Вирок № 86916109, 14.01.2020, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/2282/16-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2020 року м. Переяслав

Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі

головуючого - судді Керекези Я.І.

з участю :

прокурора Олексієнка Є.В.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

захисників Пучека А.О., Блохіної О.В.,

секретаря судових засідань Ткалі І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12016110240001214 по обвинуваченню

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Переяслав-Хмельницького Київської області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, проживаючого по АДРЕСА_1 , раніше судимого вироком Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 02.06.2016 за ч.3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбуття покарання з випробовуванням на 3 роки,

в скоєнні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.185 КК України, -

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Переяслав-Хмельницький Київської області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_2 , раніше судимого,

в скоєнні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, -

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м.Переяслав-Хмельницького Київської області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, проживаючого по АДРЕСА_7, раніше неодноразово судимого, останній раз вироком Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 09 грудня 2016 року за ч.1 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням на 1 рік,

в скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , будучи раніше судимим за злочини проти власності, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та повторно в період відбуття покарання з випробуванням спільно з ОСОБА_1 , будучи раніше судимим за злочини проти власності, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив, вчинили злочин проти власності за наступних обставин.

08 жовтня 2016 року близько 10 години 00 години ОСОБА_3 зустрівся із своїм знайомим ОСОБА_1 , який запропонував йому спільно вчинити крадіжку будь-якого майна для власного збагачення. На дану пропозицію ОСОБА_3 погодився. В подальшому, з метою реалізації спільного злочинного умислу, спрямованого на вчинення крадіжки чужого майна, ОСОБА_3 разом із ОСОБА_1 пішли до приватних будинків, що розташовані по АДРЕСА_3 .

Перебуваючи біля подвір`я недобудованого будинку, який розташований по АДРЕСА_3 , у ОСОБА_3 та ОСОБА_1 виник спільній злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднаний з проникненням до вказаного будинку.

Реалізуючи спільний злочинний умисел, переслідуючи корисливий мотив, з метою власного збагачення за рахунок чужого майна, 08 жовтня 2016 року (точного часу не встановлено) ОСОБА_3 спільно із ОСОБА_1 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, перебуваючи біля подвір`я АДРЕСА_3 , переконавшись, що за їх діями ніхто не спостерігає, підійшли до крайнього вікна будинку, яке було забите листом фанери. ОСОБА_1 відігнув правий лист фанери та проник в приміщення будинку, за ним в приміщення будинку проник ОСОБА_3 . В даному приміщенні вони виявили мідний кабель, алюмінієвий ножний насос для підкачки шин, мідну турку для приготування кави, мідний теплообмінник газової колонки та газовий пальник газової колонки.

Доводячи спільний злочинний умисел до кінця, ОСОБА_3 , діючи спільно з ОСОБА_1 , помістили вказані речі до поліетиленового мішка білого кольору, який знайшов в будинку АДРЕСА_3 . З викраденим майном ОСОБА_1 та ОСОБА_3 пішли з місця вчинення злочину.

В результаті злочинних дій ОСОБА_1 та ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_4 заподіяно матеріальну шкоду на загальну суму 1267 грн. 68 коп.

ОСОБА_2 , будучи раніше судимим за злочини проти власності, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та у період відбуття покарання з випробуванням повторно вчинив злочин при наступних обставинах спільно з ОСОБА_3

