Ухвала суду № 86907987, 15.01.2020, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/1779/19

1-кп/583/34/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2020 р. Охтирський міськрайонний суд Сумської області в колегіальному складі:

головуючого судді Плотникової Н.Б.,

суддів Ковальової О.О., Ільченко В.М.,

за участю: секретаря судового засідання Логвиненко Л.М.,

прокурора Бондар О.П.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 , ОСОБА_4

захисника Юренко С.А.,

Лисенко С.В., Вартеваньян А.В. Собина П.М.,

захисника Булах Д.І. Шаповал О.О.,

потерпілого ОСОБА_5

розглянувши у судовому засіданні обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 12018200060000348 від 03.06.2018 року відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 289, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 187 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 187 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 187 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В судовому засіданні захисник обвинувачених - адвокат Собина П.М. заявив клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт із застосуванням електронних засобів контролю. Клопотання відносно зміни обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу мотивує тим, що на даний час виникли обставини, які можуть слугувати підставою для зміни запобіжного заходу, так як всі потерпілі по даному кримінальному провадженню не мають жодних претензій до ОСОБА_2 . В судовому засіданні 14.01.2020 р. потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 повідомили, що не заперечують стосовно обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту. Також на даний час перестали існувати підстави, вказані в ст. 177 КПК України, так як ОСОБА_2 не може впливати на свідків, так як вони вже допитані, не може нічого спотворити, так як закінчене досудове розслідування і всі докази знаходяться в сторони обвинувачення. Обшук 21.02.2019 р. був проведений у ОСОБА_2 з грубим порушенням вимог щодо обшуку, тому всі зібрані під час його проведення докази не мають жодної юридичної сили. Фактично ОСОБА_2 може звинувачуватися тільки по факту сутички між ним та потерпілим ОСОБА_7 і то за іншою кваліфікацією. Також як відомо стороні захисту ОСОБА_2 не підозрюється в жодному кримінальному правопорушенні до 22.01.2019 р., а з моменту його затримання останньому було вмінено ряд злочинів, до яких ОСОБА_2 не має жодного відношення, а саме: вимагання грошових коштів від ФОП « ОСОБА_8 », незаконному заволодінні транспортним засобом у ОСОБА_5 , вимаганні грошових коштів у ОСОБА_5 , розбійному нападі на ОСОБА_6 . Крім того, ОСОБА_2 не притягувався до кримінальної відповідальності жодного разу, приймає активну участь в громадському житті міста. Щодо зміни обвинуваченому ОСОБА_9 запобіжного заходу зазначив, що при обранні запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 головним обґрунтуванням сторони обвинувачення призначення саме тримання під вартою було те, що ОСОБА_1 частину злочинів вчинив перебуваючи під домашнім арештом, місце знаходження викраденого у потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 майна не встановлено, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих, може знищити або спотворити речі, які мають значення для кримінального провадження, незаконно впливати на свідків та потерпілих, продовжити вчиняти злочини. Ці підстави перестали існувати, так як досудове розслідування вже закінчено, докази зібрані. ОСОБА_1 під час застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не був учасником жодного з інкримінованих злочинів, так як перебував вдома, також не може впливати на свідків та не має на меті це робити, так як за півроку застосування запобіжного заходу не було жодної спроби це зробити. Допитаний потерпілий ОСОБА_6 повідомив суду, що злочин відносно нього був вчинений ОСОБА_3 , і що ОСОБА_1 не має ніякого відношення до нього. Також на даний час перестали існувати підстави, вказані в ст. 177 КПК України, так як ОСОБА_1 не може впливати на свідків, так як вони вже допитані, не може нічого спотворити, так як закінчене досудове розслідування і всі докази знаходяться в сторони обвинувачення.

Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, зазначивши, що ризики, які були враховані при обранні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зменшилися та не зникли. Більшість свідків по справі ще не допитані, свідки з оточення обвинувачених та проживають в одному населеному пункті, а тому обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 можуть здійснювати на них незаконний вплив.

Обвинувачені та захисник Шаповал О.О. клопотання захисника Собина П.М. підтримали та просять його задовольнити.

Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні просив вирішити клопотання на розсуд суду.

