Ухвала суду № 86921455, 11.01.2020, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/306/20

Провадження №2/523/1042/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" січня 2020 р. м. Одеса

Суддя Суворовського районного суду м. Одеси Дяченко В.Г., розглянувши заяву позивача про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права користування житловим приміщенням та визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням

ВСТАНОВИВ:

До Суворовського районного суду м. Одеси надійшла вищевказана позовна заява.

Разом з позовною заявою позивач звернулась до суду із заявою про забезпечення позову в якій просить суд накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 .

Вивчивши заяву про забезпечення позову суддя прийшов до наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006 року розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із такою заявою до суду. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову – ст. 151 ЦПК України.

Згідно з вимогами ч.5 ст.151 ЦПК України, до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до п.4).1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду заяви про забезпечення доказів або позову фізичною особою становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто заявник мав сплати при поданні заяви про забезпечення позову судовий збір у розмірі 420,40 грн.

Разом з тим, у порушення вимог вищенаведених норм, позивачем до заяви не додано документу, що підтверджує сплату судового збору, не наведено та не зазначено будь-яких обставин, які б відповідно до вимог закону давали підстави для звільнення заявників від сплати судового збору.

В силу ст. 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності;

3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;

4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;

6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;

7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Крім іншого, заява про забезпечення позову в супереч вимогам ч. 6 ст. 151 УПК України не містить пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

Враховуючи вищенаведене, оскільки заява про забезпечення позову не містить належного обґрунтування необхідності забезпечення позову, не плачена судовим збором, суд приходить до висновку про наявність підстав її повернення заявникові, відповідно до п. 9 ст. 153 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 3, 81, 149, 150, 151, 153, 116, 258-261, 353-355, 441, пп.15.5 п.15 Перехідних положень розділу ХІІІ ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про безпечення позову – повернути заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання її копії, шляхом подачі через Суворовський районний суд м. Одеси.

Суддя