28 січня 2017 року близько 12 год. 00 хв. по вул. Покровській в м.Переяслав-Хмельницькому Київської області ОСОБА_3 випадково зустрів знайомого ОСОБА_2 . В ході розмови ОСОБА_3 , знаючи, що ОСОБА_2 проживає за згодою власника і в нього є вільний доступ до домогосподарства по АДРЕСА_5 , запропонував викрасти алюмінієвий відлив, що висів під дахом будинку на території вищевказаного домогосподарства і який раніше бачив під час зустрічі з ОСОБА_2 на території тимчасового проживання останнього. Маючи злочинний умисел та переслідуючи корисливий мотив, ОСОБА_2 погодився на пропозицію ОСОБА_3 та домовився з ним про час реалізації свого злочинного умислу.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне, повторне викрадення чужого майна, за попередньою змовою групою осіб, 28 січня 2017 року приблизно о 17 год. 30 хв. годин ОСОБА_3 через паркан проник на подвір`я будинку по АДРЕСА_5 , де його чекав ОСОБА_2 . Продовжуючи свої злочинні дії, відповідно до розподілених ролей, діючи умисно та протиправно, ОСОБА_3 зняв з каркасу будинку, розташованого за вищевказаною адресою, алюмінієвий відлив, в той час як ОСОБА_2 відчиняв вхідну хвіртку до даного домогосподарства. З викраденим майном ОСОБА_3 та ОСОБА_2 покинули місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись ним в подальшому на власний розсуд, а саме: продавши ОСОБА_5 , видаючи за своє, за 240 грн. Дані кошти вони розподілили між собою.

В результаті злочинних дій ОСОБА_3 та ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_6 заподіяно матеріальну шкоду на загальну суму 235 грн. 64 коп.

Крім того, 27 червня 2017 року близько 18 год. 00 хв. ОСОБА_7 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив, пішов до подвір`я, що розташоване по АДРЕСА_8 .

Підійшовши до вищезазначеного домоволодіння, ОСОБА_1 , пересвідчившись, що за ним ніхто не спостерігає та його дії являються непомітними для сторонніх осіб, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів, переліз через паркан та проник на територію подвір`я, підійшов до дерев`яного вікна, за допомогою палиці, яку знайшов на подвір`ї, розбив скло та незаконно проник до житла.

Перебуваючи в приміщенні будинку, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_1 виявив алюмінієву каструлю, ємкістю 10 л, алюмінієву каструлю, ємкістю 4,5 л, алюмінієву каструлю, ємкістю 3 л, алюмінієву каструлю, ємкістю 2,5 л, алюмінієву миску, ємкістю 6 л, помістив вказані алюмінієві вироби до поліетиленового пакунку, який власноруч виніс з будинку та залишив пакет поруч з парканом на проїжджій частині дороги.

В подальшому, ОСОБА_1 був помічений ОСОБА_8 та почав втікати, але був зупинений ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .

Таким чином, ОСОБА_1 з причин, що не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення (злочину) до кінця.

По суті пред`явленого обвинувачення в скоєні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.185 КК України, обвинувачений ОСОБА_3 визнав себе винним повністю і дав покази, що підтверджують фабулу обвинувачення, зазначивши, що разом із ОСОБА_1 заліз до недобудованого будинку, звідки викрали мідний кабель та вироби із міді. Кабель обпалили. Все склали у мішок і хотіли здати. Однак по дорозі їх зустріли патрульних поліції. Щодо відливу, то домовився із ОСОБА_2 , який тимчасово проживав у будинку ОСОБА_6 , що прийде ввечері та забере відлив. Ввечері прийшов до будинку, ОСОБА_2 показав, де відлив, він зняв його та перекинув через паркан. Разом із ОСОБА_2 потім вийшли із двору, віднесли відлив разом на пункт прийому, здали, гроші поділили та розійшлись по домам.

По суті пред`явленого обвинувачення в скоєні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винним повністю і дав покази, що підтверджують фабулу обвинувачення, зазначивши, що дійсно разом із ОСОБА_3 заліз до недобудованого будинку, звідки викрали мідний кабель та вироби із міді, які склали у мішок, знайдений там же у будинку. Кабель обпалили. Хотіли все здати. Однак по дорозі їх зустріли патрульні поліції і доставили до відділу поліції. Влітку 2017 року йшов по вул. Києвобрамській в м. Переяслав-Хмельницькому. Побачив будинок без світла, переліз через паркан, за допомогою палки розбив вікно, заліз у будинок та викрав там алюмінієвий посуд. Склав все у пакет та хотів іти здавати, однак його помітили сусіди та затримали.

