Вирок № 86913663, 15.01.2020, Селидівський міський суд Донецької області

Справа № 242/5088/18

Провадження №1-кп/242/236/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2020 року Селидівський міський суд Донецької області в складі: головуючого судді Владимирської І.M., при секретарях Сафроновій К.В., Гандзюк К.С., за участю прокурорів Лупікова С.М., Попова Р.Ю., захисника Сердюк О.В., обвинуваченого ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018050500000978 від 10.09.2018 року, за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кіять Буїнського району, Татарстан, РФ, громадянина України, з середньо- технічною освітою, не одруженого, військовослужбовця Збройних Сил України, який обіймає посаду командира відділення снайперів взводу снайперів військової частини А0989, у військовому званні «молодший сержант», не судимого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, -

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 , перебуваючи на військовій службі за контрактом, обіймаючи посаду командира відділення снайперів взводу снайперів військової частини А0989, у військовому званні «молодший сержант» Збройних Силу України, у відповідності до ст. ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов`язаний свято і непорушно додержуватися вимог Конституції України та законів України, військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати свій військовий обов`язок, не допускати негідних вчинків.

Натомість молодший сержант ОСОБА_1 , діючи всупереч інтересам служби та наведеним вимогам Статутів Збройних Сил України, став на шлях вчинення злочину - незаконного поводження з вибуховими речовинами за наступних обставин.

В серпні 2018 року, точної дати та часу слідством не встановлено, ОСОБА_1 , виконуючи бойову задачу в с. Піски, Ясинуватського району, під час огляду місцевості виявив та розмінував саморобний вибуховий пристрій «Фугас» ,від якого взяв собі три тротилові шашки по 200 грамів кожна, і в порушення Постанови Верховної Ради України від 17.06.1992 р. «Про право на окремі види майна», яка забороняє громадянам мати у власності вибухові речовини без передбаченого законом дозволу, вчинив незаконне поводження з вибуховими речовинами, а саме: обернув зазначені вибухові речовини у своє володіння, чим вчинив придбання вибухових речовин без передбаченого законом дозволу.

Надалі, в серпні 2018 року, точної дати та часу слідством не встановлено, ОСОБА_1 , усвідомлюючи противоправний характер своїх дій, маючи злочинний умисел, направлений на незаконне носіння вибухових речовин, усупереч вимог Положення про дозвільну систему, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України № 576 від 12 жовтня 1992 року, «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу, спорядженими гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21 серпня 1998 року, ст.ст. 11, 16, 49, 125, 126 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, реалізовуючи виниклий умисел, направлений на зберігання вибухових речовин, перевіз знайдені три тротилові шашки по 200 грамів кожна з с. Піски Ясинуватського району Донецької області до пункту тимчасової дислокації військової частини А0989, розташованого у смт. Карлівка Ясинуватського району Донецької області, де переклав у коробку з побутовим пристроєм термопот марки «SATURN», і незаконно зберігав вказані вище вибухові речовини до 10 вересня 2018 року, чим вчинив носіння і зберігання вибухових речовин без передбаченого законом дозволу.

10 вересня 2018 року ОСОБА_1 , у порушення вказаних вище вимог законодавства, взяв незаконно придбані вибухові речовини а саме: три тротилові шашки по 200 грам кожна і особисті речі та виїхав з смт. Карлівка Ясинуватського району Донецької області до м. Селидове Донецької області, чим вчинив носіння вибухових речовин без передбаченого законом дозволу.

Надалі, 10 вересня 2018 року приблизно о 12 годині 00 хвилин, у відділенні № 1 «Нова пошта», яке розташоване за адресою: Донецька область, м. Селидове, вул. Гоголя, 2, ОСОБА_1 намагався переслати свої особисті речі, а також три тротилові шашки по 200 грам кожна, за місцем свого мешкання, у с. Усатове, Одеська області, Біляївський район, але працівники Селидівського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області,в ході огляду місця події - відділення № 1 ТОВ «Нова пошта», розташованого за адресою: Донецька область, м. Селидове, вул. Гоголя, 2, у молодшого сержанта ОСОБА_1 вилучили:

- три тротилові шашки по 200 грам кожна, які виготовлені промисловим (заводським) способом.

Згідно висновку судової експертизи вибухових речовин, продуктів вибуху та пострілу № 3/11-22 від 25.09.2018 року надані на експертизу речовини масою 1,19г., 0,64г. та 2,07г. є індивідуальною вибуховою речовиною - тротилом.

За таких обставин, ОСОБА_1 вчинив незаконне поводження з вибуховими речовинами, а саме: придбання, носіння, зберігання вибухових речовин без передбаченого законом дозволу.

Дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ч.1 ст.263 КК України, як незаконне придбання, носіння та зберігання вибухових речовин без передбаченого законом дозволу.

