Рішення № 86906194, 14.01.2020, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

14 січня 2020 року м. Чернігівсправа № 927/130/18 Господарський суд Чернігівської області у складі судді Фетисової І.А.,

за участю секретаря судового засідання Рослого В.В.,

розглянуто у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу № 927/130/18

за позовом: Заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави

в особі Менської міської ради

вул. Титаренко Сергія, 7, м. Мена, Чернігівська область, 15600

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Корпорація "Інтерагросистема"

вул. Гастелло, 4, м. Мена, Чернігівська область, 15600

про стягнення 87012,20 грн

за участю представників сторін:

від позивача: Бернадська Т.А. дов.153/04-11 від 21.01.2019

від відповідача: Заїка В.М. виконавчий директор

від прокуратури: Косова О.А. посв.№053266 08.07.2019

Заступником прокурора Чернігівської області подано позов в інтересах держави в особі Менської міської ради до Приватного акціонерного товариства "Інтерагросистема" про стягнення пені в розмірі 1312,87 грн за період з 18.03.2017 по 30.04.2017, пені в розмірі 37825,08 грн. за період з 20.07.2017 по 03.01.2018, 31535,30 грн штрафу, 3 % річних в сумі 565,48 грн за період з 18.03.2017 по 05.09.2017, індекс інфляції в сумі 1580 грн за період з 18.03.2017 по 05.09.2017, 3 % річних в сумі 4354,46 грн за період з 20.07.2017 по 03.01.2018, індекс інфляції в сумі 9839,01 грн за період з 20.07.2017 по 03.01.2018. Позивачем здійснено нарахування штрафу, пені, 3 % річних та індексу інфляції за порушення сплати пайового внеску по договору про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Мена від 16.08.2016.

Позов обґрунтований порушенням відповідачем зобов`язань по оплаті пайового внеску по договору про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Мена від 16.08.2016.

Відповідач у відзиві на позов № 85 від 21.12.2019 повідомив про те, що рішення Господарського суду Чернігівської області від 08.06.2017 у справі № 927/387/17 та рішення Господарського суду Чернігівської області від 06.11.2017 у справі № 927/750/17 набрало законної сили. Відповідач зазначив, що порушив договірні зобов`язання перед позивачем не сплативши своєчасно пайові внески. Свою позицією щодо наведеного розрахунку пені, 3 % річних та індексу інфляції висловить після його уточнення. Просить зменшити розмір пені та штрафу оскільки підприємство знаходиться в тяжкому економічному стані та визначити розмір неустойки в обсязі 10 %. Додано докази сплати по судовим рішенням, копії листів, копію штатного розпису, копію кредитного договору, докази направлення учасникам справи.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.02.2018, судову справу № 927/130/18 було розподілено судді Оленич Т.Г.

На підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду Чернігівської області № 02-01/7/18 від 20.02.2018, у зв`язку з перебуванням судді Оленич Т.Г. на лікарняному, було призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 927/130/18. В свою чергу, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.02.2018, судову справу № 927/130/18 передано на розгляд судді Фетисовій І.А.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 22.02.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 927/130/18, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, провадження у справі № 927/130/18 зупинено до набрання рішенням Господарського суду Чернігівської області по справі № 927/750/17 від 06.11.2017 законної сили та до набрання остаточним процесуальним документом (рішення, ухвала) по справі № 927/1106/17 законної сили. Сторони зобов`язано надати докази набрання законної сили рішенням Господарського суду Чернігівської області по справі № 927/750/17 від 06.11.2017 та остаточним процесуальним документом (рішення, ухвала) по справі № 927/1106/17.

Господарським судом Чернігівської області отримано клопотання Менської міської ради № 2479/04-11 від 18.11.2019 про поновлення провадження у справі № 927/130/18 та повідомлено, постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2019 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Корпорація "Інтерагросистема" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 06.11.2017 у справі №927/750/17 залишено без задоволення. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.07,2019 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Корпорація "Інтерагросистема" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 08.05.2019 у справі №927/1106/17 залишено без задоволення. Постановою Верховного суду від 29.10.2019 у справі №927/1106/17 касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Корпорація "Інтерагросистема" залишено без задоволення, постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.07.2019 та рішення Господарського суду Чернігівської області від 08.05.2019 залишено без змін. Таким чином, в зв`язку з набранням законної сили судовими рішеннями по справі №927/750/17 та №927/1106/17 на сьогодні усунуті обставини, що зумовили зупинення провадження в справі №927/130/18. Додано копії процесуальних документів.

