Ухвала суду № 86914151, 13.01.2020, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/281/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 січня 2020 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Деметрадзе Т.Р., при секретарі судового засідання Пошиванюк Н.М., за участю прокурора Вайда В.В., підозрюваного ОСОБА_1 , його захисника Машкаринець О.А., розглянувши у судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС відділу слідчого управління ГУНП в Закарпатській області Гельжинський Р.Л., погоджене прокурором відділу прокуратури Закарпатської області Вайда В.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Марянське, Апостолівського району Дніпропетровської області, громадянина України, тимчасово не працюючого, не одруженого, з повною середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, –

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий в ОВС відділу слідчого управління ГУНП в Закарпатській області Гельжинський Р.Л., за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з клопотанням у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №120200700000000010 від 11.01.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 .

Подане клопотання мотивує тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , всупереч Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» від 15.02.1995 року та Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 року, реалізуючи корисливий умисел, спрямований на збагачення шляхом незаконного збуту психотропної речовини, 10.01.2020 року біля 20.00 год. ОСОБА_1 , знаходячись в с. Шенборн, Мукачівського району, незаконно придбав наркотичний засіб - концентрат з макової соломи, у ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_3 за 4800 доларів США, який в подальшому умисно, незаконно з метою збуту, зберігав.

11.01.2020 року ОСОБА_1 з метою подальшого збуту перевозив при собі, а саме в лівій внутрішній кишені куртки в яку був одягнений, їдучи в салоні особистого автомобіля марки «Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_1 , наркотичний засіб концентрат з макової соломи, до поки близько 04.30 год. на стаціонарному посту патрульної поліції «Нижні Ворота» Воловецького району, був зупинений працівниками ГУНП в Закарпатській області.

В ході проведення особистого огляду ОСОБА_1 , добровільно видав пластмасову ємність розміром 15х10 см., в якій згідно висновку експерта №6/27 від 11.01.2020 року знаходилась в`язка речовина темно-коричневого кольору, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - наркотичний засіб концентрат з макової соломи. Маса концентрату з макової соломи в перерахунку на суху, у наданій на експертизу в`язкій речовині темно-коричневого кольору, становить 494,7890 грам.

Відповідно до наказу Міністерства охорони здоров`я України №188 від 01.08.2000 року «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» встановлено, що вага наркотичного засобу концентрат з макової соломи (опій екстракційний), що складає двісті п`ятдесят і більше грам відноситься до особливо великих розмірів.

11.01.2020 року о 04 годині 30 хвилин ОСОБА_1 був затриманий в порядку ст.208 КПК України та того ж дня йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

Враховуючи викладене, беручи до уваги те, що ОСОБА_1 органом досудового розслідування обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, який відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, а тому усвідомлюючи тяжкість покарання, яке йому загрожує, досудове розслідування у даному кримінальному провадженні не завершено, що у своїй сукупності дає підстави вважати, що він може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, та приймаючи до уваги, що жоден більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти вказаним ризикам, слідчий просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 .

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав, наведених у клопотанні.

Зокрема, прокурор звернув увагу слідчого судді на те, що ОСОБА_1 органом досудового розслідування обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. ст. 307 КК України, який відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, санкція за вчинення якого передбачає покарання у виді позбавлення волі до 12 років з конфіскацією майна та наголосив, що виявлений наркотичний засіб є особливо небезпечний та перевозився у особливо великих розмірах, а наведені в клопотанні ризики є дійсними і триваючими, а від так більш м`який запобіжний захід, як тримання під вартою не може їм запобігти.

Захисник підозрюваного у судовому засіданні вказала, що дії ОСОБА_1 невірно кваліфіковані, просила врахувати, що останній співпрацює зі слідством, має на утриманні матір, яка потребує постійного догляду та неповнолітню дитину, має постійне місце проживання та характеризується позитивно, а також має онкологічну хворобу.

Просила застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід з урахуванням вищевказаних обставин та визначити помірний розмір застави.

Підозрюваний також вказав, що співпрацює зі слідством та підтримав доводи захисника.

