Ухвала суду № 86925228, 13.01.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

13 січня 2020 р. Справа №200/280/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Лазарєв В.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Селидівської міської ради (місцезнаходження: вул. К.Маркса, буд. 8, м. Селидове, Донецької області, 85400), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1) фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 ), фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_3 ) про визнання протиправними та скасування рішень від 25.09.19 № 7/48-1473, № 7/48-1474 про надання дозволу на установку групи тимчасових споруд, -

В С Т А Н О В И В:

09 січня 2020 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Селидівської міської ради про визнання протиправними та скасування рішень від 25.09.19 № 7/48-1473, № 7/48-1474 про надання дозволу на установку групи тимчасових споруд.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішеннями відповідача від 25.09.2019 року № 7/48-1473 та № 7/48-1474 третім особам було надано дозвіл на установку групи тимчасових споруд в м. Селидове, біля міського ринку та зобов`язано їх в 10-ти денний строк укласти договір особистого строкового сервітуту строком на 2 роки 11 місяців з оплатою у розмірі 2483,85 гривень щомісяця. Разом з тим позивач, посилаючись на норми Земельного кодексу України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності вважає, що за відсутності рішення органу місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у власність або в користування вказаним фізичним особам, останні не мають права використовувати земельну ділянку комунальної форми власності для розміщення тимчасові споруди. Позивач вважає, що зазначені рішення Селидівської міської ради порушують його права, оскільки він є власником земельної ділянки площею 0,1226 га кадастровий номер 1413800000:03:010:0045 за адресою: АДРЕСА_4 , яка межую з тими земельними ділянками, які були надані третім особам для розміщення тимчасових споруд. Окрім того, позивач також зацікавлений в отриманні земельних ділянок для провадження підприємницької діяльності. У зв`язку з чим позивач звернувся до суду зданим позовом.

У відповідності до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Вивчивши подані матеріали, суддя дійшов висновку, що дана позовна заява не відповідає вимогам статей 160 та 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, згідно із приписами пункту 5 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в позовній заяві викладаються обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Також, у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень зазначається - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача (п. 9 ч. 5 ст. 160 КАС України).

У відповідності до частини 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Отже, в силу наведених норм закону, додання до позовної заяви всіх наявних доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, є обов`язком позивача.

У позовній заяві позивач зазначає, що земельна ділянка, власником якої він є, межує з тими земельними ділянками, які були надані третім особам для розміщення тимчасових споруд. Однак, в порушення вищевказаної норми закону, позивач не додано до позовної заяви доказів, що підтверджують зазначені позивачем обставини.

Окрім того, позивач зазначає, що він також зацікавлений в отриманні земельних ділянок для провадження підприємницької діяльності. Проте позивачем не надано доказів у підтвердження вказаних обставин.

Згідно з частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року №3674-VI зі змінами та доповненнями(далі Закон № 3674) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою справляється судовий збір за ставкою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (частина 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір»).

Згідно з позовною заявою позивач просить визнати протиправними та скасувати два рішення Селидівської міської ради від 25.09.19 № 7/48-1473, № 7/48-1474 про надання дозволу на установку групи тимчасових споруд.

Таким чином, позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру, що полягають у оскарженні двох різних рішень.

Отже, розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання позовної заяви за дві вимоги немайнового характеру складає 1536,80 грн.

У порушення вказаних норм позивачем до позовної заяви додано документ про сплату судового збору на суму 768,40 грн.

Таким чином, з урахуванням часткової сплати позивачу необхідно надати до суду документ про сплату судового збору на суму 768,40 грн. (реквізити сплати: р/р UA408999980313121206084005075, отримувач коштів: Слов`янське УК/м.Слов`янськ/22030101, код отримувача за ЄДРПОУ 37803368, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу за подання адміністративного позову: «Судовий збір за позовом (найменування позивача), Донецький окружний адміністративний суд»).

Також, суд вважає необхідним звернути увагу позивача на наступне.

В силу приписів ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» №3477-IV від 23 лютого 2006 року, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Європейський Суд з прав людини зазначає, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення у справах: «Стаббігс та інші проти Великобританії», «Девеер проти Бельгії», «Перетяка та Шереметьєв проти України»).

Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії»).

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 13 грудня 2011 року по справі №17-рп/2011 також визначив, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.

У відповідності до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (частина 2 вказаної статті).

Приймаючи до уваги вищенаведене, позовна заява підлягає залишенню без руху із наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків, шляхом надання всіх наявних в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги з копіями відповідно до кількості учасників справи, як це передбачено частиною 1 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а також документ про сплату судового збору.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 80, 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Селидівської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1) фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , фізична особа-підприємець ОСОБА_3 про визнання протиправними та скасування рішень від 25.09.19 № 7/48-1473, № 7/48-1474 про надання дозволу на установку групи тимчасових споруд - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення копії цієї ухвали, шляхом надання:

1) доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги;

2) документ про сплату судового збору за подання позовної заяви на суму 768,40 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Лазарєв