Вирок № 86923993, 15.01.2020, Оболонський районний суд міста Києва

15.01.2020 Справа № 756/10816/18

Унікальний № 756/10816/18

Провадження № 1-кп/756/343/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2020 року Оболонський районний суд м. Києва

в складі:

головуючого судді - Шестаковської Л.П.,

за участю секретарів - Гладкої Ю.Ю., Пишковича М.І., Дзюбан М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві об`єднане кримінальне провадження № 12018100050006482 від 13.08.2018 та № 12018100050006653 від 18.08.2018 відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Лозова, Харківської обл., громадянки України, не заміжньої, з середньою спеціальною освітою, офіційно не працевлаштованої, маючої на утриманні двох неповнолітніх дітей 2003 та 2013 р.р. народження, зареєстрованої та проживаючої на час ухвалення вироку за адресою: АДРЕСА_1 , на час складання обвинувального акту проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимої: 25.10.2007 року вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області за ч. 3 ст. 307, 69 КК України до позбавлення волі строком на 5 років 2 місяці, 30.09.2011 року звільненої з місць позбавлення волі відповідно до постанови Комінтернівського районного суду м. Харкова умовно-достроково з не відбутим покаранням 1 рік 3 місяці 3 дні,

яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Самченко В.В.,

обвинуваченої - ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

12.08.2018 року приблизно о 15 годині 40 хвилин, перебуваючи у магазині «АТБ», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Тимошенко, 29-Б, у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, що належить ТОВ «АТБ-Маркет».

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна та бажаючи збагатитися за рахунок чужого майна, ОСОБА_1 того ж дня в той же час, перебуваючи у тому ж місці, з корисливих мотивів, впевнившись, що за її діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, шляхом вільного доступу взяла із торгівельної полиці магазину, належне ТОВ «АТБ- Маркет» майно, а саме сьомгу 200 г Norven слабо солену філе-шматок на шкірі вак/у, у кількості 3-ох одиниць, ціна за одну одиницю становила 240 грн. 75 коп. без урахування ПДВ, загальна вартість 722 грн. 25 коп. (без урахування ПДВ), яку сховала до власної сумки та направилась до виходу з магазину.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_2 , не розплатившись за товар, виконавши всі дії, які вважала необхідними для таємного викрадення чужого майна, пройшла повз лінію кас магазину, однак свій злочинний умисел до кінця не довела з причин, що не залежали від її волі, так як була зупинена працівниками охорони магазину.

Внаслідок вчинення кримінального правопорушення, у разі доведення його до кінця, ОСОБА_1 могла спричинити ТОВ «АТБ-Маркет» майнову шкоду на суму 722 грн. 25 коп. (без урахування ПДВ).

Таким чином, ОСОБА_1 своїми умисними діями вчинила закінчений замах на таємне викрадення чужого майна, тобто вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15, ч.1 ст. 185 КК України.

Крім того, 17.08.2018 року приблизно о 19 годині 24 хвилини, перебуваючи у приміщенні супермаркету «Велика кишеня», що знаходиться за адресою: м. Київ, площа Оболонська, 6, у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна, що належить ТОВ «Фудком» (ЄДРПОУ 40982829).

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 , того ж дня, в той же час, перебуваючи у приміщенні супермаркету «Велика кишеня», що розташований за вищезазначеною адресою: м. Київ, площа Оболонська, 6, діючи повторно, таємно, умисно, з корисливих мотивів, бажаючи збагатитись за рахунок чужого майна, впевнившись, що за її діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, шляхом вільного доступу взяла із полиць стелажів торгового залу магазину, належне ТОВ «Фудком» майно, а саме: шоколад «Макс-Фан», артикул 1290730, у кількості 9 одиниць, вартістю 37 грн. 99 коп. (з урахуванням ПДВ) за одну одиницю загальною вартістю 341 грн. 91 коп. (з урахуванням ПДВ), та шоколад «Любімов», артикул 1214297, у кількості 9 одиниць, вартістю 19 грн., 57 коп. (з урахуванням ПДВ), за одну одиницю, загальною вартістю 176 грн. 13 коп., (з урахуванням ПДВ), на загальну суму 518 грн. 04 коп. (з урахуванням ПДВ) та 431 грн. 70 коп. (без урахування ПДВ), після чого помістила вказаний товар до власної сумки, одягнутої через плече, яку в той час мала при собі, та направилась до виходу з магазину, маючи намір вийти з магазину з даним товаром, не розрахувавшись за нього.

