Вирок № 86912073, 14.01.2020, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/2024/17

Номер рядка звіту 18

номер провадження 1-кп/279/36/20 В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" січня 2020 р.

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі: головуючого-судді Невмержицької О.А., з секретарем Хомутовською М.А., за участю прокурора Клименка В.М., представника потерпілого Петрова О.Е., захисника Бовсунівського О.В., дистанційно обвинуваченого ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Коростені кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12016060060001160по обвинуваченню :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Мала Зубівщина, Коростенського району, Житомирської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, не працюючого, одруженого, має на утриманні одну малолітню дитину, не інваліда, в силу ст.89 КК України раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , а фактично проживаючого в АДРЕСА_2 ,

у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 185 ч.1, 185 ч.2 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 пред`явлено обвинувачується в тому, що 02 серпня 2016 року близько 02-00 години, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, знаходячись в с.Щорсівка, Коростенського району, Житомирської області, шляхом вільного доступу, з вишки ZYT-220 таємно викрав майно, яке належить ПрАТ «Київстар», а саме 300 метрів кабелю марки «Feeder cable LCF 78/50», чим заподіяв ПрАТ «Київстар» матеріальної шкоди на суму 1835,14 грн. та з викраденим з місця події зник.

Повторно, 27.11.2016 року близько 02-00 години, ОСОБА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, знаходячись в с.Горщик, Коростенського району, шляхом вільного доступу, з вишки ZYT-421/621 таємно викрав майно, яке належить ПрАТ «Київстар», а саме 90 метрів кабелю марки «Feeder cable LCF 78/50», вартістю 560,10 грн. та 120 метрів кабелю «Feeder cable LCF 114/50», вартістю 1330,05 грн., чим заподіяв ПрАТ «Київстар» матеріальної шкоди на загальну суму 1890,15 грн. та з викраденим з місця події зник.

Його дії кваліфіковано за ч.1 ст.185 КК України, як умисні дії, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), а також за ч.2 ст.185 КК України, як дії, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненими повторно.

Вказане обвинувачення судом визнається недоведеним з наступних підстав та мотивів.

Так, суд розглянув кримінальне провадження в межах пред`явленого обвинувачення, дослідивши безпосередньо в судовому засіданні представлені стороною обвинувачення докази, та встановлено наступне.

Обвинувачений ОСОБА_1 винним себе не визнав та дав показання про те, що зазначених в обвинувальному акті злочинів він не вчиняв, просив його виправдати. Цивільний позов не визнав.

Згідно вимог ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Обов`язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, покладається на сторону обвинувачення безпосередньо у судовому засіданні.

Органом досудового розслідування обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1,2 ст.185 КК України, обґрунтовувалось показаннями потерпілого, свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , витягом з ЄРДР, протоколами огляду місця події від 01.08.2016 року, 27.11.2016 року та 28.12.2016 року, протоколом огляду предметів від 29.12.2016 року з схематичним планом та фото таблицями до них, постановою про приєднання речових доказів від 29.12.2016 року, а також протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 28.12.2016 року за участю свідка ОСОБА_6 , свідка ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_2 та характеризуючи дані на ОСОБА_1 ..

Однак, частина доказів, які зібрані органом досудового розслідування, на які посилається сторона обвинувачення на підтвердження винуватості останнього є недопустимими, частина із них суперечить здобутим під час судового розгляду доказам та показанням.

Представник цивільного позивача в судовому засіданні цивільний позов ПрАТ «Київстар» підтримав в повному обсязі з підстав зазначених в позовній заяві. Вказав, що після вчинення крадіжок кабелю, що мали місце 02.08.2016 року та 27.11.2016 року було оглянуто місце вчинення злочинів, проведено відповідну перевірку та інвентаризацію матеріальних цінностей, надано довідку про розмір заподіяних збитків на суму 3725,29 гривень, які на час розгляду справи не відшкодовано. Пояснив, що майже всі об`єкти ПрАТ «Київстар» перебувають під сигналізацією, тому коли є будь-які втручання, на центральний офіс надходить відповідна інформація або організації, що обслуговують їх бази станцій можуть заявляти правоохоронним органам про викрадення майна. Чи перебували дані вишки в с.Щорсівка та с.Горщик під охоронною сигналізацією вказати не може.

