Вирок № 86910891, 15.01.2020, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

КРИВОРІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 216/299/19

Провадження № 1-кп/177/22/20

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2020 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Суботіної С. А.

за участі: секретаря Ференц Я. З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018040230002274 від 13.12.2018 за ч. 1, ч. 2 ст. 190 КК України, щодо:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, офіційно не працевлаштованої, неодруженої, утриманців не маючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

за участі:

прокурора Уци Д.О.,

обвинуваченої ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченої,

адвоката Козака А.В.,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , 10.12.2018 приблизно о 09 год. 30 хв., перебуваючи біля театру ім. Т.Г. Шевченка, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, Центрально - Міський район, пр-т Поштовий, буд. 23, де реалізуючи раптово виниклий злочинний умисел направлений на заволодіння чужим майном, підійшла до раніше незнайомої ОСОБА_2 та під приводом проведення «обряду», умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, з корисливих мотивів, шляхом обману заволоділа належним останній майном, а саме: золотою каблучкою, вагою 0,78 г, 585 проби, вартістю 903,26 грн, двома золотими сережками, вагою 3 г, 583 проби, вартістю 900,17 грн, срібною каблучкою, вагою 3 г, 925 проби, вартість якої не встановлено, грошовими коштами готівкою в сумі 150,00 грн. Після цього, ОСОБА_1 з місця вчинення кримінального правопорушення зникла, обернувши вказане майно на власну користь та розпорядившись ним на свій розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_2 майнову шкоду у загальному розмірі 1803,43 грн.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 190 КК України, за ознаками заволодіння чужим майном, шляхом обману (шахрайство).

Вона ж, 12.12.2018 приблизно об 11 год. 30 хв., перебуваючи поблизу КЗ «Криворізька міська лікарня № 3» Криворізької міської Ради», розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, Центрально - Міський район, вул. Пушкіна, буд. 13К, де реалізуючи раптово виниклий злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, підійшла до раніше незнайомої ОСОБА_3 та під приводом здійснення телефонного дзвінка, діючи повторно, умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, з корисливих мотивів, шляхом обману заволоділа належним останній мобільним телефон марки «Lenovo», моделі «A536», імеі НОМЕР_1 , імеі НОМЕР_2 , серійний № НОМЕР_3 ), у корпусі білого кольору, вартістю 900,00 грн, після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зникла, обернувши вказане майно на власну користь та розпорядившись ним на свій розсуд, тим самим спричинивши потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду на вказану суму.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 190 КК України, за ознаками заволодіння чужим майном, шляхом обману (шахрайство), вчиненого повторно.

Допитана у судовому засіданні в якості обвинуваченої ОСОБА_1 вину в скоєнні інкримінованих злочинів визнала повністю, не заперечувала обставин, викладених в обвинувальному акті. Надала показання про те, що 10.12.2018, зранку, перебуваючи біля театру ім. Т.Г. Шевченка, помітивши незнайому дівчину, вирішила заволодіти її прикрасами. Підійшовши до неї, під приводом здійснення обряду, остання надала їй свої прикраси, а саме, дві каблучки та пару сережок. Після проведення обряду прикраси залишила у себе і дівчині не повернула та а удаючи, що поклала їх до згортку, який у послідуючому поклала в сумку дівчини, запевнила останню, що прикраси повертає та кладе їх до її сумочки. Крім того, 12.12.2018, вдень, перебуваючи неподалік міської лікарні № 3, помітивши незнайому жінку, вирішила заволодіти її мобільним телефоном. Під приводом здійснити телефонний дзвінок, невідома жінка надала їй телефон марки «Lenovo», у корпусі білого кольору, який вона взяла, не маючи наміру повертати та з місця події втекла. Вказувала, що оскільки на той час не працювала, грошей на проживання не мала, тому вирішила поліпшити своє матеріальне становище у незаконний спосіб, шляхом заволодіння майном інших осіб, з метою його подальшого продажу. У вчиненому щиро розкаюється, просить суворо не карати. Майно потерпілим повернуто у повному обсязі, останні до неї будь-яких претензій не мають.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, вислухавши думку учасників судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів по кримінальному провадженню щодо тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються.