По суті пред`явленого обвинувачення в скоєні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.185 КК України, обвинувачений ОСОБА_2 винним себе не визнав і показав, що на той час з відповідного дозволу проживав у будинку ОСОБА_6 . Коли ОСОБА_3 прийшов ввечері до нього, не пам`ятає, чи дозволяв зняти відлив із будинку, не бачив, як той його знімав. Віднесли разом та здали і йому ОСОБА_3 дав 100 грн. Умислу на крадіжку в нього не було, не бачив як ОСОБА_3 знімав відлив.

В рамках пред`явленого обвинувачення по епізодах вчинення крадіжки ОСОБА_3 , ОСОБА_1 по АДРЕСА_3 , вчинення замаху на крадіжку ОСОБА_1 по АДРЕСА_8 , справа слухалась в порядку ч.3 ст.349 КПК України. Учасники кримінального провадження не оспорюють фактичні обставини справи. Зміст ч.3 ст.349 КПК України їм роз`яснено.

Потерпілі ОСОБА_6 , ОСОБА_13 , ОСОБА_4 направили до суду заяви про розгляд справи у їх відсутність, будь-яких претензій до обвинувачених не мають, цивільні позови заявляти не бажають.

Не зважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_2 своєї вини, подія кримінального правопорушення (злочину) та винуватість ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого їм кримінального правопорушення (крадіжки, вчиненої по АДРЕСА_5 ) доводиться документами. Зокрема:

-протоколом огляду місця події від 30 січня 2017 року, в ході якого була розглянута територія домогосподарства, що розташоване по АДРЕСА_5 (т.2, а.с.112-117);

- протоколом огляду (перегляду цифрового відеозапису) від 01 лютого 2017 року (т.2, а.с.118);

- протоколом огляду місця події від 30 січня 2017 року, в ході якого була оглянута частина земельної ділянки, що розташована по АДРЕСА_9 , на якій виявлено розпиляну алюмінієву трубу (відлив), діаметром 13 см, в кількості 2 шт. (т.2, а.с.119-123);

- постановою слідчого СВ Переяслав-Хмельницького ВП ГУ НП в Київській області Мироненка Д.О від 01 лютого 2017 року про визнання речовими доказами двох частин алюмінієву відливу довжиною 4 м та 2,3 м, диску DVD-R, марки «VIDEX» № С002-3004-3292 (т.2, а.с.124-125);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання від 10 лютого 2017 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_5 впізнав особу, яка 28 січня 2017 року близько 18 год. 15 хв. принесла алюмінієвий відлив, приблизною довжиною 6м (т.2, а.с.128);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 24 лютого 2017 року за участю обвинуваченого ОСОБА_2 , в ході якого останній розповів, як він спільно із ОСОБА_3 здійснили крадіжку алюмінієвого відливу по АДРЕСА_5 та відеозаписом даної слідчої дії(т.2, а.с.129-132);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 24 лютого 2017 року за участю обвинуваченого ОСОБА_3 , в ході якого останній розповів, як він спільно із ОСОБА_2 здійснили крадіжку алюмінієвого відливу по АДРЕСА_5 та відеозаписом даної слідчої дії(т.2, а.с.133-136);

- постановами слідчого СВ Переяслав-Хмельницького ВП ГУ НП в Київській області Мироненка Д.О. про визнання речових доказів від 24 лютого 2017 року DVD+R марки «Verbatium» № 5312 506 + R E F 7889 із відеофайлами «20170224_110146» та «20170224_111546», DVD+R марки «Verbatium» № 5312 506 + R E F 7888 із відеофайлами «20170224_111802» та «20170224_110649» (т.2, а.с.137-138);

- висновком експерта № 4/234 від 07 лютого 2017 року, відповідно до якого утилізаційна вартість алюмінієвого відливу, вагою 8,6 кг, станом на момент скоєння кримінального правопорушення, тобто на 28 січня 2017 року, могла складати 235 грн. 64 коп. (т.2, а.с.139-140).

Дослідженні докази суд вважає належними, допустимими та достовірними, а їх сукупність - достатньою та взаємозв`язаною для прийняття відповідного процесуального рішення.

Жодного посилання на неналежність, недопустимість чи недостовірність таких доказів учасниками кримінального провадження здійснено не було, доказів цьому не надано.

Обставини вчинення даних кримінальних правопорушень (злочинів) встановлені та підтвердженні матеріалами кримінального провадження.

Крім того, судом було ініційовано перевірку повідомлених обвинуваченим ОСОБА_2 обставин застосування до нього незаконних методів на досудовому розслідуванні працівниками Переяслав-Хмельницького відділу поліції.

За результатами проведеної перевірки відповідно до листа Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області № 24/19-вх.9091 від 19 грудня 2019 року та копії Довідки від 16 грудня 2019 року, за результатами службової перевірки викладені ОСОБА_2 відомості не знайшли свого підтвердження.

Таким чином, не визнання обвинуваченим ОСОБА_2 своєї вини суд розцінює як обраний спосіб захисту від обвинувачення з метою уникнення відповідальності за вчиненні дії, зважаючи на те, що вони є суперечливими та такими, що не відповідають встановленим обставинам справи, спростовуються наведеними вище доказами.

Злочинні дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує:

- за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене умисно, повторно за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням до житла ;

- за ч.2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене умисно, повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Обставинами, які пом`якшують покарання, визнано щире каяття, яке виразилося у визнанні та усвідомленні негативності скоєного діяння; активне сприяння розкриттю злочину, яке виразилося у належній участі у слідчих діях.

Обставин, що обтяжують покарання, не виявлено.

Обираючи міру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , виходячи з вимог закону про достатність покарання для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню інших злочинів, враховуючи характер і ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, особу обвинуваченого, який раніше судимий, вчинив злочини, перебуваючи на іспитовому строці, по місцю проживання характеризується негативно, офіційно не працює, сім`ї не має, суд приходить до висновку призначити йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій відповідних частин статті 185 КК України.

При призначенні остаточного покарання за сукупністю злочинів суд обирає принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим та остаточне покарання призначає у виді позбавлення волі.

Окрім того, судом встановлено, що вироком Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 02.06.2016 ОСОБА_3 визнано винним та засуджено за ч.3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 років із звільненням від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки.

В силу ч.1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Дані кримінальні правопорушення ОСОБА_3 вчинив після постановлення вироку від 02.06.2016.

Таким чином, при визначенні остаточного покарання ОСОБА_3 суд обирає принцип часткового приєднання до нового покарання невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Крім того, при визначенні міри покарання суд враховує правові позиції Верховного Суду України, викладені в Постанові Пленуму ВС України № 7 від 24.10.2003 Про практику призначення судами кримінального покарання, відповідно до яких частиною 2 статті 75 КК передбачено, що суд за наявності визначених законом підстав може ухвалити рішення про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки. Виходячи з цих положень закону, а також зі змісту частини 3 статті 78 КК, у разі вчинення особою під час іспитового строку нового злочину суди мають розцінювати це як порушення умов застосування статті 75 КК про звільнення від відбування покарання з випробуванням і призначати покарання за сукупністю вироків на підставі статті 71 КК. У таких випадках повторне звільнення від відбування покарання з випробуванням є неприпустимим.

Суд вважає, що перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 не можливе без ізоляції від суспільства.

Злочинні дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує:

- за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене умисно, повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням до житла;

- за ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України, як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням до житла.

Обставинами, які пом`якшують покарання, визнано щире каяття, яке виразилося у визнанні та усвідомленні негативності скоєного діяння; активне сприяння розкриттю злочину, яке виразилося у належній участі у слідчих діях.

Обставин, що обтяжують покарання, не виявлено.