Свідок ОСОБА_6 показав, що він був запрошений працівниками поліції в якості понятого під час проведення слідчої дії - огляду транспортного засобу 28.12.2016 року, після чого він одразу ж пішов додому. Обвинувачений стояв біля автомобіля і нічого не пояснював. В автомобілі лежав кусками довгий кабель чорного кольору, були рукавиці, сокирка та ножиці. Всі папери оформлялися на місці, він їх підписував. В поліцію його ніхто не викликав та слідчі дії не проводили. На момент коли він підійшов до оглядаємого працівниками поліції автомобіля - частина речей, які вилучила поліція, вже знаходилась на землі. Також, під час проведення слідчої дії він відходив, щоб купити цигарок та покурити. На роботу, через місяць, приїжджала жінка поліцейський і показувала фото, однак обличчя на ньому він не пам`ятає, підписував якісь папери, понятих присутніх не було.

Свідок ОСОБА_8 показав, що він з сином приїхав до поліції ставити його на облік та був понятим під час проведення огляду транспортного засобу 28.12.2016 року. Окрім нього та сина був слідчий і ще один чоловік, хто саме не пам`ятає. Оглядали автомобіль в якому знаходився кабель, рукавиці та ножиці. Складали в поліції всі документи, допитували його, як свідка, потім він ставив підпис на якісь паперах і одразу ж пішли додому. Пізніше його викликали ще до поліції. Під час огляду автомобіля на декілька хвилин вони відходили покурити. Коли підійшли до оглядаємого автомобіля, то частина речей, які вилучили працівники поліції, вже знаходилась на землі. Всі решта речі з автомобіля вигружали у їх присутності.

Свідок ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , працівники поліції, надали показання про те, що вони перебували на чергуванні. Біля залізничного переїзду при виїзді із с.Щорсівка зупинили автомобіль ВАЗ. Під час його огляду виявили, що в ньому знаходилось декілька осіб, весь багажник і салон був загружений обрізками по 0.5м., схожими на кабель. Викликали слідчо-оперативну групу. Водій даного автомобіля пояснював, що він не місцевий, нічого про кабель йому невідомо, пасажири його лише попросили їх завести. Присутні особи в автомобілі пояснювали, що знайшли кабель на дорозі, та дуже нервували.

Допитаний в режимі відео конференції свідок ОСОБА_2 показав, що стосовно крадіжки кабелю в с.Щорсівка йому нічого не відомо, у вказаному населеному пункті він ніколи не був, а обвинуваченого взагалі бачить вперше. Слідчий його не допитував та ніяких слідчий дій за його участю не проводив.

Свідок ОСОБА_3 свідчив про те, що 27.11.2016 року близько 15 години дня він разом із своєю знайомою, з якою познайомився на базарі в м.Коростені, на дизель поїзді, приїхали до неї додому в с.Горщик. Там він був вперше, дорогу показувала знайома жінка. Прізвище та адресу проживання її він не знає. На вокзалі вони випили, потім приїхали в с.Горщик, і ще випивали. Під вечір закінчилася горілка і він, вже після півночі, пішов купити ще горілки. На кінці села, біля вишки, побачив обвинуваченого, який змотував кабель і грузив його до автомобіля. Який саме був автомобіль та якого кольору не пам`ятає, оскільки було темно. Обличчя запам`ятав так, як обвинувачений світив ліхтариком. Відстань між ними була метрів п`ятнадцять. Потім він пішов далі за горілкою, довго блукав і додому повернувся вже під ранок. Більше ніяких слідчих дій з ним не проводили, натомість він не пам`ятає. Про будь-які інші обставини також не пам`ятає, оскільки був дуже п`яний, в с.Горщик був лише один раз та вказану місцевість не знає.

