Ухвала суду № 86908346, 24.12.2019, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/25450/19

н/п 2/766/10696/19

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

24 грудня 2019 року м. Херсон

Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Ус О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Херсонська ТЕЦ» про стягнення заборгованості по заробітній платі, сум належних при звільненні, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

23 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернувся о суду з позовом, в якому просив стягнути з АТ «Херсонська ТЕЦ» заборгованість по заробітній платі, середній заробіток за час затримки розрахунку, моральну шкоду в розмірі 10 тис.грн.

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що позивач працював в.о. керівника підприємства, а тому йому достовірно відомо про розмір його заробітної плати та сум, що не були виплачені при його звільненні, але останній свідомо не зазначає про розмір заборгованості, який він мав можливість орієнтовно розрахувати самостійно та, відповідно визначити ціну позову тощо. Суд звертає увагу, що за контрактом розмір заробітної плати позивача складає 20 мінімальних окладів (ставки) працівника основної професії Роботодавця, можливість отримання премії тощо.

Згідно з ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Згідно норм чинного законодавства про працю, середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

Відтак, за пред`явлення позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку позивачу слід сплатити судовий збір.

Така позиція суду узгоджується з позицією Великої палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 30.01.2019року в справі № 910/4518/16, згідно якої за змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.

Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та небільше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відтак, за пред`явлення позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку позивачу слід сплатити судовий збір, розмір якого не може бути меншим 768,4 грн.

Відповідно до ст. 6 ч. 3 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Зокрема, позивач звернувся до суду із вимогою про стягнення моральної шкоди у розмірі 10000 грн.

Відповідно до ст. 4 ч.2 п. 2 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 768.40 грн.

Клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення задоволенню не підлягає, оскільки позивачем не додано жодного доказу на підтвердження свого «скрутного матеріального стану» (довідка з органів ДФС про розмір доходів за попередній 2018 рік або довідка ОК-5 з Пенсійного Фонду тощо).

Тому позовну заяву слід залишити без руху, надати позивачеві строк для усунення недоліків, а саме сплати судового збору відповідно до положень п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» в частині позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (768 грн 40 коп.).

Оскільки позивачем свідомо не визначено ціну позову, суд вважає необхідним попередньо визначити суму судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви – 768,40 грн.

Враховуючи вищевикладене, позивачеві необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом сплати судового збору в мінімальному розмірі 768,40 грн. та подання до суду відповідного документу, що підтверджує сплату судового збору.

На підставі ст. 185 ч.1 ЦПК України вищевказана позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачеві строку для усунення вищевказаних недоліків з роз`ясненням того, що в разі їх не усунення у встановлений судом термін вищевказана позовна заява буде визнана неподаною та повернута позивачеві.

Керуючись ст.ст. 175, 176, 177, 185 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Херсонська ТЕЦ» про стягнення заборгованості по заробітній платі, сум належних при звільненні, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди залишити без руху.

Надати ОСОБА_1 строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, позовна заява вважатиметься не поданою та буде повернута.

Ухвала в частині визначення розміру судового збору може бути оскаржена в апеляційному порядку до Херсонського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Херсонський міський суд Херсонської області.

СуддяО. В. Ус