Обираючи міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , виходячи з вимог закону про достатність покарання для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню інших злочинів, враховуючи характер і ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, особу обвинуваченого, який раніше судимий, по місцю проживання характеризується негативно, не працює, суд приходить до висновку призначити йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій відповідних частин статті 185 КК України.

При призначенні остаточного покарання за сукупністю злочинів суд обирає принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим та остаточне покарання призначає у виді позбавлення волі.

Суд вважає, що перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 не можливе без ізоляції від суспільства.

Крім того, судом було встановлено, що вироком Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 04 червня 2019 року ОСОБА_1 було засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

Оскільки обвинувачений вчинив дані злочини до постановлення вироку щодо нього від 04 червня 2019 року, покарання за даним вироком слід призначити із застосуванням ч. 4 ст.70 КК України, зарахувавши в строк остаточного покарання покарання, повністю відбуте за вироком від 04 червня 2019 року.

У вищезазначеному кримінальному провадженні до ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, тому строк відбування покарання йому слід рахувати з моменту затримання 11 квітня 2019 року.

Крім того, в даному кримінальному провадженні ОСОБА_1 утримувався під вартою з 27 грудня 2018 року по 22 лютого 2019 року, тому даний строк (58 днів) у відповідності до ст. 72 КК України слід зарахувати в строк покарання.

Злочинні дії обвинуваченого ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене умисно, повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання, не виявлено.

Обираючи міру покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , виходячи з вимог закону про достатність покарання для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню інших злочинів, враховуючи характер і ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, по місцю проживання характеризується посередньо, не працює, суд приходить до висновку призначити йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції відповідної частини статті 185 КК України.

Крім того, судом було встановлено, що вироком Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 28 лютого 2017 року ОСОБА_2 було засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки та з урахуванням ст. 71 КК України до покарання частково приєднане покарання за вироком Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 09 грудня 2016 року, остаточне покарання за сукупністю вироків - 2 роки 10 місяців позбавлення волі.

Оскільки обвинувачений вчинив даний злочин до постановлення вироку щодо нього від 28 січня 2017 року, покарання за даним вироком слід призначити із застосуванням ч. 4 ст.70 КК України, зарахувавши в строк остаточного покарання покарання, повністю відбуте за вироком від 28 січня 2017 року.

30 травня 2017 року ОСОБА_2 було затримано на виконання вироку від 28 січня 2017 року.

12 червня 2017 року судом в даному кримінальному провадженні постановлено ухвалу про тимчасове залишення засудженого ОСОБА_2 в СІЗО для здійснення судового розгляду даного кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про попереднє ув`язнення», попереднє ув`язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України ( в ред. Закону України № 838-УІІІ від 26.11.2015), зарахування судом строку попереднього ув`язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув`язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

У строк попереднього ув`язнення включається строк, в тому числі, перебування особи, яка відбуває покарання, в установах попереднього ув`язнення для проведення слідчих дій або участі у судовому розгляді кримінального провадження.

Суд має звільнити засудженого від відбування покарання, якщо строк попереднього ув`язнення, відбутий засудженим у межах кримінального провадження, дорівнює або перевищує фактично призначене йому основне покарання, передбачене частиною першою цієї статті.

Велика Палата ВС у постанові від 29.08.2018 у справі № 663/537/17 вказала, що положення ч. 5 ст. 72 КК України щодо правил зарахування попереднього ув`язнення до строку позбавлення волі чи інших видів покарань, передбачених у ч. 1 ст. 72 КК України, визначають «інші кримінально-правові наслідки діяння» у розумінні ч. 2 ст. 4 КК України. якщо особа вчинила злочин в період з 24 грудня 2015 року до 20 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII (пряма дія Закону № 838-VIII). Якщо особа вчинила злочин в період до 23 грудня 2015 року (включно), то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII (зворотна дія Закону № 838-VIII як такого, який «іншим чином поліпшує становище особи» у розумінні ч. 1 ст. 5 КК України). Таким чином, якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII в силу як прямої, так і зворотної дії кримінального закону в часі.

