Ухвала суду № 86915122, 15.01.2020, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 15.01.2020

Справа № 320/2667/19

1-кс/937/42/20

УХВАЛА

Іменем України

15 січня 2020 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

слідчого судді Фоміна В.А.,

за участю секретаря – Захарової І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Мелітополі скаргу ОСОБА_1 на постанову слідчого першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі Коротаєвої Юлії Володимирівни про закриття кримінального провадження № 62019080000000090,

за участю слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань – Коротаєвої Ю.В.,

В С Т А Н О В И В:

До Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області 21 жовтня 2019 року надійшла скарга ОСОБА_1 на постанову слідчого першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі Коротаєвої Юлії Володимирівни про закриття кримінального провадження № 62019080000000090.

В обґрунтування вимог скарги заявник вказує, що 06.03.2019 року за його заявою про вчинення працівниками поліції відносно нього злочину були внесені дані до ЄДРДР та розпочате кримінальне провадження № 62019080000000090 із попередньою правовою кваліфікацією за ч.2 ст. 365 КК України. 24.09.2019 року була винесена постанова про закриття кримінального провадження за даним фактом у зв`язку з тим, що в діях службових осіб Олександрівського відділення Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області відсутній склад кримінального правопорушення, тобто на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України. З даною постановою заявник не згоден категорично, вважає її передчасною та такою, яка порушує вимоги чинного КПК. Зазначає, що в матеріалах кримінального провадження існує чимало доказів, які суперечать один одному, при цьому висновки судово – медичної експертизи прямо вказують на вину працівників поліції ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та доводять її, а свідчення вказаних осіб є неспроможними. У матеріалах кримінального провадження існує чимало доказів, які суперечать один одному, при цьому висновки судово - медичної експертизи прямо вказують на вину працівників поліції ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та доводять її, а свідчення вказаних осіб є неспроможними. Слідчим Юлією Коротаєвою не вжито жодних заходів щодо надання оцінки фактам безпідставного, незаконного та протиправного складання зазначеними працівниками поліції відносно нього, потерпілого у кримінальному провадженні, матеріалів справ про адміністративні правопорушення та не надано оцінки фактам закриття цих проваджень у зв`язку з відсутністю у моїх діях складу адміністративного правопорушення, тощо, при тому, що вказані матеріали складались виключно для прикриття іншого злочину. У слідчої Коротаєвої Ю. навіть не виникло бажання вчинити свої службові обов`язки щодо проведення певних слідчих дій та забезпечення доступу до речей та документів (наприклад до тих самих матеріалів справ про адміністративні правопорушення, які незаконно були складенні відносно мене, тощо). Окрім того, досудовим слідством не проводились одночасні допити осіб, свідчення яких не узгоджуються один з одним, а саме: необхідно провести одночасний допит в порядку ч. 9 ст. 224 КГЖ України: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Дані слідчі дії також могли б допомогти встановити істину у справі. Вважає, що вказана постанова про закриття кримінального провадження не може відповідати принципу всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, а тому підлягає скасуванню.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, до суду надійшла заява про проведення судового засідання при розгляді скарги без його участі у зв`язку з погіршенням стану здоров`я.

Слідчий в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечувала, пояснила, що нею здійснювалося досудове розслідування в кримінальному провадженні № 62019080000000090 від 06.03.2019 року із попередньою правовою кваліфікацією за ч. 2 ст. 365 КК України за заявою ОСОБА_1 від 23.02.2019 року. Слідчим були здійснені всі необхідні слідчі дії, проведено перевірку та допитані свідки. В ході розслідування вказаного кримінального провадження було встановлено, що в діях службових осіб Олександрівського відділення Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області відсутній склад кримінального правопорушення, у зв`язку з чим кримінальне провадження було закрито.

На підставі ст. 107 КПК України фіксування кримінального провадження здійснюється за допомогою технічних засобів.

Відповідно до вимог ст. 108 КПК України ведеться журнал судового засідання.

Заслухавши заперечення слідчого, перевіривши скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддя прийшов до висновку про необхідність відмови у задоволенні скарги, з наступних підстав.

Відповідно до положень ч.1, 2 ст.9 КПК України, під час кримінального провадження, суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. Крім того, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Відповідно до вимог ст.91 КПК України доказуванню у кримінальному провадженні підлягають: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання, а сам процес доказування полягає доказування у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Згідно вимог ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: 1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування; 2) рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження; 3) рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником; 4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження; 5) рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою; 6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом; 7) рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником; 8) рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником; 9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником.