Виконавши всі дії, які ОСОБА_1 , вважала необхідними для повторного таємного викрадення чужого майна (крадіжки), остання маючи при собі неоплачений вищевказаний товар, належний ТОВ «Фудком», вийшла за лінію сигнальних рамок супермаркету «Велика кишеня» та направилась до виходу з супермаркету, однак свій злочинний умисел до кінця не довела з причин, які не залежали від її волі, так як була зупинена співробітником охорони вказаного магазину.

Внаслідок вчинення кримінального правопорушення, у разі доведення його до кінця, ОСОБА_1 могла спричинити ТОВ «Фудком» (ЄДРПОУ 40982829) матеріальну шкоду на загальну суму 431 гривня 70 копійок (без урахування ПДВ).

Таким чином, ОСОБА_1 своїми умисними діями вчинила закінчений замах на таємне викрадення чужого майна, повторно, тобто вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.

Допитана в судовому засіданні у якості обвинуваченої ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень визнала у повному обсязі та повністю підтвердила обставини вказані вище щодо часу, місця, мети, способу вчинення нею замаху на крадіжку, щодо кількості, вартості та виду товару, який вона хотіла викрасти, щодо причин, через які вона не змогла злочини довести до кінця. Обвинувачена шкодує про вчинене, обіцяє в подальшому не вчиняти правопорушень, стверджуючи, що вона зробила для себе належні висновки, з тих пір не вчиняла жодних злочинів, займається вихованням дітей, перебуває в цивільному шлюбі, наразі вагітна третьою дитиною (відповідну медичну довідку не надала). Обвинувачена просить її суворо не карати.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, суд ухвалив про проведення скороченого судового розгляду і визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, чи правильно обвинувачена розуміє зміст тих обставин, які вона не оспорює, чи є добровільною та істинною її позиція, а також роз`яснив учасникам процесу, що у разі не дослідження судом доказів, сторони будуть позбавлені права в апеляційному порядку оскаржити обставини, які не оспорювалися.

Суд дійшов висновку, що вина обвинуваченої доведена та її дії за 12.08.2018 року слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), а дії за 17.08.2018 року слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Призначаючи покарання обвинуваченій за вчинені кримінальні правопорушення, у відповідності зі ст.ст. 65-68 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого особою діяння, ступінь здійснення злочинного наміру, особу винної та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання, причини, через які злочини не доведено до кінця.

Відповідно до ст. 12 КК України кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України відносяться до злочинів середньої тяжкості.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченої, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає її щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання, відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає рецидив злочинів.

За місцем проживання як в м. Лозова Харківської області, так і за колишнім місцем проживання в м. Києві обвинувачена характеризується формально позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, офіційно не працевлаштована, не заміжня, проте має на утриманні двох дітей: 2003 та 2013 року народження, раніше судима 25.10.2007 року вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області за ч. 3 ст. 307 КК України до позбавлення волі строком на 5 років 2 місяці, судимість не погашена.

При призначенні обвинуваченій ОСОБА_1 виду та розміру покарання суд вважає за необхідне спочатку призначити їй покарання у виді позбавлення волі за кожен злочин окремо, після чого в порядку ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити їй остаточне покарання за сукупністю злочинів.

При цьому, з урахуванням обставин справи та особи винної, суд дійшов висновку, що перевиховання та виправлення обвинуваченої можливі без відбування нею призначеного покарання, а тому вважає за доцільне звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, поклавши на неї обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

Дане покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення нею нових злочинів.

Речові докази суду не надавалися та судом не досліджувалися, тому питання про їх долю не вирішується судом в порядку ч.9 ст. 100 КПК України.

Судові витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Цивільні позови не заявлялися.

Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити їй покарання:

- за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України - у виді 1 (одного) року позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України - у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_1 остаточне покарання за сукупністю злочинів у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки, якщо вона протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов`язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця свого проживання, роботи або навчання.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Суддя Л.П. Шестаковська