Вислухавши думку обвинувачених, захисників, потерпілого, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 331 КПК України передбачено, що під час судового розгляду суд, за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 178 КПК України - при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Ст. 194 КПК України передбачає, що під час розгляду клопотання суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Встановлено, що ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 02.05.2019 р. призначено судовий розгляду справи, застосовано до обвинувачених ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів, обчислюючи строк тримання під вартою з 02 травня 2019 року до 24.00 год. 30 червня 2019 року.

Зі змісту ухвали суду вбачається, що міра запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 була застосована з урахуванням тяжкості інкримінованих їм злочинів та даних про їх особи.

Суд вважає, що зміна запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , оскільки вбачається продовження існування всіх ризиків, вказаних в ухвалі суду від 02.05.2019 року.

Обвинуваченими та їх захисником не надано належних обґрунтувань та доказів, які б спростовували висновки суду, встановлені в ухвалі від 02.05.2019 року про обрання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або підтверджували закінчення існування ризиків, які стали підставою для обрання обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Доводи захисника обвинувачених адвоката Собина П.М. про можливість обрання обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, у виді цілодобового домашнього арешту, суд відхиляє, виходячи з наступного.

Враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , даних про їх особи та наявність ризиків, відповідно до ст.177, ст.182 КПК України, суд вважає, що у задоволенні клопотання слід відмовити, оскільки підстави запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не відпали, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту не забезпечить належний рівень гарантії доброчесної поведінки обвинувачених, тому наявна необхідність у збереженні такої міри запобіжного заходу.

Застосований запобіжний захід щодо обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідає підставам і меті запобіжного заходу. Окрім наявної обґрунтованості обвинувачення, застосований запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості діянь, які інкримінуються обвинуваченим, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя шляхом переховування від суду, знищення або спотворення будь-якої з речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинення іншого кримінального правопорушення та впливу на потерпілих, свідків. Вказані ризики наразі залишаються реальними і триваючими, та виключають можливість зміни запобіжного заходу обвинуваченим на більш м`який.

Суд вважає встановленим існування ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, які були враховані судом при застосуванні обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, на даний час ці ризики не зменшились.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачуються у вчиненні кількох умисних особливо тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді понад 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна, вчинення злочинів пов`язано з застосуванням та погрозами фізичного насильства до потерпілих, а тому в останніх дійсно може виникнути бажання переховуватись від суду з метою уникнення відповідальності за вчинене, знищити або спотворити речі, які мають значення для кримінального провадження.

З правової позиції Європейського суду з прав людини, викладену у справі «W проти Швеції» від 26.01.1993 року, слідує, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпеки цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірність її поведінки, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитися від слідства та суду.

Крім того, залишився також ризик незаконного впливу на потерпілих та свідків, оскільки є свідки з оточення обвинувачених, обвинувачені проживають разом з свідками в одному населеному пункті, дані свідки не допитані в судовому засіданні, крмі того, не допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_7 , а тому обвинувачені можуть незаконно на них впливати.

Медичних даних, які б свідчили про неможливість перебування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в умовах тримання під вартою, суду не надано.

Зважаючи на положення, закріплені у ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», слід враховувати позицію Європейського суду з прав людини, відображену, зокрема, у Рішенні від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якого термін «обгрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Таким чином, на даній стадії суд оцінює докази на предмет їх вагомості і не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час постановлення рішення по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину.

Виходячи з викладеного, суд відхиляє доводи сторони захисту щодо відсутності доказів на підтвердження обґрунтованості обвинувачення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в інкримінованих злочинах.

У зв`язку з цим клопотання захисника обвинувачених - адвоката Собина П.М. про зміну обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_11 запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт із застосуванням електронних засобів контролю не підлягає задоволенню, так як на думку суду, такий запобіжний захід не забезпечить запобігання ризикам, передбаченим ч.1 ст. 177 КПК України.

Керуючись ст. 7- 20, 22-29, 31, 42, 177, 201 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання захисника обвинувачених - адвоката Собина П.М. про зміну обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт із застосуванням електронних засобів контролю відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Охтирський міськрайонний суд протягом семи днів з дня її проголошення, а обвинуваченими з моменту вручення їм копії ухвали.

Головуючий суддя: Н.Б. Плотникова

Судді: В.М. Ільченко

О.О. Ковальова