09 грудня 2019 року обвинувачений ОСОБА_1 , в присутності адвоката Сердюк О.В., уклав угоду з прокурором першого відділу військової прокуратури Донецького гарнізону підполковником юстиції Поповим Р.Ю. про визнання винуватості, за умовами якої, обвинувачений, який раніше не судимий, приймав і приймає безпосередню участь в операції об`єднаних сил (в бойових діях), забезпеченні її проведення і захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України на території Донецької області, беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України в обсязі підозри. Також вказаною угодою сторони, враховуючи наявність декількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а саме: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, позитивна характеристика обвинуваченого, узгодили призначити ОСОБА_1 покарання за вчинений злочин, передбачений ч. 1 ст. 263 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 410 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 6 970 грн.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, пояснив, що розуміє права, визначені ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 1 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид і міру покарання, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом. Просить затвердити угоду про визнання винуватості, яку уклав добровільно.

Прокурор Попов Р.Ю. у судовому засіданні просить затвердити угоду, укладену між ним та ОСОБА_1 , яка 09.12.2019 року підписана добровільно, запевнив суд, що зрозумілі наслідки укладання та затвердження зазначеної угоди, передбачені ст. 473 КПК України.

Захисник у судовому засіданні проти затвердження мирової угоди не заперечував.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходив з наступного.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , згідно ст.12 КК України є тяжким злочином.

Згідно умов угоди сторони погоджуються на застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 покарання у вигляді штрафу із застосуванням вимог ст. 69 КК України.

При призначенні узгодженого сторонами покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Обвинувачений раніше не судимий, вперше вчинив кримінальне правопорушення, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, позитивно характеризується як за місцем проживання, так і за місцем проходження служби.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не виявлено.

Як обставини, що пом`якшують покарання, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину. Суд також визнає як пом`якшуючу покарання обставину - позитивну характеристику обвинуваченого, який є учасником бойових дій, його бездоганну поведінку як до скоєння кримінального правопорушення, так і під час досудового слідства та суду.

Беручи до уваги наявність декількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно зменшують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а саме: активне сприяння розкриттю злочину та щире розкаяння як на досудовому слідстві, так і під час судового розгляду, позитивну характеристику обвинуваченого, відсутність обставин, що обтяжують покарання, а також з урахуванням особи підсудного, який раніше до кримінальної та адміністративної, дисциплінарної відповідальності не притягувався, позитивно характеризується, є учасником бойових дій, з огляду на рішення Європейського суду з прав людини, зокрема справу «Ошурко проти України» (остаточне рішення від 08.12. 2011 року), в якій зазначено, що стаття 5 Конвенції гарантує фундаментальне право на свободу і недоторканність, це право є найважливішим у «демократичному суспільстві» в розумінні Конвенції; кожен має право на захист цього права, значить не бути позбавленим або не мати продовження позбавлення волі, крім випадків, коли таке позбавлення відбувається в умовах, встановлених в пункті 1 статті 5 Конвенції, суд вважає можливим застосувати до обвинуваченого вимоги ст. 69 КК України та перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КПК за цей злочин, а саме: штрафу, на застосування якого погодились сторони в угоді про визнання винуватості.

При цьому, судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені ст. 474 ч. 5 п. 1 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ст. 473 ч. 2 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам КПК України та КК України.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості від 09 грудня 2019 року, укладеної між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_1 й призначення останньому узгодженої сторонами міри покарання.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Питання про речові докази вирішується судом відповідно до ст.100 КПК України.

Відповідно до ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_1 слід стягнути на користь держави процесуальні витрати у зв`язку з проведенням експертизи вибухових речовин № 3/11-22 від 25 вересня 2018 року в розмірі 858,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 373, 374, 475 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 09 грудня 2019 року, укладену між прокурором першого відділу військової прокуратури Донецького гарнізону підполковником юстиції Поповим Р.Ю. та обвинуваченим ОСОБА_1 , захисником Сердюк О.В.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та призначити ОСОБА_1 покарання за ч.1 ст. 263 КК України, застосовуючи ст. 69 КК України, у виді штрафу у розмірі чотириста десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 6 970 (шість тисяч дев`ятсот сімдесят) грн.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 на р/р UA338999980313000115000005070, код ЄДРПОУ 37791274, МФО 899998, отримувач Селидівське УК/ м. Селидове /24060300, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), призначення платежу «Інші надходження, витрати на проведення експертизи у розмірі 858 (вісімсот п`ятдесят вісім) грн. 00 коп. (за висновком експерта № 3/11-22 від 25 вересня 2018 року).

Речовий доказ: речовину масою 1,17 г., 0,62 г., 2,05 г. в трьох паперових згортках, які зберігаються в кімнаті речових доказів Селидівського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області - знищити.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Донецького апеляційного суду через Селидівський міський суд Донецької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після оголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя І.М. Владимирська