Під час дачі показань свідок ОСОБА_3 у своїх показах постійно плутався, не міг конкретно вказати на якому поїзді він їхав в с.Горщик зі своєю знайомою (спочатку вказував, що їхав на Овруцькому дизель поїзді, потім стверджував, що Олевському дизелі, хоча с.Горщик знаходиться зовсім в іншому напрямку); яка відстань була між ним та обвинуваченим (спочатку стверджував, що 15 метрів, потім 10 метрів, а також що не пам`ятає); чи викликали його в поліцію (на початку допиту стверджував, що ніхто ніяких слідчих дій з ним не проводив, потім стверджував, що не пам`ятає, в подальшому знову стверджував, що викликали, однак коли саме та хто вказати не зміг), не міг конкретно пояснити, що саме з кабелем робив обвинувачений, де саме знаходиться вишка (то в селі, то за селом), де проживає жінка у якої він був в гостях в с.Горщик.

Допитаний в режимі відео конференції свідок ОСОБА_9 (рідний брат обвинуваченого) показав, що він приїхав у Коростенський район до своєї матері. Туди також приїхав його брат ОСОБА_10 - купувати автомобіль. ОСОБА_1 попросив їх поїхати даним автомобілем й забрати кабель, оскільки власного транспортного засобу не мав. ОСОБА_1 їм пояснював, що цей кабель він знайшов. Вночі, повертаючись назад, їх затримали працівники поліції. В поліції вони перебували май же цілий день, допитували всіх, вилучили з автомобіля кабель. На наступний день вони також знаходились в поліції. Забирали кабель неподалік села Горщик. В автомобілі був рюкзак ОСОБА_1 , ножиці, сокира.

На виклику свідка ОСОБА_10 сторони кримінального провадження не наполягали.

У відповідності до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, вмотивованим та обґрунтованим. Рішення відповідає цим критеріям, якщо воно ухвалено у відповідності із нормами матеріального та процесуального права на підставі обєктивно зясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду, належним чином оціненими в їх сукупності та з наведенням належних і достатніх мотивів та підстав його ухвалення.

Так, показання свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_9 не можуть бути покладені в основу обвинувального вироку, оскільки ОСОБА_2 не повідомив жодної обставини, які підлягають доказуванню, а ОСОБА_3 у своїх показаннях постійно плутався, відповідав не чітко, зокрема неодноразово ствердив, що не пам`ятає, як все відбувалось, оскільки був дуже п`яний, запевняв, що приїхав в с.Горщик - 27.11.2016 року близько 15 год. дня, був там вперше та вказану місцевість не знає, при цьому крадіжку кабелю було вчинено - 27.11.2016 року о 2 год. ночі, тобто в інший час. ОСОБА_9 надав показання про непричетність обвинуваченого до таємного викрадення кабелю, пояснив наявність кабелю знахідкою.

Окрім того, показання інших свідків: ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_4 також не підтверджують, поза розумним сумнівом, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому дій.

Так, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 дав показання про те, що на момент коли він підійшов до оглядаємого працівниками поліції автомобіля - частина речей, які вилучила поліція, вже знаходилась на землі, що свідчить про те, що слідча дія була розпочата у відсутність понятих. Також, свідок вказав, що під час проведення слідчої дії він відходив, щоб купити цигарок та покурити, тобто вимоги про те, що поняті повинні зафіксувати хід та результати проведення слідчої дії дотримано не було. Також свідок ОСОБА_6 стверджував, що після завершення слідчої дії, де він був понятим, відразу пішов додому та лише через місяць до нього приїжджала жінка поліцейська і показувала фото, однак обличчя на ньому не пам`ятає, підписував якісь папери. Аналогічні покази дав і свідок ОСОБА_8 ..

