Рішення № 8692276, 03.03.2010, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 2-5787/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2010 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Маймур Ф.Ф.

при секретарі - Чоха К.О.

за участю : представника заінтересованої особи – ОСОБА_1,

відповідача – ОСОБА_2,

представника відповідача – ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Прокурора Жовтневого району в інтересах держави в особі Жовтневого районного центру зайнятості м. Дніпропетровська до ОСОБА_2 про стягнення коштів, –

В С Т А Н О В И В :

03 червня 2008 року Прокурор Жовтневого району в інтересах держави в особі Жовтневого районного центру зайнятості м. Дніпропетровська звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення коштів (а.с.2-4).

11 червня 2009 року по справі було винесено заочне рішення, яким суд задовольнив вимоги позивача у повному обсязі (а.с. 26).

01 жовтня 2009 року ухвалою суду заочне рішення від 11 червня 2009 року було скасовано, а справа призначена до судового розгляду (а.с. 47).

Прокурор, представник заінтересованої особи у позовній заяві та у судовому засіданні посилались на те, що відповідач отримав від Жовтневого районного центру зайнятості м. Дніпропетровська одноразову допомогу по безробіттю для організації підприємницької діяльності та, відповідно до норм діючого законодавства, повинен був протягом шести місяців з дня отримання допомоги почати здійснювати підприємницьку діяльність, проте, відповідач у визначені строки підприємницьку діяльність не здійснював, добровільно повертати отримані кошти відмовляється, тому позивач звернувся з позовом в інтересах держави в особі Жовтневого районного центру зайнятості м. Дніпропетровська та просить суд стягнути на користь Жовтневого районного центру зайнятості м. Дніпропетровська сплачену одноразову допомогу в розмірі 3 106,40 грн.

Прокурор, у судове засідання не з’явився, про час, день та місце розгляду справи повідомлявся неодноразово належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Представник заінтересованої особи – ОСОБА_1, у судовому засіданні, позовні вимоги підтримала та на їх задоволені наполягала.

Відповідач та представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечували, просили відмовити у задоволенні пред’явлених вимог у повному обсязі, з тих підстав, що дана норма Закону, яка встановлює обов’язок отримувача допомоги, у разі не здійснення підприємницької діяльності, повернути її, визнана Конституційним Судом України неконституційною та просили застосувати зворотну дію Закону, оскільки, він скасовує цивільну відповідальність особи. Крім того, зазначили, що відповідачем кошти були отримані лише 05.07.2007 року, а з 01.01.2008 року відповідач перейшов на спрощену систему оподаткування та почав підприємницьку діяльність, тобто вклався у визначений Законом піврічний строк.

Суд вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали даної цивільної справи, приходить до наступного висновку з таких підстав.

Судом встановлено, що 07 грудня 2007 року ОСОБА_2 звернувся до Жовтневого районного центру зайнятості м. Дніпропетровська для пошуку роботи, що підтверджується копією відповідної заяви (а.с. 7).

У судовому засіданні встановлено, що 22 травня 2007 року наказом Жовтневого районного центру зайнятості м. Дніпропетровська було прийнято рішення про виплату одноразової допомоги по безробіттю для організації підприємницької діяльності ОСОБА_2, що підтверджується копією зазначеного наказу № 43 від 22 травня 2007 року (а.с. 8).

Також судом встановлено, що у травні 2007 року ОСОБА_2 була нарахована сума одноразової допомоги по безробіттю для організації підприємницької діяльності, що підтверджується копією відповідної довідки (а.с. 10).

Судом встановлено, що протягом шести місяців з дати виплати коштів відповідачем несплачувався єдиний (фіксований) податок, що підтверджується копією відповіді Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська (а.с. 13).

Встановлено, що відповідач повідомлявся про засідання комісії щодо розгляду питання про повернення отриманих ним коштів одноразової виплати по безробіттю, що підтверджується копією листа-повідомлення № 575 від 03.04.2008 року та копією квитанції про його відправлення від 03.04.2008 року (а.с. 14, 15).

Також встановлено, що Директором Жовтневого районного центру зайнятості м. Дніпропетровська було видано наказ про повернення коштів, виплачених як допомога по безробіттю одноразово для організації підприємницької діяльності № 23 від 16.04.2008 року, що підтверджується копією зазначеного наказу та копією квитанції про його відправлення від 18.04.2008 року (а.с. 6, 15).

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», «Порядком надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності» затвердженим Наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 307 від 20.11.2000 року, «Порядком повернення у 2006 році коштів, виплачених як допомога по безробіттю одноразово для організації безробітними підприємницької діяльності» затвердженим Постановою Кабінету Міністрів № 511 від 12 квітня 2006 року, «Порядком обміну інформації стосовно фізичних осіб-підприємців, яким виплачена допомога по безробіттю одноразово для організації безробітними підприємницької діяльності» затвердженим Наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України №426/699 від 21.11.2006 року.

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» законодавство про страхування на випадок безробіття складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, Закону України "Про зайнятість населення" та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері страхування на випадок безробіття, а також міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття (далі - забезпечення) та соціальні послуги мають застраховані особи.

Відповідно до ст.23 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» одноразова виплата допомоги по безробіттю для організації безробітним підприємницької діяльності здійснюється у розмірі допомоги по безробіттю, нарахованої відповідно до цієї статті, у розрахунку на рік. Порядок надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики за погодженням з правлінням Фонду.