05.12.2019 ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 05.12.2019 провадження у справі № 927/130/18 поновлено, судове засідання по розгляду справи по суті призначено на 02.01.2020 на 10:00 год.

До початку судового засідання позивачем надіслано через канцелярію суду факсограму заяви про збільшення позовних вимог № 2451/04-11 від 27.12.2019 до суми 164714,34 грн. Додатків зазначених у заяві у факсограмі не додано. У поданій заяві міститься письмове клопотання про проведення судового засідання 02.01.2020 без участі представника позивача.

До початку судового засідання позивачем електронною поштою надіслано лист із зазначенням «Додаток до факсу» з вкладеннями квитанції про направлення листа до суду та накладних Укрпошта про направлення відправлення прокуратурі та відповідачу по справі.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.46 ГПК України встановлено право відповідача збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Окрім того, ч.5 ст.46 ГПК України містить обов`язок позивача у разі подання заяви про збільшення позовних вимог, передбаченої пунктом 2 частини другої цієї статті, до суду подати докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно зі ст. 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.

Приписами ст. 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис".

Судом з`ясовано, що електронний лист з вкладеннями, який надійшов на електронну пошту суду від позивача не містить електронного цифрового підпису, про що свідчить відповідна відмітка відділу документального забезпечення (канцелярія).

Суд враховує, що в силу приписів пункту 8 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи повинні бути скріплені електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).

Отже, електронна кореспонденція позивача з вкладенням не відповідає вимогам вказаних норм Кодексу та Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг".

Оскільки лист позивача, не скріплений електронним цифровим підписом, не належить до офіційних документів, а тому судом залишений розгляду.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позивачем при поданні заяви про збільшення позовних вимог не подано доказів направлення такої заяви прокурору та відповідачу.

А тому, за приписами ч.5 ст.46 ГПК України суд не приймає до розгляду заяву позивача про збільшення позовних вимог, в зв`язку з чим справа має бути розглянута за вимогами сформованими в позовній заяві.

02.01.2020 Господарським судом Чернігівської області в судовому засіданні з розгляду справи по суті оголошено перерву до 14.01.2020 на 10:00 год. та ухвалено повідомити позивача про час, дату та місце розгляду справи. Представника прокуратури та відповідача повідомлено про оголошення перерви від розписку. Позивачу надіслано ухвалу повідомлення.

02.01.2020 позивачем надіслано заяву про збільшення позовних вимог № 2451/04-11 від 27.12. 2019 до суми 154714,34 грн, стягнення з відповідача витрат зі сплати судового збору, судове засідання 02.01.2020 провести за відсутності представника позивача. Додано розрахунок штрафних санкцій та докази направлення учасникам справи, яка отримана судом після проведення 02.01.2020 року судового засідання по розгляду справи по суті.

В судове засідання 14.01.2020 з`явились повноважні представники сторін.

Позивач належним чином повідомлений про час, дату та місце судового засідання, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення, наявним в матеріалах справи.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Оскільки заява про збільшення позовних вимог надійшла суду о 12 год.10 хв. після початку першого судового засідання призначеного на 10 год. 00 хв. у справі, яка розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, суд не приймає цю заяву до розгляду.

В судовому засіданні 14.01.2020 судом здійснено розгляд справи по суті, оголошено вступну та резолютивну частини рішення, роз`яснено порядок та строк оскарження рішення, дату складання повного тексту рішення.

Інші заяви та клопотання сторонами не подавались.

Предметом заявленого позову є стягнення пені, штрафу, 3 % річних та індексу інфляції по договору про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Мена внаслідок прострочення боржником виконання грошового зобов`язання.

Таким чином, обставинами які підлягають доказуванню у справі є наявність правовідносин договору пайової участі між сторонами та їх належного виконання сторонами, наявність заборгованості відповідача перед позивачем щодо оплати пайового внеску та наявність порушення відповідачем строків сплати внеску.

В порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" наявні підстави для звернення до суду безпосередньо прокурором, оскільки Менська міська рада не здійснює належним чином захист порушених інтересів держави, виходячи з наступного.

З системного аналізу ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», ст. 53 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 зі справи № 806/1000/17).

Крім того, за змістом ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді у випадках: - якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; - у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Нездійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Відповідно до ст.. 5 Закону України «Про місцеве самоврядування» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції та повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією та іншими законами.

Обґрунтовуючи позов заступник прокурора посилається на те, що несплата відповідачем пайового внеску призводить до несвоєчасного та неповного надходження коштів до місцевого бюджету, що унеможливлює виконання органом місцевого самоврядування взятих на себе зобов`язань перед територіальною громадою міста та порушує інтереси як держави, так і громадян - членів територіальної громади. Позивач не звертався до суду з позовом про стягнення штрафних санкцій внаслідок прострочення сплати відповідачем пайового внеску. Крім того зазначено, що кошти на сплату судового збору в Менській міській раді відсутні.

Сам факт не звернення до суду Менської міської ради з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що вказаний орган державної влади неналежно виконує свої повноваження у спірних правовідносинах, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для звернення прокурора з цим позовом до суду.

16.08.2016 між Менською міською радою (позивач) (сторона 1) та Приватним акціонерним товариством «Корпорація «Інтерагросистема» (відповідач) (сторона 2) укладено договір про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Мена.

Предметом договору є пайова участь відповідача у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Мена, яка полягає у відрахуванні замовником визначеної цим договором суми коштів (пайового внеску) до цільового фонду розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Мена у зв`язку зі здійсненням ним будівництва - добудова навісу (незавершене будівництво «завода глубокой переработки картофеля производительностью 2000 кг/час выполненного по проэкту института «Черниговагропроэкт) під встановлення технологічної лінії з виробництва картоплі ФРІ по вул. Індустріальна, 17, м. Мена, Чернігівської області.

Відповідно до п. 1.2 договору сторона 2 зобов`язується здійснити пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Мена та переказати на рахунок цільового фонду Менської міської ради грошові кошти на пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Мена у розмірі встановленому в розділі 2 договору.

Відповідно до п. 1.3 договору невід`ємною частиною договору є розрахунок пайової участі сторони 2 у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста (додаток 2).

Відповідно до п. 2.1 договору розмір пайового внеску визначається стороною 1.

Відповідно до п. 2.2 договору розмір пайового внеску замовника становить 8 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва, визначеної згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами (якщо загальна кошторисна вартість будівництва об`єкта не визначена згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами, вона визначається на підставі експертної оцінки проведеної у відповідності до діючого законодавства), помноженої на коефіцієнт 0,8 та складає 730707 грн.

Відповідно до п. 2.3 договору сума пайового внеску перераховується з урахуванням встановленого індексу інфляції за час з дня укладення договору до дня сплати.

Відповідно до п. 3.5 договору сторона 2 зобов`язується сплатити пайовий внесок на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Мена, розмір якого визначений в п. 2.2 договору, частками з урахуванням індексу інфляції, відповідно до додатку 2 що додається до договору і є його невід`ємною частиною (додаток 2): - на протязі 10 календарних днів з дня підписання договору - 60000 грн, до 01 листопада 2016 року - 40000 грн, до 20 липня 2017 року - 315353 грн, до 20 липня 2018 року - 315354 грн.

Відповідно до п. 4.2 договору перерахування пайового внеску проводиться частинами в терміни встановлені графіком. Можливе дострокове перерахування суми пайового внеску.

Відповідно до п. 5.2 договору договір діє до моменту виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

Сторонами підписано додаток 1 до договору «Розрахунок величини (розміру) пайової участі ПрАТ «Корпорація «Інтерагросистема» у створенні і розвитку розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Мена. Згідно якого розмір (величина) пайової участі ПрАТ «Корпорація «Інтерагросистема» у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Мена становить 730707 грн.

Між сторонами підписано додаток № 2 до договору - графік сплати частина пайового внеску ПрАТ «Корпорація «Інтерагросистема» у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Мена.

Платіжним дорученням № 169 від 19.08.2016 відповідачем сплачено 60000 грн - пайовий внесок згідно договору.

