Ухвала суду № 86910615, 15.01.2020, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/7296/17

№ провадження 2-п/208/7/20

УХВАЛА

Іменем України

15 січня 2020 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, у складі:

Головуючого, судді - Івченко Т.П.,

При секретарі : Корнієнко К.Є.

За участі:

Відповідача - ПП ОСОБА_1 ,

Представника позивача - Варавіної Т.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Кам`янське Дніпропетровської області заяву відповідача Приватного підприємця ОСОБА_1 про скасування заочного рішення Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 06.08.2019 року по цивільній справі № 208/7296/17 за позовом ОСОБА_2 до Приватного підприємця ОСОБА_1 , 3-я особа, без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Головне управління держспоживслужби в Дніпропетровській області «про захист прав споживача»,-

в с т а н о в и в:

Заочним рішенням Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 06.08.2019 року, цивільний позов ОСОБА_2 до Приватного підприємця ОСОБА_1 , 3-я особа, без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Головне управління держспоживслужби в Дніпропетровській області «про захист прав споживача» - задоволено частково.

Стягнуто з Приватного підприємця ОСОБА_1 , на користь ОСОБА_2 , - вартість мобільного телефону Lenovo P780, що складає 2 999 (дві тисячі дев`ятсот дев`яносто дев`ять) гривень 00 копійок, та

1500 (одна тисяча п`ятсот) гривень 00 копійок, у відшкодування моральної шкоди, в розмірі.

Стягнуто з Приватного підприємця ОСОБА_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок) гривень 00 копійок.

В іншій частині вимог позову відмовити.

09.12.2019 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд вищезазначеного заочного рішення, посилаючись на те, що про наявність заочного рішення він дізнався лише у грудні 2019 року. І бажає що б справа була розглянута за його участі, а тому вважає необхідним скасування заочного рішення суду.

В судовому засіданні ОСОБА_1 зазначив, що він є приватним підприємцем, здійснює свою діяльність за місцезнаходженням АДРЕСА_1, реєстрацією його як ФОП зазначено адреса його місце проживання АДРЕСА_2 , за якою він не проживає та не знаходиться. Відомостей до реєстраційних даних ФОП, щодо місця його проживання/ знаходження, не вносив. Також у державному реєстрі містяться відомості щодо мобільного засобу зв`язку за номером НОМЕР_1, який зареєстрований на ОСОБА_3 . Він отримував виклики через СМС повідомлення, на зазначений у заяві телефон, але вже після винесення судового рішення. Пошти за адресою - робочим місцем, де надаються послуги ним як приватним підприємцем, він не отримував. Також він раніше жив за іншими адресами, але назвати ці адреси не може, бо не пам`ятає. Позивач та представник позивача неодноразово зверталися до нього за адресою АДРЕСА_1 , але він може зараз віддати їм телефон, який в нього залишився. Про те що до нього ОСОБА_2 має претензії він знав.

В судове засідання позивач - ОСОБА_2 не прибув, представник позивача ОСОБА_4 вважала можливим проведення розгляду заяви без участі позивача, за її участю.

Представник позивача - ОСОБА_4 , зазначила що відповідач добре був обізнаний про наявність спору між ним та ОСОБА_2 , так як і вона і ОСОБА_2 неодноразово зверталися до відповідача з приводу мобільного телефону який здали відповідачу для ремонту, але вирішення спору відбулося лише в судовому порядку. Представник звернула увагу, що у заяві ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення, зазначено той же самий номер телефону, який також вказував і позивач у позові, як контактний номер відповідача, та саме за яким і відправлялися СМС повідомлення на адресу відповідача про його виклик в судові засідання. Також як позивачем так і судом були направлені ряд процесуальних документів та викликів на адресу відповідача, як на пр . Свободи, так і на пр. Металургів , а тому відповідач є належно сповіщеним про дату, час та місце судового розгляду. Поважності своєї необізнаності відповідач не навів. А тому не вбачає підстав для скасування заочного рішення, і просить винести рішення на розсуд суду, але у разі скасування заочного рішення позивачем буде збільшено заявлену суму не відшкодування як матеріальної так і моральної шкоди.

Представник 3-ої особи, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, в судове засідання не прибув, заяв так клопотань не подавав.

