Ухвала суду № 86910206, 15.01.2020, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/3844/19

Провадження № 1-кп/209/214/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2020 року Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

Головуючого судді Байбари Г.А.,

за участі: секретаря Кулік О.О.,

прокурора Малого С.С.,

обвинуваченої ОСОБА_1 ,

захисника Полтавченка О.А.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам`янське кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12019040790000797, відносно обвинуваченої за ч. 2 ст. 307 КК України

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, українки, громадянки України, яка має професійно-технічну освіту, не заміжня, не працює, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше була засуджена:

- 09 березня 2011 року Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч.1 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік; ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 19 березня 2012 року іспитовий строк відмінено, направлена для відбування покарання до місць позбавлення волі строком на 2 роки; звільнена із місць позбавлення волі 16 грудня 2012 року згідно ухвали Дніпропетровського апеляційного суду від 18 вересня 2011 року;

- 28 липня 2015 року Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч.1 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік (судимість погашена, цим вироком переривається судимість за попереднім вироком);

- 03 листопада 2017 року Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч.3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з випробуванням строком на 3 роки,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Відносно обвинуваченої ОСОБА_2 у кримінальному проваджені було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, сток застосування якого закінчується 17 січня 2020 року.

Прокурор звернувся до суду з письмовим клопотанням про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 , яке підтримував у судовому засіданні. В обгрунтування клопотання зазначив, що вона обвинувачується у вчинені тяжкого злочину за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років з конфіскацією майна. Вина ОСОБА_2 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами. Вона не має постійного джерела доходів, оскільки офіційно не працює, раніше неодноразово судима, злочин вчинила в період іспитового строку після звільнення її від відбування покарання в видІ позбавлення волі за попереднім вироком, її діяння вирізняється вираженою суспільною небезпечністю. Вищевказане свідчить про наявність ризиків передбачених п.п. 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України. ОСОБА_1 перебуваючи на волі може переховуватись від органів досудового розслідування та продовжувати вчиняти інші кримінальні правопорушення. Вважає, що більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, буде недостатнім для забезпечення запобігання зазначеним ризикам та не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченої.

Обвинувачена ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечувала проти продовження відносно неї запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просила відпустити її додому.

Захисник Полтавченко О.А. заперечував проти продовження відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вважаючи, що ризики, на які посилається прокурор, не обгрунтовані та не доведені. ОСОБА_1 раніше не ухилялася від слідства, хоча раніше неодноразово засуджувалася, ніколи не перебувала в розшуку. Немає підстав вважати, що вона буде вчиняти кримінальні правопорушення. Просить змінити запобіжний захід відносно ОСОБА_1 на більш м`який.

Вислухавши прокурора, обвинувачену та її захисника, суд вважає необхідним задовольнити клопотання прокурора щодо продовження застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченої ОСОБА_1 у виді тримання під вартою.

Відповідно до ст. 331 КПК України, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам передбаченим в частині 1 цієї статті, в тому числі: переховування від суду, вчинення іншого кримінального правопорушення.

Розглядаючи питання про доцільність продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , суд виходить з того, що згідно ч. 1 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою є винятковим і застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, за які може бути призначено покарання на строк до десяти років.

В підготовчому судовому засіданні відносно ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк якого закінчується 17 січня 2020 року.

ОСОБА_1 офіційно не працевлаштованя, не перебуває у зареєстрованому шлюбі, не має на утриманні неповнолітніх дітей, мешкає не за своєю зареєстрованою адресою, що свідчить про відсутність в неї сталих соціальних зв`язків, тому суд вважає, що вона може переховуватися від суду з метою уникнення можливого покарання за скоєне.

Суд також вважає, що перебуваючи на волі, ОСОБА_1 , яка не працює, не має постійного джерела доходів, раніше неодноразово засуджувалася, має не зняті і не погашені в установленому законом порядку судимості, обвинувачується у вчинені тяжких злочинів в період іспитового строку після звільнення її від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, призначеного їй за попереднім вироком, може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Суд вважає, що більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не забезпечить запобіганню вказаним вище ризикам.

Розмір застави у розмірі, передбаченому п 2 ч.5 ст. 182 КПК України. обвинуваченій ОСОБА_1 було визначено при обранні відносно неї запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Керуючись статтями 176-178, 182, 183, 194, 314-316 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Продовжити застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , обвинуваченій у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, на строк до 13 березня 2020 року.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 7 днів з дати її оголошення.

Суддя Г.А. Байбара.