Ухвала суду № 86916064, 15.01.2020, Миронівський районний суд Київської області

15.01.2020 Єдиний унікальний № 371/802/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення позовної заяви без руху

15 січня 2020 року м. Миронівка

ЄУН 371/802/19

Провадження № 2/371/162/20

Суддя Миронівського районного суду Київської області Капшук Л.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Миронівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про зняття обтяження,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з вказаними позовними вимогами, посилаючись на ті обставини, що на належне ОСОБА_2 майно у виді квартири під номером АДРЕСА_1 було накладено арешт у виконавчому провадженні, де статус боржника мав ОСОБА_3 . Посилаючись на ті обставини, що боржник ОСОБА_3 не є власником чи співвласником квартири, просила зняти обтяження з вказаного майна.

Подана позовна заява не відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України.

Пунктом 16 Постанови Пленуму Верхового Суду України від 26.12.2003 № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» передбачено, що вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржнику майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред`явлення ними відповідно до правил підвідомчості позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту.

Згідно правил частини 1 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках – особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване.

Згідно з підпунктом 2 частини 3 статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Осіб, які мають відповідати за позовом, та відповідних відомостей про них, згідно з підпунктом 2 частини 3 статті 175 ЦПК Україн, позивач не зазначила.

Згідно з пунктими 4, 5 частини 3 статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Звертаючись до суду та, формуючи зміст позовних вимог, позивач не врахувала, що у порядку позовного провадження судом може бути вирішено питання про звільнення майна з-під арешту, а не питання про зняття обтяження.

За правилами частини 5 статті 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази, позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

До позовної заяви позивач не додала письмові документи, які підтверджують її родинні відносини з померлою ОСОБА_4 та, відповідно, вказують на порушення її прав.

Недотримання обов`язкових вимог до змісту позовної заяви є перешкодою до відкриття провадження у справі.

Згідно правил частини 1 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини 2 даної статті в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 185, 352, 353 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Миронівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про зняття обтяження залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки поданої позовної заяви в десятиденний строк з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити позивачу положення частини 3 статті 185 ЦПК України, за якими в разі, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя підпис Л.О. Капшук

Згідно з оригіналом

Суддя Л.О.Капшук