Ухвала суду № 86905194, 15.01.2020, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 12/126/19-34/147/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

15.01.2020 Справа № 908/2783/19

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства "Запоріжбіосинтез" про забезпечення позову у справі № 908/2783/19

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Запоріжбіосинтез" (69069, м. Запоріжжя, Дніпровське шосе, буд. 17)

до відповідача-1: Акціонерного товариства "Альфа-Банк" (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100; адреса для листування: 69000, м. Запоріжжя, вул. Поштова, 115)

до відповідача-2: Державного реєстратора Виконавчого комітету Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області Коломієць Юлії Сергіївни (70530, Запорізька область, смт. Комишуваха, вул. Богдана Хмельницького, буд. 49)

про визнання протиправними та скасування рішення державного реєстратора

Без участі уповноважених представників сторін.

УСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Запоріжбіосинтез" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Акціонерного товариства "Альфа-Банк" та Державного реєстратора Виконавчого комітету Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області Коломієць Юлії Сергіївни про визнання протиправними та скасування рішень Державного реєстратора Виконавчого комітету Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області Коломієць Юлії Сергіївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 23 серпня 2018 року, індексні номери № 42689721, № 42688747 та № 42687255, від 27 серпня 2018 року, індексний номер №42711735 та № 42712347.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.10.2019 позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.

Згідно з ухвалою Господарського суду Запорізької області від 25.11.2019 у справі № 908/2783/19 суддею Смірновим О.Г. заявлено самовідвід у даній справі, справу передано на повторний автоматизований розподіл, за результатами якого, справу визначено для розгляду судді Науменку А.О., про що свідчить витяг з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.11.2019.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 27.11.2019 позовна заява прийнята судом до розгляду за правилами загального позовного провадження, судове засідання призначено на 19.12.2019 о 10 год. 30 хв.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 19.12.2019 відкладено підготовче засідання у справі № 908/2783/19 на 14.01.2020 о 14 год. 30 хв.

13.01.2020 до Господарського суду Запорізької області надійшла заява позивача про забезпечення позову.

В заві про забезпечення позову позивач просить накласти арешт на майно та заборонити відповідачу вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження майна, стосовно наступного майна:

- заводоуправління, інв. №5, що знаходиться за адресою: Запорізька область, м.Запоріжжя, Дніпропетровське шосе, буд. 17, загальною площею 535,5 кв.м.;

- холодильний компресор, інв. №14, що знаходиться за адресою: Запорізька область, м.Запоріжжя, вул. Дніпропетровське шосе (Дніпровське шосе), буд. 17, загальною площею 111,7 кв.м.;

- котельна, інв. №2, що знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Дніпропетровське шосе (Дніпровське шосе), буд. 17, загальною площею 664,6 кв.м.;

- склад-ангар, інв. №16, що знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Дніпропетровське шосе (Дніпровське шосе), буд. 17, загальною площею 506,3 кв.м.;

- будівля цеху БКВ, інв. №1, що знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Дніпропетровське шосе (Дніпровське шосе), буд. 17, загальною площею 2306,9 кв.м.

Також позивач просить заборонити працівникам відповідача та іншим особам, які діють за договорами з відповідачем, заходити у вищезазначені приміщення заводоуправління, інв. №5, котельної, інв. №2, складу-ангару, інв. №16, будівлі цеху БКВ, інв. №1.

Крім того, позивач просить заборонити органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав згідно з Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вчиняти будь-які реєстраційні дії, які стосуються відчуження та реєстрації прав на нерухоме майно.

Статтею 136 ГПК України встановлено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Суд зазначає, що при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Перелік заходів до забезпечення позову, який наведений у ч. 1 ст. 137 ГПК України, не є виключним, однак суд має враховувати мету застосування заходів забезпечення - забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, за захистом яких звернувся учасник справи.

Відповідно до пунктів 1, 2, 4 частини 1 статті 137 ГПК України позов може забезпечуватися накладенням арешту на майно, що належить або підлягає передачі відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 139 ГПК України у заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.

В обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову позивач посилається на те, що відповідач-1 23.08.2018 та 27.08.2018 незаконно переоформив на себе право власності на майно, яке перебувало в іпотеці позивача та зазначене в заяві про забезпечення позову. В обґрунтування цього позивач посилається на те, що дане майно на момент реєстрації його відпоавідачем-2 за відповідачем-1 перебувало під арештом, який було накладено на все майно позивача Ленінським відділом Державної виконавчої служби ЗМУЮ ще 30.12.2015. Позивач вважає, що дії реєстратора щодо реєстрації майна за відповідачем суперечать п. 6 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень», згідно з якою реєстратор повинен був відмовити в проведенні реєстраційних дій, якщо наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно. Крім того, позивач вказує, що сума заборгованості, в забезпечення сплати якої майно було передано в іпотеку відповідачу-1, була неузгодженою і відповідач зареєстрував за собою право власності на майно в період перебування спору між сторонами з цього приводу в суді. Також позивач вказує, що вартість іпотечного майна, на яке відповідач-1 оформив право власності, згідно з договорами іпотеки становить 8048200,00 грн., що значно перевищує фактичний розмір заборгованості позивача, який був встановлений в судовому рішенні у справі №908/988/17 (202233,00 грн.).

