Ухвала суду № 86910867, 13.01.2020, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/9128/19

Провадження № 2/204/549/20

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

13 січня 2020 року суддя Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська Мащук В.Ю., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини даних про батька, -

ВСТАНОВИВ:

24 грудня 2019 року до Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини даних про батька.

26 грудня 2019 року позивачем подано уточнену позовну заяву.

На виконання вимог ч.6 ст.187 ЦПК України, судом був зроблений запит до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

13 січня 2020 року надійшла відповідь з Відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Дніпропетровській області про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Ознайомившись з поданою позовною заявою, вважаю, що дана заява не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України, а саме.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти, однак, позовна заява не містить реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), адреси електронної пошти позивача та відповідача.

Відповідно до п.4 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них, однак позовна заява не містить правової підстави звернення позивача до суду, а в тексті позовної заяви містяться посилання на норми Закону, який на день звернення до суду втратив чинність.

Крім того, позивачу слід вірно визначити склад осіб, та вирішити питання щодо залучення до участі у справі відповідного органу опіки та піклування, а також відповідного відділу реєстрації актів цивільного стану, оскільки, рішення у справі може вплинути на їх права та обов`язки.

Відповідно до п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити також виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, проте, позивачем не зазначено доказів на підтвердження спільного проживання з відповідачем однією сім`єю та ведення спільного господарства в період з 2003 по 2005 роки.

Відповідно до ч. 2 ст. 128 СК України підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно зі ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства. Батьківство може бути визнано як у період вагітності матері (наприклад, висловлення бажання мати дитину, піклування про матір майбутньої дитини тощо), так і після народження дитини.

Спільне проживання та ведення спільного господарства в зазначених випадках може підтверджуватися наявністю обставин, характерних для сімейних відносин (проживання в одному жилому приміщенні, спільне харчування, спільний бюджет, взаємне піклування, придбання майна для спільного користування тощо).

Такі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі 543/738/16-ц (провадження 61-4163св18), від 29 серпня 2018 року у справі 641/9147/15-ц (провадження 61-26210св18), від 21 листопада 2018 року у справі 225/6301/15-ц (провадження 61-30047св18).

Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, разом з позовною заявою від позивача до суду надійшло клопотання про звільнення від сплати судового збору, оскільки вона є членом малозабезпеченої сім`ї, інвалідом третьої групи, одинокою матір`ю та перебуває в скрутному матеріальному становищі.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, Законом України «Про судовий збір» чітко визначені підстави, за наявності яких суд може звільнити позивача від сплати судового збору, однак позивачем достовірних та достатніх доказів на підтвердження того, що вона знаходиться у скрутному матеріальному становищі, та не має можливості сплатити судовий збір, не надано.

На підставі викладеного, враховуючи наведені позивачем доводи, суд не вбачає достатніх підстав для звільнення від сплати судового збору у справі, що відповідає Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу

Враховуючи, що позивачем необґрунтовано подане клопотання про звільнення від сплати судового збору, тому слід відмовити позивачу у його задоволенні.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Станом на 1 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить - 1 921,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру судовий збір справляється у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, розмір судового збору за одну позовну вимогу немайнового характеру, який слід сплатити позивачу становить - 768,40 грн.

Платіжні реквізити для перерахування судового збору:

«Отримувач коштів – УК у Чечелівському районі м. Дніпра/Чечелівський район/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 37989253, Банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), Банк банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA528999980313131206000004008;

Код класифікації доходів бюджету – 22030101, Призначення платежу: *;101; _ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті), Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська (назва суду, де розглядається справа)».

Відповідно до ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175-177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Тому, вважаю за необхідне, залишити позовну заяву без руху і надати строк для усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175,185 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини даних про батька - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.Ю. Мащук