Згідно ч. 6 ст. 368 КПК України обираючи і застосовуючи норму закону України про кримінальну відповідальність до суспільно небезпечних діянь при ухваленні вироку, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За таких обставин, строк відбування покарання ОСОБА_2 в період з 12.06.2017 (день постановлення ухвали про залишення в СІЗО) необхідно обчислювати з врахуванням ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII.

І з врахуванням вище зазначеної норми ч. 5 ст. 72 (в ред. Закону України № 838-УІІІ від 26.11.2015), суд звільняє ОСОБА_2 від відбування покарання по фактичному його відбуттю, що тягне за собою негайне звільнення його з-під варти в залі суду.

Цивільні позови по справі не заявлено, судові витрати слід стягнути із обвинувачених на користь держави.

Питання речових доказів вирішується у відповідності до ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.185 КК України, та призначити йому покарання:

-за ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки;

-за ч.3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточну міру покарання ОСОБА_3 призначити у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст.71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати не відбуте покарання за вироком Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 02 червня 2016 року і за сукупністю вироків призначити йому остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту затримання після набрання вироком законної сили.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, та призначити йому покарання:

-за ч.3 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки;

-за ч.2 ст.15, ч.3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточну міру покарання призначити у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

У відповідності до ч. 4 ст. 70 КК України з урахуванням вироку Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 04 червня 2019 року остаточну міру покарання за сукупністю злочинів призначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки, зарахувавши в строк покарання покарання, повністю відбуте за вироком від 04 червня 2019 року.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з 11 квітня 2019 року.

В строк покарання зарахувати час перебування під вартою 58 днів з 27 грудня 2018 року по 22 лютого 2019 року.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п`ять) років позбавлення волі.

У відповідності до ч. 4 ст. 70 КК України з урахуванням вироку Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 28 січня 2017 року остаточну міру покарання за сукупністю злочинів призначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років, зарахувавши в строк покарання покарання, повністю відбуте за вироком від 28 січня 2018 року.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 відраховувати з дня затримання, тобто з 30 травня 2017 року і зарахувати йому строк попереднього ув`язнення з 12 червня 2017 року у строк покарання з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання по фактичному відбуттю покарання та звільнити його з-під варти в залі суду.

Після набрання вироком законної сили:

- речові докази: мідну жилку із електропроводки, мідну турку для приготування кави, ножний насос, теплообмінник газової колонки, водонагрівач газової колонки, металеву трамбівку, висотою 105 см, вагою 12 кг 300 г - повернути ОСОБА_4 ;

- речові докази: SD-R диск A3115SL06041327LH та SD-R диск D3115SL06060016LH, що знаходяться в матеріалах кримінального провадження №12016110240001214 від10.10.2016 - зберігати при матеріалах кримінального провадження №12016110240001214;

- речові докази: частини алюмінієвого відливу - повернути ОСОБА_6 ;

- речові докази: алюмінієву каструлю, ємкістю 10 л, алюмінієву каструлю, ємкістю 4,5 л, алюмінієву каструлю, ємкістю 3 л, алюмінієву каструлю, ємкістю 2,5 л, алюмінієвий друшляк, ємкістю 5 л, алюмінієвий друшляк, ємкістю 2 л, алюмінієву миску, ємкістю 2 л, алюмінієву миску, ємкістю 6 л, алюмінієву сковорідку, діаметром 22 см, алюмінієву кришку, діаметром 35 см,- повернути ОСОБА_13 .

Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи в розмірі по 175 (сто сімдесят п`ять) гривень 92 копійки з кожного.

Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь держави судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи в розмірі по 87 (вісімдесят сім) гривень 96 копійки з кожного.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи в розмірі 790 (сімсот дев`яносто) гривень 96 копійок.

Вирок може бути оскарженим в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Я. І. Керекеза