Позивач вважає, що метою вжиття визначених позивачем заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також забезпечення реального виконання рішення суду в даній справі та уникнення будь-яких труднощів при виконанні рішення суду в разі задоволення позову в даній справі.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні, виходячи з наступного.

Заявник заходів забезпечення позову має обґрунтувати та довести ймовірність утруднення виконання та невиконання судового рішення.

Ч. 1 ст. 74 та ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позивачем не подано достатніх, допустимих та належних доказів в підтвердження заяви про забезпечення позову.

Лист АТ «Альфа-Банк» вих. № 08.206-297/85-3027 датований квітнем місяцем 2019 року, докази вчинення конкретних дій відповдачем-1 щодо відчуження майна за дев`ять місяців заявником не надано, тому суд відхиляє посилання заявника на вказаний лист.

Суд зазначає, що предметом спору в даній справі є немайнові вимоги: про визнання протиправними та скасування рішень Державного реєстратора Виконавчого комітету Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області Коломієць Юлії Сергіївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 23 серпня 2018 року, індексні номери № 42689721, № 42688747 та № 42687255, від 27 серпня 2018 року, індексний номер №42711735 та № 42712347, згідно з якими, як вказує позивач, за відповідачем-1 зареєстровано право власності на майно позивача, яке перебувало в іпотеці відповідача-1 та зазначено в заяві про забезпечення позову.

Приватне акціонерне товариство "Запоріжбіосинтез" у позовній заяві не пред`являє вимоги про визнання за собою права власності на майно, яке зазначено в заяві про забезпечення позову.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач вважає рішення реєстратора протиправними, оскільки при реєстрації права власності на іпотечне майно за відповідачем-1 державний реєстратор діяв не у спосіб та не в межах повноважень, передбачених законодавством.

Право власності на майно не є предметом спору в даній справі. Виконання судового рішення в даній справі не передбачатиме вжиття виконавчих дій, спрямованих на передачу такого майна позивачу. Отже, такі заходи забезпечення позову, як накладення арешту на майно, а також заборона відповідачу вчиняти дії з відчуження майна, не пов`язані з предметом спору та не впливають будь-яким чином на виконання судового рішення в даній справі.

Стосовно вимоги заборонити працівникам відповідача та іншим особам, які діють за договорами з відповідачем, заходити у приміщення заводоуправління, інв. №5, котельної, інв. №2, складу-ангару, інв. №16, будівлю цеху БКВ, інв. №1, суд зазначає, що стосовно інших осіб, які не є учасниками справи, норма статті 137 ГПК України визначає конкретні вимоги до застосування заходів забезпечення позову.

Так, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов може забезпечуватися забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

За змістом даної норми в ухвалі про забезпечення позову необхідно зазначити конкретних осіб, стосовно яких необхідно вжити заходи забезпечення позову. Дії третіх осіб, щодо яких встановлюється заборона, мають стосуватися предмету спору або виконання зобов`язань щодо відповідача. Застосування заборони вчиняти певні дії щодо невизначеного кола осіб, які не є учасниками справи та не мають відношення до предмету спору, призведе до порушення прав цих осіб.

Враховуючи зазначене, позивач з урахуванням приписів ч. 1 ст. 74 ГПК України повинен довести наявність підстав для застосування такого виду забезпечення.

В даному випадку, як встановлено судом, майно, щодо якого позивач просить застосувати заходи забезпечення позову, не є предметом спору. Щодо третіх осіб - працівників відповідача та інших осіб, які діють за договорами з відповідачем, - позивач не визначив, до яких конкретно осіб слід застосувати такі заходи, які зобов`язання вони виконують щодо відповідача та як ці зобов`язання пов`язані з предметом спору.

Те ж саме стосується вимоги про заборону органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав згідно з Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вчиняти будь-які реєстраційні дії, які стосуються відчуження та реєстрації прав на нерухоме майно.

Позивач не визначив коло осіб, щодо яких слід застосувати таку заборону. Також позивач не зазначив підстав для вжиття такого заходу забезпечення позову. Зокрема, не навів обставин та доказів, які свідчать про вжиття будь-якими особами реєстраційних дій щодо майна, зазначеного в заяві про забезпечення позову, та не обґрунтував пов`язаності такого заходу забезпечення позову із заявленими позовними вимогами.

Враховуючи зазначене, суд відмовляє в задоволенні заяви позивача в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд –

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Запоріжбіосинтез" про забезпечення позову у справі № 908/2783/19.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 15.01.2020 та може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Запорізької області протягом десяти днів.

Ухвалу підписано 15.01.2020.

Суддя А.О. Науменко