При цьому суд з`ясував, що учасники судового проводження правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає, а також учасникам судового провадження роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Після з`ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження, аналізуючи показання обвинуваченого, які мають логічний та послідовний характер, відповідають фактичним обставинам справи і учасниками процесу не оспорюються, суд приходить до висновку про доведеність поза розумним сумнівом обвинувачення, яке пред`явлено ОСОБА_1 за ч. 1 та ч. 2 ст. 190 КК України, в повному обсязі.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченій ОСОБА_1 , суд визнає щире каяття.

Обставин, які б обтяжували її покарання, судом не встановлено.

Вирішуючи питання про міру та вид покарання обвинуваченій ОСОБА_1 , суд керується ст. ст. 50, 65 КК України та враховує ступінь тяжкості вчинених нею злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України є злочинами невеликої та середньої тяжкості, особу обвинуваченої, яка свою вину визнала повністю, щиро розкаялася в скоєному, офіційно не працевлаштована, неодружена, утриманців не має, характеризується посередньо за місцем проживання (а.п.137), на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (а.п.132-133), раніше до кримінальної відповідальності не притягалася, судимостей не має (а.п.134-135).

Беручи до уваги наявність пом`якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставин, тяжкість скоєних злочинів, особу обвинуваченої, відсутність у потерпілих претензій до обвинуваченої, повернення викраденого майна, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання в межах санкції ч. 1 та ч. 2 ст. 190 КК України, визначивши остаточне покарання за правилами ч. 1 ст. 70 КК України, застосувавши принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Таке покарання, на думку суду, є справедливим, та у розумінні ст. 50 КК України, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобіганню вчиненню ним нових злочинів.

Цивільний позов у кримінальному провадженні до обвинуваченої ОСОБА_1 не подавався.

У зв`язку з тим, що відносно обвинуваченої ОСОБА_1 під час досудового розслідування запобіжний захід не застосовувався, та в судовому засіданні клопотання прокурором про це не заявлялося, суд також не вбачає підстав для застосування відносно обвинуваченої запобіжного заходу.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України, а відносно процесуальних витрат, - згідно з ст. 124 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369-371, 373-374 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_1 винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190 та ч. 2 ст. 190 КК України та призначити їй покарання:

-за ч. 1 ст. 190 КК України, у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок;

-за ч. 2 ст. 190 КК України, у виді штрафу в розмірі 60 (шістдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020 (одна тисяча двадцять) гривень 00 копійок.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_1 покарання у виді штрафу в розмірі 60 (шістдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020 (одна тисяча двадцять) гривень 00 копійок.

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме:

-золоту каблучукою, вагою 0,78 г, 585 проби, дві золоті сережками, вагою 3 г, 583 проби, які згідно з розпискою передані на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_2 (а.п.4-50), - залишити у володінні останньої;

-оригінал договору - специфікації № 1800988224 та видатковий чек ПТ «Климчук і Компанія» Ломбард Капітал», диск DVD-R «Titanum» (а.п.32,48-49,79), - залишити у матеріалах кримінального провадження № 12040230002274;

-мобільним телефон марки «Lenovo», моделі «A536», імеі НОМЕР_1 , імеі НОМЕР_2 , серійний № НОМЕР_3 ), у корпусі білого кольору, який згідно з розпискою передано на зберігання потерпілій ОСОБА_3 , - залишити у володінні останньої.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів у загальному розмірі 1144 (одна тисяча сто сорок чотири) гривні 00 копійок (а.п.70,124).

Матеріали кримінального провадження № 12018040230002274 залишити при обвинувальному акті, з подальшим зберіганням у справі № 216/299/19 (провадження № 1-кп/177/22/20).

Вирок може бути оскаржено з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Дніпровського апеляційного суду через Криворізький районний суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя: