Ухвала суду № 86912394, 15.01.2020, Городенківський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 342/36/20

Провадження № 1-кс/342/18/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2020 року м. Городенка

Слідчий суддя Городенківського районного суду Івано-Франківської області Федів Л.М.,

за участю: секретаря судового засідання Козаченко Л.Д.,

прокурора Сорочихіна О.В.,

слідчої Альберт І.Б.

адвоката Маланчука М.І.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городенка клопотання слідчого слідчого відділення Городенківського відділення поліції Коломийського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області лейтенанта поліції Альберт І.Б., погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Городенківського відділу Тисменицької місцевої прокуратури Івано-Франківської області Сорочихін О.В. у кримінальному провадженні № 12020090150000003 від 03.01.2020 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Запоріжжя, останнє відоме місце реєстрації та проживання АДРЕСА_1 , на даний час без постійного місця реєстрації та проживання,

підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В :

15.01.2020 о 12:33 год. до суду поступило дане клопотання в кримінальному провадженні № 12020090150000003 від 03.01.2020.

Клопотання відповідає вимогам ст.ст. 183, 184 КПК України.

Підтвердженням надання підозрюваному копії клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою від 15.01.2020 року та матеріалів, що обґрунтовують клопотання, є відмітка в клопотанні з датою, часом та підписом підозрюваного та його захисника про їх отримання.

З клопотання вбачається, що слідчим відділенням Городенківського відділення поліції Коломийського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування по матеріалах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12020090150000003 від 03.01.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , маючи не зняті та не погашені у встановленому законом порядку судимості, на шлях виправлення та перевиховання не став, а повторно вчинив нові корисливі злочини за наступних обставин. Так, 03.01.2020 близько 04.00 год. ОСОБА_1 перебував неподалік магазину «ІНФОРМАЦІЯ_4» по АДРЕСА_7, який на праві приватної власності належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителю АДРЕСА_3 . В той час у ОСОБА_1 виник умисел на таємне викрадення чужого майна із приміщення вказаного магазину. Реалізовуючи свій злочинний умисел ОСОБА_1 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, підійшов до металопластикового вікна магазину «ІНФОРМАЦІЯ_4» та застосовуючи фізичну силу, використовуючи невстановлений слідством предмет, шляхом відтискання та пошкодження віконної рами відкрив вікно, після чого через віконний отвір незаконно проник у приміщення магазину. Перебуваючи у приміщенні магазину «ІНФОРМАЦІЯ_4» ОСОБА_1 , діючи умисно, повторно, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, користуючись вигідною для себе обстановкою, а саме темною порою доби та тим, що за його діями ніхто не спостерігає, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, таємно викрав з касового апарату грошові кошти у сумі 27000 грн., що належать потерпілому ОСОБА_2 , після чого покинув приміщення магазину. Викраденими грошовими коштами ОСОБА_1 розпорядився на власний розсуд. Внаслідок злочинних дій ОСОБА_1 , потерпілому ОСОБА_2 спричинено матеріальну шкоду в розмірі 27000 грн. Таким чином, встановлено наявність достатніх доказів для підозри ОСОБА_1 у вчиненні умисних дій, що виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, поєднаного з проникненням в інше приміщення, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України. В подальшому, ОСОБА_1 , з метою викрадення чужого майна 11.01.2020 приблизно о 21:48 год. приїхав на велосипеді на територію КНП «Городенківська ЦРЛ», що знаходиться за адресою вул. Шептицького, 24Е м.Городенка Івано-Франківської області та підійшов до дерева, що знаходиться позаду КНП «Городенківська ЦРЛ». Маючи намір незаконно проникнути в приміщення лікарні та викрасти чуже майно ОСОБА_1 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, заліз по дереву на балконний парапет, що розташований на другому поверсі вище вказаного приміщення, де застосовуючи фізичну силу, використовуючи невстановлений слідством предмет, шляхом відтискання та пошкодження віконної рами відкрив металопластикове вікно, після чого через віконний отвір незаконно проник у приміщення кабінету НОМЕР_3 у приміщенні КНП «Городенківська ЦРЛ». В подальшому, ОСОБА_1 шляхом застосовування фізичної сили, за допомогою невстановленого досудовим розслідуванням предмету відтиснув та відчинив вхідні двері кабінету НОМЕР_3, після чого увійшов в приміщення коридору та підійшов до приміщення аптечного пункту ІНФОРМАЦІЯ_5, який знаходиться на другому поверсі КНП «Городенківська ЦРЛ» і на праві оренди перебуває у користуванні фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жительки АДРЕСА_4 . Після цього ОСОБА_1 діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою викрадення чужого майна, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, користуючись вигідною для себе обстановкою, а саме темною порою доби та тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом застосовування фізичної сили, за допомогою невстановленого досудовим розслідуванням предмету пошкодив металічні дверні жалюзі та проник до вище вказаного аптечного ІНФОРМАЦІЯ_6, звідки вчинив крадіжку належних ОСОБА_3 грошових коштів в сумі близько 5000 грн., які знаходились в одній із шухляд прилавку вказаного аптечного пункту, після чого з місця події втік. Викраденим майном ОСОБА_1 розпорядився на власний розсуд. Внаслідок злочинних дій ОСОБА_1 , потерпілій ОСОБА_3 спричинено матеріальну шкоду в розмірі 5000 грн. Таким чином, встановлено наявність достатніх доказів для підозри ОСОБА_1 у вчиненні умисних дій, що виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, поєднаного з проникненням в інше приміщення, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України. У вчиненні зазначених кримінальних правопорушень обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Запоріжжя, останнє відоме місце реєстрації та поживання АДРЕСА_1 , на даний час без постійного місця реєстрації та проживання, українець, громадянин України, з середньою освітою, не одружений, який не працює, раніше судимому 06.03.2003 Томаківським районним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки; 13.11.2003 Томаківським районним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнений з місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання 08.07.2008; 19.10.2009 Томаківським районним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений з місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання 07.11.2013; 10.09.2014 Жовтневим районним судом м. Дніпропетровськ за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі; 06.10.2014 року Хортицьким районним судом м.Запоріжжя за ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі; 24.11.2014 Орджонікідзевським районним судом міста Запоріжжя за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч.4 ст.70 КК України до 5 років та 1-го місяця позбавлення волі, звільнений з місць позбавлення волі 13.05.2019 по відбуттю строку покарання. Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме даними, які містяться у протоколах прийняття заяви про вчинені кримінальні правопорушення від 03.01.2020, 12.01.2020, протоколах огляду місць події від 03.01.2020, 12.01.2020, протоколах допиту потерпілих ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матеріалами аудіо- та відео- фіксації із камер відео нагляду від 03.01.2020, 11.01.2020 та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Кримінальні правопорушення, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 , згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за вчинення яких відповідно до санкції ч. 3 ст. 185 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років.

У ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 ч. 1 КПК України, а саме:

- п. 1 - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки підозрюваний ОСОБА_1 уродженець м. Запоріжжя, не має постійного місця проживання на території України, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі до шести років та усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення кримінальних правопорушень, може виїхати за межі України з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинені діяння так як має паспорт громадянина України для виїзду за кордон, що свідчить про неможливість запобігання цьому ризику шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу;

- п. 5 - вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки підозрюваний ОСОБА_1 офіційно не працює, не має постійного джерела доходу, підозрюється у вчиненні тяжкого корисливого злочину, а тому з метою отримання засобів для існування може продовжити свою злочинну діяльність.

Крім того, останній в минулому, вже притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів.

Враховуючи вище наведені ризики та тяжкість вчиненого злочину, особу підозрюваного, обрання запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання та домашнього арешту, неможливе, оскільки останній ніде не зареєстрований та постійного місця проживання немає.

Застосування запобіжного заходу у виді особистої поруки не може запобігти зазначеним ризикам, оскільки до органів досудового розслідування не надходили заяви від жодних осіб про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків відповідно до ст. 194 КПК України і зобов`язуються за необхідності, доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.

Таким чином, зазначені обставини є достатніми для обрання підозрюваному ОСОБА_1 найбільш суворого запобіжного заходу - тримання під вартою, оскільки жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не зможе запобігти наведеним ризикам.

У разі застосування судом, до підозрюваного ОСОБА_1 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, орган досудового розслідування вважає за необхідне відповідно до ст. 194 ч.5 КПК України покласти на нього ряд обов`язків.

Враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_1 , може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, а також може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному проваджені, слідчий за погодженням з прокурором звернувся до суду з вищенаведеним клопотанням.

Прокурор клопотання підтримав та просив задовольнити з викладених у ньому підстав. Одночасно зазначив, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів щодо ОСОБА_1 неможливо запобігти ризикам, визначеним ст. 177 КПК України.