Таким чином, прокуратурою доведено зазначеними вище доказами існування правовідносин між позивачем та відповідачем. Така обставина визнана відповідачем.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 08.06.2017 у справі № 927/387/17 за первісним позовом заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Менської міської ради до відповідача за первісним позовом Приватного акціонерного товариства "Корпорація "Інтерагросистема" про стягнення 50595,35 грн, з яких: 40000 грн боргу, 1953,82 грн інфляційних втрат, 4192,35 грн пені, 449,18 грн 3% річних, 4000 грн штрафу за порушення товариством умов договору про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Мена; за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства "Корпорація "Інтерагросистема" до відповідача за зустрічним позовом Менської міської ради про визнання недійсним договору та стягнення 60000 грн первісний позов задоволено повністю і стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Корпорація "Інтерагросистема" на користь Менської міської ради 40000 грн боргу, 1953,82 грн інфляційних втрат за період з листопада 2016 року по лютий 2017 року, 4192,35 грн пені за період з 01.11.2016 по 17.03.2017, 449,18 грн 3% річних за період з 01.11.2016 по 17.03.2017 та 4000 грн штрафу. У зустрічному позові про визнання недійсним договору про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Мена від 16.08.2016 р., укладеного між Менською міською радою та Приватним акціонерним товариством "Корпорація "Інтерагросистема"; про стягнення з Менської міської ради 60 000 грн відмовлено. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.07.2017 у справі 927/387/17 рішення Господарського суду Чернігівської області від 08.06.2017 залишено без змін.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 06.11.2017 у справі № 927/750/17 за позовом Заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Менської міської ради до Приватного акціонерного товариства "Корпорація "Інтерагросистема" про стягнення 315353,00 грн, обґрунтованих неналежним виконанням відповідачем умов договору від 16.08.2016 про пайову участь у створенні і розвитку інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури міста Мена, позов задоволено в повному обсязі та стягнуто з відповідача 315353 грн боргу. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2019 рішення Господарського суду Чернігівської області від 06.11.2017 у справі № 927/750/17 залишено без змін.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, судовими рішеннями, які набрали законної сили, встановлені преюдиційні факти порушення відповідачем обов`язків по оплаті пайових внесків в розмірі 40000 грн та 315353 грн та не потребують доказування при розгляді даної справи.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч.2,3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До матеріалів справи додано копію платіжного доручення № 180 від 05.09.2017 про оплату відповідачем суми 50595,35 грн з призначенням платежу «стягнення за рішенням від 08.06.2017 в т.ч. 40000 грн борг, 1953,82 грн - інфл, 4192,35 грн пеня, 449,18 3 %, 4000 грн штраф». Відповідачем надано платіжні доручення № 2408 від 25.11.2019 про сплату 4730 грн з призначенням платежу «компенсація судового збору по справі № 927/750/17», № 2409 від 26.11.2019 про сплату 30000 грн з призначенням платежу «надходження коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту згідно рішення суду у справі № 927/750/17», № 2407 від 20.11.2019 на суму 30000 грн з призначенням платежу «надходження коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту згідно рішення суду у справі № 927/750/17». Також надано виписку банку від 05.09.2017 про сплату 50595,35 грн з призначенням платежу «стягнення згідно рішення від 08.06.2017 № 927/387/17 в.ч. 40 тис. грн. боргу, 1953,82 грн інфл., 4192,35 грн пеня, 449,18 грн 3 %, 4000 грн штраф».

Проведені відповідачем оплати згідно платіжних доручень та виписки банку не впливають на заявлені до стягнення у цій справі пеню, штраф, річні та інфляцію, оскільки розрахунки заявлених до стягнення санкцій та річних з інфляційними проведено позивачем за період не охоплений судовими рішеннями.

У пунктах 6.1, 6.2 договору сторони узгодили, що у разі несвоєчасної сплати пайового внеску (його частини) та порушень графіку сплати пайового внеску сторона 2 перераховує стороні 1 пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми несвоєчасно сплаченого пайового внеску (його частини згідно графіку) за кожен день прострочення сплати.

