Ухвала суду № 86907981, 15.01.2020, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/5400/19

2/583/190/20

УХВАЛА

15 січня 2020 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого-судді Сидоренка Р.В.,

при секретарі Шаміладзе В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду №5 в м. Охтирці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Охтирського міського нотаріального округу Лебедєвої Лариси Миколаївни, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кондратюка Віктора Станіславовича, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Соколова Олександра Євгеновича про скасування заборони на припинення обтяження на нерухоме майно, -

встановив:

В провадженні Охтирського міськрайонного суду Сумської області перебуває зазначена цивільна справа.

08.01.2020 року від позивача ОСОБА_1 надійшла письмова заява про відвід головуючому судді. Заяву мотивує тим, що вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської обл. від 14.1.2019 (справа № 583/2632/18, провадження 1-кп/583/38/19) під головуванням судді Сидоренка Р.В. ОСОБА_1 було визнано винною у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, та призначено їй покарання за цим законом у виді позбавлення волі строком на 3 роки. Зазначеним вироком встановлено наявність шахрайських дій з її боку відносно потерпілої сторони шляхом заволодіння грошовими коштами при продажу належної їй на праві власності двокімнатної квартири за АДРЕСА_1 , щодо якої ставиться питання про скасування заборон у даній позовній заяві. Суддя дійшов висновку про те, що вона усвідомлюючи неможливість продажу зазначеної квартири через накладені заборони на її відчуження незаконно заволоділа коштами потерпілої сторони при її відчуженні та проігнорував більшу частину доказів, які свідчили про те, що банком втрачено право вимоги до неї, а щодо решти боржників вимоги були погашені. Наразі зазначений вирок оскаржується в апеляційній інстанції. І раніше, при розгляді інших справ відносно неї головуючий суддя допускав упередженість виносячи їх не на її користь. Все це в сукупності ставить під сумнів його об`єктивність та неупередженість при розгляді зазначеної справи

Сторони у судове засідання не з`явились, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи.

Перевіривши обставини, на які посилається сторона позивача, суд вважає за можливе задовольнити заяву про відвід судді виходячи з наступного.

Питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

У разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України.

Відповідно до положень ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Волков проти України» суд зазначив, що відповідно до п. 1, ст. 6 Європейської конвенції з прав людини кожен має право на розгляд його справи незалежним і безстороннім судом.

Щодо безсторонності суду, Європейський суд з прав людини висуває дві вимоги: по-перше, бути суб`єктивно вільним від упередженості чи зацікавленості у результаті розгляду справи, по-друге, бути об`єктивно безстороннім - тобто суд повинен гарантувати виключення будь-якого обґрунтованого сумніву стосовно його безсторонності.

Як зауважував Суд, суддя є безсторонній, поки зворотне не буде доведено (справа ле Компта, ван Лейвена і де Мейра). До того ж необхідно зазначити, що, крім всього, суди зобов`язані заслуговувати на довіру учасників процесу.

Європейський суд визнає, що будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є обґрунтований сумнів, повинен заявити самовідвід (справи Делкурта, П`єрсака і де Куббера).

Відповідно до ст. 15 Кодексу суддівської етики, неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді.

Відповідно до п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів 19.05.2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та соціальної ради ООН 27.07.2006 року №2006/23, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

При прийнятті рішення із приводу заявленого відводу суд враховує усі зазначені обставини у їх сукупності, а саме - під головуванням судді дійсно 14.11.2019 був постановлений вирок яким ОСОБА_1 було визнано винною у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, та призначено їй покарання за цим законом у виді позбавлення волі строком на 3 роки. Судом було встановлено, що ОСОБА_1 27.08.2008 уклала іпотечний договір № 190-0011022/Zфкіп-08 з ТОВ «Український промисловий банк», предметом якого є двокімнатна квартира АДРЕСА_1 . За умовами даного договору передбачено заборону відчуження предмета іпотеки у будь-який спосіб та не обтяжувати його зобов`язаннями з боку третіх осіб (зокрема не передавати його в спільну діяльність, оренду, користування, лізинг тощо), без отримання на це попередньої письмової згоди іпотекодержателя, до повного виконання основного зобов`язання, а саме до повної сплати іпотекодавцем всіх його боргових зобов`язань за кредитним договором або про припинення цього договору (пункт 3.2.1 іпотечного договору). Незважаючи на викладене, діючи всупереч умов укладеного кредитного договору ОСОБА_1 умисно, з корисливих мотивів, маючи умисел на заволодіння чужим майном, шляхом обману та зловживання довірою потерпілої сторони домовилась із останньою про купівлю-продаж належної їй квартири АДРЕСА_1 , яка є предметом іпотеки та об`єктом обтяження та, в подальшому, заволоділа належними їй грошовими коштами у сумі 350 000 грн. Наразі у поданій позовній заяві перед судом ставиться питання про скасування заборон на зазначену квартиру. Однак у вироку суд надав оцінку обставинам, які підлягають правовій оцінці при вирішенні зазначеного позову. Зокрема, суд у вироку зазначив про те, що Відповідно до приписів статті 575 ЦК України та статті 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - це окремий вид застави, вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду (частина перша статті 3 Закону України "Про іпотеку"). Вона має похідний характер від основного зобов`язання і за загальним правилом є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина п`ята статті 3 цього Закону).

Підстави припинення іпотеки окремо визначені в статті 17 зазначеного Закону. Зміст цієї статті дає підстави для висновку, що припинення іпотеки можливе виключно з тих підстав, які передбачені цим Законом.

Так, згідно з абзацом другим частини першої статті 17 Закону України "Про іпотеку" іпотека припиняється у разі припинення основного зобов`язання. Натомість такої підстави для припинення іпотеки, як сплив позовної давності до основної чи додаткової вимог кредитора за основним зобов`язанням, чи визнання судом виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню,цей Закон не передбачає.

Якщо інше не передбачене договором, сплив позовної давності до основної та додаткової вимог кредитора про стягнення боргу за кредитним договором і про звернення стягнення на предмет іпотеки (зокрема, й за наявності рішення суду про відмову в цьому позові з підстави пропущення позовної давності) сам по собі не припиняє основного зобов`язання за кредитним договором і, отже, не може вважатися підставою для припинення іпотеки.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що зазначені обставини викликають недовіру в позивача до головуючого судді, а у стороннього спостерігача можуть виникнути сумніви у його неупередженості.

Враховуючи вищевикладене, з метою гарантування неупередженості та об`єктивності здійснення правосуддя, уникнення сумнівів в об`єктивності та неупередженості судді, суд вважає необхідним задовольнити заяву про відвід.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 36, 39, 41 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Заяву про відвід судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області Сидоренка Романа Васильовича задовольнити.

Справу передати до канцелярії суду для визначення головуючого судді у справі, в порядку, встановленому частиною третьою статті 14 Цивільного процесуального кодексу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Охтирського міськрайонного суду

Сумської області. Р.В.Сидоренко