Під час розгляду скарги слідчим суддею було досліджене кримінальне провадження № 62019080000000090 та встановлені наступні обставини.

Слідчим першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі Коротаєвою Ю.В. здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62019080000000090, відомості про яке внесені до ЄРДР за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України.

Зі змісту заяви ОСОБА_1 від 23.02.2019 вбачалося, що 20.02.2019 в період часу приблизно з 01.00 по 01.40 год., співробітники Олександрівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області, знаходячись поблизу Олександрівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області, перевищуючи своє службове становище, застосували до ОСОБА_1 фізичну силу в наслідок чого той отримав тілесні ушкодження. У зв`язку з викладеним заявник вбачав в діях співробітників правоохоронних органів ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 365 КК України.

Допитаний слідчим у ході досудового розслідування як потерпілий ОСОБА_1 показав, що 20 лютого 2019 року близько 23:30 год., виходячи із таксі він помітив, що в нього зник мобільний телефон, тому він звернувся до співробітників заправки «Окко», розташованою за адресою: м. Запоріжжя, вул. Шкільна, буд. 4., для того щоб викликати наряд поліції.

За викликом приїхав співробітники поліції, та для написання заяви про вчинення злочину, його запросили до Олександрівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області.

У відділенні поліції під час спілкувався із співробітником поліції ОСОБА_2 , останнім під час телефонної розмови із донькою, було встановлено, що мобільний телефон ОСОБА_1 забув вдома.

Оскільки виклик, на думку співробітника Олександрівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_2 , був неправдивим, він повідомив, що у відношенні ОСОБА_1 буде складено протокол про адміністративну відповідальність передбачену ст. 183 КУпАП. На вказане потерпілий зазначав, що жодного протоколу сьогодні підписувати не збирається без присутності адвоката, а підпише його завтра.

Після цього потерпілий ОСОБА_5 поцікавився у співробітника поліції ОСОБА_2 , чи затримано його на що останній відповів що не затримано, однак перегородив вихід із кабінету, не даючи його покинути. Жодної фізичної сили, на той момент застосовано не було.

Крім того, потерпілому також повідомили, що у разі не підписання протоколу про адміністративну на нього буде складено протокол про адміністративну відповідальність передбачену ст. 185 КУпАП, за злісну непокору та невиконання законної вимоги працівника правоохоронного органу.

Оминувши співробітника поліції ОСОБА_2 , ОСОБА_1 покинув його кабінет, який розташований на другому поверсі, та направлявся до виходу із приміщення відділення поліції, зупинити його ніхто не намагався.

І вже при виході із приміщення відділення поліції, його наздогнали співробітники поліції ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та черговий, прізвище якого йому не відомо. Застосовуючи силу, почали викручувати руки, наскільки він розуміє, намагаючись одягнути наручники, та повернути до приміщення відділення поліції. ОСОБА_1 почав кричати та кликати на допомогу, на що співробітники поліції припинили свої дії.

Потерпілий також зазначив, що раніше мав проблеми із плечем і в результаті, застосованої фізичної сили працівників поліції, йому було завдано болю, тому він попросив викликати швидку медичну допомогу, у відповідь прохання співробітниками поліції ігнорувалися.

Після цього працівники поліції неодноразово вмовляли його повернутися до приміщення, проте він відмовився і продовжував стояти разом із ними на вулиці.

Через деякий час приїхала донька, яку він попросив викликати медичну допомогу. Після цього вони направилися до приміщення відділення поліції, де на нього співробітником поліції ОСОБА_3 були складені протоколи про адміністративне правопорушення, відповідальність за які передбачено ст.ст. 183, 185 та 178 КУпАП, від підписання яких потерпілий відмовився. В присутності, запрошених понятих факт відмови від підписання було зафіксовано.

В цей час приїхала за викликом швидка медична допомога, лікарі якої оглянули його, зробили знеболюючий укол та повідомили, що йому потрібно надати медичну допомогу. Тому каретою швидкої його було доставлено до Запорізької міської лікарні №5. У прийомному відділенні лікарні, його було оглянуто, поставлено діагноз вивих правої плечової кістки та надано медичну допомогу.

