Ухвала суду № 86924046, 06.12.2019, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/49936/19-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Бусик О.Л., при секретарі Дибі І.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні судове провадження за клопотанням адвоката Сербіна Ярослава Вікторовича, в інтересах ОСОБА_1 про скасування арешту майна, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30.07.2019 року у кримінальному провадженні № 12012110060000120 від 26.11.2012,-

ВСТАНОВИВ:

17.09.2019 до Печерського районного суду міста Києва надійшло клопотання адвоката Сербіна Я.В., в інтересах ОСОБА_1 про скасування арешту майна, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30.07.2019 року у кримінальному провадженні № 12012110060000120 від 26.11.2012.

В обґрунтування доводів клопотання зазначено, що 26.12.2017 за адресою проживання ОСОБА_1 а саме: АДРЕСА_1 , було проведено обшук на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва за № 757/75920/17-к.

За результатами проведеного обшуку було вилучено грошові кошти на суму 1 476 000 (один мільйон чотириста сімдесят шість тисяч) грн. та документи ТОВ «Інженерна технологічна компанія».

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 28.12.2017 у справі № 757/76835/17-к накладено арешт на грошові кошти в сумі 1 476 000 грн. та документи вилучені в ході проведення обшуку 26.12.2017.

В подальшому ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 29.10.2018 у справі № 757/50736/18-к було передано Національному агенству з питань виявлення, розшуку та управління активами одержаними від корупційних та інших злочинів (код ЄДРПОУ 41037901) в управління кошти на які накладено арешт ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 28.12.2017 у справі № 757/76835/17-к.

12.06.2019 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Білоцерківця О.А. у справі № 757/59678/18-к було скасовано арешт в рамках в кримінального провадження № 12012110060000120, що був накладении? ухвалою слідчого судді Печерського раи?онного суду м. Києва від 28 грудня 2017 року, № 757/76835/17-к, у виді заборони права на відчуження, розпорядження та/або користування грошовими коштами 1 476 000 грн. та з документів.

Однак, вказана ухвала про скасування арешту слідчим та прокурором у вказаному кримінальному провадженні виконана не була.

Достовірно знаючи, про скасування арешту накладеного ухвалою слідчого судді Печерського раи?онного суду м. Києва від 28 грудня 2017 року у справі № 757/76835/17-к, свідомо вчиняючи дії направлені на небажання виконувати ухвалу слідчого судді та попертати грошові кошти, 22.09.2019 прокурором Генеральної прокуратури України Новіковим О.Ф. повторно подано до Печерського районного суду м. Києва клопотання про накладення арешту на майно, а саме грошові кошти в сумі 1 476 000 грн. (один мільйон чотириста сімдесят шість тисяч) гривень, вилучені за місцем проживання ОСОБА_1 під час проведення обшуку 27.12.2017.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30.07.2019 у справі № 757/38019/19-к, повторно накладено арешт на грошові кошти в сумі 1 476 000 грн. (один мільйон чотириста сімдесят шість тисяч) гривень, вилучені за місцем проживання ОСОБА_1 під час проведення обшуку 27.12.2017.

Особа, що подали скаргу в судове засідання не з`явилися, про місце і час розгляду скарги повідомлялися належним чином. Адвокат Сербін Я.В. через канцелярію суду подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності.

Представник Головного слідчого управління національної поліції України у судове засідання не з`явився, заяви, клопотання або письмові заперечення не були подані, про причини неявки до суду не повідомлено.

Згідно норми ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання слідчим суддею не здійснювалась.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання, матеріали, якими воно обґрунтовується, приходить до наступного.

Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Національноі? поліціі? Украі?ни проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12012110060000120 від 26.11.2012, за фактами вчинення службовими особами групи компаніи? «Укогруп» кримінальних правопорушень, передбачених ст. 356; ч. ч. 1, 2, 3, 4 ст. 197-1; ч. 1 ст. 194; ч. ч. 1, 3, 4 ст. 358; ч. 1, 2 ст. 382; ч. 3 ст. 28, ч. ч. 2, 4 ст. 197-1; ч.ч. 1, 2 ст. 364-1; ч. 2 ст. 364; ч.ч. 1, 2 ст. 366; ч. 2 ст. 209; ч. ч. 1, 3, 4 ст. 190; ч.ч. 1, 3 ст. 212; ч.ч. 4, 5 ст. 191; ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366; ч. 3 ст. 365-2; ч.3 ст. 28, ч.3 ст. 382; ч. 3 ст. 28, ч, 3 ст. 365-2; ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 362 КК Украі?ни.

Ухвалою слідчого судді (справа № 757/38019/19-к) Печерського районного суду м. Києва від 30.07.2019 було поставлено ухвалу, якою клопотання прокурора задоволено та накладено арешт на грошові кошти в сумі 1 476 000 (один мільйон чотириста сімдесят шість тисяч) гривень, вилучені за місцем проживання ОСОБА_1 під час проведення обшуку 26.12.2017.

Відповідно до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Так, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Між тим, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Разом з цим слідчий суддя звертає увагу, що у відповідності ч. 8 ст. 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», передбачено, що у разі надходження винесеного у межах наданих законом повноважень рішення прокурора, а також судового рішення, що набрало законної сили, яким скасовано арешт прийнятих в управління активів, Національне агентство у триденний строк п овертає їх законному власнику.

Протягом досудового розслідування не встановлено, що джерело походження грошових коштів які перебувають під арештом та належать ОСОБА_1 є предметом злочину чи отриманні незаконним шляхом.

Стороною обвинувачення не доведено та не надано доказів, які б давали підстави для арешту майна ОСОБА_1 , враховуючи, що досудове розслідування здійснюється протягом тривалого проміжку часу, проте остання не має жодного процесуального статусу в даному кримінальному провадженні.

Отже, відсутні обґрунтовані підстави накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_1 .

Проте за встановлених обставин слідчий суддя приходить до переконання, що майно, яке належить ОСОБА_1 не було знаряддям вчинення кримінального правопорушення, не зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть буди використані як доказ факту чи обстави, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, грошові кошти, набуті кримінально протиправним шляхом.

Між тим, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

За таких обставин слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання та скасування арешту майна накладеного на грошові кошти, що належать ОСОБА_1 .

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-175, 309, 392, 532 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання адвоката Сербіна Ярослава Вікторовича, в інтересах ОСОБА_1 про скасування арешту майна, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30.07.2019 року у кримінальному провадженні № 12012110060000120 від 26.11.2012 - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30.07.2019 року у справі № 757/38019/19-к на грошові кошти в сумі 1 476 000 (один мільйон чотириста сімдесят шість тисяч) гривень, вилучені за місцем проживання ОСОБА_1 під час проведення обшуку 26.12.2017.

Зобов`язати уповноважених осіб Національного агенства з питань виявлення, розшуку та управління активами одержаними від корупційних та інших злочинів (код ЄДРПОУ 41037901), слідчого групи слідчих та прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні № 12012110060000120, повернути ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 1 476 000 (один мільйон чотириста сімдесят шість тисяч) гривень на які було накладено ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30.07.2019 року у справі № 757/38019/19-к, та які були передані Національному агенству з питань виявлення, розшуку та управління активами одержаними від корупційних та інших злочинів в управління на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 29.10.2018 у справі № 757/50736/18-к.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя О.Л. Бусик