Так, згідно до ч. 1 ст. 287 ЦПК України, неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Заслухав думку сторін, суд вважає можливим провести розгляд заяви за відсутності позивача та представника 3-ої особи.

Заслухав відповідача, представника позивача, дослідив підстави та обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Як встановлено, у грудні 2017 року позивач ОСОБА_2 звернувся із даним позовом до приватного підприємця ОСОБА_1

06.08.2019 року судом, за наслідком розгляду справи № 208/7296/17, ухвалено судове рішення, яке є заочним.

Підставами для винесення саме заочного судового рішення, стала неявка відповідача в судове засідання, не подання стороною відповідача відзиву на позов, протягом двох років, з врахуванням належного сповіщення відповідача про дати, час та місце судового розгляду, відсутності з його боку зазначення протягом двох років причин його неявки, заяв та клопотань.

Також як встановлено, під час судового провадження приватного підприємця ОСОБА_1 викликалося в судове засідання шляхом направлення судових викликів (судових повісток) на адресу - АДРЕСА_1, - на адресу розташування місця надання послуг приватним підприємцем та здійснення підприємницької діяльності; на адресу - АДРЕСА_2 , зазначена як місце знаходження приватного підприємця, згідно до даних Міністерства Юстиції України, відображені у реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців; шляхом направлення смс-повідомлень/викликів в судове засідання на номер мобільного зв`язку

НОМЕР_1, який зареєстрований на ФОП ОСОБА_5 , що підтверджено матеріалами справи (а.с. 34, 38-39, 54, 57, 74а, 75, 76, 82, 91, 96).

Відповідно до частини другої статті 6 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи судами першої й апеляційної інстанцій, ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про час і місце розгляду своєї справи.

Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями ст.ст. 128-130 ЦПК України.

Згідно до ч. 1 ст. 128 ЦПК України, суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

Ч. 2 ст. 128 ЦПК України, Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

Згідно до ч. 7 ст. 128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається:

1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Згідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є:

1) день вручення судової повістки під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо повістку надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення.

Відтак, під час розгляду справи судом направлялися судові виклики/повідомлення на адресу відповідача, в порядку передбаченому ст. 128 ЦПК України.

Згідно до ч. 1 ст. 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: залишити заяву без задоволення; скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощенного позовного провадження. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Згідно ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до позовної заяви, відповідей, заяви про перегляд заочного рішення поданої особисто ОСОБА_1 адресою ФОП Герасименко є АДРЕСА_2 , що також підтверджено витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, та також підтверджено безпосередньо в судовому засіданні відповідачем ОСОБА_1 ..

Місцем фактичного здійснення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 та надання послуг є адреса: АДРЕСА_1 , що підтверджено як матеріалами справи, так і сторонами під час судового розгляду.

Таким чином, враховуючи належне сповіщення відповідача про дату, час та місце судового розгляду, судом здійснено на всі відомі адреси місцезнаходження відповідача в порядку передбаченому ст. 128 ЦПК України, та в тому числі на відомий і відображений номер телефонного зв`язку згідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, який є дійсним і на час розгляду заяви ОСОБА_5 про перегляд заочного рішення.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права частина перша статті 8 Конституції України. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права відповідно до частини перша статті 129 Конституції України в редакції, чинній на час розгляду заяви про скасування заочного рішення.

Суд здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, забезпечуючи при цьому верховенство права, а судді - керуючись відповідним принципом (частина перша статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI в редакції, що була чинною на час розгляду справи судами першої й апеляційної інстанцій; частина перша статті 47 цього Закону в редакції, що була чинною на час розгляду справи судом першої інстанції; частина перша статті 48 вказаного Закону у редакції, чинній на час розгляду справи судом апеляційної інстанції).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI в редакції, що була чинною на час розгляду справи судами першої й апеляційної інстанцій; стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII).

Одним з елементів верховенства права є дотримання прав людини, зокрема права сторони спору на представлення її позиції та права на справедливий судовий розгляд (пункти 41 і 60 Доповіді «Верховенство права», схваленої Венеційською Комісією на 86-му пленарному засіданні, м. Венеція, 25-26 березня 2011 року).