Заслухавши думку прокурора про доцільність обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, пояснення захисника та підозрюваного, перевіривши докази, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

В провадженні СУ ГУНП в Закарпатській області знаходяться матеріали досудового розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №120200700000000010 від 11.01.2020 року.

Слідчим суддею встановлено, що 11.01.2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжких злочинів.

Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Стаття 177 КПК України містить правові норми щодо мети та підстав застосовування запобіжних заходів. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст. 194 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу крім наявності ризиків, зазначених у статті 177, враховуються тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа, її вік, стан здоров`я, розмір майнової шкоди, майновий стан, наявність родини та утриманців, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 307 КК України, а виходячи лише з фактичних даних, що в містяться в долучених до клопотання матеріалах кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_1 до вчинення злочину за викладених у клопотанні обставин.

Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України взяття під варту, як запобіжний захід може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Так, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 слідчий суддя враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винним у його вчиненні, тобто позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна, а також той факт, що він є мешканцем іншої області та вчинив умисний злочин за межами місця свого проживання.

При прийнятті рішення про обрання запобіжного заходу суд бере до уваги ту обставину, що підозрюваний ОСОБА_1 має постійне місце проживання, позитивні характеристики та утриманців, те що він є раніше не судимий та має онкологічну хворобу.

Проте, незважаючи на позитивні дані про особу підозрюваного, слідчий суддя на виконання вищезазначених вимог закону враховує тяжкість покарання, що загрожує йому за інкриміноване йому кримінальне правопорушення, конкретні обставини вчинення злочину, і вважає доцільним з метою запобігання визначеним ст.177 КПК України ризикам застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про основоположні права та свободи та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Слідчий суддя вважає, що обрання відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, тяжкістю покарання, яке йому загрожує у випадку визнання його винним, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Окрім наявної обґрунтованої підозри, застосований запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а встановлені ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають можливість обрання іншого більш м`якого запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали, додані слідчим та прокурором до клопотання докази, слідчий суддя приходить до переконання, що прокурором під час розгляду клопотання доведено наявність ризиків, передбачених п. п. 1,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому жоден із більш м`яких запобіжних заходів не можуть запобігти вказаним ризикам та дійшов висновку про наявність підстав для обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Разом з тим, визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, слідчий суддя враховує при цьому обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного, інші дані про особу підозрюваного та ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Частиною 5 статті 182 КПК України визначено, що розмір застави щодо особи підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину – від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, і тільки у виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчинені тяжкого злочину покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, що здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя з урахуванням положень ст. ст. 177, 178 КПК України, повинен раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю злочину у вчиненні якого він підозрюється. При цьому, необхідно мати на увазі, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб у особи, щодо якої застосовано заставу, не виникло бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення підозрюваним ОСОБА_1 обов`язків, передбачених КПК України, слідчий суддя враховує як характер кримінального правопорушення у якому підозрюється особа – злочин, передбачений ч. 3 ст. 307 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, кількість та ступінь ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, так і дані про особу підозрюваного та кількість виявленої наркотичної речовини, та вважає, що в даному випадку має місце виключний випадок і застава в максимальному розмірі, передбаченому ч.5 ст. 182 КПК України, не в повній мірі гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, оскільки розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, і вважає за необхідним визначити її у розмірі 2 000 000 (два мільйони) гривень.

У разі внесення застави, на покласти на ОСОБА_1 відповідно до ч.5 ст.194 КПК України наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу, не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду, повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання, здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 184, 186, 193-194, 196, 197, 202,309, 392, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання – задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України – запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк тримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою обчислювати з моменту його фактичного затримання, а саме з 04 год. 30 хв. 11 січня 2020 року по 04 год. 30 хв. 10 березня 2020 року.

Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покладених на нього обов`язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України у сумі 2 000 000 (два мільйони) гривень.

У разі внесення застави у вказаному розмірі покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Роз`яснити, що підозрюваний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на наступний рахунок: UA198201720355209001000018501, Банк одержувача – ДКСУ м. Київ, МФО 820172, код 26213408.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Т.Р. Деметрадзе