Ухвала суду № 86923814, 15.01.2020, Деснянський районний суд міста Києва

2/754/1759/20

Справа № 754/3610/16-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2020 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Лісовської О.В.

за участю секретаря - Грей О.П.

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання недійсним договору позики та стягнення грошової суми, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду із позовом до відповідача ОСОБА_3 про визнання недійсним договору позики та стягнення грошової суми.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 08.07.2016 року провадження у справі було зупинено у зв`язку із смертю відповідача до прийняття спадщини спадкоємцями.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва 10.07.2019 року провадження у справі було відновлено.

У підготовчі засідання 04.12.2019 року та 15.01.2020 року позивачі не з?явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Як вбачається з письмових матеріалів справи, позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду із позовом до відповідача ОСОБА_3 про визнання недійсним договору позики та стягнення грошової суми.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 08.07.2016 року провадження у справі було зупинено у зв`язку із смертю відповідача до прийняття спадщини спадкоємцями.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва 10.07.2019 року провадження у справі було відновлено.

У підготовчі засідання 04.12.2019 року та 15.01.2020 року позивачі не з`явилися, про причини неявки не повідомили, заяву про можливість розгляду справи в їх відсутність не подали.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з?явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез"явлення не перешкоджає розгляду справи.

З наведених норм діючого законодавства можна зробити переконливий висновок про те, що підставою для залишення позовних вимог без розгляду є повторна неявка позивача у судове засідання, незалежно від причини неявки.

Враховуючи вимоги діючого законодавства, повторну неявку позивачів у судові засідання, неповідомлення про причини неявки, відсутність заяв про можливість розгляду справи в їх відсутність та/чи про відкладення розгляду справи, суд вважає, що є всі підстави для залишення позовних вимог без розгляду.

Одночасно суд зазначає, що відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов"язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно із ч. 1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У контексті вказаних вище міжнародних норм слід зазначити, що залишення позову без розгляду у даному випадку не можна вважати обмеженням позивача у доступі до правосуддя, оскільки він має право на повторне звернення до суду з аналогічним позовом.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

ЄСПЛ у своїй практиці наголошує на тому, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання. Проте, право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або такою мірою, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження не будуть сумісними з п. 1 статті 6 Конвенції, якщо вони не мають легітимної мети та не є пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.

На підставі викладеного, керуючись ст. 257 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання недійсним договору позики та стягнення грошової суми - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом п?ятнадцяти днів з дня проголошення.

Повний текст ухвали виготовлений 15 січня 2020 року.

Суддя О.В.Лісовська