Ухвала суду № 86912943, 15.01.2020, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/418/20

Провадження № 2-а/263/127/2020

У Х В А Л А

15 січня 2020 року Суддя Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області Папаценко П.І., розглянувши заяву Конуп Ігора Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення Маріупольського міжрайонного відділу міграційного контролю та адміністративного провадження ГУ ДМС України в Донецькій області №71 від 26.12.2019 про примусове повернення до країни походження або третьої країни громадянина Азербайджанської Республіки Мухтарова Шахіна,-

ВСТАНОВИВ:

13 січня 2020 року Конуп І.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення Маріупольського міжрайонного відділу міграційного контролю та адміністративного провадження ГУ ДМС України в Донецькій області №71 від 26.12.2019 про примусове повернення до країни походження або третьої країни громадянина Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 .

Представником позивача – адвокатом Конуп І. М., який діє в інтересах ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Маріупольського міжрайонного відділу міграційного контролю та адміністративного провадження ГУ ДМС України в Донецькій області №71 від 26.11.2019 про примусове повернення до країни походження громадянина Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 , до вирішення цієї адміністративної справи та набрання законної сили судовим рішенням за результатами її розгляду.

Розглянувши клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 8 статті 26 Закону України № 3773-VI від 22.09.2011 року "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" іноземець або особа без громадянства зобов`язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення.

У той же час згідно п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 1 "Про судову практику розгляду спорів щодо статусу біженця, видворення іноземця чи особи без громадянства з України та спорів, пов`язаних із перебуванням іноземця та особи без громадянства в Україні" зазначено, що до вирішення адміністративної справи судом, у провадженні якого перебуває справа, може бути вжито передбачених статтею 117 КАС України (ст. 150 КАС України в редакції Закону №2147-VIII від 3 жовтня 2017 року) заходів щодо забезпечення позовних вимог. Зокрема, якщо існує небезпека заподіяння шкоди інтересам іноземця чи особи без громадянства або якщо внаслідок невжиття цих заходів захист прав особи стане утрудненим або неможливим.

У разі примусового повернення іноземця або особи без громадянства рішення органів охорони державного кордону, органів внутрішніх справ (центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції) та органів Служби безпеки України про примусове повернення іноземця або особи без громадянства за межі України може бути оскаржено в суді. При цьому слід ураховувати, що суд має право зупинити рішення про примусове повернення з підстав та в порядку, передбаченому статтями 117 - 118 КАС України.

Згідно ч. 1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Зі змісту вказаної норми слідує, що підставою для вжиття заходів забезпечення позову є існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. В свою чергу небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача має бути очевидною.

В розумінні наведеної норми закону, у вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Рішенням Маріупольського міжрайонного відділу міграційного контролю та адміністративного провадження ГУ ДМС України в Донецькій області №71 від 26.12.2019 року про примусове повернення до країни походження громадянина Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 , вирішено громадянина Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , примусово повернути за межі України до країни походження або третьої країни та зобов`язати його покинути територію України у термін до 14.01.2019 року.

Дослідивши клопотання представника позивача та надані ним документи, суд вважає обґрунтованими доводи, викладені у клопотання, про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а тому клопотання представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 150-154, 166, 256, 294, КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання Конуп Ігора Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову Конуп Ігора Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення Маріупольського міжрайонного відділу міграційного контролю та адміністративного провадження ГУ ДМС України в Донецькій області №71 від 26.12.2019 про примусове повернення до країни походження або третьої країни громадянина Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 - задовольнити.

До набрання рішенням у справі № 263/418/20 законної сили зупинити дію рішення Маріупольського міжрайонного відділу міграційного контролю та адміністративного провадження ГУ ДМС України в Донецькій області №71 від 26.12.2019 року про примусове повернення до країни походження громадянина Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 .

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Першого апеляційного адміністративного суду через Жовтневого районний суд м. Маріуполя Донецької області.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя П.І.Папаценко