Відповідно до п. 7.1 «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності» безробітним, яким виповнилося 18 років та які не можуть бути працевлаштовані за сприяння служби зайнятості протягом одного місяця у зв'язку з відсутністю на ринку праці підходящої роботи, за їх бажанням допомога по безробіттю може виплачуватися одноразово для організації безробітними підприємницької діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» страхування на випадок безробіття здійснюється, зокрема, за принципом цільового використання коштів страхування на випадок безробіття.

Відповідно до ч.3 ст.36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» якщо застрахована особа не здійснювала підприємницьку діяльність протягом шести календарних місяців з дня отримання допомоги по безробіттю одноразово для організації підприємницької діяльності (за винятком обставин, що унеможливлюють провадження підприємницької діяльності), виплачена сума коштів вважається використаною нею не за призначенням та підлягає поверненню в порядку, установленому спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики за погодженням з правлінням Фонду. (ч.3 ст. 36 доповнено абзацом третім згідно із Законом N 107-VI від 28.12.2007 – зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду N 10-рп/2008 від 22.05.2008)

Відповідно до п. 2 «Порядку повернення у 2006 році коштів, виплачених як допомога по безробіттю одноразово для організації безробітними підприємницької діяльності» рішення про повернення коштів приймає директор центру зайнятості - керівник робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття на підставі висновку комісії з питань одноразової виплати допомоги по безробіттю для організації підприємницької діяльності (далі - комісія), що утворена відповідно до Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності.

Відповідно до п. 3 «Порядку повернення у 2006 році коштів, виплачених як допомога по безробіттю одноразово для організації безробітними підприємницької діяльності» підставою для розгляду комісією питання повернення коштів є, зокрема, несплата протягом шести календарних місяців з дня отримання коштів єдиного (фіксованого) податку. Відповідна інформація надсилається органом державної податкової служби до центру зайнятості згідно з порядком обміну інформацією, що затверджується наказом Державної податкової адміністрації та Державним центром зайнятості Мінпраці.

Відповідно до п. 2.1 «Порядку обміну інформації стосовно фізичних осіб-підприємців, яким виплачена допомога по безробіттю одноразово для організації безробітними підприємницької діяльності» днем отримання коштів уважається день перерахування центром зайнятості коштів до банку, у якому відкритий особовий рахунок особи.

Суд, при вирішенні справи, не приймає посилання відповідача на неконституційність правової норми, а саме, абзацу третього ч. 3. ст. 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», оскільки, рішенням КСУ визнано неконституційною процедуру внесення змін до зазначеної статті, якою було введено в дію вказану норму, а не саму норму, як таку, що звужує або порушує конституційні права особи.

Крім того, зміни, які визнані неконституційними, набрали чинності 01.01.2008 року, тоді як на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, а саме станом на 2006-2007 роки, діяла Постанова Кабінету Міністрів № 511 від 12 квітня 2006 року, якою був затверджений «Порядок повернення у 2006 році коштів, виплачених як допомога по безробіттю одноразово для організації безробітними підприємницької діяльності», строк дії якої було продовжено на 2007 рік (згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 98 від 31.01.2007).

Також не знаходять свого правового підтвердження доводи відповідача стосовно, виконання шестимісячного строку для організації підприємницької діяльності, оскільки, днем отримання коштів, виплачених як допомога по безробіттю одноразово для організації безробітними підприємницької діяльності, вважається день перерахування центром зайнятості коштів до банку, у якому відкритий особовий рахунок особи.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені у судовому засіданні у їх сукупності, та приймаючи до уваги, суд вважає можливим стягнути з ОСОБА_2 на користь Жовтневого районного центру зайнятості м. Дніпропетровська сплачену одноразову соціальну допомогу у розмірі – 3106 (три тисячі сто шість) грн. 40 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 3, 6, 23, 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», п. 7.1. «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності» затвердженому Наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 307 від 20.11.2000 року, п.п. 2, 3 «Порядку повернення у 2006 році коштів, виплачених як допомога по безробіттю одноразово для організації безробітними підприємницької діяльності» затвердженому Постановою Кабінету Міністрів № 511 від 12 квітня 2006 року, п. 2.1 «Порядку обміну інформації стосовно фізичних осіб-підприємців, яким виплачена допомога по безробіттю одноразово для організації безробітними підприємницької діяльності» затвердженому Наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України №426/699 від 21.11.2006 року суд, ст.ст. 208, 212-215, 218 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Стягнути з ОСОБА_2 (49126, м. Дніпропетровськ, вул. Космодромна, б.3/49, ІПН НОМЕР_1), на користь Жовтневого районного центру зайнятості м. Дніпропетровська (49107, м. Дніпропетровськ, вул. Високовольтна, б. 22, код ЄДРПОУ 24246786, п/р 37173003000617, МФО 805012 в УДКУ м.Дніпропетровська) сплачену одноразову соціальну допомогу у розмірі – 3106 (три тисячі сто шість) грн. 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 (49126, м. Дніпропетровськ, вул. Космодромна, б.3/49, ІПН НОМЕР_1), на користь держави судовий збір у розмірі 51 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 223 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня проголошення рішення шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська, та подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду, також апеляційна скарга може бути подана до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жотвневий районний суд м.Дніпропетровська протягом 10 днів з дня проголошення рішення суду, без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Ф.Ф. Маймур