Працівники поліції ОСОБА_2 та ОСОБА_3 самостійно прибули до лікарні. Він знову запитав чи затримано його, на що йому знову повідомили, що не затримано, проте запропонували проїхати до наркологічного диспансеру для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. На вмовляння доньки вони поїхали до Запорізького наркологічного диспансеру, проте проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння він відмовився, оскільки вважав, що даний огляд був незаконним, та жодних підстав для його проведення не було.

Після цього вони повернулися до відділення поліції, проте заходити до приміщення поліції потерпілий відмовився, та лишився чекати на доньку із її хлопцем у авто, доки останні надавали пояснення співробітниками поліції.

Крім того потерпілий зазначив, що дійсно, напередодні ввечері вдома вживав горілку, близько 150 гр., проте у стані алкогольного сп`яніння не перебував, поводив себе не агресивно.

Допитаний як свідок ОСОБА_2 показав, що з 2004 року працює в правоохоронних органах. 19.02.2019 року заступив на добове чергуваня у складі слідчо-оперативної групи Олександрівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області. 20.02.2019 р. о 00:27 до Олександрівського ВП від оператора 102 надійшло повідомлення про те що 20.02.2019 о 00:26 за адресою: Олександрівський район м. Запоріжжя, вул. Шкільна буд. 4 Г, на заправці «Окко» звернувся чоловік, якого півтори години тому пограбували: злочинець: жінка на ім`я ОСОБА_6 40-45 років., зріст 165см., худорлявої статури, одягнена у світлу шубу, забрала мобільний телефон в чорному корпусі, назву не пам`ятає,.

Черговим Олександрівського ВП ДВП майором поліції Переяславцем О.В. було поставлено завдання опитати особу, котру доставили працівники патрульоної поліції. Встановлено, що це ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає АДРЕСА_1 , котрий і повідомив про даний злочин.

В ході написання заяви ним було здійснено ряд заходів спрямованих на встановлення місцезнаходження мобільного телефону заявника. В результаті чого, здійснено дзвінок до доньки ОСОБА_1 , котра повідомила, що телефон батька знаходиться дома, він його залишив самостійно.

Під час розмови із ОСОБА_1 він запропонував останньому написати зустрічну заяву та дати пояснення по суті звернення, але ОСОБА_1 відмовився посилаючись на те, що надасть пояснення через декілька днів. Тому він здійснив повторний дзвінок донці ОСОБА_1 та запропонував їй приїхати до Олександрівського ВП, на що остання згодилась. У ході їхньої розмови із ОСОБА_1 , останній без будь яких причин встав і пішов на вихід, він не одноразово прохав його повернутися, але ОСОБА_1 не реагував.

Зупивши, ОСОБА_1 біля чергової частини, йому було запропоновано повернутися до кабінету для подальшого написання заяви. Намагаючись покинути відділення поліції, ОСОБА_1 було попереджено про те, що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення передбачене ст. 183 КУпАП. Але ОСОБА_1 неадекватно та агресивно став себе поводити, висловлюючись нецензурною лайкою, застосовуючи силу став штовхати його та чергового майора поліції ОСОБА_7 . На неодноразові прохання він не реагував, тому вони вимушені були застосувати силу для припинення агресії з боку ОСОБА_1 і не дати залишити приміщення відділення поліції, до тих пір доки не будуть складені адміністративні протоколи відносно вказаної особи. Зупинити неправомірні дії та вгамувати ОСОБА_1 йому допомагав черговий ОСОБА_7 .

По приїзду доньки, її було опитано. В присутності свідків на ОСОБА_1 було складено протоколи про адміністративні правопорушеня предбачені ч.1 ст.178, ч.1 ст.185, ч.1 ст.183 КУпАП. Під час складання протоколу гр. ОСОБА_1 поскаржився на стан здоров`я та попрохав викликати медичну допомогу. Дзвінок до швидкої здійсла донька ОСОБА_1 , на прохання диспечера виклик підтвердив черговий ОСОБА_7

Лікарі швидкої, які приїхали за викликом, оглянули ОСОБА_1 та повідомили, що в нього травма плеча, і необхідно проїхати до Запорізької міської лікарні № 5 для надання медичної допомоги. У зв`язку з чим ОСОБА_1 каретою швидкої медичної допомоги було доставлено до лікарні. Він разом із ОСОБА_3 на службовому авто супроводжували його до Запорізької міської лікарні № 5.

Після надання медичної допомоги, ними було доставлено ОСОБА_1 до Запорізького наркологічного диспансеру, з мето освідування останнього на стан алкогольного сп`яніння. Проте ОСОБА_1 від огляду на стан сп`яніння відмовився.