Згідно ст.91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, подія кримінального правопорушення час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення. Статтею 92 КПК України передбачено, що обов`язок доказування обставин, передбачених ст.91 цього Кодексу, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Так, в обвинувальному акті обвинувачення за ч.1 ст.185 КК України сформульовано так, що подія кримінального правопорушення мала місце 02.08.2016 року близько 02-00 години, в той час, як з витягу із кримінального провадження №12016060060001160 слідує, що крадіжка мала місце 01.08.2016 року, дата надходження заяви, повідомлення або виявлення з іншого джерела: 01.08.2016 року. Згідно протоколу огляду місця події від 01.08.2016 року та рапорту уповноваженої особи Коростенського ВП повідомлення до чергової частини відділу поліції про крадіжку кабелю в с.Щорсівка надійшло 01.08.2016 року про, що зроблено відповідний запис в журналі єдиного обліку заяв та повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події Коростенського ВП ГУНП в Житомирській області за №5329 від 01.08.2016 року.

Таким чином, факт вчинення часу злочину (02.08.2016 року) вказаного в обвинувальному акті не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду, оскільки спростовується дослідженими письмовими доказами.

Виходячи з вимог ст.86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Суд визнає недопустимими докази:

- протокол огляду місця події від 28.12.2016 року, згідно якого було оглянуто та вилучено автомобіль ВАЗ 2109 р/н НОМЕР_1 , ножиці по металу та пасатижі, шкіряні та резинові рукавиці, гаєчні ключі, чоловічі штани, електронні ваги, молоток, трос, мішки, рюкзак, сокиру та кабель;

- протокол огляду предмету від 29.12.2016 року та постанову про приєднання речових доказів від 29.12.2016 року в ході якого було оглянуто речі, вилучені в результаті ОМП від 28.12.2016 року та визнано речовими доказами, як похідні від вказаного протоколу ОМП, доказ;

- протоколи пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 28.12.2016 року за участю свідка ОСОБА_6 , за участю свідка ОСОБА_3 та за участю свідка ОСОБА_2 ,

оскільки вказані слідчі дії були проведені не уповноваженою службовою особою - слідчою Бігун Л.Л., яка на момент їх вчинення, не мала повноважень на проведення слідчих дій у даному кримінальному провадженні, так як постанова про призначення слідчого у кримінальному провадженні №12016060060001160 від 02.08.2016 року та постанова про призначення слідчого у кримінальному провадженні №120160600600001815 від 27.11.2016 року були винесені т.о.в. начальника СВ Коростенського ВП Шевчуком О.В. тільки 29.12.2016 року.

Зазначене судом свідчить про порушення слідчим і прокурором вимог процесуального законодавства при збиранні і використанні доказів, тому вони і з цих міркувань є недопустимими.

Клопотання слідчого про проведення огляду житла чи іншого володіння особи та про накладення арешту на майно від 29.12.2016 року не є процесуальним джерелом доказів у справі, тому не може бути визнано судом недопустимим доказом.

Що стосується посилань сторони захисту щодо незаконного зупинення досудового слідства без передбачених законом підстав та порушення строків досудового розслідування, то це питання було вирішено під час досудового розслідування слідчим суддею, в задоволенні якого було відмовлено. Ухвала слідчого судді набрала законної сили, і її висновки перегляду під час судового розгляду, не підлягають.

З приводу порушення процесуального закону під час відкриття матеріалів досудового розслідування, суд зазначає наступне, що стороною обвинувачення відповідно до положень ст.290 КПК України було виконано обов`язок щодо відкриття матеріалів, про необхідність витребування у сторони обвинувачення не поданих нею суду доказів чи інших матеріалів клопотань не заявлено. Відсутність письмового доручення прокурора - слідчому щодо відкриття матеріалів досудового розслідування підозрюваному та іншим особам є процесуальним порушенням, однак воно не є суттєвим.

В судовому засіданні захисник обвинуваченого клопотав про виклик до суду та допиту в якості свідка знайомої жінки, з якою свідок ОСОБА_3 приїхав у с.Горщик та розпивав спиртні напої, а також жінки у якої ОСОБА_3 купував спиртні напої.