В разі несвоєчасної сплати Товариством пайового внеску (його частини) та порушень графіку сплати пайового внеску (його частини) більше ніж на 30 календарних днів (пайовий внесок/ його частина/ сплачена більш ніж через 30 календарних днів з дня/ терміну/ сплати зазначеного в графіку) Товариство, крім сплати пені, встановленої п.6.1 даного договору, сплачує штраф в сумі 10% від суми несвоєчасно сплаченого пайового внеску (його частини згідно графіку).

Позивач простить стягнути з відповідача 1312,87 грн пені за період з 18.03.2017 по 30.04.2017 за порушення строку сплати пайового внеску в розмірі 40000 грн та 37825,08 грн пені за період з 20.07.2017 по 03.01.2018 за порушення строку сплати пайового внеску в розмірі 315353 грн. Позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню в загальній сумі 39137,95 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача 31535,30 грн штрафу за прострочення сплати пайового внеску в розмірі 315353 грн більш ніж на 30 календарних днів, який є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 565,48 грн 3 % річних за період з 18.03.2017 по 05.09.2017 за порушення строку сплати пайового внеску в розмірі 40000 грн та 4354,46 грн 3 % річних за період з 20.07.2018 по 03.01.2018 за порушення строку сплати пайового внеску в розмірі 315353 грн.Позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в загальній сумі 4919,94 грн, оскільки проведеною судом перевіркою правомірності застосування періоду нарахування, застосованого розміру заборгованості встановлено відповідність зроблених позивачем розрахунків.

Також позивач просить стягнути з відповідача індекс інфляції в сумі 1580 грн за період з квітня по серпень 2017 року за порушення строку оплати пайового внеску в розмірі 40000 грн та індекс інфляції в сумі 9839,01 грн за період з серпня по жовтень 2017 року за порушення строку оплати пайового внеску в розмірі 315353 грн. Здійснивши перевірку розрахунку індексу інфляції суд приходить висновку, що індекс інфляції позивачем обрахований в меншому розмірі ніж обраховано судом, але це не впливає на розмір індексу інфляції і позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в загальній сумі 11419,01 грн.

В матеріалах справи наявна копія претензії позивача № 03/01-18 від 03.01.2018 про оплату відповідачем штрафних санкцій за неналежне виконання відповідачем умов договору по оплаті пайового внеску. Доказів направлення претензії позивачем відповідачу не надано, а тому такий доказ судом відхиляється та визнається таким, що не впливає на право позивача у нарахуванні санкцій, річних та інфляційних.

Відповідно до ст. 73,74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів належного виконання зобов`язань за договором по своєчасній оплаті пайових внесків, належних доказів на спростування обставин існування заборгованості в період нарахування санкцій та на підтвердження своєчасного виконання грошових зобов`язань не надав.

Відповідачем подано клопотання про зменшення розміру штрафу та пені до 10%, обґрунтовуючи важким фінансовим станом підприємства.

В підтвердження обставин перебування відповідача у важкому фінансовому стані надано листи ТОВ «Спектр-Агро», кредитний договір муж відповідачем та Кооперативною спілкою Всесвітнього розвитку (юридична особа створена за законодавством Нідерландів), штатний розпис та платіжні доручення про виконання судових рішень у справі №927/750/17, 927/387/17.

Частиною 3 ст. 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Зазначена стаття кореспондується зі ст. 233 Господарського кодексу України, яка визначає, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Застосовуючи дану норму, суд зобов`язаний встановити баланс між застосованим до порушника заходом відповідальності у вигляді неустойки й оцінкою дійсного, а не покладеного розміру збитків, заподіяних у результаті конкретного правопорушення (Рішення Конституційного суду України від 11.07.13 № 7-рп/2013).

Отже, питання про зменшення розміру неустойки вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто сукупності з`ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстав для вчинення зазначеної дії.

Суд зазначає, що статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Тобто, в контексті зазначеного, суд звертає увагу на те, що наявність обставин для зменшення штрафних санкцій повинна бути доведена належними та допустимими доказами саме відповідачем.

Судом подані відповідачем докази оцінюються як неналежні з огляду на відсутність доведеності ними факту стану підприємства, а навпаки підтверджують перебування відповідача у господарських відносинах з іншими господарюючими суб`єктами, проведенням оплат за судовими рішеннями. Такі докази не є беззаперечними в підтвердження неможливості виконання судового рішення у цій справі та наявності підстав для зменшення розміру пені та штрафу.