Після освідування повернулися до відділу поліції, де ОСОБА_3 було опитано доньку ОСОБА_1 та хлопця із яким вона з`явилася до відділу.

Слідчий вказує, що зазначені у заяві ОСОБА_1 доводи стосовно того, що ним було перевищено службові повноваження, що супроводжувалося застосуванням насильства не знайшли свого підтвердження, оскільки фізична сила, застосована до нього з метою припинення агресивної поведінки з боку останнього, була в межах передбачених нормами Закону України «Про національну поліцію».

Допитаний як свідок ОСОБА_7 надав покази схожі показам свідка ОСОБА_8 , зазначивши, що з березня 2003 року він працю в правоохоронних органах. 19.02.2019 року заступив на добове чергування, в якості старшого інспектора чергового чергової частини Олександрівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області. Близько 00:27 хв. надійшло повідомлення оператору 102 про те, що 20.02.2019 о 00:26 за адресою: Олександрівський район м. Запоріжжя, вул. Шкільна, буд. 4Г, заправка «Окко» звернувся чоловік, якого 1,5 години тому пограбували. Вказаний чоловік представився ОСОБА_1

Знаходячись в приміщені рай відділу оперуповноважений СКП ОСОБА_9 А.В. запросив даного громадянина до свого кабінету, для прийняття заяви, та через деякий час йому зателефонував ОСОБА_2 і доповів, що телефон знайдено і перебуває вдома у заявника, це пояснила його донька. Через деякий час він почув грубі висловлювання та лайку від ОСОБА_1 , який спускався з 2-го поверху і намагався покинути відділення поліції. Оперуповноважений ОСОБА_2 попросив перешкодити виходу громадянина із відділення поліції, оскільки чоловік поводив себе дуже агресивно, так як знаходився в алкогольному сп`янінні. Оперуповноважений ОСОБА_2 пояснював громадянину, що на нього буде складено адміністративні протоколи про правопорушення передбачені ст. ст. 183, 187 КУпАП України, проте чоловік не зважав на попередження, почав застосовувати силу щодо ОСОБА_2 та намагався покинути приміщення поліції. Він почав тримати його за ліву руку, з метою перешкодити відриття дверей, а ОСОБА_2 тримав за праву руку, жодних насильницьких дій до ОСОБА_1 застосовано не було. Покинувши примішення, він разом із ОСОБА_2 та ОСОБА_1 чекали на приїзд доньки ОСОБА_1 , при цьому останні весь час висловлювався нецензурними словами, грубив та поводив себе агресивно. Через деякий до відділення поліції приїхала донька ОСОБА_1 разом із хлопцем, після недовгої розмови з нею, до нього підійшов ОСОБА_2 та повідомив, що у ОСОБА_1 болить плече, тому йому необхідно викликати швидку медичну допомогу.

Лікарі швидкої, які приїхали за викликом, оглянули ОСОБА_1 та повідомили, що в нього травма плеча, і необхідно проїхати до Запорізької міської лікарні № 5 для надання допомоги. У зв;язку з чим ОСОБА_1 каретою швидкої медичної допомоги було доставлено до лікарні.

Допитаний як свідок ОСОБА_3 надав покази схожі показам ОСОБА_2 та показам ОСОБА_7 , та зазначив, що з жовтня 2017 року працює в Олександрівському ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області. 19.02.2019 заступив на добове чергування, в якості дільничного офіцера поліції. Близько 01 год 30 хв йому надійшли рапорти старшого інспектора чергової частини Переяславця О.В. та старшого оперуповноваженого СКП Шепеля А.В. про те, що оператору 102 надійшло повідомлення, що 20.02.2019 близько 00:26 у ОСОБА_1 жінка на ім`я ОСОБА_6 забрала мобільний телефон.

У ході з`ясування обставин старшим оперуповноваженим СКП Шепелем А.В. було встановлено, що телефон ОСОБА_1 знаходить вдома, а тому останньому було запропоновано написати зустрічну заяву та надати пояснення щодо суті звернення. Проте ОСОБА_1 відмовився та почав здійснювати активний опір співробітникам поліції, намагався покинути відділення поліції, штовхаючи та нецензурно висловлюючись в бік працівників поліції, оскільки перебував у стані сильного алкогольного сп`яніння. На підставі вказаного, ним було прийнято рішення про складання адміністративних протоколів за ч. 1 ст. 178, ч.1 ст. 183 та ч. 1 ст. 185 КУпАП. ОСОБА_1 було запропоновано скористатися правовою допомогою, звернувшись до «Центру безоплатної правової допомоги», на що останній відмовився, пояснивши, що зранку самостійно розбереться. Після цього, у присутності доньки ОСОБА_4 , ОСОБА_10 та двох понятих було складено протоколи про адміністративні правопорушення і зафіксовано в них факт відмови ОСОБА_1 від підписання протоколів.

