансуються з державного бюджету, виплата коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили, здійснюється відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого цією постановою. За статтею 63 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-ХІ фінансування пенсій, призначених за цим Законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету. На виконання Порядку № 649 сума нарахованих за рішенням суду коштів була внесена до Реєстру рішень суду, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, а у липні 2019 року перерахована для виплати на поточний рахунок позивача в ПАТ КБ "Приватбанк". Відповідно до частини 2 статті 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV, на яку позивач посилається у позовній заяві, нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом. У період з 01.01.2014 р. по 02.08.2014 р. пенсія ОСОБА_1 нараховувалась щомісяця та у призначеному розмірі перераховувалась до установи, що здійснює виплату, без затримок. Зважаючи на викладене вище, постанова суду у справі № 584/512/14-а, виконана органом Пенсійного фонду України у межах покладених зобов`язань, тому для застосування норм частини 2 статті 46 Закону №1058-IV та вчинення інших дій підстави відсутні (а.с.11-12).

Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю, з огляду на таке.

Постановою Путивльського районного суду Сумської області від 16.07.2014 у справі № 584/592/14-а адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в Путивльському районі Сумської області у проведенні перерахунку та виплаті позивачу державної і додаткової пенсії у розмірах, встановлених статтями 50 і 54 Закону України «Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Путивльському районі Сумської області (вул. Кірова, 34 м. Путивль Сумської області) здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату недоотриманих сум пенсії як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 1, інваліду ІІІ групи, виходячи з розміру державної пенсії - не нижче 6 мінімальних пенсій за віком, а додаткової пенсії, за шкоду заподіяну здоров`ю - 50 % мінімальної пенсії за віком, визначеної за правилами ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за період з 01.01.2014 року до моменту здійснення перерахунку (а.с.21-23).

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.09.2014р. (а.с.25-29) апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Путивльському районі Сумської області залишено без задоволення. Апеляційну скаргу позивача задоволено частково. Постанову Путивльського районного суду Сумської області від 16.07.2014 року по справі № 584/592/14-а змінено шляхом виключення з резолютивної частини постанови кінцевої дати періоду, за який пенсія позивача підлягає перерахунку (до моменту здійснення перерахунку). В іншій частині Путивльського районного суду Сумської області від 16.07.2014 року по справі № 584/592/14-а залишено без змін.

На виконання вказаних судових рішень пенсійним органом здійснено відповідний перерахунок пенсії за період з 01.01.2014р. до 02.08.2014р., сума нарахованих коштів склала 12240грн.62коп., яка була перерахована позивачу для виплати на поточний рахунок в ПАТ КБ «Приватбанк» (а.с.37).

08.10.2019 позивач звернулася до ГУ ПФУ в Сумській області із заявою (а.с.10), в якій просила повідомити про те, чи було їй проведено нарахування та виплату 16.07.2019р. компенсації втрати частини доходів внаслідок порушення строків виплати пенсії, з посиланнями на рішення суду першої та апеляційної інстанції у справі № 584/592/14-а .

Листом від 23.10.2019р. №1940/Н-11 відповідач повідомив ОСОБА_1 про відсутність підстав для виплати компенсації, оскільки в період з 01.01.2014р. до 02.08.2014р. пенсія їй нараховувалась щомісяця та у призначеному розмірі перераховувалась до установи, що здійснює виплату, без затримок; постанова суду у справі № 584/592/14-а виконана органом Пенсійного фонду України у межах покладених зобов`язань (а.с.11-12).

Не погодившись з такою відповіддю суб`єкта владних повноважень, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 № 2050-ІІІ (далі - Закон №2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (далі - Порядок № 159).

Згідно зі ст.1, 2 Закону № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Отже, дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).

Основною умовою для виплати громадянину компенсації, що передбачена ст.2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком № 159, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.

Згідно з п.3 Порядку № 159 компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

Аналіз наведених нормативних актів дає підстави вважати, що основною умовою для виплати громадянину, передбаченої ст.2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком № 159, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу не відповідає ознакам платежу, що має разовий характер, оскільки зумовлена порушенням строків сплати відповідачем пенсії, що носило триваючий характер. У зв`язку з цим виплата компенсації проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов`язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати. При цьому слід зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 18.11.2014 у справі № 21-518а14, від 11.07.2017 у справі № 21-2003а16, Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі № 522/5664/17, від 21.06.2018 у справі № 523/1124/17, від 03.07.2018 у справі № 521/940/17, від 05.10.2018 у справі №127/829/17, від 12.02.2019 у справі № 814/1428/18, від 08.08.2019 у справі № 638/19990/16-а.

Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень ст.1-3 Закону №2050-ІІІ, окремих положень Порядку № 159 дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Доводи представника відповідача, що перерахунок пенсії позивача на виконання судового рішення був здійснений своєчасно, тобто після надходження до головного управління рішення суду, внаслідок чого підстави для нарахування та виплати суми компенсації відсутні, є безпідставними, оскільки вказані кошти нараховані в результаті перерахунку пенсії та відновлення прав позивача, порушених при виплаті пенсії у розмірі меншому, ніж передбачено законодавством. Тобто вказана сума є доходом в розумінні ст.2 Закону №2050-ІІІ.

Висновки аналогічного характеру містяться у постанові Верховного Суду від 03.07.2018 в справі № 521/940/17.

Оскільки несвоєчасне нарахування сум пенсії відбулось у зв`язку з неправомірним нарахуванням пенсії пенсійним органом, що встановлено постановою Путивльського районного суду Сумської області від 16.07.2014 у справі № 584/592/14-а та постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.09.2014р., тобто з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, то позивач має право на отримання компенсації втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати.

А відтак, відмова пенсійного органу у нарахуванні та виплаті позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії, викладена у листі від 23.10.2019р. №1940/Н-11, є протиправною.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Згідно з пунктами 21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" (№ 25921/02) Європейський Суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі Стреч проти Сполученого Королівства (Stretch v. the United Kingdom № 44277/98).

У межах вироблених Європейським Судом з прав людини підходів до тлумачення поняття "майно", а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як "наявне майно", так і активи включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого "права власності" (пункт 74 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Фон Мальтцан та інші проти Німеччини). Суд робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що вона може вважатися "активом": вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є "активом", на який може розраховувати громадянин як на свою власність (Maltzan (Freiherr Von) and others v. Germany № 71916/01, № 71917/01 та № 10260/02).

За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі викладеного, з урахуванням встановлених обставин, оцінюючи надані сторонами у справі докази у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими доказами та відповідають чинному законодавству, а тому їх слід задовольнити.

При цьому, з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 12.02.2019 у справі №814/1428/18, суд зазначає, що оскільки виплата пенсії була здійснена у липні 2019 року, то відповідач повинен нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з несвоєчасністю пенсійних виплат до липня 2019 року. З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст. 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті їй компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати державної пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Пушкіна, 1, м. Суми, Сумська область, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) здійснити розрахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати державної пенсії (основної та додаткової), а саме, яка була нарахована та виплачена їй на підставі постанови Путивльського районного суду Сумської області від 16.07.2014 року по справі №584/512/14-а, з врахуванням постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.09.2014 року, за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року, та яка визначається як різниця між розміром пенсії, яка була нарахована та виплачена їй 16.07.2019 року на підставі вказаної постанови суду та розміром фактично сплаченої пенсії, починаючи з 01.01.2014 року по день фактичної виплати пенсії, тобто по 16.07.2019 року.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 14 січня 2020 року

Суддя О.О. Осіпова