В судовому засіданні слідчий підтримала клопотання з підстав, зазначених в ньому, просить клопотання задовольнити.

Захисник заперечує щодо задоволення клопотання, просить обрати більш м`який запобіжний захід. При цьому покликається на те, що подане клопотання слідчого є необґрунтованим, а ризики не наведеними належними та достатніми доказами, а тому клопотання не підлягає задоволенню. Вказує на те, що по кримінальному провадженні від 03.01.2020 № 12020090150000003 ОСОБА_1 в повному об`ємі та добровільно виконував покладені на нього обов`язки, жодного разу до нього не застосовувалися передбачені законом заходи примусу. ОСОБА_1 для забезпечення себе матеріальними засобами до існування працює по найму в людей. Крім того, ОСОБА_1 проживав тривалий час в с. Семаківці Городенківського району, за місцем проживання характеризується позитивно. Захисник зазначає, що в суду немає законним підстав вважати, що ОСОБА_1 буде переховуватися від суду, оскільки його попередня поведінка говорить про інше. Те, що ОСОБА_1 буде вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжувати кримінальне правопорушення, у якому він обвинувачується також не підтверджено належними доказами.

Підозрюваний ОСОБА_1 ствердив, що на даний час офіційно не працевлаштований, постійного доходу у нього немає, а також у нього відсутні докази про постійне місце проживання. У скоєному щиро розкаюється просить обрати більш м`який запобіжний захід.

Заслухавши слідчого, прокурора, підозрюваного, захисника, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.

Витяг з кримінального провадження № 12020090150000003 від 03.01.2020 свідчить про внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про те, що 03.01.2020 біля 04:00 год. невідома особа, шляхом віджиму металопластикового вікна проникла в приміщення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_4», що за адресою АДРЕСА_5 , який належить приватному підприємцю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителю АДРЕСА_3 , де з касового апарату, таємно вчинила крадіжку грошових коштів в сумі біля 27000 грн.; 11.01.2020 близько 22:20 год. невідома особа, таємно, шляхом пошкодження металічних жалюзей проникла до аптечного пункту ІНФОРМАЦІЯ_5, що знаходиться на другому поверсі поліклініки КНП «Городенківська ЦРЛ» за адресою вул. Шептицького, 24Е м. Городенка та на праві оренди належить ФОП ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жительці АДРЕСА_4 , звідки вчинила крадіжку грошових коштів в сумі біля 5000 грн.; правова кваліфікація - ч.3 ст.185 КК України. Згідно з згаданим Витягом органом досудового розслідування є Городенківське відділення поліції Коломийського відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Івано-Франківській області.

Відповідно до ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Випадки, коли може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою визначені ч.2 ст.183 КПК України.

Пунктом 3 частини 2 згаданої статті встановлено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину;

Пунктом 4 частини 2 статті 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

До раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України).

З Повідомлення про підозру від 14.01.2020 слідує, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст. 185 КК України - у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), поєднаного з проникненням у інше приміщення, вчиненого повторно.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об`єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Надані слідчим СВ Городенківського відділення поліції Коломийського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області докази свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, яке згідно ст. 12 КК України є тяжким злочином. Санкція ч.3 ст.185 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років.

Під час допиту 15.01.2020 підозрюванийОСОБА_1 визнав вину у скоєному та виклав всі обставини вчинених ним кримінальних правопорушень; щиро розкаюється.

Інформацією Городенківського ВП Коломийського ВП ГУ НП в Івано-Франківській області (звіт по ОСК-Ф1) та копією довідки про звільнення серії ДОН НОМЕР_1 стверджено, що ОСОБА_1 був засуджений 24.11.2014 Орджонікідзевським районним судом міста Запоріжжя за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч.4 ст.70 КК України до 5 років та 1 місяця позбавлення волі; звільнений з місць позбавлення волі 13.05.2019 по відбуттю строку покарання; прямував до місця проживання: АДРЕСА_6 .

Як слідує з характеристики на ОСОБА_1 , 1985 року народження, виданої Семаківською сільською радою Городенківського району Івано-Франківської області, ОСОБА_1 був зареєстрований та проживав за адресою АДРЕСА_1 в період з 21.08.2019 по 23.12.2019; за час проживання в с.Семаківці поводив себе скромно, ввічливо, скарг на нього у виконком Семаківської сільської ради від жителів села не поступало.