Свідок також зазначив, що на прохання ОСОБА_1 співробітниками поліції було викликано лікарів, які оглянули останнього, та для надання медичної допомоги доставили до лікарні. Він разом із ОСОБА_2 на службовому автомобілі супроводжували ОСОБА_1 до лікарні, та після надання йому медичної допомоги доставили його до Запорізького наркологічного диспансеру, з метою освідування ОСОБА_1 , проте останній від проходження перевірки відмовився.

Після цього вони повернулися до відділення поліції, де він опитав ОСОБА_4 та ОСОБА_10 .

ОСОБА_3 також зазначив, що всі протоколи про адміністративні правопорушення складені відносно ОСОБА_1 із дотриманням вимог законодавства.

Допитана як свідок ОСОБА_4 показала, що 20.02.2019 року близько 01:20 год їй зателефонував співробітник Олександрівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області, наразі прізвища та імені не пам`ятаю та повідомив, що її батько ОСОБА_1 , перебуває у відділенні поліції, та стверджує, що його телефон було вкрадено, чи він його втратив. Вона зазначила, що телефон батька знаходиться вдома, він його певне забув.

Близько 01:50 год. вони разом із ОСОБА_10 прибули до Олександрівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області. На вході до приміщення відділення поліції стояв її батько разом із співробітником поліції, прізвище та ім`я якого їй не відоме. За зовнішніми ознаками було видно, що батько знаходився у стані алкогольного сп`яніння, проте поводив себе спокійно.

Під час розмови із батьком, останній сказав, що намагався покинути приміщення відділення поліції, однак співробітники не дали йому такої можливості, застосувавши силу завдали йому болю та спричинили тілесні пошкодження. Тому батько попрохав її викликати швидку медичну допомогу, оскільки на його неодноразові прохання зверненні до співробітників поліції, йому було відмовлено. Швидку вона викликала зі свого телефону, оскільки виклик здійснювався на відділення поліції, тож оператор попрохав, щоб виклик підтвердив хтось із співробітників поліції.

Приїзду швидкої, вони чекали близько хв. 40, протягом всього цього часу, працівники поліції пропонували батьку підписати протоколи, однак батько відмовлявся, тому працівники поліції запросили понятих у присутності яких було зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від підписання протоколів.

По приїзду швидкої, лікарями було оглянуто батька та запропоновано йому проїхати до лікарні для надання медичної допомоги. Батька каретою швидкої було доставлено до Запорізької міської лікарні №5. Вони із ОСОБА_10 також направилися до лікарні. Працівники поліції супроводжували батька на службовому авто до лікарні. Після надання медичної допомоги, на прохання співробітників поліції, батько разом із ними проїхав до Запорізького наркологічного диспансеру, для здійснення огляду на стан алкогольного сп`яніння. Проте від проходження огляду батько відмовився.

Після цього вони повернулися до Олександрівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області, для підписання батьком документів. Проте по приїзду до відділення поліції, він відмовився виходити із автомобіля. Тому співробітники поліції запросили її, та ОСОБА_10 до відділення поліції для відібрання пояснень.

Допитаний як свідок ОСОБА_10 дав покази аналогічні показам ОСОБА_4 .

В ході досудового розслідування слідчим було витребувано відеозаписи із камер зовнішнього та внутрішнього спостереження Олександрівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області, на яких зафіксовано події 20.02.2019, та проведено судово-медичну експертизу. Так відповідно до висновку судово-медичного експерта №286 від 12.04.2019 ОСОБА_1 спричинено закритий підкрильцевий вивих правої плечової кістки на фоні раніше перенесеної травми правої плечової кістки кваліфікуються як легке тілесні ушкодження, що потягло за собою короткочасний розлад здоров`я. Дане ушкодження утворилося від дії тупого (тупих) предмета. Давність утворення тілесних ушкоджень не суперечить строку, вказаному освідуваним.