Окрім того, ст. 42 ГК України визначено - підприємництвом є самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Отже сторони, здійснюючи господарську діяльність, мали передбачити пов`язані із цим ризики, в тому числі можливість несвоєчасного виконання зобов`язань та наступне понесення витрат.

За таких обставин, посилання відповідача на наявність підстав для зменшення розміру санкцій, відсутності збитків у міської ради та помилку відповідача при укладенні договору , враховуючи, що подані докази відповідача не є більш вірогідними та належними для застосування судом права на зменшення санкцій до 10 %, а тому є безпідставними.

Окрім того, всупереч викладеного вище, ПрАТ «Корпорація «Інтерагросистема» не було доведено суду таких обставин як, наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, винятковість випадку, з урахуванням інтересів обох сторін, не наведено причин неналежного виконання зобов`язання, яке стало підставою для застосування заходів відповідальності позивачем, невідповідності розміру пені та штрафу наслідкам порушення, висловлена позиція яка ґрунтується лише на припущеннях.

Тобто, з наведеного вбачається, що на момент вирішення спору по суті у суду відсутні підстави вважати наявними та належним чином доведеними обставини, які є достатніми для зменшення розміру неустойки у відповідності до ч. 3 ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України.

З огляду на викладене та враховуючи не доведення відповідачем винятковості обставин, на які він посилався як на підставу для зменшення штрафу (наявність скрутного майнового становища, поважність причин неналежного виконання зобов`язань та причинних наслідків, тощо) суд має відмовити в задоволенні клопотання відповідача про зменшення заявленого заявлених санкцій до 10%. Таким чином клопотання відповідача про зменшення розміру пені та штрафу задоволенню не підлягає.

Заявлений позов доведено позивачем існуванням правовідносин між сторонами по договору про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Мена від 16.08.2016 та неналежним виконання відповідачем умов договору щодо своєчасного виконання грошового зобов`язання по оплаті пайового внеску, наявністю заборгованості відповідача перед позивачем щодо оплати пайового внеску, що слугувало підставою для використання позивачем права по застосуванню п.6.1.,6.2 умов договору про нарахування пені, штрафу та відсотків з інфляційними за умовами ст.625 ЦК України.

А тому, оскільки відповідач, в порушення ст. 525,526,615 Цивільного кодексу України, взяті на себе зобов`язання по своєчасній оплаті пайових внесків не виконав, позовні вимоги підлягають задоволенню пеня в сумі 39137,95 грн, штраф в сумі 31535,30 грн, 3 % річних в сумі 4919,94 грн, індекс інфляції в сумі 11419,01 грн.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В зв`язку з задоволенням позовних вимог в повному обсязі, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь платника судового збору у справі - прокуратури Чернігівської області в сумі 1762 грн.

Керуючись ст. 2, 5, 42, 74, 123, 129, 202, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позов Заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Менської міської ради (вул. Титаренко Сергія, 7, м. Мена, Чернігівська область, 15600) до Приватного акціонерного товариства "Корпорація "Інтерагросистема" (вул. Гастелло, 4, м. Мена, Чернігівська область, 15600) про стягнення 87012,20 грн задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Корпорація «Інтерагросистема» (вул. Гастелло, 4, м. Мена Чернігівської області, 15600, код ЄДРПОУ 24839440, (р/р НОМЕР_1 ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805) на користь Менської міської ради(вул. Титаренка Сергія, 7, м. Мена Чернігівської області, 15600, код ЄДРПОУ 04061777, р/р 31515921700277 в ГДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592) пеню в сумі 39137,95 грн, штраф в сумі 31535,30 грн, 3 % річних в сумі 4919,94 грн, індекс інфляції в сумі 11419,01 грн.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Корпорація «Інтерагросистема» (вул. Гастелло, 4, м. Мена Чернігівської області, 15600, код ЄДРПОУ 24839440, (р/р НОМЕР_1 ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805) на користь прокуратури Чернігівської області (вул. Князя Чорного, 9, м. Чернігів, код 02910114) 1762 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається у порядку визначеному ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено 15 січня 2020 року.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/. Відомості про адреси для листування та зв`язку Господарського суду Чернігівської області: пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua; тел. 676-311, факс 77-44-62.

Суддя І.А. Фетисова