Суд повторює, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права частиною спільної спадщини Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності (див. рішення у справі «Брумареску проти Румунії» [ВП] (Brumarescu v. Romania) [GC], заява № 28342/95, пункт 61, ЄСПЛ 1999-VII). Юридична визначеність передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішень. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного розгляду справи та її нового вирішення. Повноваження судів вищих інстанцій щодо перегляду мають здійснюватись для виправлення судових помилок та недоліків правосуддя, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен розглядатись як прихований засіб оскарження, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для повторного розгляду. Відступ від цього принципу може бути виправданим лише коли він обумовлений особливими та непереборними обставинами (див. рішення заява № 52854/99, пункт 52, ЄСПЛ 2003-IX).

Ідея справедливого судового розгляду передбачає здійснення судочинства на засадах рівності та змагальності сторін.

Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України (у редакції, чинній на час розгляду справи) суд зобов`язаний здійснювати правосуддя на засадах рівності учасників цивільного процесу перед законом і судом незалежно від будь-яких ознак.

Згідно зі статтею 10 ЦПК України (у редакції, чинній на час розгляду справи) цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони й інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачу неодноразово направлялися повістки в порядку ст. 128 ЦПК України, однак поштова кореспонденція поверталася на адресу суду з відміткою про закінчення терміну зберігання, тому суд приходить до висновку, що відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки без поважних причин.

Суд звертає увагу на те, що у матеріалах справи є поштові конверти, адресовані судом відповідачам, повернуті відділенням поштового зв`язку за закінченням строку зберігання, а не через відсутність відповідачів за місцем проживання.

Верховний Суд в постанові по справі № 0870/8014/12 прийнятій 15.05.2019 року зазначив, що апеляційним судом вчинено дії щодо належного повідомлення учасників справи про результати розгляду справи, шляхом направлення на їх адреси судового рішення. Повернення відділенням поштового зв`язку до суду поштового конверту з відміткою «за закінченням терміну зберігання» свідчить, що рішення не вручено з причин, що не залежать від суду, який у установленому законодавством порядку вчинив процесуальні дії.

Також суд вказає, що у заяві про перегляд заочного рішення не вказані обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. Зокрема суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вказаної заяви, так як відповідач лише вказує на те, що не був належно повідомлений про час і місце судового розгляду справи, а тому не зміг реалізувати своє право скористатись своїми процесуальними правами.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. Колегія суддів, Верховного Суду в постанові по справі № 0870/8014/12 зазначила, що, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Незважаючи на свою обізнаність про наявність спору між ним, як відповідачем, та позивачем ОСОБА_2 , ОСОБА_1 не скористався своїми правами та не здійснив захист своїх інтересів, протягом двох років, що свідчить про його відповідну процесуальну поведінку.

Заочне провадження є додатковою гарантією позивачеві від зловживання відповідачем процесуальними правами, усунення причин затягування процесу, дотримання судами строків розгляду справи.

У рішенні ЄСПЛ від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що у разі якщо строк на оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).Враховуючи наведене процесуальна бездіяльність відповідача не може ставити під сумнів здійснення судочинства судом відповідно до вимог процесуального закону.

У відповідності до ч. 3 ст.287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

З урахуванням наведеного вище, суд вважає, що підстави для скасування заочного рішення суду та призначення справи до розгляду в загальному порядку відсутні, та суперечать фактичним даним викладеним в заяві на які заявник посилається, не мають істотного значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 284, 287, 288 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

постановив:

Заяву Приватного підприємця ОСОБА_1 про скасування заочного рішення Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 06.08.2019 року по цивільній справі № 208/7296/17 за позовом ОСОБА_2 до Приватного підприємця ОСОБА_1 , 3-я особа, без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Головне управління держспоживслужби в Дніпропетровській області «про захист прав споживача», - залишити без задоволення.

Копію ухвали вручити учасникам цивільного провадження в залі судового засідання під розписку, позивачу надіслати невідкладно рекомендованою поштою для відому.

Апеляційна скарга на ухвалу суду - подається протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали, зазначений строк обчислюється з дня складення повної ухвали.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що згідно до ч. 4 ст. 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Згідно до 15.5) Перехідних положень ЦПК України, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

15.8) оприлюднення інформації щодо справи, визначеної цією редакцією Кодексу, на офіційному веб-порталі судової влади України здійснюється в порядку, визначеному Положенням про автоматизовану систему документообігу суду.

Суддя Івченко Т. П.