Вирок № 86916032, 13.01.2020, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/1375/19

Провадження № 1-кп/369/606/20

В И Р О К

іменем України

13.01.20 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді: Лисенка В.В.

при секретарі: Тодосієнко В.В.

за участі прокурора: Дем`янюк Н.М.

представників потерпілих Літучої Г.М., Черезова І.Ю.

потерпілої ОСОБА_1

захисника Паншина Д.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця місто Біла Церква Київської області, громадянина України, українця, працюючого ФОП ОСОБА_2 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

- у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

20 жовтня 2018 року, о 06 годин 05 хвилин, ОСОБА_2 , керуючи автобусом марки «NEOPLAN N116», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та рухаючись на 27 км + 500 м. автодороги сполученням «Київ-Чоп» неподалік с. Мила Києво-Святошинського району Київської області, в правій смузі руху в напрямку до м. Києва, в порушення вимог пункту 1.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 та введених в дію з 01.01.2002 (далі - ПДР України), відповідно до якого «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків», пункту 2.3 б) ПДР України, відповідно до якого «для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі» та пункту 2.3 д) ПДР України, згідно з яким «для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху», не був уважний під час керування транспортним засобом, не стежив за дорожньою обстановкою, внаслідок чого своїми діями створив загрозу безпеці дорожнього руху, в порушення вимог пункту 13.1 ПДР України, відповідно до якого «водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримуватися безпечної дистанції та безпечного інтервалу», не обрав безпечної дистанції та допустив зіткнення з напівпричепом марки «FRUEHAUF SREM 34C1», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який був у зчепленні з сідловим тягачем марки «DAF XF95.430», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який рухався в попутному напрямку в правій смузі руху в напрямку до м. Києва.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автобуса марки «NEOPLAN N116», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , отримала тілесні ушкодження у вигляді розміщення нижніх кінцівок, які відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя, від яких померла на місці події.

Крім того, в результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автобуса марки «NEOPLAN N116», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , отримав тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості у вигляді: переломів голівки 4-го пальця і основи 5-го пальця правої стопи з незначним зміщенням уламків, так як для зрощення переломів і відновлення функції гомілково-ступневого суглобу необхідний термін більше 21-го дня.

Також, в результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автобуса марки «NEOPLAN N116», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , отримав тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості у вигляді: переднього вивиху кісток лівої гомілки, так як для відновлення функції лівої кінцівки необхідний термін більше 21-го дня.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автобуса марки «NEOPLAN N116», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , отримав тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості у вигляді: переломів човноподібної і п`яткової кістки лівої стопи, що потягнули за собою тривалий розлад здоров`я на термін більше 21-го дня.

Крім того, в результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автобуса марки «NEOPLAN N116», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , отримав тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості у вигляді: перелому 3-го пальця правої стопи, так як для зрощення перелому і відновлення функції стопи необхідний термін більше 21-го дня.

Також, в результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автобуса марки «NEOPLAN N116», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , отримала тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості у вигляді: вивиху кісток правої гомілки, перелому медіального виростку правої великогомілкової кістки, а також пошкодження зв`язково-капсульного апарату правого колінного суглобу з наявністю гемартрозу, що потягнули за собою тривалий розлад здоров`я на термін більше 21-го дня.

Порушення водієм ОСОБА_2 вимог пунктів 1.5, 2.3 б), 2.3 д) та 13.1 ПДР України перебувають у прямому причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді спричинення смерті потерпілій ОСОБА_4, а також спричинення середньої тяжкості тілесних ушкоджень потерпілим ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненому злочині визнав повністю та суду пояснив, що 19 жовтня 2018 року близько 23 години він керував автобусом марки «NEOPLAN N116», реєстраційний номер НОМЕР_1 виїхав з м.Львова в напрямку м.Києва. Поблизу м.Житомира ОСОБА_4 , яка перебувала в автобусі повідомила, що погано себе почуває. Він запропонував вийти останній в м.Житомир, проте вона відмовилась. 20 жовтня 2018 року, близько 06 годин 05 хвилин, неподалік с. Мила Києво-Святошинського району Київської області, ОСОБА_4 знову повідомила про погане самопочуття, він відволікся, після чого відчув удар в ліву передню бокову частину. ОСОБА_4 стояла в цей час біля водійського сидіння і вилетіла через лобове скло.