Допитаний свідок ОСОБА_3 показав, що він прізвище та ім`я по батькові своєї знайомої, з якою він розпивав спиртні напої та жінки у якої купував у с.Горщик спиртні напої, їх адресу і місце проживання не знає.

Суд може викликати для допиту свідка, якщо відомо його прізвище, ім`я, по батькові та місце проживання. Такими даними сторона захисту та суд не володіє, тому в задоволенні клопотання сторони захисту було відмовлено.

Відповідно до ст.62 Конституції України, ст.17 ч.2 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданий, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом. Вирок суду не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Вказана гарантія Конституції, як зазначено в рішенні Конституційного Суду України від 20.10.2011 року №12-р/п/2011 не може бути обмеженою. Визнаватися допустимими і використовуватися, як докази у кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.

Згідно ч.4 ст.95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст.225 цього Кодексу.

До закінчення судового слідства клопотань від учасників процесу про збір, перевірку чи витребування додаткових доказів крім тих, що досліджено в судових засіданнях, не надійшло.

У відповідності до ст.2 КПК України, завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в ч.2 п.19 Постанови Пленуму Верховного суду України від 01.11.1996 №9, «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», визнання особи винуватою у вчиненні злочину може мати місце лише за умови доведеності її вини.

Згідно положень ст.ст.284 ч.1 п.3; 373 ч.1 п.2 КПК України у разі, якщо не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим, не встановлено достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримання, ухвалюється виправдувальний вирок.

Таким чином, проаналізувавши всі зібрані та дослідженні в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку про те, що докази, які надала сторона обвинувачення, як на підставу доведеності вини ОСОБА_1 , не є достатніми для визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих йому злочинах, а тому, на підставі ст.62 Конституції України, Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не можуть бути прийняті судом до уваги, і ОСОБА_1 підлягає виправданню.

Заявлений у справі цивільний позов ПрАТ «Київстар» про відшкодування майнової шкоди на суму 3725,29 гривень згідно ст.129 ч.3 КПК України підлягає залишенню без розгляду.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати в кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід ОСОБА_1 у даному кримінальному провадженні не обирався.

Керуючись ст. ст. 368,370,373,374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати невинуватим у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 185 ч.1, 185 ч.2 КК України та виправдати.

Речові докази: три пари резинових рукавиць, одна пара рукавиць із шкірозамінника, гаєчні ключі в кількості 14 штук, двоє пласкогубців, одні ножиці по металу, одні чоловічі штани, одні електричні ваги, один молоток, одна рукавиця діелектрична, одна частина тросу буксировочного довжиною 220 см., один рюкзак, одна сокира, 8 мішків, 202 шт. частини кабелів, які знаходяться на зберіганні в камері схову Коростенського ВП ГУНП в Житомирській області - повернути за належністю.

Автомобіль марки «ВАЗ 2109» з тимчасовим реєстраційним номером НОМЕР_1 , який знаходиться на зберіганні на території схову Коростенського ВП ГУНП в Житомирській області - повернути володільцеві ОСОБА_11 .

Арешт накладений ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 30.12.2016 року на майно вилучене під час ОМП від 28.12.2016 року: три пари резинових рукавиць, одну пару рукавиць із шкірозамінника, гаєчні ключі в кількості 14 штук, двоє пласкогубців, одні ножиці по металу, одні чоловічі штани, одні електричні ваги, один молоток, одну рукавицю діелектричну, одну частину тросу буксировочного довжиною 220 см., один рюкзак, одну сокиру, 8 мішків, одну частину тросу буксировочного довжиною 220 см., автомобіль марки «ВАЗ 2109» з тимчасовим реєстраційним номером НОМЕР_1 - зняти.

Цивільний позов ПрАТ «Київстар» залишити без розгляду.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку через Коростенський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляції, а в разі подачі апеляції - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо його не скасовано.

Копію вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, не пізніше наступного дня після ухвалення - надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, може бути отримана в суді учасниками судового провадження.

Суддя: Невмержицька О.А.