Відповідно до п. 5, на відеозапису моменту травмування ОСОБА_1 від 20.02.2019, конкретного механізму характерного для підкрильцевого вивиху правої плечової кістки не зафіксовано.

Крім того, за участі потерпілого ОСОБА_1 03.05.2019 було проведено слідчий експеримент, під час якого він показав як співробітники поліції застосували до нього силу у приміщенні відділення поліції. Та проведено додаткову судово-медичну експертизу. У висновку експерта №156/к зазначено, що враховуючи на збіг по загально груповим характеристикам (механічна травма, дія тупого предмета/предметів) та травмовані ділянки (права верхня кінцівка) слід вважати за можливе утворення у гр. ОСОБА_1 тілесного ушкодження за механізмом, на який він зазначає під час слідчого експерименту.

В ході досудового розслідування слідчим встановлено, що склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, за ознаками якого 06.03.2019 були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62019080000000090, в діях службових осіб Олександрівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області, відсутній з огляду на таке.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 365 КК України перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу полягає в умисному вчиненні працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав чи повноважень, якщо вони завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, інтересам юридичних осіб. Кваліфікований склад перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу, передбачений ч. 2 ст. 365 КК України, утворюють ті самі дії, якщо вони супроводжувалися насильством або погрозою застосування насильства, застосуванням зброї чи спеціальних засобів або болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, за відсутності ознак катування.

Відповідно до висновків щодо застосування норми права, викладених Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 05.12.2018 у справі № 301/2178/13-к, об`єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, вичерпується діями, які явно виходять за межі наданих працівнику правоохоронного органу прав чи повноважень і містять принаймні одну з ознак: супроводжуються насильством або погрозою застосування насильства, застосуванням зброї чи спеціальних засобів або болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, за відсутності ознак катування.

Злочинний характер дій працівника правоохоронного органу при перевищенні влади або службових повноважень виражається у тому, що така особа вчиняє те чи інше діяння по службі, яке не входить до її компетенції (вона виходить за межі наданих їй повноважень, діє у незаконний спосіб (незаконними методами). Об`єктивну сторону перевищення влади або службових повноважень характеризує лише вчинення працівником правоохоронного органу активних дій.

Відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» з метою виконання повноважень поліції співробітники поліції наділені правом застосовувати поліцейські заходи, що мають відповідати вимогам законності, необхідності, пропорційності та ефективності (ч. 2 ст. 29). Поліція для виконання покладених на неї завдань вживає заходів реагування на правопорушення на підставі та в порядку, визначених законом. Поліція для охорони прав і свобод людини, запобігання загрозам публічній безпеці і порядку або припинення їх порушення також застосовує в межах своєї компетенції поліцейські превентивні заходи та заходи примусу, визначені цим Законом (ч.ч. 1-2 ст. 30). Під час виконання повноважень поліція уповноважена застосовувати фізичний вплив (силу) та спеціальні засоби (п.п. 1-2 ч. 1 ст. 42). Поліцейський може застосовувати фізичну силу, у тому числі спеціальні прийоми боротьби (рукопашного бою), для забезпечення особистої безпеки або/та безпеки інших осіб, припинення правопорушення, якщо застосування інших поліцейських заходів не забезпечує виконання поліцейським повноважень, покладених на нього законом (ч. 1 ст. 44).

Відповідно до ч.2 ст. 9 КПК України слідчий, прокурор зобов`язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Статтею 93 КПК України передбачено, що сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Натомість, під час проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні вжито вичерпних заходів та проведено необхідні слідчі дії з метою перевірки свідчень ОСОБА_1 про застосування до нього насилля з боку працівників поліції.

З огляду на наявні матеріали вбачається, що всі необхідні слідчі дії в рамках кримінального провадження були виконані, та отримані дані були достатніми для прийняття законного та обґрунтованого рішення про закриття кримінального провадження.

На підставі наведеного, слідчий суддя вважає, що слідчим першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі Коротаєвою Ю.В. було обґрунтовано прийняте рішення про закриття кримінального провадження №62019080000000090.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.26,40,93,220,223,303,306,307,395 слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову слідчого першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі Коротаєвої Юлії Володимирівни про закриття кримінального провадження № 62019080000000090 – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Запорізької області протягом 5 (п`яти) днів з дня її проголошення.

Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що ухвала слідчого судді не набрала законної сили.

Слідчий суддя: В.А. Фомін