За змістом ст.177 Кримінального процесуального кодексу України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Слідчий суддя приходить до переконання, що в судовому засіданні слідчий та прокурор довели існування ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, так як ОСОБА_1 уродженець м. Запоріжжя, не має постійного місця проживання на території України, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, вчиненого повторно, за яке передбачено покарання, виключно у вигляді позбавлення волі на строк від 3 (трьох) до 6 (шести) років, може виїхати за межі України з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинені діяння так як має паспорт громадянина України для виїзду за кордон.

Слідчий суддя також визнає доведеним ризик можливості ОСОБА_1 продовжувати займатись злочинною діяльністю у разі, коли він буде перебувати на волі, оскільки ОСОБА_1 , якому 14.01.2020 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів проти власності, вчинив вказане кримінальне правопорушення, в якому він підозрюється, маючи не погашену судимість, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, а повторно вчинив майновий злочин.

Крім того, ОСОБА_1 ніде не працює, не має доходів для проживання, на даний час без постійного місця реєстрації та проживання, його соціальні зв`язки не є міцними.

Наведене свідчить про те, що шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів щодо ОСОБА_1 неможливо запобігти ризикам, зазначеним в клопотанні.

Твердження захисника, що не існує ризику того, що обвинувачений буде переховуватися від суду, оскільки його попередня поведінка говорить про інше, зокрема те, що по кримінальному провадженні від 03.01.2020 № 12020090150000003 ОСОБА_1 в повному об`ємі та добровільно виконував покладені на нього обов`язки, жодного разу до нього не застосовувалися передбачені законом заходи примусу, для забезпечення себе матеріальними засобами до існування, працює по найму в людей, суд не може розцінювати як підставу застосування більш м`якого запобіжного заходу, так як вищезазначені доводи з урахуванням обставин інкримінованого ОСОБА_1 злочину, не свідчать про наявність у ОСОБА_1 перешкод або інших стримуючих факторів щодо можливості ухилитися від суду.

Що стосується твердження захисника, що не існує ризику того, що ОСОБА_1 буде вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжить кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, оскільки дані ризики не підтверджено належними доказами, то суд зауважує, що ОСОБА_1 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів проти власності, маючи не погашену судимість,на шлях виправлення не став, а повторно вчинив майновий злочин.

Частиною 3 ст.183 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного, дані про його особу та ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а також те, що відповідно до положень ч. ч. 4, 5 ст.182 КПК України розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Що стосується визначення підозрюваному альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні. Відповідно до п.2 ч.5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається від 20 (двадцяти) до 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Отже, з урахуванням вказаних положень закону, суд визначає ОСОБА_1 заставу в розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020 , що в грошовому виразі становить 84 080 грн.

Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом прокурором доведено відсутність можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, тому клопотання слід задовольнити та застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави і саме такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 182-184, 186-187, 193-197, 309 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Запоріжжя, останнє відоме місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою рахувати з 15 січня 2020 року.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 закінчується 12 березня 2020 року.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

Визначити ОСОБА_1 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в грошовому виразі становить 84 080 (вісімдесять чотири тисячі вісімдесять) гривень, яка може бути внесена як самим ОСОБА_1 , так і іншою фізичною або юридичною особою.

ОСОБА_1 підлягає звільненню з під варти у разі внесення застави у розмірі 84 080 (вісімдесять чотири тисячі вісімдесять) гривень на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Івано-Франківській області код: 26289647, банк отримувача: ДКС України, м. Київ, МФО: 820172, рахунок: НОМЕР_2 .

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

В разі внесення застави зобов`язати ОСОБА_1 до 12.03.2020:

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- не залишати межі Івано-Франківської області без дозволу слідчого, прокурора чи суду;

- утримуватись від спілкування з свідками та потерпілими в даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну.

Зобов`язати ОСОБА_1 за кожною вимогою прибувати до слідчого, прокурора та суду.

Попередити ОСОБА_1 , що в разі невиконання вище перелічених обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Контроль за виконанням відповідних обов`язків покласти на старшого групи прокурорів Городенківського відділу Тисменицької місцевої прокуратури Івано-Франківської області в даному кримінальному провадженні.

Копію ухвали вручити підозрюваному та його захиснику, прокурору, слідчому.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення, про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою - в той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Слідчий суддя: Федів Л. М.