У скоєному щиро розкаявся.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 суду пояснила, що загибла ОСОБА_4 була її сестрою. Свідком подій вона не була. З приводу призначення покарання покладалась на розсуд суду, не наполягала на реальному позбавленні волі обвинуваченого. Цивільний позов підтримала в повному обсязі.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_2 визнав вину у повному обсязі, визнавав її в ході досудового розслідування, повністю погодився з обвинувальним актом, суд на підставі ст. 349 КПК України обмежився допитом обвинуваченого, роз`яснивши при цьому йому права, передбачені ч. 3 ст. 349 КПК України.

Суд визнає, що обвинувачений ОСОБА_2 давав правдиві покази суду, які відповідають фактичним обставинам кримінального провадження та знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.

Тому, оцінивши зібрані та досліджені в ході судового розгляду докази, суд приходить до переконання, що вина ОСОБА_2 повністю доведена і його дії суд кваліфікує за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, а також спричинило середньої тяжкості тілесні ушкодження потерпілим.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_2 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття у вчиненому.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_2 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Призначаючи покарання, суд враховує, що згідно ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України, є тяжким злочином; враховує також особу обвинуваченого, який вчинив злочин уперше, має на утриманні неповнолітню дитину, на обліку у психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, і вважає за необхідне призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України.

Враховуючи, обставини вчиненого, а також те, що внаслідок злочинних дій обвинуваченого спричинено смерть потерпілому, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 286 КК України додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Враховуючи особу обвинуваченого, його ставлення до скоєного злочину, який розкаявся у вчиненому суд вважає, що його виправлення можливе без реального відбування покарання, тому суд на підставі ст. 75 КК України звільняє ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, покладаючи на нього частину обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Розмір витрат, пов`язаних із залученням експерта, суд вирішує відповідно до ст. 126 КПК України, стягуючи з обвинуваченого ОСОБА_2 7150 грн. в дохід держави за проведення судових експертиз.

Суд вважає, що діями ОСОБА_2 завдано моральну шкоду потерпілому ОСОБА_8 , яка полягає в переживаннях, незручностях, неможливості протягом тривало часу вести звичайний спосіб життя і ця шкода відповідно до ст.. 1167 ЦК України, відшкодовується особою, яка її завдала, тобто обвинуваченим. Тому суд задовольняє вимоги потерпілого з приводу відшкодування моральної шкоди. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, суд керується засадами виваженості і розумності та враховує матеріальний стан обвинуваченого.

Зважаючи на відмову ОСОБА_8 від позову до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна», в зв`язку із відшкодуванням позовних вимог, суд вважає за доцільне залишити цивільний позов без задоволення.

Суд вважає, що діями ОСОБА_2 завдано моральну шкоду потерпілому ОСОБА_5 , яка полягає в переживаннях, незручностях, неможливості протягом тривало часу вести звичайний спосіб життя і ця шкода відповідно до ст.. 1167 ЦК України, відшкодовується особою, яка її завдала, тобто обвинуваченим. Тому суд задовольняє вимоги потерпілого з приводу відшкодування моральної шкоди. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, суд керується засадами виваженості і розумності та враховує матеріальний стан обвинуваченого.

Зважаючи на відмову ОСОБА_5 від позову до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна», в зв`язку із відшкодуванням позовних вимог, суд вважає за доцільне залишити цивільний позов без задоволення.

Суд вважає, що діями ОСОБА_2 завдано моральну шкоду потерпілому ОСОБА_6 , яка полягає в переживаннях, незручностях, неможливості протягом тривало часу вести звичайний спосіб життя і ця шкода відповідно до ст.. 1167 ЦК України, відшкодовується особою, яка її завдала, тобто обвинуваченим. Тому суд задовольняє вимоги потерпілого з приводу відшкодування моральної шкоди. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, суд керується засадами виваженості і розумності та враховує матеріальний стан обвинуваченого.

Зважаючи на відмову ОСОБА_6 від позову до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна», в зв`язку із відшкодуванням позовних вимог, суд вважає за доцільне залишити цивільний позов без задоволення.

Суд вважає, що діями ОСОБА_2 завдано моральну шкоду потерпілому ОСОБА_7 , яка полягає в переживаннях, незручностях, неможливості протягом тривало часу вести звичайний спосіб життя і ця шкода відповідно до ст.. 1167 ЦК України, відшкодовується особою, яка її завдала, тобто обвинуваченим. Тому суд задовольняє вимоги потерпілого з приводу відшкодування моральної шкоди. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, суд керується засадами виваженості і розумності та враховує матеріальний стан обвинуваченого.

Зважаючи на відмову ОСОБА_7 від позову до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна», в зв`язку із відшкодуванням позовних вимог, суд вважає за доцільне залишити цивільний позов без задоволення.

Суд виходить з того, що в результаті отримання потерпілою ОСОБА_9 тілесних ушкоджень їй була заподіяна матеріальна шкода з витрат на лікування, на суму 647935,86 грн., яка потерпілою обґрунтована відповідними чеками та підлягає стягненню з обвинуваченого ОСОБА_2 у відповідності до ст..1166 ЦК України.

Суд вважає, що діями ОСОБА_2 завдано моральну шкоду потерпілій ОСОБА_9 , яка полягає в переживаннях, незручностях, неможливості протягом тривало часу вести звичайний спосіб життя і ця шкода відповідно до ст.. 1167 ЦК України, відшкодовується особою, яка її завдала, тобто обвинуваченим. Тому суд задовольняє вимоги потерпілої з приводу відшкодування моральної шкоди. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, суд керується засадами виваженості і розумності та враховує матеріальний стан обвинуваченого.

Зважаючи на відмову ОСОБА_9 від позову до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна», в зв`язку із відшкодуванням позовних вимог, суд вважає за доцільне залишити цивільний позов без задоволення.

Суд вважає, що діями ОСОБА_2 завдано моральну шкоду потерпілій ОСОБА_1, яка полягає у перенесених душевних стражданнях в зв`язку із втратою сестри і ця шкода відповідно до ст.. 1167 ЦК України, відшкодовується особою, яка її завдала, тобто обвинуваченим. Тому суд задовольняє вимоги потерпілій з приводу відшкодування моральної шкоди. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, суд керується засадами виваженості і розумності та враховує матеріальний стан обвинуваченого.

Питання речових доказів вирішити у відповідності до ст..100 КПК України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 373-374 КПК України суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 5 (п`ять) років з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк 3 (три) роки.

ОСОБА_2 зобов`язати в період іспитового строку періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Іспитовий строк рахувати з моменту проголошення вироку.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_8 до ОСОБА_2 - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_8 20 000 (двадцять тисяч) гривень моральної шкоди.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_8 до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» - залишити без задоволення.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 до ОСОБА_2 - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_5 20 000 (двадцять тисяч) гривень моральної шкоди.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» - залишити без задоволення.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 до ОСОБА_2 - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_6 20 000 (двадцять тисяч) гривень моральної шкоди.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» - залишити без задоволення.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 до ОСОБА_2 - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_7 20 000 (двадцять тисяч) гривень моральної шкоди.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» - залишити без задоволення.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_9 до ОСОБА_2 - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_9 30 000 (тридцять тисяч) гривень моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_9 647935,86 (шістсот сорок сім тисяч дев`ятсот тридцять п`ять) гривень 86 (вісімдесят шість) копійок матеріальної шкоди.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_9 до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» - залишити без задоволення.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_1 475 000 (чотириста сімдесят п`ять тисяч) гривень моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 7150 (сім тисяч п`ятдесят) гривень за проведення судової експертизи на користь держави (розрахунковий рахунок Київського НДЕКЦ МВС України 31119115700011, МФО 820019 УДКСУ у Шевченківському районі міста Києва, код ЄРДПОУ 37995466).

Речові докази: - автобус марки «NEOPLAN N116», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який знаходиться на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів за адресою: Київська область, Бородянський район, с.Дружня, вул.Ковпака, 5 - повернути ОСОБА_2 (на підставі довіреності від 22.08.2018 року).

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

СУДДЯ: В.В. Лисенко